Фото: Тетяна Байбак
Олена Логопедівна. Львів’янка, яка вчить вимовляти звуки правильно
У рік дитина вимовляє близько десяти слів, у два – не менше сорока, й починає складати їх у короткі фрази, у три – складає слова за допомогою словотвору та будує багатослівні речення. На цьому етапі її мовлення ще досить легко скоригувати, якщо, зауваживши, що щось негаразд, батьки вчасно звернуться до логопеда. «Те, чого до п’яти років можна навчити за три заняття, у п’ять з половиною вже потребуватиме місяця», – пояснює львів’янка Олена Бущак. Вона двадцять років працює з дітьми, допомагаючи їм навчитися говорити чітко, зв’язно, вимовляти всі звуки й будувати речення.
З дітьми Олена почала працювати по закінченні школи. «Мої мама й сестра за освітою філологи, тому дуже хотіли, щоб я пішла їхніми слідами. Сталося так, що на філологію в університет я не вступила, тому в сімнадцять років пішла працювати в навчально-реабілітаційний центр “Джерело”», – розповідає вона. Допомога дітям з інвалідністю стала справою, що змінила її життя та визначила майбутню професію – наступного року Олена поїхала вчитись на логопеда в Національному педагогічному університеті імені Драгоманова.
У «Джерелі» Олена працювала майже півтора десятиліття, й досі підтримує зв’язки з колегами та вихованцями з центру. Каже, що робота з людьми з інвалідністю навчила її поваги й безпосередності, а головне – назавжди відохотила плекати стереотипи та чіпляти на людей ярлики. Останні кілька років працює в дитячих садках та Львівській школі Монтессорі, яку заснував її чоловік – відомий львівський педагог і освітній менеджер Ігор Бущак. Окрім традиційної логопедії, Олена практикує монтессорі-педагогіку.
Від логопеда, що працює в дитсадку або школі, батьки учнів чекають, що він сам розпізнає проблеми з мовленням їхніх дітей та запропонує їх розв’язання. Часом допомагають вихователі. «У нас бували випадки, коли працівники садочків звертали увагу на проблеми з зором, слухом і мовленням вихованців. Вихователі мають першими бити тривогу, адже батьки не є фахівцями й можуть невчасно розпізнати проблему», – каже Олена.
Читайте також: Монтессорі? Репортаж зі львівського дитсадка
Саме дошкільний вік – чотири з половиною роки для дівчат, які розвиваються трохи швидше, і п’ять років для хлопців – є межею правильного мовлення, коли діти мають чітко і грамотно будувати речення. Якщо дитина плутає відмінки, не узгоджує роди, числівники з іменниками, слід негайно звертатись до спеціалістів.
«Є чимало чинників, які впливають на формування мовлення. Починаючи з проблем під час вагітності й пологів, органічних уражень головного мозку, які не дозволяють належно розвиватись мовленню. У нормі воно має починатись із дитячого агукання у три місяці, лепетання у п’ять-шість, а після року – з перших слів. До того ж, середовище і виховання має свій вплив. Дитина має розвивати дрібну моторику, а навколишні – спілкуватись із немовлям. Згодом дитина може, навчаючись безпосередньо від батьків, відтворювати їхні дефекти мовлення», – розповідає логопед. Є різна статистика, проте найчастіше трапляються цифри від 15 до 30% – така частка дітей дошкільного віку має недоліки мовлення.
Львівська школа Монтессорі
«Колись мій декан казав, що в нас, логопедів, робота буде завжди. Тепер я це розумію», – каже Олена. Результативність занять залежить від віку пацієнта, будови його артикуляційного апарату та прикусу. А ще – від спроможності логопеда бути з дитиною на одній хвилі; через це Олена повинна знати всі нові мультфільми, книжки, ігри та модних ляльок.
«Також важливо вважати дитину рівною собі. Звичайно, не завжди легко побудувати контакт, але, якщо старатися, результати вражають. Іноді дитина приносить цукерку, приходить поцілувати чи обняти перед тим, як іти з заняття додому», – розповідає Олена. Один із маленьких підопічних називав її Оленою Логопедівною.
Навчитись добре вимовляти звуки дитині допомагають… пальці. Адже зона дрібної моторики у мозку розташована поруч із мовленнєвою, тож розвиток однієї тягне за собою і другу. «У європейських країнах заклади для дошкільнят обладнані іграшками, які розвивають дрібну моторику, мислення та інші психічні процеси. Тому там складні мовленнєві вади трапляються рідше, ніж у нас. Правильно підібрані іграшки допоможуть розвивати мовлення; помічними є конструктори, лото, доміно», – радить Олена. Допомагають також розмальовки та книжки з картинками.
«Іноді діти пробують наближувати картинки в книжках, як на сенсорному екрані смартфона чи планшета, – додає логопед. – Часто можна почути, що дитина, яка ще не вміє говорити, вже може сама знайти потрібні гру чи мультик в інтернеті, користуючись планшетом. Використовують ґаджети для роботи з дітьми й деякі логопеди». Утім, даючи дитині планшет, не слід забувати, що сам він нічого її не навчить, адже, як і ляльки, конструктори, машинки, є пасивним середовищем.
«За методикою Марії Монтессорі, першим учителем є, власне, вчитель, другим – діти, а третім – середовище, в якому вони зростають. Ці три компоненти мають уплив на розвиток малюків», – пояснює Олена. Важливо стежити, аби дитина бавилась речами, що відповідають її віку – іграшки, розроблені для молодших дітей, стають перешкодою для розвитку дошкільнят.
Важливим для розвитку мовлення є фонематичний слух, який допомагає розпізнавати склади та звуки. «Дитина в чотири роки має знати, що слово “мама” починається з “ма”, а в чотири з половиною мусить розпізнавати не лише перший склад, а й звуки», – каже Олена. Фонематичний слух стає особливо важливим у шкільному віці – коли він порушений, дитина пише диктанти з помилками і, як наслідок, погано володіє мовою. Буває, що деякі звуки дитина розпізнає гірше – наприклад, плутає парні:[г] – [х], [б] – [п], [д] – [т]. Фонематичний слух потрібно розвивати; допомагає в цьому, зокрема, гра в міста.
Олена має троє своїх дочок. «Старша виговорилася сама. Середній допомагала з [л], а вона ще й навчила правильно вимовляти цей звук усю свою групу. Молодша, якій лише три роки, вже вправно говорить [р]: це заслуга її старших сестер», – розповідає вона. І додає, що сама вчиться у своїх дочок та в дітей, яких навчає.
«З ними вчишся розслаблятись, любити, бачити щось краще. Нам, батькам, іноді треба відволіктися від своїх справ і посидіти поговорити зі своїми дітьми. Деколи будні так завантажують, що в кінці тижня розумієш: малечі час майже не приділили. Тому можна навіть записувати, скільки часу провели щодня зі своєю дитиною», – рекомендує Олена Бущак.
Тетяна Байбак
фото авторки і з відкритих джерел
Інтерв'ю Твого міста
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту