Попри те що в Україні найнижча народжуваність у Європі, Львівський обласний клінічний перинатальний центр лідирує за кількістю пологів з-поміж усіх українських пологових відділень. Директорка центру Марія Малачинська розповіла Тvoemisto.tv, чи під час війни відбуваються партнерські пологи; який середній вік жінок, котрі народжують; скільки пар є безплідними; чи варто вносити додаткову плату за пологи та як вдалося створити в укритті перинатальний центр у мініатюрі.

Востаннє народжуваність в Україні зростала ще в 2012 році, відтак спостерігався спад. Наскільки суттєво погіршило ситуацію повномасштабне вторгнення?

В Україні у 2023 році, за даними Міністерства юстиції, народилося понад 180 000 дітей, що майже на третину менше, аніж до початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, в 2021-му появилися на світ понад 270 000 немовлят.

Загалом скорочення народжуваності спостерігається в Україні з 2013 року. Відтоді й до початку великої війни щороку народжувалося на 6–7% менше дітей. Різко скоротилася кількість новонароджених й у перший рік вторгнення – до 206 000. Для порівняння: з 2010 по 2013 роки в Україні народжувалося майже 500 000 дітей за рік.

Відповідно до даних, які подало видання The Wall Street Journal, в Україні у 2023 році зафіксували найнижчу народжуваність у Європі. Чи справді в нас усе так погано?

Дійсно, в матеріалі The Wall Street Journal мовиться про те, що рівень народжуваності в Україні ще до вторгнення росії в лютому 2022 року був найнижчим у Європі. Але тепер демографи прогнозують, що цей показник може стати найнижчим у світі. За найгіршим сценарієм демографів населення України може скоротитися до 30 мільйонів упродовж наступних 20 років.

Розкажіть, яка тепер ситуація із вагітністю та народжуваністю у Львівській області та перинатальному центрі зокрема?

За минулий рік у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі прийняли 4549 пологів, унаслідок яких народилися 4670 дітей. Із них 115 двієнь і три трійні. За січень – березень цього року в центрі уже прийняли 1094 пологи, народилися 1120 дітей, із яких 26 – двійні.

Щодо народжуваності в Україні загалом, то в 2023 році найбільше малюків народилося в Києві – 19 979. На другому місці Львівщина – 16 638 новонароджених торік. І замикає трійку лідерів Дніпропетровщина – 14 433 малюки. Але серед усіх пологових України за кількістю наданої медичної допомоги лідирує Львівський перинатальний центр.

Наприклад, за добу в нас лікарі можуть прийняти по 20 пологів. До повномасштабного вторгнення було більше – в середньому 30-ть.

А скільки за час повномасштабної війни в перинатальному центрі було породіль із числа внутрішньо переміщених осіб?

Понад півтори тисячі. Притім народжували в нас жінки з майже всіх областей України. Найбільше жінок із числа ВПО в нашому центрі народжували у перший рік повномасштабного вторгнення, особливо багато було з Києва, Київщини, Харкова. За добу могло бути по три-чотири, а інколи й по п’ять-шість породіль. Тепер одна-дві.

Кажуть, під час війни народжується більше хлопчиків. Справді?

Це лише теорія. На це немає однозначної відповіді, як і доказів її правдивості.

Також цікавить, чи збільшилася кількість пологів, коли жінки при надії не обирають лікарів? Чи існує попередня домовленість?

Пацієнтка, яка народжує, може до нас приїхати як із черговою бригадою, так і своїм транспортом. Більшість жінок все ж таки обирають лікаря наперед. Це не заборонено законодавством. Проте майже чверть жінок приїжджають народжувати з черговою бригадою. Можу ствердити, що спостерігається тенденція до зменшення усіляких домовленостей.

Відповідно до договору із медзакладом НСЗУ платить за кожні пологи, тому породілля має право отримати послугу в повному обсязі. Однак індивідуальний вибір лікаря та особисті домовленості пацієнтки з ним про пологи виходять за межі Програми медичних гарантій і не передбачені в межах пакету «Медична допомога при пологах». Тобто це особисте рішення пацієнтки.

Як очільниця центру закликаю жінок приїжджати до нас народжувати без будь-яких попередніх обговорень!

Враховуючи те, що багато чоловіків тепер на війні, чи не зменшилася кількість партнерських пологів у перинатальному центрі?

Ні, не зменшилася. Майже 90% жінок мають партнерські пологи. На пологи приходять переважно партнери, але якщо їх немає, якщо, наприклад, чоловік на війні, тоді приходить мама, сестра, рідше подруга. До речі, підтримати жінку під час партнерських пологів може будь-яка особа, якій виповнилося 18 років.

Як вагітні реагують на війну, чи не виникають в них ускладнення, який перебіг може мати вагітність?

Це залежить від багатьох факторів, того ж фізичного та психологічного стану, рівня стресу. Важливо, щоби вагітна мала доступ до якісної медичної допомоги, отримувала психологічну підтримку. Саме тому в перинатальному центрі працюють три дорослі та один дитячий психолог.

Який середній вік породіль?

Вік породіль, які народжують першу дитину, в межах 28–30 років. Найстарішим жінкам, які народжували першу дитину в нашому центрі, було понад 50 років. Ті сім’ї довго йшли до батьківства, на щастя, їм усе вдалося.

Розкажіть, як відбуваються пологи у Львівському перинатальному центрі під час повітряних тривог? Чи всі спускаються в нещодавно обладнане укриття?

По суті, наше укриття – це перинатальний центр у мініатюрі. У випадку загрози кожен підрозділ нашої медичної установи може продовжити роботу в сховищі. Його площа становить понад 700 квадратних метрів, там можуть одночасно розміститися 150 людей (120 місць для сидіння і 30 для ліжок) – уся чергова зміна. В укритті є все необхідне для надання медичної допомоги: пологовий зал, операційна, палати інтенсивної терапії, інтенсивної терапії новонароджених, постінтенсивного догляду новонароджених, високошвидкісний безперебійний Wi-Fi, додаткові джерела живлення. 

Бачу, що тепер батьки більш відповідальні, свідомі того, що можуть виникати загрози, тому якщо ще торік жінки не надто охоче спускалися в укриття, то цього року, навпаки, воліють перебути повітряну тривогу там, бо розуміють, що дії ворога непередбачувані, може «прилетіти» куди завгодно.

Пологи в перинатальному центрі безкоштовні. Чи пропонуєте ви платні послуги і які?

У нашому центрі є послуги, вартість яких не покриває договір із НСЗУ, тому вони належать до платних. Наприклад, перебування в пологовому залі підвищеного комфорту чи в палаті підвищеного комфорту, харчування для партнера породіллі та інші додаткові послуги на бажання породіллі.

Загалом у нашому центрі є 254 ліжка та 11 індивідуальних пологових залів. Палати одно-, дво- і тримісні. Одномісні – це палати підвищеного комфорту, у них є все необхідне: мінікосметичні набори, рушники, постіль. Усім пацієнткам пропонуємо безкоштовне чотириразове харчування.

У нас жінки не купують в аптеці медикаменти, бо маємо все необхідне для надання якісної медичної допомоги згідно з медичними протоколами. Породіллі приїжджають тільки зі своїми речами та одягом для дитини. Всім іншим забезпечуємо!

Які, на вашу думку, основні причини зниження рівня народжуваності в Україні. Напевно, не лише через війну?

Якщо ще 10 років тому в Україні безплідною була кожна шоста-сьома пара, то тепер кожна п’ята-шоста. Демографічну ситуацію також суттєво погіршують супутні патології в жінок або чоловіків (інфекційний фактор, аномалії розвитку матки, пухлини тощо).

Держава зацікавлена в продовженні роду всіма українцями і створює максимальні можливості, щоби послуги з лікування безпліддя були доступні. Цього року вперше до Програми медичних гарантій включили пакет «Лікування безпліддя з допомогою допоміжних репродуктивних технологій (запліднення іn vitro)». За даними НСЗУ та МОЗ, якщо цю програму виконуватимуть, за рік у нашій державі можна очікувати народження 10 000 дітей.

Чи підписав цей пакет послуг Львівський перинатальний центр?

Минулого року ми з департаментом охорони здоров'я Львівської ОВА і Міністерством охорони здоров'я України почали обговорювати необхідність існування програми лікування безпліддя на загальнодержавному рівні. Завдяки спільній роботі в ухваленому урядом проєкті бюджету на 2024 рік уперше в Програмі медичних гарантій зʼявився пакет допоміжних репродуктивних технологій, на який заклали понад 1,5 мільярда гривень.

Крім того, маємо підписаний пакет договору з НСЗУ про можливість безкоштовного лікування кожної безплідної пари у віці 19–40 років. Це стосується як чоловічого, так і жіночого генезу: спадкового, імунологічного, трубного, гормонального, ендокринного, тобто всіх проблем, які можуть не призводити до вагітності. 

Ба більше, з лютого 2023 року в нашому центрі працює відділення допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Торік ми надали допомогу, зокрема безкоштовні ліки, які придбали за кошти обласного бюджету, понад 200 парам, які до нас звернулися з проблемою безпліддя. Результати помітні: за минулий рік успішність в лікуванні досягла 63%. Такими самими є світові показники, тому можна відверто казати, що від світових тенденцій ми не відстаємо.

За три місяці цього року програму лікування безпліддя вже розпочали понад 30 пацієнтів. Загалом із часу відкриття відділення ДРТ ми надали майже 3000 консультацій із цього питання. Але чомусь донині багато людей не вірять, що таке лікування можливе в державних закладах і є безкоштовним. Все відбувається на високому технологічному та професійному рівнях, тому закликаємо пари, в яких є проблеми, не боятися і звертатися.

Скільки в очолюваному вами центрі є відділень, скільки лікарів, медсестер, молодшого медичного персоналу? Чи достатньо і чи справляються вони з напливом пацієнток? Яка в них заробітна плата?

У сукупності в нашому закладі є 21 відділення. Впродовж останніх трьох років запрацювали 12 абсолютно нових напрямків: спеціалізоване консультативно-діагностичне відділення з жіночою консультацією; відділення постінтенсивного догляду новонароджених і виходжування недоношених дітей (другий етап виходжування); кабінет діагностики патології молочних залоз; відділи сервісної служби; відділ інфекційного контролю; відділення медичної реабілітації передчасно народжених та малих дітей; мобільна гінекологічна бригада; мобільна неонатологічна бригада; Регіональний центр неонатального скринінгу; кабінет безбар’єрного доступу; Банк грудного молока; відділення допоміжних репродуктивних технологій.

У Львівському перинатальному центрі 634 працівники. З них 174 лікарі, 227 осіб середнього медичного персоналу, 125 осіб молодшого медичного персоналу та 51 спеціаліст із вищою немедичною освітою (генетики, ерготерапевти та інші).

Заробітна плата лікарів становить у середньому більш ніж 27 000 гривень, середнього медичного персоналу – понад 19 000, молодшого – понад 14 000 гривень.

Розкажіть докладніше про Банк грудного молока та Регіональний центр неонатального скринінгу. Як вони працюють?

Банк грудного молока в нас працює 24/7 з грудня 2022 року. За цей час роботи маємо 84 донорки, завдяки яким вдалося зібрати понад 800 літрів молока. Це важливий і необхідний напрям допомоги, особливо для передчасно народжених дітей. Загалом підтримуємо немовлят на донорському молоці день-два, відтак стимулюємо жінок відновлювати власну лактацію. Для цього тут працюють чотири лактологи, які щодня проводять з жінками роботу: допомагають, показують, як зціджувати молоко, правильно обробляти соски, прикладати дитину до грудей.

Більшість жінок, які в нас народжують, дуже свідомі. Наприклад, отримавши молоко для своїх дітей, після відновлення лактації самі стають донорками.

Що стосується Регіонального центру неонатального скринінгу, то він в Україні за кількістю проведених обстежень у лідерах. Зокрема, в 2023-му ми обстежили 60 000 новонароджених і зробили 1 258 404 дослідження.

Із початку цього року отримали 16 200 взірців крові із семи областей України (Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Волинської, Хмельницької, Чернівецької, Тернопільської), які протестували на 21 генетичну патологію. Мовиться про вроджений гіпотиреоз, муковісцидоз, тяжкий комбінований імунодефіцит, спінальну м'язову атрофію (СМА) тощо.

