«Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології

1179 0
Тема екології з кожним роком все більше турбує кожного з нас. Зокрема львів’яни хвилюються через величезну кількість зрізаних дерев в межах реконструкцій вулиць та нових забудов. Яка ситуація із озелененням та зрізанням аварійних дерев, забрудненням повітря та якістю водойм; чому так складно лікувати дерева; чи вирішився конфлікт довкола озер на вул. Північній та Замарстинівській; чому управління екології мусить мати більше повноважень; які європейські стандарти хочуть впровадити у Львові та на якому етапі створення наглядових рад при парках. Ці та інші питання Tvoemisto.tv обговорило з керівницею управління екології Львівської міської ради Галиною Микітчак.

Чому у Львові зрізають більше дерев, ніж висаджують

Львів’ян неабияк хвилює збереження зеленого каркасу міста, містяни хвилюються через кожне зрізане дерево. Скільки їх висадили і зрізали за останні 5 років?

У нас ведеться облік, але це не буде остаточна статистична інформація, оскільки ми не володіємо усією інформацією щодо висадки забудовників, а вони висаджують чимало, а також мешканці висаджують на прибудинкових територіях, у школах та садочках, а ми про це дізнаємося по факту. Наразі ми маємо акцію з закупівлі саджанців для шкіл і садочків, тож контролюємо це. Зауважу, що це вперше впродовж року було обстежено всі школи та садочки і надано рекомендації щодо покращення іх озеленення.

За останні 5 років найбільше висадили у 2019 році, це 3941 дерево. Водночас тоді й зрізали багато, а саме 4600 дерев. У той рік видалили багато аварійних дерев, адже раніше цим займалися менше. У 2020 - 2021 роки висаджували понад дві тисячі дерев щорічно. Цьогорічні цифри скромніші. Ми висадили 1100 дерев, а вирізали 3500. Так, це велика різниця, проте йдеться насамперед про видалення аварійних дерев. Завдяки цьому ми влітку майже не мали випадків падіння дерев. У парках, до прикладу, ми мусили зрізати вздовж доріжок аварійні дерева, бо це небезпечно. Зауважу, що в районних адміністраціях зрізали аварійні дерева здебільшого за зверненнями мешканців. Насправді у Львові досі залишається багато аварійних дерев. З одного боку, це через те, що на прибудинковій забудові 1960-х років дерева такого ж віку. Чимало фруктових дерев, які вже досягли своєї вікової межі, є трухляві, з грибами. Натомість багато тополь, які посадили в 1950-1960-ті роки, уражені омелою. Свого часу  їх вже багато топінгували, бо це була якась традиція тоді, вважалось, що вони потім гарно відростають. Проте через таку обрізку дерева пошкоджуються, загнивають, тож ми змушені зараз їх видаляти. Також у Львові багато уражених ясенів. Нещодавно у парку Івана Павла II впав ясен, який пошкодив здорове дерево. Ззовні ясен виглядав повністю здоровим, але у ньому просто не було коріння. Тож ми намагаємось це випередити і видалити ясени з трухлявим корінням завчасно. Найбільше таких є у парках Івана Павла  II і Скнилівському. 

Хочу акцентувати увагу на тому, що за останні два роки мешканці дуже активно долучаються до акції яку ініціювало управління «Хочу висадити дерево». Мешканці можуть обрати локацію та вид дерева та долучаються, бо бачать якісний результат. Насправді, це дуже приємно і, сподіваюсь, стане прикладом для усіх. Зазначу, що незважаючи на військовий стан та обмежені можливості щодо розвитку благоустрою таки вдалося багато зробити, зокрема висадити дерева на локаціях де їх раніше не було, наприклад на проспекті Свободи, вул. Наливайка, проспекті Т.Шевченка. Влаштувати ділянки з луговими травами, облаштувати чудові локації з тюльпанами.

Як у Львові лікують дерева?

В Національномі лісотехнічному університеті є кафедри, які готують спеціалістів-фітопатологів. Вони можуть визначати хвороби дерев. З одним з таких фітопатологів ми співпрацюємо, і він нас консультує за потреби. Однак як такого лікування дерев в Україні немає. Зараз ми співпрацює з Інститутом дерева в Польщі, який має сертифікованих інспекторів. Це арбористи, які пройшли необхідне навчання. Технології постійно змінюються, тож нам важливо мати хороших спеціалістів. На жаль, такого інституту дерева в Україні немає. Міська рада зараз подалася на грант для того, щоб в Україні і в Польщі паралельно змогли навчатися відповідні інспектори. Це буде таким першим кроком.

Тобто в Україні немає людей з відповідною сертифікацією для лікування дерев?

