фото: uarp.org

фото: uarp.org

Найміть собі лікаря. Українців очікує кардинальна реформа медицини

8242 0
Згідно з реформою системи охорони здоров’я, яку планують запустити у 2017 році, пацієнти фактично перетворюються у роботодавців, які укладатимуть контакти з сімейними лікарями. Відтак, лікарі будуть зацікавлені працювати якісно, бо від кількості контрактів залежатиме їхня робота та зарплата. Про те, як зміниться фінансування медицини, що входитиме у обов’язки сімейного лікаря, та які права отримають пацієнти, Tvoemisto.tv розповів начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради Володимир Зуб. Чиновник поділився інформацією, що прозвучала на засіданні Міністра охорони здоров’я України.

Наші люди не доживають 5-8 років

Є два об’єктивні критерії якості надання медичних послуг: кількість померлих і тривалість життя. Ми знаходимося на 44-у місці у світі за тривалістю життя населення – 71 рік. На першому місці Швейцарія, де живуть приблизно 83-84 роки, у Європі – 77-78. Тобто українці не доживають майже 5-8 років.

«Показник тривалості життя пов’язаний із соціальними, економічними факторами і, зокрема з ефективністю роботи медичної галузі, – розповідає Володимир Зуб, начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради. – У медичній системі України відбувається наступне: грошей потрібно багато, ми їх розпорошуємо на різні види медицини, не можемо повноцінно забезпечити ні зарплату, ні матеріально-технічну базу і при цьому не досягаємо результату для конкретного пацієнта – якості та тривалості життя».

70% проблем повинен вирішувати сімейний лікар

Володимир Зуб наголошує, що спроби реформувати систему охорони здоров’я були і раніше. Ще до Революції Гідності реалізовувався пілотний проект, у якому брали участь Дніпропетровська, Донецька, Вінницька області та місто Київ. Назагал ця реформа не принесла бажаного ефекту.

Втім, остання пропозиція від МОЗ, за словами Володимира Зуба, є найбільш вдалою, адже з’являються справді раціональні ідеї реформування охорони здоров’я, які починатимуться з реформування основної – первинної ланки медичної допомоги, а саме з сімейного лікаря.

Читайте також: Без черг, але за записом. Що хочуть змінити в поліклініках

«Сімейна медицина виявилась найважливішим, найефективнішим і найдешевшим способом надання медичної допомоги і прийнято вважати, що 70% проблем, які виникають у пацієнта, повинні вирішуватися на первинному рівні, а з рештою проблем, які не може вирішити сімейний лікар, повинні працювати у стаціонарах, до яких, власне, сімейний лікар і скеровує пацієнтів, – розповідає Володимир Зуб. – Ця система успішно діє в Америці та у Європі».

Натомість в Україні сьогодні ситуація зовсім інша. Пацієнт сам вирішує, до якого спеціаліста звертатися по медичну допомогу: чи до невропатолога, чи до кардіолога, чи взагалі лягати у стаціонар. Це неправильно, ніде в світі такого немає.

Кількість стаціонарів – залежно від потреби

«Якщо сімейний лікар не може впоратися з захворюванням, то повинен скеровувати пацієнта до «вужчого» спеціаліста, або в стаціонар. Тому стаціонарів повинно бути стільки, скільки справді потрібно, – каже Володимир Зуб. – В Україні стаціонари розраховуються за старою системою: не з потреби лікувати, а за кількістю ліжок на десять тисяч населення. Тому сьогодні у нас ліжковий фонд удвічі більший, ніж в середньому у Європі».

Чиновник запевняє, якби сьогодні у Львівській області скоротили декілька стаціонарів, то пацієнти цього не відчули б, адже практично у всіх лікарнях області є одні і ті ж відділення. Відтак багато лікарняних палат, які потрібно освітлювати та опалювати, тобто витрачати на них кошти, пустують.

Така невідповідність між потребою у стаціонарах і їх реальною кількістю є однією з причин збиткових процесів і неякісних медичних послуг.

Читайте також: «Не йду до лікаря – саме минеться»: як покращити медицину у Львові

Лікарні потребують штату працівників, виплати зарплати, оплати енергоносіїв, закупівлі мінімального устаткування, тому отримані від держави гроші, розпорошуються на районні, області, міські стаціонари. Як наслідок якість надання медичних послуг не покращується, постійно бракує коштів, а медичні працівники незадоволені через низькі зарплати.

Проблема районних лікарень

Крім того 30% пацієнтів обласних та міських лікарень – пацієнти з району. У районних центрах є свої стаціонари, але значна частина людей їде обстежуватись у міста. «В результаті у районних лікарнях пацієнтів мало, ліжка пустують, лікарі втрачають кваліфікацію, а зарплату отримують таку ж як у місті, де пацієнтів дуже багато, – каже Володимир Зуб. – Насправді ж система має працювати так, що куди звертаються хворі, там і має бути більше коштів. Якщо менше пацієнтів – менше фінансування».

Як фінансується медицина сьогодні?

Забезпечення системи охорони здоров’я – це повноваження держави, які делеговані на місця. Начальники управління в областях, на початку року отримують певну суму грошей з державного бюджету, яку вони повинні розподілити на різні види потреби.

Тобто отримання фінансування жодним чином не залежить від результатів діяльності (не від кількості чи якості надання послуг), гроші з бюджету бюджетній медичній установі надаються лише на підставі того, що вона існує, а заробітна плата її персоналу – за вихід на роботу та відпрацьований час.

Відтак, 80% йде на зарплату медичним працівникам, 10% – на оплату енергоносіїв, і ще 10% (які повинні були йти на забезпечення потреб пацієнтів) йдуть на метеорологічну перевірку (справність приладів вимірювання), безпеку, поточний ремонт приміщень…

Читайте також: Завдання вижити: як рятують львів’ян у Лікарні швидкої допомоги

«В результаті для людей залишається мізерна сума, яку пацієнти отримують у вигляді необхідних препаратів коли потрапляють у лікарню. Якщо ж люди не звертаються до лікарів, то їхні кошти скеровують на потреби інших пацієнтів, – зауважує Володимир Зуб. – Якби ж ці гроші накопичувалися на особистому рахунку пацієнтів, то тоді вони могли б зняти у будь-який момент цю суму для лікування і, при потребі, доплатити».

Ще одна проблема полягає у тому, що державними коштами розпоряджаються саме головні лікарі. Виходить, що той же головний лікар є людиною, що забезпечує виконання конкретного замовлення і одночасно оплачує це замовлення. У такому випадку, як переконаний Володимир Зуб, дуже важко говорити про об’єктивність.

Відповідно до реформи, перший етап якої планують впровадити в Україні у 2017 році, відбувається перехід від фінансування медичних закладів та їх інфраструктури до оплати результату, тобто фактично пролікованих випадків.

Як працюватимуть сімейні лікарі відповідно до реформи?

«Сьогодні у Львові існує понад 500 посад сімейних лікарів, виходячи з розрахунку один сімейний лікар на 1500 дорослих та дітей, і поділених територіально. Ці лікарі працюють у поліклініках і чекають, поки до них звернеться пацієнт, – розповідає чиновник. – А насправді сімейний лікар повинен працювати, власне, з сім’єю».

Така модель є неефективною, оскільки лікарі не зацікавлені лікувати хворих (оскільки і так отримують конкретну зарплату), а більшість людей не знає, що у них є сімейні лікарі.

Згідно з новою реформою сімейний лікар не отримуватиме окрему дільницю з 1500 людей, а змушений буде сам шукати сім’ї, які захочуть підписати з ним контракт на медичне обслуговування. Тобто саме люди, які платять податки у держбюджет, найматимуть лікарів і отримуватимуть чіткий обсяг послуг в гарантованому державою соціальному стандарті (гарантований пакет медичної допомоги). Якщо ж людина захоче отримати послуги, які виходитимуть за  рамки цього пакету, то тоді повинна буде доплачувати.

Щодо обов’язків сімейного лікаря, то він повинен навчити профілактувати хворобу, виявляти її на ранніх стадіях і вчасно скеровувати до «вужчого» спеціаліста. При потребі фахівець приїжджатиме до пацієнта додому (у контракті буде зазначено, хто платитиме за витрати на транспорт та добирання – лікар чи пацієнт).

Читайте також: В Україні створять кол-центри, які допомагатимуть хворим до приїзду швидкої

Одночасно лікарю буде дозволено підписати угоду з 1000-2500 пацієнтами, але не з окремою людиною, а з сім’єю. Тобто він повинен бути такої компетенції, щоб допомогти і дорослому, і жінці, і дитині. На обліку у сімейного лікаря, скоріш за все, стоятимуть і вагітні з нормальною, не ускладненою вагітністю. Втім, це питання ще обговорюється.

Також Володимир Зуб наголошує, що широкий спектр медичних послуг, які виконуватиме сімейний лікар, очевидно, з часом приведе до скорочення штату вузьких медичних фахівців (окулісти, ендокринологи…)

Зарплата сімейного лікаря залежатиме від якості його роботи

«Зарплата лікаря прямо залежатиме від кількості підписаних контрактів і логічно, що тепер він не сидітиме в кабінеті і не чекатиме пацієнтів, а обходитиме дільницю та агітуватиме людей, – наголошує Володимир Зуб. – На сім’ю з двома дітьми лікар отримуватиме приблизно 1000 грн в рік, в середньому 250 грн на людину і, разом із медичною сестрою, отримуватиме від 19 000 до 50 000 грн в місяць».

Тепер лікар буде зацікавленим в тому, щоб бути добрим, ввічливим, реально допомагати, щоб на наступний рік люди знову підписали контракт. Таким чином з часом відбудеться природній відсів, і залишаться на посадах справді професіонали, які вміють працювати з людьми.

Лікарю платитиме незалежний орган – «Національна служба здоров’я»

Згідно з реформою змінюється також функція замовника та виконавця медичних послуг. Тепер кошти лікарям платитиме не головний лікар, а новий орган – «Національна служба здоров’я», яка не підпорядковуватиметься управлінню. Контролювати прозорість роботи цього органу буде спеціально створена Рада громадського контролю. Щодо будівель медичних закладів, то їх, як інфраструктурні об’єкти, повинні утримувати за кошти міського бюджету.

Коли стартуватиме реформа?

Володимир Зуб зазначає, що така реформа є досить радикальною, тому запровадження нової моделі має відбуватися поступово, в три етапи і повна реалізація має здійснитися до 2020 року. Втім, вже упродовж першого кварталу 2017 року планується запровадження системи електронного обміну інформацією щодо реформи, а з 1 липня – початок контрактних відносин між лікарем та пацієнтом.

Підготувала Оксана Левантович,
фото Богдана Ємця

Інтерв'ю Твого міста