За час російського вторгнення на територію України зруйновані десятки культурних пам’яток, чимало з них на Львівщині. Про те, скільки пам’яток архітектури знищили окупанти в області, що цього року реставруватимуть, який порядок видачі містобудівної документації на Львівщині та які маловідомі пам’ятки варто побачити кожному, розповіла в інтерв’ю Tvoemisto.tv директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА Олена Василько.

Скільки пам’яток архітектури на Львівщині зруйновані внаслідок російських атак? Чи планують їх реставрувати та скільки це може коштувати?

Станом на сьогодні на території Львівської області маємо 36 об’єктів, зруйнованих унаслідок російських атак. Два з них є пам’ятками архітектури національного значення, їх руйнування відбулося ще в 2022 році. Мовиться про пошкодження від вибухової хвилі Золочівського замку і костелу Воздвиження Чесного Хреста, розташованого в селі Берездівці. Відновлювальні роботи в Золочівському замку проведені коштом державного бюджету в обсязі півтора мільйона гривень. Замовником робіт є Львівська національна галерея мистецтв імені Возницького. Ще 34 об’єкти на території Львівщини – це пам’ятки архітектури місцевого значення, з них 33 об’єкти розміщені на території Львівської територіальної громади. Це, зокрема, комплекси житлових будівель на вулиці Стрийській, пошкоджені вибуховими хвилями. Коштом Львівської територіальної громади – 55 мільйонів гривень – проведені невідкладні протиаварійні роботи з відновлення покрівель, перекриттів, заміни дверних та віконних полотен. Реставраційні роботи, які потребують науково-проєктної документації, будуть проводити із настанням мирного часу.

Відреставрований корпус Золочівського замку

Чи плануєте цього року відновлювальні роботи?

Якщо мовиться про відновлення будинку, де загинув Головнокомандувач УПА Роман Шухевич, то там усе зруйноване. Ви вже знаєте, що тепер обговорюють питання проведення архітектурного конкурсу на найкращу пропозицію відновлення. Тому гроші на нього ще не закладали, бо спочатку треба визначитися з концепцією: чи це відновлення до попереднього стану, чи переосмислення простору. Ми знаємо, що є значні руйнування відділення корпусу Львівського національного університету природокористування в Дублянах. Нещодавно ми мали нараду з керівництвом цього вишу. Там готують науково-проєктну документацію щодо відновлення й реставрації основних дахових конструкційних елементів та покрівлі. Однак вартість визначать уже після проєктно-кошторисних розрахунків. Поки що рано говорити про суму необхідних коштів на це.

Щодо згаданого вами музею в Білогорщі точаться дискусії про те, як саме потрібно його відновлювати. Яка ваша думка з цього приводу?

Я велика прихильниця архітектурних конкурсів, адже це основа якісних архітектурних рішень. Варто пам’ятати, що будівля музею – це пам’ятка не архітектури, а історії, тому, можливо, варто переосмислити саме місце. Може, там потрібно влаштувати інтерактивні простори, налагодити доступність цього середовища. Наші воїни повертаються із різними травмами, і ми мусимо перейматися, як сприяти їхньому комфорту. Також варто влаштувати простір для дітей, школярів, щоб зацікавити їх історією. Та не завжди нові архітектурні рішення лежать на поверхні, тож конкурс допоможе знайти свіжий погляд.

Музей у Білогорщі

Читайте також: У Львові обговорили, як відбудувати музей Шухевича 

Чи заклали цього року в бюджеті Львівської області кошти на реставрацію?

Цього року вже були внесені зміни до обласного бюджету. На проєкти департаменту скерували 13,5 мільйона гривень. Ми формуємо перелік пріоритетних витрат на цей рік на реставрацію. Наша цьогорічна мета – реставрація трьох дерев’яних об’єктів сакральної архітектури. Маю на увазі дерев’яну церкву Богоявлення Господнього в селі Кугаїв, церкву Успіння Пресвятої Богородиці в селі Кліцько та церкву Святого Михаїла у селі Ісаї.

Церква в с. Ісаї

Чому обрали саме ці об’єкти?

Перші два є пам’ятками національного значення, їм притаманні риси сакральної архітектури XVI століття. Їхній стан потребує нагального втручання задля збереження, бо багато конструкційних елементів потребують заміни. Тому реставраційні роботи потрібно проводити щонайшвидше. Щодо церкви в Кугаєві вже маємо дозвіл на початок реставраційних робіт та визначеного підрядника. Щодо церкви в Кліцьку ще потрібно провести тендер і визначити виконавця. Щодо церкви в Їсаях, то торік ми завершили основні реставраційні роботи, фактично врятували храм від руйнування. Вийшли з консерваційних робіт, але всередині залишився цінний стінопис, який був частково зруйнований. Тому кошти, які ми виділяємо цього року, витратять на його збереження. Роботи з відновлення стінопису виконує художник-реставратор вищої категорії Олег Рішняк.

Церква в Кугаєві

На що ще будуть витрачені кошти?