Виходить, що так. Точніше ми маємо арбористів, які навчалися за кордоном, але в Україні вони не мають інституції, яка б могла тут навчати й надавати відповідні сертифікати. Те, що ми зараз робимо – це лише апробаційні методи. Оскільки ми на шляху до імплементації європейського законодавства, це все важливо. У Києві нещодавно презентували стандарти догляду за деревами, ми теж були до цього залучені. Хочемо затвердити такі стандарти на місцевому рівні, як рекомендаційні. Паралельно ми проводимо навчання для тих, хто проводить доглядові роботи за деревами.

Видалення дерев під час будівництва. Як цьому запобігти

У Львові є приклади того, коли забудовник зрізав більше дерев, ніж висадив. Згадаймо, наприклад, «Leolаnd», де під час реконструкції зрізали 293 зелені насадження, а висадили 12 дерев. Чи може на такі дії впливати управління екології і як?

У всіх будівельних документах є розділ «Благоустрій і озеленення». Але управління екології немає доступу до його контролю. При видаленні зелених насаджень ми завжди прописуємо в дозвільних документах рекомендації про компенсаційну висадку. Однак ми не маємо жодного юридичного впливу. В європейському законодавстві ця процедура є чітко визначена, і є інструменти контролю. На жаль, в нас такого не має. Щодо «Leolаnd», то скажу, що там була щільно посаджена туя західна. Багато дерев самі попадали під час реконструкції, адже мали не достатньо сформовану кореневу систему.

Чи така ж ситуація виникла і під час реконструкції вулиць? Тут управління екології теж не має впливу? Скільки дерев зрізали на вул. Шевченка? Чи можна було діяти більш  ощадливо?

Знову ж таки, ми рекомендуємо, але не маємо визначального впливу. Зазначу, що під час реконструкції вулиць в пріоритеті є заміна комунікацій, а не збереження насаджень. Дуже багато дерев посаджені на інженерних мережах, які треба замінити. Коли ми саджаємо нові, то вже ж не можемо посадити їх на тому ж місці, адже це не логічно. Цієї осені ми садили сім дерев біля мереж на проспекті Шевченка, адже щільність інженерних мереж не дозволила садити більше. На вулиці Шевченка загалом видалили 102 дерева, більшість з них була у незадовільному стані. Натомість висадили 47 дерев та 974 кущі. Ще сорок дерев та понад 200 кущів плануємо висадити наступного року. Наразі є певні проблеми з фінансуванням, тому й не зробили це цьогоріч. Сподіваємось, на це будуть бюджетні кошти, або ж будемо шукати спонсорів.

Очевидно, що не лише забудовники у Львові зрізають дерева. Це можуть робити й містяни. Як карають порушників, що самовільно зрізають дерева? Наприклад, на вул. Дунайській самовільно зрізали 10 дерев, на вул. Пасічній - чотири.

Якщо хтось бачить, що невідомі зрізають дерево, то варто підійти і запитати про дозвільні документи. Не можуть зрізати дерево без дозвільних документів, на яких має бути печатка або районної адміністрації, або управління екології. Якщо немає документів – негайно викликайте поліцію. Якщо ви бачите зрізане дерево, то треба писати на «Гарячу лінію» або подавати звернення в КП «Адміністративно-технічне управління», яке уповноважене котролювати дотримання правил благоустрою і незаконне видалення зелених насаджень. Якщо відомо, хто зрізав – то беруть пояснення, складають протокол і накладають штраф. Він становить близько 750 грн для фізичної особи та понад 1000 для юридичної. Якщо дерево зрізали невідомі, то звернення скеровують в поліцію. На жаль, дуже рідко знаходять винного.

Система захисту дерев, чи потрібна вона Львову і чи є щодо цього якісь напрацювання?

У нас є онлайн-мапа Inspectree. Там можна зайти і побачити інформацію про дерева, зокрема, особливо цінні або ж незадовільні. Однак вона ще не працює досконало. Наразі мапа поширюється на територію Львова, хочемо розширити її на Львівську МТГ. Також ми складаємо акти технічного обстеження, коли прокладають інженерні мережі. До обов’язкових документів для дозволу порушення благоустрою є акт технічного обстеження зелених насаджень. 

Читайте також: На Львівщині директор лісництва незаконно вирубав дерев на мільйони гривень

Львів планує наблизитись до європейських стандартів озеленення

Якою є програма розвитку озеленення Львова на найближчі кілька років? Що планується?

Ми зараз працюємо над комплексною екологічною програмою, яка дозволяє забезпечити заходи з природоохоронного фонду та окреслює загальні тенденції розвитку. В пріоритеті є заміна зелених насаджень. Аби на всіх місцях, де видалили, ми посадили нові. Також для нас важливо збільшити озеленення центральних вулиць, які найбільше перегріваються. Весь центр Львова є в улоговині, тут менше циркулює повітря та є перегрівання. Тому треба забезпечити озеленення цих вулиць. Зараз ми радимось з європейськими колегами, які мають такий досвід. Інститут просторового розвитку працює над картою теплового забруднення. Згідно з нею, ми побачимо конкретні ділянки, які потребують додаткового озеленення. В Європі є принцип «3-30-300», ми хочемо досягти його у Львові. Ідея полягає в тому, що з кожного вікна мешканець має бачити три дерева, 30% території в радіусі до 100 м. мають бути озеленені, і на відстані до 300 метрів від будинку має бути розташований сквер чи парк. Але знову ж таки, ми впираємося в кошти. Поки що озеленення не в пріоритеті, тож шукаємо для цього спонсорів. Проте для управління екології покращення озеленення є пріоритетним напрямком.

На вашу думку, наскільки принцип «3-30-300» дотриманий у Львові?

Дуже нерівномірно. Треба подивитись по карті, де є найбільш зелені місця (сміється і зазирає в телефон). Власне, це ближня до центру територія, де є змішана забудова. Нові райони мають нерівномірне озеленення. Звичайно, найзеленішими є райони біля парків. В центральній частині є лише вуличне озеленення та маленькі садочки. Загалом для мене, як для еколога, у Львові ця картина не є критичною. Управління екології зараз замовило розроблення схеми екологічної мережі, де буде відображено ключові зелені ділянки. Між ними треба буде зробити зелені коридори, щоб відбулась міграція видів як тварин, так і рослин. Це все прорахують науковці. Але ми йдемо до того, щоб дотримуватись європейських стандартів.

У міській раді відбулась публічна презентація пріоритетів бюджету львівської громади на 2024 рік. У проєкті бюджету зменшили видатки на догляд за зеленими насадженнями з 72,1 млн гривень до 57,9 млн гривень. Зокрема, зазначили, що наступного року не коситимуть траву. Чи можете ви це підтвердити і чи, на вашу думку, достатньо виділили коштів на озеленення?

Наскільки я знаю, у цьому проєкті бюджету не виділили коштів на районні адміністрації, але ж це ще не остаточно. В межах районів ми впродовж року переглядали кратність та доцільність техніки для скошування трави та оглянули основні ділянки. Тож ми надали свої рекомендації щодо викошування та оптимізували його у парках.

Минулого року радниця міського голови з питань ЖКГ Ірина Маруняк сказала, що зрізані аварійні дерева взимку використовують як паливо. Чи цього року заготовляють такі дерева?

Це питання до департаменту ЖКГ. Є визначені місця, де зберігається запас дров, зокрема з тієї деревини, яка була зрізана як аварійна в межах громади. Адже є багато комунальних об’єктів, які для опалення частково або повністю використовують дрова. Проте не всю деревину, яка видаляється, можна використати як паливо. Більшість видалених дерев є аварійними, мають гниль або уражені грибами. Таку деревину не можна використати як дрова, і вона підлягає утилізації на станції компостування. 

Що забруднює повітря і як цьому можна зарадити

Давайте перейдемо до стану повітря у Львові. З кожним роком бачимо все більшу завантаженість доріг, а минулоріч додалися ще й викиди генераторів. Чи погіршився у Львові стан повітря за останні, до прикладу, 5 років? Які цьому причини і як перевіряють забрудненість повітря?

КП «Адміністративно-технічне управління» має визначений перелік точок моніторингу якості атмосферного повітря. Ми розширили їх, але ще не маємо даних. Дослідження проводять раз у квартал. Також можуть проводити додаткові обстеження за зверненнями мешканців, такі є зазвичай через запах. Запах в Україні не нормується, але це може бути підставою перевірити атмосферне повітря на вміст основних забруднювальних речовин. Державну програму моніторингу якості повітря для Львівської МТГ нещодавно затвердило міністерство. На жаль, рекомендовані прилади, які працюють в режимі онлайн, є надзвичайно дорогими. Наразі ми плануємо доукомплектувати мобільну лабораторію КП  «Адміністративно-технічне управління».  Безумовно, що коли є спека, відсутність дощів та належного вологого прибирання вулиць влітку, кількість забруднювальних речовин в повітрі буде більшою. Ці порушення якості зазвичай стосуються пилу. Так, він є шкідливим, але це не основний забруднювач повітря. Водночас ми працюємо над озелененням, яке позитивно впливає на якість повітря.  

