План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери

4496 0
Львівські контролери – постаті таємничі. Усі знають, що вони існують, проте не всі зустрічають їх за роботою. Tvoemisto.tv на умовах анонімності поспілкувалося з колишнім львівським контролером та дізналось про стосунки його колег із поліцією та про умови праці контролерів.

– Як ти став контролером?

– Стати контролером мені порадив друг, який працював у «Львівелектротрансі», – він привів мене в офіс на вулиці Сахарова, 2. Ми поговорили з керівництвом, і за три дні розпочалося моє стажування. Контролерами стають працівники «Львівелектротрансу» та громадської організації «Патріот».

– Багато людей не розуміє: яка мета останньої організації та які вона має права?

– «Патріотами» зазвичай стають ті, кого тестують на посаду контролера. Вони мають своє окреме посвідчення жовтого кольору, з яким мають право перевіряти в пасажирів наявність квитків, але не штрафувати їх. «Патріоти» формально здійснюють охорону громадського порядку, допомагають контролерам. Вони ходять у парі з ними. Проте «патріотам» також видають посвідчення контролера – тоді вони отримують право штрафувати людей. Тобто не всі «патріоти» – контролери. Ці дві організації створені, напевно, щоб впорядкувати якісь внутрішні вимоги законодавства.

Я читав на Tvoemisto.tv про перелік речей, які має мати контролер: насправді, зазвичай усе, що він має, – це зелена книжечка посвідчення. Такі реалії. Іноді видають камери чи телефони, проте вони дуже лімітовані – місто вирішило зекономити. Загалом є 3-4 камери на всіх контролерів. Відеоматеріали з них надаються поліції, а правоохоронці мають розбиратися у конфліктній ситуації.

Читайте також: Совість пасажира – поганий контролер

– Хто може працювати контролером і які умови роботи?

– Кандидат має пройти триденне стажування. Після працевлаштування контролер проходить медогляд, після чого йому видають посвідчення. Є дуже багато варіантів для часового залучення працівників – можна отримувати десяту частинку ставки, можна працювати на повну ставку.

У керівництві працюють люди, які справляють дуже хороше враження. Контролери переважно також добрі люди – усі вони можуть піти назустріч та допомогти. При цьому робота є роботою – після мого звільнення моя колишня колега спіймала мене в транспорті та оштрафувала на 100 грн.

Успіх контролера залежить від його холоднокровності. Правила існують – ти маєш їх виконувати. Мені це не вдавалося: не подобалось те, що я маю штрафувати маленьких дітей, наприклад.

Для того, щоб при перевірках до тебе не виникало зайвих питань, ти як контролер маєш знати законодавство та розуміти відповідальність своєї роботи. Ти маєш поводитися ввічливо та бути спокійним. Битися, на жаль, не можна. А битися досить часто хотілось.

Для того, щоб працевлаштуватися, не треба мати вищої освіти контролера – беруть людей без освіти. Вік також не має значення. Важливі твої результати – ти маєш виконувати норму по відлову «зайців». Офіційно на день бажано мати 10 людей, яким ти виписав штраф. Професійні контролери мають в середньому 5 «зайців» на день.

На моїй пам’яті двоє контролерів у парі встановили рекорд у 21 штраф. У мене ж середній показник складав 3-4 людини. Мені було шкода людей, я багато кого відпускав, тому врешті-решт мене звільнили. Проте звільняють не завжди – наприклад, серед контролерів є літня жінка, яка зазвичай себе не окупає, але її тримають. Систему відбору і звільнення я не знаю. Думаю, це щось совєцьке: ми тебе знаємо – ти з нами. Проте існує правило: кума, зятя, свата на роботу на халяву не беруть. Хоча одного разу я зловив брата якогось водія тролейбуса, який дзвонив керівництву та просив обмежитись усним попередженням.

Окрім того, працівники «Патріот» кожного дня отримують готівкою 40 грн на харчування – щось на кшталт пайку.

Читайте також: Сафарі на «зайців». Чому контроль у трамваї нагадує пошук терористів

Кожного дня на 14-ту годину «Патріот» має збори. На одних із них нам сказали, що «Львівелектротранс» втрачає більше мільйона гривень на «зайцях». Оскільки якість роботи контролерів зросла, «зайців» стало менше. При цьому у контролерів виникає питання: а як виконувати норму у 10 «зайців» на день, якщо самих «зайців» стало менше?

Ставка у контролерів складає 5-6 тисяч гривень. За кожного «зайця» він отримує 14 грн зі штрафу у 100 грн. Якщо вас штрафує контролер – він обов’язково має видати квитанцію як доказ того, що він ці гроші кладе не собі в кишеню. Ці квитанції підраховані на підприємстві. Не знаю, чи є контролери, які нехтують такими правилами та забирають штрафи особисто собі. Колись був псевдо-контролер, який бігав по трамваях з підробленим посвідченням, щоб заробити собі грошей.