Наразі акцент на дерев’яну сакральну архітектуру, але в межах програми ще можемо співфінансувати органи місцевого самоврядування. Для прикладу, торік ми скерували кошти з обласного бюджету на будівлю Празького банку в Бродах, де замінили покрівлю і здійснили реставрацію дахових конструкцій.

Читайте також: За 7,5 млн гривень на Львівщині реставрують дах будівлі Празького банку

Розкажіть докладніше про повноваження вашого департаменту, якими є межі його відповідальності?

Насправді повноваження департаменту досить широкі. Ми адмініструємо три обласні цільові програми. Одна стосується розвитку містобудівного кадастру і просторового планування. В її межах співфінансуємо розроблення містобудівної документації: генеральних планів та детальних планів території населених пунктів територіальних громад. Сподіваюся, що найближчим часом будемо співфінансувати комплексні плани просторового розвитку. Незважаючи на те, що багато рішень було ухвалено саме про розроблення такого виду містобудівної документації, війна все зупинила. Така документація досить велика за обсягом і коштує чимало. Також ми співфінансуємо нормативно-грошові оцінки території Львівської області.

Окрім того, нашим завданням є охорона та збереження культурної спадщини. Ми погоджуємо проєкти її реставрації, безпосередньо надаємо дозвіл на виконання робіт, укладаємо охоронні договори щодо пам’яток національного та місцевого значення, погоджуємо облікову документацію. Також адмініструємо програму надання пільгових житлових кредитів для різних категорій населення. Тому роботи багато, хоча в департаменті лише 26 людей. Один працівник мобілізований.

Читайте також: «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України 

Чи в кожному місті Львівщини є головний архітектор?

Після децентралізації утворилися територіальні громади, які можуть створювати уповноважені органи містобудування та архітектури. У нас є 73 територіальні громади, в яких утворені 60 таких органів. Із 49 ми активно комунікуємо, адже вони стабільні. 11 є проблемними через плинність кадрів. Не завжди в громадах можуть знайти головного архітектора, адже є певні кваліфікаційні вимоги до освіти та досвіду роботи. Людина, яка очолює цей орган, переважно і є головним архітектором територіальної громади. Також є уповноважені органи в районних адміністраціях, яких наразі сім. Вакантною залишається посада головного архітектора Львівського району.

Як відбувається видача МУО на Львівщині?

Містобудівні умови та обмеження (МУО) видає уповноважений орган територіальної громади, якщо такий є. Якщо ж нема, то повноваження виконує районний архітектор. Видача МУО відбувається тільки на підставі чинної містобудівної документації. Тепер це набуло абсолютно спрощеного формату – через ЦНАП. Термін видачі становить 10 днів за заявою власника земельної ділянки. Насправді це дуже просто.

На останньому засіданні сесії обласної ради дали дозвіл на внесення змін до Схеми планування території Львівської області. Що це за документ?

Схема планування області – це містобудівна документація на регіональному рівні, яку розробляють у розвитку генеральної схеми планування території України. За результатами аналітичного звіту, складеного Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» імені Білоконя, внаслідок зміни соціально-економічних і демографічних показників області, територіального устрою, початку воєнних дій є потреба у внесенні змін до чинної схеми. Важливе питання переосмислення прикордонної території та митних переходів, формування їхніх логістичних вузлів та інтенсивнішого містобудівного розвитку. Звичайно, все це потребує відображення в містобудівній документації, що забезпечить планомірний розвиток усієї території області.

Ми багато тепер говоримо і про формування Львівської агломерації, промислового вузла навколо міста, бо це розростається і має вплив на сусідні територіальні громади. Такі агломераційні процеси бачимо навколо Стрия і Червонограда (інтерв’ю записане 19.03.2024 р. – Ред.).

Олена Василько

На архітектурному фестивалі Vezha ви казали, що потрібно напрацювати інші шляхи розвитку деяких районів. Які саме потребують найбільшої уваги?

Щоб забезпечити планомірний розвиток області, кожна громада почала розробляти програми соціально-економічного розвитку, плани нарощення виробничих потужностей та освоєння нових територій, збільшення обсягу будівництва житла чи промислових об’єктів. Але всі ці плани мають відображатися у містобудівній документації. Це ті програми, завдяки яким формують і планують розвиток земельних відносин та впливають на процес будівництва на територіях. Ми ж розуміємо, що функціональне зонування територій має відповідати тому об’єкту, який на ньому хочуть спорудити. Крім оновлення містобудівної документації, потрібно забезпечити її прозорість. Щоби будь-хто зміг зайти на сайт містобудівного кадастру, подивитися зонінг території, генеральний і детальний плани та чітко зрозуміти, яка територія для нього інвестиційно приваблива.

На Львівщині інтенсивно будують заводи. Чи є план створення індустріальних парків? Чи є придатні для цього території і в яких громадах було б найкраще створити такі парки?

У нас вже зареєстровані 13 індустріальних парків на території Львівщини, які займають площу близько 320 гектарів. Звісно, найбільше їх у Львівському районі, однак такі парки є і в Дрогобицькому та Стрийському районах. Також заплановане створення індустріального парку на території Червоноградського району. Вважаю, що це добра форма провадження господарської діяльності, яка має свої податкові й митні переваги. А те, що вона забезпечена певними інженерними мережами, полегшує інвестору початок господарської діяльності, що часто є найважчим.