Якість повітря коливається у зв’язку з сезонними змінами, однак показники за останні роки є в однакових межах. Хочу зауважити, що є збільшення кількості автотранспорту, але зменшились викиди від промислових підприємств на території Львова. Тож відбулась заміна типів викидів. На початку 1990-х років здебільшого мовилось про викиди від промислових підприємств, то зараз так не є.

Що зробили цьогоріч для покращення якості повітря і які наступні кроки? Адже Україна взяла на себе певні зобов’язання перед Євросоюзом щодо регулювання якості атмосферного повітря, його збереження та покращення. Це питання є одним із пріоритетних у діяльності ЄС, бо, відповідно до положень Європейського права навколишнього середовища, атмосферне повітря є однією з предметних сфер його регулювання.

Покращення якості повітря - це комплекс заходів спрямований на моніторинг якості повітря, збільшення озеленення та планування будівництва у місті, оскільки повітряні коридори є дуже важливими. Зараз відбувається активне планування північної частини Львова, під час якого було наголошено на потребі облаштування повітряних коридорів. Це є аналогією до вентиляції, важливо, аби повітря змінювалось та рухалось. Дуже добре є те, що довкола Львова є смуга лісів, тож відбувається оновлення повітря. Минулого року була серйозна проблема із запиленням через мішки піску, які використовують для захисту укриттів. Звичайно, на якість повітря ще впливає зменшення кількості опадів, в цьому може допомогти миття вулиць. Це всього лиш стрічка бюджету. Однак якщо її не профінансувати, то це вплине на якість повітря. Натомість зараз якість повітря є ліпша за аналогічний період минулого року, адже немає блекаутів, і ми не використовуємо генератори. 

Читайте також: У Львові погане повітря не через затори

Про скандальні львівські озера

ПІСКОВІ ОЗЕРА/ ФОТО З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ

Поговоримо про львівські водойми. Адже це болюча тема. Минулого року на вул. Північній місто облаштувало озеро, а зараз воно в занедбаному стані, поросло очеретом…

Ця водойма, відповідно до ухвали сесії, була передана на утримання Залізничної районної адміністрації. Але згодом іншою ухвалою її передали інвестиційному парку. Вона є пожежною, ми надали рекомендації щодо її утримання.

Скільки вже витратили на реконструкцію озера на вул. Панча. Скільки ще коштів на це потрібно, чи продовжать після зими роботи?

Наскільки я знаю, роботи справді законсервували для того, щоб не втратити результат  по відновленню. Продовження реконструкції залежатиме від фінансування. Ми розуміємо, що живемо у воєнний час і маємо раціонально розподіляти витрати.

Щодо озера на вулиці Замарстинівській, де будується Avalon: там мали провести гідрологічні дослідження – чи є результати?

Гідрологічні дослідження провели та надали нам результати. Водойма чи водойми точно підлягають відновленню. Однак на якому воно етапі, я не можу сказати. Єдине, знаю, що це були рибогосподарські технічні водойми. Відновлення має відбутися, але в якій конфігурації - має вирішити містобудівна документація. Ми надали рекомендації, аби це була одна рекреаційна водойма.

Про Піскові озера. Остання інформація, яку ми маємо, це та, що з водойми вивезли намул і зараз додатково наповили її на 30 см. Однак раніше була інформація, що у «Піскових озерах» планують замінити аератори. Чи будуть це ще реалізовувати наступного року?

Цього не було в планах управління екології. У Піскових озерах взагалі не було аераторів. Неможливо замінити те, чого не було. Їх можна створити, але для цього потрібні проєкт і дозвільні документи. Навесні водойма відновить свій водний баланс за рахунок опадів. І можна буде вважати комплекс з очищення Піскових озер завершеним. 

Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин. Піскові озера

Як зміняться львівські парки

Ще маємо питання щодо міських парків. Личаківський парк – чи завершили реконструкцію і чи виплатити борг підряднику?

Реконструкцію не завершили, все впирається в кошти. Якщо можна буде наступного року хоч трохи виділити, то продовжимо роботи. Там потрібно завершити головні доріжки та майданчик біля кінцевої зупинки трамваю №2. Наразі все, що було в актах виконаних робіт оплатили.

І про наглядові ради при парках – які є вже напрацювання?

Власне разом з екологічною комісією ми вирішили не робити окремих наглядових рад у парках. Було б доцільно, якби на базі екологічної комісії була одна рада, але її потрібно тоді називати не наглядовою. Апробувати роботу такої ради хотіли б на основі Парку культури і відпочинку ім. Богдана Хмельницького. Вона має бути для всіх парків в цілому. Власне документи щодо роботи наглядової ради по парках ми маємо розробити до кінця цього року, а безпосередня робота ради почнеться з 2024 року.

Розмовляла Наталія Вареник

Фото:Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

________________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Інтерв'ю Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!