фото: Мелісса Жаботинська
«Кримська перепічка» у Львові: пекарня переселенців, яка вчить львів'ян довіри
«Оксана, моя старша сестра, раніше займалася оптовою торгівлею інгредієнтами для кондитерських та хлібно-булочних виробництв. Останні три роки після декрету я працювала з нею, – каже Світлана Лопатіна. – Ніхто не планував завершувати таку діяльність. Бізнес ріс, розвивався…»
За її словами, ідея створення закладу виникла ще в Криму. Хотіли зробити маленьке арт-кафе більш європейського і водночас домашнього формату. Однак на сестер чекав вимушений переїзд до Львова. Із особливою вдячністю та захопленням Світлана пригадує львів’ян, які прихистили їх у своєму будинку. «Вони нас прийняли, як рідних. Настільки щиро хотіли допомогти, що було аж навіть ніяково, – зізнається. – Ми прожили в них кілька місяців. Мені й досі незручно, адже не знаю, як цим людям віддячити».
За її спостереженнями, усі переселенці у Львові періодично впадають у депресивний стан. Незалежно від статків, віку та від того, як вони тут влаштувалися. «Я не знаю, чому так трапляється. Ніколи не депресувала в Криму, а тут пережила аж три такі періоди», – додає Світлана Лопатіна. Після однієї з таких депресій вона потрапила на проект «Бізнес-інкубатор для переселенців» від Міжнародного фонду «Відродження» та Клубу Ділових Людей, де можна було придумати бізнес-ідею та отримати грант на її реалізацію. І саме міні-пекарня з власною точкою продажу стала ідеєю, над якою почала працювати Світлана. Каже, що створити власну справу у Львові – не важко. Складніше – наважитися на такий крок.
«У нас було деяке обладнання, яке ми привезли з Криму. Для того, аби на щось «опертися» під час написання бізнес-плану, я шукала приміщення, – говорить співвласниця пекарні. – Але вирішила, що це має бути саме Сихів». Пригадує, що побувавши на Сихові вперше, була дуже вражена широтою проспекту Червоної Калини та зрозуміла, що це місце нагадує рідний Сімферополь. Додає, що попри велику площу та чисельність населення, на Сихові бракує місць, куди можна піти – особливо батькам із дітьми. Саме цю нішу Світлана з сестрою і вирішили зайняти. «Грант я не виграла. Комісія, яка нас оцінювала, чомусь вирішила, що це нереально, – каже Світлана. – Запитували, у чому «фішка»? От у чому: воно ж свіже! Людина, яка живе поруч, може прийти і купити свіжу булочку».
Зауважує, що їхній заклад створений не для туристів, а саме для львів’ян. «Ми – з Криму. Ми знаємо, хто такі туристи, – говорить Світлана Лопатіна. – Це той, хто приїде і поїде; він ніколи тебе цілком не пізнає і не оцінить. Сьогодні він є – а завтра його нема. Турист не зможе стати твоїм постійним клієнтом. Це лише швидкий заробіток. Наші клієнти тут – це наші гості. Переважно це батьки з дітьми. Я розуміла, що на Сихові їх є дуже багато».
Світлана каже, що загалом у пекарні та кав’ярні «Кримська перепічка» працює приблизно двадцять людей, проте колектив періодично змінюється: «Не всі готові працювати чесно. Не всі готові працювати довго». Додає, що серед працівників є і переселенці – дівчина з Сімферополя та кримськотатарська сім’я.
Облаштували тут і стелаж із книгами, чимало з яких – про Крим. «Люди приходять, беруть, читають. Багато книг принесли самі клієнти», – розповідає Світлана. Для дітей облаштували спеціальну ігрову зону, яку наповнюють новими іграшками. Однак, за спостереженнями Світлани, дітям найбільше подобаються звичайні дерев’яні фігурки, які залишив тут ще перед Різдвом майстер-мебляр: «Оксана купувала якісь дорогі конструктори. Але вони не прижилися, бо занадто дрібні. А от елементарні кубики чи шматочки дерева дітям подобаються набагато більше».
Особливістю пекарні «Кримська перепічка» є своєрідна атмосфера довіри, яку важко не помітити. Іграшки, книги, – усе у вільному доступі. «Ми – постійно тут. Винесуть, то винесуть, – каже Світлана Лопатіна. – Отже, комусь це потрібніше. А хтось інший, наприклад, принесе щось нове». Зазначає, що це також є однією із «фішок» закладу.
Додає, що у своєму бізнес-плані вона описала ідею каси самообслуговування. Наводить приклад Туреччини, де в деяких супермаркетах немає касирів: покупець самостійно «пробиває» товар і лишає необхідну суму. «Звичайно, булочку так не проскануєш, – зауважує. – Однак, у нас бувають новинки в меню, які ми не знаємо, як оцінити. Можна було б пропонувати продукцію, а клієнти дегустуватимуть і залишатимуть стільки грошей, скільки вважатимуть за потрібне».
Розповідає, що в меню є кубіте (пиріжки з листкового тіста з м’ясною начинкою і картоплею) та кримськотатарська пахлава. «Це медова пахлава з горішками, – пояснює Світлана. – Насправді вона азербайджанська, але нагадує саме ту, яку могли багато з вас їсти раніше в Криму». Ще пропонуємо пиріг з апельсином – «Кримський Едельвейс». Каже, що попри дуже простий рецепт, цей пиріг припав до вподоби багатьом відвідувачам. Останнім часом клієнти активно запитують і про пиріг «Ай-Петрі» – шоколадний бісквіт на сметанному кремі з горіхами, чорносливом та курагою. «Він більше зимовий, тому ми його зняли з продажу на певний час. А відвідувачі це помітили і просять повернути. Доведеться повертати. А що робити?» – сміється Світлана.
Пригадує, що, відкрившись у грудні 2015 року, мали за увесь цей час лише кілька повноцінних вихідних. «Ти тут ніби живеш. Приходиш – ще темно, йдеш – уже темно. Особливо так було взимку, – розповідає Світлана. – Мені це давалося складно. А от з Оксани прямо-таки «перла» енергія. Вона на такому підйомі все це робила! Усі думали, ніби вона завжди займалася саме цим».
«Часто думають, якщо ти кримчанин – маєш бути кримським татарином чи кримською татаркою. Я вже звикла, – каже Світлана Лопатіна. – Те ж саме й щодо кафе. Запитують: «Чому у вас так мало кримськотатарського? А де ваші кримські рецепти?» Відповідаю: «Знаєте, що таке Крим? Це збірна солянка. Ми взяли і відібрали тільки найкраще!»
Домашня пекарня «Кримська перепічка» розташована за адресою:
пр. Червоної Калини, 62а, ТЦ «Інтерсіті»,
1-й поверх біля ліфта.
Спілкувалася Юлія Сабадишина,
фото Мелісси Жаботинської
Інтерв'ю Твого міста
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі
- По той бік Личаківської. Яку роль грають Винники у «Великому Львові»