Впровадження скринінгу дає можливість на ранньому етапі виявити в малюків спадкові та вроджені захворювання і щонайшвидше призначити лікування або корекцію, щоб запобігти появі симптомів чи полегшити їх.

Тобто Львівський перинатальний центр є медичним закладом замкнутого циклу? 

Так, бо ми надаємо допомогу від планування вагітності, лікування безпліддя, корекції різних утворів у матці, яйниках, зберігання вагітності на ранніх термінах, здійснення спостереження за вагітністю, госпіталізації (за потреби) до народження дитини. Відтак забезпечуємо медичний супровід дітей до 18 років.

Маємо практику виходжування передчасно народжених і глибоко недоношених дітей з малою масою тіла – від 500 грамів. Наприклад, торік виходили дві найменші дитини – 550 і 580 грамів. Виписували їх здоровими, з масою тіла більш ніж два кілограми. Вони й досі приходять на огляди до спеціалістів нашого відділення медичної реабілітації передчасно народжених та малих дітей.

Крім того, в нашому центрі жінки мають можливість пройти онкопрофілактику грудей, зокрема зробити УЗД молочних залоз і мамографію в кабінеті патології молочної залози. Сучасний мамограф забезпечує низьку дозу променевого навантаження при високій якості зображення, тому обстежуватися можуть навіть вагітні на будь-якому терміні та жінки, які годують грудьми.

Важливо, що до нас можуть звернутися не лише ті, що були чи є нашими пацієнтками, а й усі ті, що потребують огляду. Не маючи скерування, лікарі жіночої консультації оглянуть жінку і випишуть його. Все безкоштовно, відповідно до укладеного договору з НСЗУ!

Завдяки згаданому скринінгу в 15 жінок у цьому році виявили підозру на рак грудної залози, тому ми скерували їх на подальший огляд. 

Чи є в перинатальному центрі всі наявні вакцини для новонароджених, зокрема БЦЖ, яка ще не так давно була російського виробництва?

У нас вакцина БЦЖ польського виробництва. Загалом у відділенні медичної реабілітації передчасно народжених і малих дітей можна зробити інші обов’язкові вакцини згідно з календарем щеплень, а також додаткові.

Після фізіологічних пологів жінка перебуває в нас до трьох діб, після кесаревого розтину – до чотирьох. Усе залежить від стану дитини та породіллі. Якщо все гаразд, щеплення зробили, тоді виписуємо.

Практично кожну жінку, яка в нас народжує, інформуємо про те, що на амбулаторному рівні працюють фахові педіатри, масажисти, реабілітологи, які можуть спостерігати за дитиною, надавати ту чи ту консультацію і допомогу.

А ще в нашому центрі є можливість зареєструвати дитину: послуга «єМалятко» доступна з березня цього року. За цей час видали майже 150 свідоцтв про народження.

Як гадаєте, яким чином, методом чи діями можна стимулювати українців народжувати дітей?

Ще до війни українці почали частіше переймати європейський досвід: хотіли спочатку реалізуватися в житті, а вже потім народжувати. На початку повномасштабної війни через страх, невизначеність, паніку народження дітей узагалі не планували, однак війна змінила пріоритети. Дехто зрозумів, що сім’я – це підтримка, позитивні емоції, зрештою, збагачення країни, тому планована вагітність знову стає актуальною. Притім мовиться не лише про першу дитину, а й про другу, третю. В березні у нашому центрі сьому дитину народила 46-річна львів’янка. І це не може не тішити. 

Звісно, дуже важливою є соціальна допомога і підтримка від держави. Наприклад, в Ізраїлі завдяки стимулювальним програмам щодо безпліддя за 15 років приріст населення склав від 5 до 9 мільйонів. Там кожна жінка має змогу народити трьох дітей, і держава її підтримує на будь-якому етапі. Приблизно такою ж потужною є державна підтримка у Хорватії, де в середньому кожна жінка народжує двох дітей. То ж, я вірю, що й в Україні після перемоги все налагодиться і ситуація з народжуваністю стабілізується. Однозначно, українців має ставати більше!

Ольга Шведа

Повна републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

________________________________________________________________________________________________________________________________