фото: theguardian.com
Керівниця агенції нянь: У Львові чоловікові, який хотів доглядати дітей, роботи не знайшлося
Нянями стають, як правило, заради підробітку
Як розповідає Мар’яна Кашуба, найбільша категорія нянь на ринку праці – це жінки з педагогічною освітою, особливо – колишні вихователі дитячих садочків і вчителі початкових класів. Часто вони полишають свою роботу, коли мають вислугу за роками. Їм приблизно 45 років і вони вже йдуть на пенсію, паралельно працюючи нянею, мають необхідну освіту, досвід роботи з дітьми.
Також нянями стають представниці різних професій: колишні бухгалтери, юристи, хіміки. Більшість – із вищою освітою, які не можуть знайти гідної та оплачуваної роботи за спеціальністю. «У нас є дівчатка від 20 років, студентки, котрі підробляють собі до стипендії… Дівчата мають бажання і сили працювати нянями, але, звичайно, досвіду не мають, – розповідає Мар’яна Кашуба. – Це гарний варіант для тих батьків, що шукають няню на кілька годин, аби погуляти з малечою в той час, як відпочиватиме (чи працюватиме) мама, наприклад. Няні, які працюють на повний день, у середньому мають вік від 35 до 55 років».
Няня – не лише жіноча професія?
«Одна моя клієнтка дуже хотіла чоловіка-няня. В неї до того був «нянь», студент-араб. І він приходив до її дітей на кілька годин в день. По-перше, він є носієм природної англійської. По-друге, займався виключно дітьми, без домашніх справ. Він із ними дуркував, був чудовим старшим другом. Але хлопець отримав диплом і поїхав, – розповідає Мар’яна Кашуба. – От вона шукала йому заміну і знайшла. Інший випадок, коли до нас на фірму сам прийшов чоловік, який хотів бути «няньом». Він сам виховав свого сина і відчував себе в силі для цієї роботи. І така ситуація виникла дивна, що навіть коли мамам такий варіант підходив, то тати чоловічу кандидатури не затверджували ніяк. Отак на нашого няня не знайшлося жодного бажаючого і чоловік почав шукати роботу в іншій сфері».
Чи повинна няня мати власних дітей? Це плюс чи мінус?
«У мене є няні, які в силу свого здоров’я не мають дітей і є прекрасними нянями для інших діток. Одна приходила до нас в офіс і так захоплено розповідала про своїх вихованців, ну це треба чути. Не варто також батькам боятися за те, що мовляв няня прикипить до ваших дітей, як до рідних, – розповідає Мар’яна Кашуба. – По-перше, то добре, бо тоді вона сумлінно працюватиме, а по-друге, розумні батьки завжди будуть знати, де є ота межа і проситимуть тримати дистанцію. Відсутність дітей в няні не є перешкодою, але їх наявність очевидно більше вселяє довіри батькам. Львівські батьки часто хочуть, аби няня мала вже власних діток. Але я вважаю, що це – неправильно. Якщо няня має досвід роботи, гарні і справжні рекомендації, то відсутність власних діток не мала би бути перешкодою».
Чого тепер хочуть батьки від сучасних нянь?
Як наголошує Мар’яна Кашуба, ще п’ять років тому у Львові про новітні методики виховання ніхто й не чув, а сьогодні цього хоче кожна друга подружня пара. Пригадує румунську пару, які хотіли няню зі знанням української, російської та англійської, і, додає, що знайти у Львові англомовну няню дуже складно. У Києві, наприклад, із цим набагато простіше.
«Відразу скажу, що з іноземними мовами в нас особливий «прокол». Потрібно розуміти, що ті жінки, які чудово знають англійську чи німецьку, не дуже хочуть працювати нянями. А коли такі є, то їх заробітна плата має бути у рази вищою від інших, – розповідає Мар’яна Кашуба. – Насправді зараз батьки не зациклюються на мовному питані няні. В наш час є багато гуртків чи курсів для діток, куди їх можуть супроводжувати няні. Принаймні для батьків такий варіант точно буде дешевшим. Хочуть в основному, щоб няня мала досвід роботи, щоб мала підхід до дитини. І на противагу іноземним мовам, щоб няня знала розвиваючі методики – за Монтессорі, чи займалася із картками Домана».
Страхи батьків: вигадані й реальні
«Вони, на жаль, є, але, на щастя, у нашому випадку їх справді було небагато. На релігійній тематиці ми мали один випадок. Він не так, щоб кричущий, але батьки через це «напрягалися» і врешті попрощатися із нянею. Жінка була затятою бабтисткою і на кожне дитяче свято приносила релігійну літературу: книжечку, брошурку чи біблію, – розповідає Мар’яна Кашуба. – І ніби не так нав’язливо, але батьки були проти цього, а няня продовжувала «лупати скалу» і через це мусила піти з роботи».