Індустріальний парк «Формація. Львів»

Вам подобається львівська архітектура, зокрема сучасна? 

Історична забудова дуже подобається. Я навіть зловила себе на думці, що ми вже рідко насолоджуємося красою львівської архітектури. Коли я їду вулицею Генерала Чупринки, то щоразу бачу нові цікаві елементи. Зокрема, коли проїжджаю колишню фабрику Левинського чи палац Юзефа Сосновського, то дістаю натхнення. Сучасна архітектура, звичайно, теж має місце. Я взагалі не дуже люблю критикувати архітекторів, адже це їхнє бачення об’єкта. Серед них поширений такий жарт, що завжди хтось зробив би краще. Вважаю, що у Львові дуже багато вдалих архітектурних об’єктів і громадських просторів. Зокрема, дуже підтримую ідею перехоплювального паркінгу при в’їзді у місто. Мені подобається Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні – сучасно і гарно переосмислено. Це вдалий приклад архітектурного рішення. Загалом я вважаю, що, будуючи нове, ми не повинні повторювати історичну забудову, щоби підлаштуватися. Кожен архітектурний період має свої особливості. Водночас важливо з певною періодичністю проводити оновлення, реставрацію історичної частини Львова.

Повернімося до планів реставрації на 2024-й. Чи розпочнуть цього року реставрацію Бродівської синагоги, яку вже оцифрували? Чи реально відтворити її в первісному вигляді?

Ми спілкувалися з багатьма архітекторами щодо можливості відновлення склепіння Бродівської синагоги та її автентичної покрівлі. Багато з них кажуть, що це можливо зробити, але за величезні гроші. Можливо, наразі мовитиметься лише про першочергові протиаварійні роботи для  уникнення остаточного руйнування будівлі. В синагозі постійно руйнується склепіння. Ми сформували програму відновлення єврейської спадщини, бо проблема не лише із синагогою в Бродах. У Великих Мостах, Сокалі, Жовкві синагоги також у поганому стані. Жовківська синагога – це вже майже руїна. На щастя, ми оцифрували Бродівську синагогу, що полегшить виготовлення проєктної документації. Наразі шукаємо громадські організації та міжнародних донорів, які могли б долучитися до цієї реставрації. В цьогорічному обласному бюджеті не передбачені кошти на неї. Згідно з попередніми розрахунками наукові дослідження і виготовлення науково-проєктної документації обійдуться в майже мільйон гривень. І це лише проєкт.

Читайте також: У Великій Бродівській синагозі, яка є пам’яткою архітектури, обвалився дах 

Синагога у Бродах

Які замки Львівщини, на вашу думку, найбільше потребують реставрації?

Старосільський замок, який поки що в концесії, але договір уже фактично розірваний. Щодо цього тривав судовий процес. Замок руйнується і потребує консервації. Замки «Золотої підкови» (Олеський, Підгорецький, Золочівський – Ред.) теж потребують постійних реставраційних робіт. Вони не в аварійному стані, але це необхідно робити. Є багато аварійних палацових комплексів, зокрема Тартаківський і Поморянський. Львівщина багата на пам’ятки, що, окрім краси, вимагає великої відповідальності та фінансового навантаження.

У 2021 році організували архітектурний конкурс на реставрацію Свірзького замку, однак через повномасштабне вторгнення так і не провели там жодних робіт. Чи почнуть їх цього року?

Була розроблена концепція, згідно з якою на території Свірзького замку планують створити культурно-мистецький хаб, який мав би активізувати культурне життя територіальної громади. Ця концепція є в користуванні Спілки архітекторів України. Уже проведена експертиза проєктної документації, визначена черговість виконання реставраційних робіт із відповідним пристосуванням, експозиційними залами, кімнатами відпочинку та конференц-залами. Попередня вартість робіт становить майже 100 мільйонів гривень. Спілка готує цей проєкт на Interreg Next Польща – Україна, шукаємо партнера, щоб це реалізувати із залученням міжнародних коштів. Так, проєкт масштабний, але знаковий для Львівщини. Тому, думаю, є шанс на його втілення.

Свірзький замок

Чи є на Львівщині маловідомі туристичні об’єкти, які ви радили б відвідати?

Це заповідники «Древній Звенигород», «Давній Пліснеськ» і «Стільське городище». Дуже гарні території, є на що подивитись. Археологічна спадщина взагалі мало досліджена і, можна сказати, непопулярна, але насправді варта уваги. Звенигород розташований за 20 кілометрів від Львова, там можна дуже цікаво провести дозвілля з дітьми, які можуть взяти участь у археологічних розкопках з метою популяризації цієї справи. У Пліснеську зробили реконструкцію житла Х століття, також там можна постріляти з лука. У всіх цих місцях працюють молоді команди, які не дадуть засумувати. Тож запрошую жителів і гостей області відвідати три згадані заповідники, розташовані на території пам’яток археології національного значення!

Наталія Вареник

Повна републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

___________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.