За словами Мар’яни Кашуби, набагато складніше з алкоголем. «Одного разу няня примудрилася випити 1,5 л запасу коньяку господарів. До того ж у перший чи другий день роботи... І ми звернулися на її першу роботу, де вона була вихователькою в садку, і виявилося, що її попросили звідти через випивку, – додає вона. – Ми звичайно зробили висновки, тепер тестуємо наших нянь, розмовляємо. Але на початку нашої роботи був такий неприємний випадок».
«Було й таке, – пригадує Мар’яна Кашуба, – що няня пропрацювала у сім’ї близько двох років, мала прекрасні рекомендації: педагогічна освіта, приємна та відповідальна... Замовниця прийшла швидше з роботи, а няня – п’янюща лежала на дивані. То батьки навіть додому не могли достукатися через вхідні двері. Дитина в цей момент спала... Няня після того зателефонувала мені й розповіла про якісь особисті сімейні труднощі, але й сама розуміла, що ми з нею співпрацювати не можемо. Зле правда, що та няня може сама піти на ринок і влаштуватися нянею вже без нас...».
Є чорний список нянь, але батьки неохоче його наповнюють
«От не хочуть наші батьки отак офіційно попереджати інших батьків про можливі небезпеки. Їм краще пожалітися на кухні, але, наприклад, в інтернеті далеко не всі про це напишуть. Найбільше історій у чорному списку стосуються алкоголю. Є випадки злодійства, – пригадує Мар’яна Кашуба. – Це не в нашій фірмі, але у Львові був випадок, коли няню взяли до себе додому, де вона працювала понад рік. Сім’я поїхала кудись відпочивати, приїхали з відпустки, а дім – порожній, ні цінних речей, ні няні». Як додає Мар’яна Кашуба, аби уникнути злодійства, у няні потрібно вимагати документи, копії каспортів, і це цілком нормальне прохання. Бо якщо няня через це нервує, тоді варто насторожитись. Є няні, які навпаки запрошують майбутніх клієнтів до себе додому, аби ті оцінили її домашню атмосферу. Це часто більше говорить про няню, аніж її слова.
Няні теж розповідають «страшилки» про батьків
За словами Мар’яни Кашуби, найбільша проблема, коли до няні ставляться «як до ганчірки». «Її розцінюють як прислугу, яка повинна робите усе, бо їй платять гроші. Хоча, наприклад, готування їжі чи прання взагалі не входить у її обов’язки, – пояснює вона. – Або їй не доплачують гроші за понаднормові чи незаплановані сидіння з дитиною. Було й таке, що батьки поставили відеокамери всюди, аби стежити за нянею, таке ми врешті рекомендуємо. Але щовихідних господар дому переглядав усі ці записи, і щопонеділка з нянею відбувався «розбір польотів». Ну, а зауваження були найдрібніші: не туди рушник поклала, десь там абрикоску з холодильника взяла, цукор собі до чаю. І так щотижня... То няня не витримала такого і пішла. Зрозумійте, ми теж проти того, аби няня користувалася вашими запасами їжі з холодильника, але коли там трагедія через такі дрібниці, то працювати дуже важко».
Чому львівські няні не хочуть додатково вчитися?
На переконання Мар’яни Кашуби, у Львові зовсім немає ніякого навчання для нянь. Київ, Харків чи Дніпро вже давно у цьому питанні обігнали наше місто. Там фірми зобов’язують своїх працівників завершувати спеціальні курси. «Це правильний підхід. Ми ще до цього недозріли, – каже вона. – У Львові напевно тільки одна організація проводить тренінги і видає сертифікати, але як на наше місто – цього недостатньо. Я от нещодавно проводила опитування серед своїх нянь, чи вони би пішли на такі курси і скільки були б готові заплатити. То більшість впевнені, що вони вже все знають і курси їм не потрібні. Часто таке кажуть 21-літні дівчата. З іншого боку, якщо няня розуміє і сама хоче йти на додаткове навчання, то вона буде хорошою нянею, бо не зупиняється у своєму розвитку. В Україні взагалі інститут няні не пропрацьовано, як за кордоном. Тут можеш зареєструватися нянею і все. У нас все у зародковому стані. Але ми до того йдемо, няні з року в рік стають все затребуванішими на ринку».
У батьків є два варіанти пошуку няні
«Якщо шукають самі, то спочатку шукати треба через знайомих, – каже Мар’яна Кашуба. – Потім – через соцмережі. Є сайт «Наша няня», зрештою. Вона додає, що простіше і безпечніше це робити із фірмою. Тим паче, це не буде надто дорого коштувати родині. Також будь-яка фірма має «гарантійний термін»: впродовж півроку, якщо з нянею щось станеться, ми знову починаємо все спочатку і шукаємо наступну няню безкоштово. Хоча, так, знайти няню самому – цілком реально, головне тому приділити багато часу.
Що батьки мають запитати потенційну няню на співбесіді?
Батьки мають звернути увагу, як няня налагодить контакт з дитиною під час першої зустрічі, навіть просто привітавшись з малечею.
«Також ми даємо батькам список питань для няні, – говорить Мар’яна Кашуба. – Чи є у неї сім’я? Як далеко вона проживає, як проводила день з дитиною в попередній сім’ї? Чим займала дитину? На цьому питанні, до речі, няні часто губляться,бо якщо вони говорять загальними фразами «читаємо/малюємо» – уточніть, яку книжку прочитали, тоді ви точно будете знати, чи вони щось взагалі читали. Важливий момент – надання першої медичної допомоги. Моделюйте якусь небезпечну ситуацію і запитуйте, як покроково буде діяти няня. Бо комусь важливо, аби в такій ситуації спершу телефонували до батьків, а потім викликали швидку, а для когось – навпаки».
«Але все сказане не означає, що це правда
Усі, хто працюють у нас, зобов’язані представити медичну довідку. Але проконтролювати чи вони заплатили за неї, чи сумлінно пройшли всіх лікарів – ми не можемо, – додає Мар’яна Кашуба. – Але батьки можуть попросити повторного медогляду. Клієнти беруть няню за руку і ведуть у лабораторію або в приватну клініку, і ще раз проходять усіх лікарів. Часто за рахунок батьків. Якщо таке прохання ображає няню, то це має насторожити. Бо якщо людина здорова – їй нічого боятися».
Няня підходить. Що далі?
За словами Мар’яни Кашуби, випробовувальний термін триває приблизно 2–3 тижні, після того підписують договір. У ньому необхідно зазначити якогомога більше різних моментів: обов’язки, права, тривалість праці, лікарняні, коли переглядатиметься зарплата няні. Тобто договором не передбачено обов’язкове підвищення зарплати, але важливо, коли це прописано.
«Була у мене замовниця, яка казала, що няня не має права хворіти і все. Також питання чи оплачувати їй той лікарняний? Чи оплачувати відпустку і скільки вона повинна тривати? (як у няні, так і в батьків), – пригадує Мар’яна Кашуба. – Бо коли настане літо і ви захочете на море, то є великий ризик втратити няню, бо вона знайде іншу сім’ю. Чи, наприклад, як бути з оплатою у державні свята, коли батьки мають вихідні? На жаль, офіційної професії «няня» не існує, де все чітко прописано згідно законодавства. Тут хто як домовитися, і в кого яка ситуація. Але як показує практика, якщо ці моменти (включно з тим, чи давати дитині бавитися мобільним телефоном) проговорити наперед, є велика вірогідність, що ви співпрацюватимете разом дуже довго».
Скільки у Львові коштує няня?
«Сьогодні середня вартість праці няні у Львові коштує 30 грн/год., – розповідає Мар’яна Кашуба. – Ну, коли багато годин – то 25 грн, але то вкрай рідко, хоча ще півроку тому це була середня зарплатня для нянь. Тепер у приватних оголошеннях няні просять 35–40 грн за годину. Там, де двоє дітей – 50–60, але няня повинна відповідати певним кваліфікаційним вимогам»... Вона додає, що станній рік на ринку популярна така річ як ставка. В середньому 5–6 тисяч на місяць, і в тому випадку години не рахуються. Бо одного дня няня може працювати 5 год., а наступного, наприклад, 9 год.
Ми самі рекомендуємо батькам спостерігати за своїми нянями.
«Ми радимо батькам повідомляти няню про те, що за нею спостерігатимуть, тоді це чесно по відношенню до неї, і спокійно самим батькам. Зрештою, такий запис стимулюватиме й няню, – каже Мар’яна Кашуба. – У нас був випадок, коли жінка народила дитину в Америці, приїхала до Львова, і оскільки син – громадянин Америки, то за ним закріплено соціального працівника звідти. І він зобов'язаний якийсь час спостерігати за дитиною через інтернет в онлайн-режимі». Як пояснює Мар’яна Кашуба, коли така мама запрошує няню, той працівник може вплинути на рішення приймати няню на роботу чи ні. Але й няня має бути готовою, що за її діями спостерігатимуть з Америки.
Розмовляла Ірина Сало
Фото автора
Інтерв'ю Твого міста
- «Хочемо бути надійним партнером». Посол Швейцарії про проєкти на Львівщині та відбудову України
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»