У мене один раз був випадок, коли людина просто віддала штраф та побігла через брак часу. Квитанцію я видати не встиг – у таких випадках контролер вже діє по совісті. Також є варіант сплатити штраф зчитуванням qr-коду – проте за такий варіант контролер не отримує свої 14 грн і не видає паперову квитанцію.

– Чи вартує зарплата контролера нервів, які він втрачає під час роботи?

Ні, у жодному разі. Не знаю, яка має бути в людини ситуація в житті, щоб вона пішла в контролери. Щиро та сердечно не рекомендую. Коли ти повертаєшся додому після роботи – думаєш: «Сьогодні я оштрафував школяра, оце ж я погана людина!». Це забирає психологічну енергію і після роботи. Фактично я був контролером цілодобово.

Треба бути меркантильним та холодним службовцем, який не жаліє людей, а слідкує за правилами. Якщо ти хочеш робити щось більше, ніж просто відпрацьовувати свою зарплату, маєш мрію щось змінити – ця робота тобі не підходить. Перспектив немає, а за зарплату можна хіба що прогодувати сім’ю.

– У Києві контролерів можна зустріти у транспорті доволі часто. У Львові, у кого не спитай, побачити контролера можна, у кращому випадку, раз на декілька місяців. Чому так?

Я читав текст, де вказано, що у Львові працює 25-30 контролерів. Насправді людей менше – їх працює від 5-7 до 18-20 на день. При цьому вони усі працюють на своїй зміні. Були критичні моменти, коли на все місто взагалі було 2 людини.

Контролерів недостатньо – їхньої загальної кількості не вистачає для того, щоб ловити «зайців». Більше половини «зайців» навіть після сплати штрафу лишаються «зайцями. Якщо тебе штрафують раз на рік на 100 грн, ти все одно окупаєш себе як «заєць».

Проблема ще в тому, що поліція дуже довго їде на виклик. Трапляються випадки, коли контролери мають чекати поліцію до трьох годин. Тобто, якщо контролер зловив «зайця», він має прочекати три години, потім їхати з поліцією у відділок. Держава не продумала процес оформлення документів, система не автоматизована.

Читайте також: 13 тисяч оплат через QR-код. У Львові склали портрет пасажира

Якщо «заєць» каже, що не має грошей або не буде платити – ти розумієш, що треба викликати поліцію. А поліція не хоче їхати. Доводилося по декілька разів дзвонити, нагадувати про себе, але правоохоронці все одно не розуміють важливості справи. Поліція має бути за те, щоб захистити громадян. Коли я затримую «зайця» – я виконую свій обов’язок. Коли я тричі телефоную в поліцію – мене питають: «А це так важливо? Для чого вам це?». Вони просто ігнорують. Тому зазвичай слова контролерів про виклик поліції – це маніпуляція, що покликана змусити людину дістати останні 100 гривень. Поліція рідко приїжджає. А коли приїжджає – поліцейські розмовляють між собою і не знають, що з нами робити. Починається довгий процес оформлення документів.

Іноді поліцейські приїжджають і розказують, як погано буде «зайцю», якщо ми поїдемо у відділок. І люди одразу вирішують заплатити штраф, бо біля тебе стоїть поліція, а не якийсь контролер.

– І що робити пасажиру, який не має грошей і вимушений три години чекати на поліцію?

Дехто тікає. Один чоловік намагався домовитися з нами, а коли в нього не вийшло – він просто раптово побіг. Якщо людина поспішає, ми просимо знайти гроші. Хтось телефонує знайомим та просить, щоб їм піднесли гроші.

– Як розпочинається робочий день контролера?

Зранку необхідно здати квитанції за штрафи за минулий день. Керівництво збирає їх, формує рейтинги успішності працівників та готує звіти. Згодом контролерам видають нові квитанції, призначають напарників і видають маршрутний лист, де зазначені трамвайні лінії, які контролер перевірятиме за робочий час. Маршрутний лист видається для того, щоб контролери його заповнили – зазначили час здійснення перевірки, номер трамвая чи тролейбуса, в якому вона здійснюється. Проте хтось, звичайно, заповнює його заднім числом – не думаю, що маршрутні листи хтось взагалі читає. Мені здається, вони існують лише для звітності і просто йдуть в архів.

Протягом робочого часу контролер приходить на свій маршрут і заходить на кожній зупинці в новий трамвай чи тролейбус. Таких маршрутів у контролера кілька на день.

Читайте також: Руки примерзають. Чому електротранспорт у Львові виживає, а не розвивається

Контролери працюють у декілька змін: я працював з восьмої ранку до першої дня чи з другої дня до восьмої вечора. Тобто офіційно після восьмої контролери не працюють. Проте під час великих подій, як-от Leopolis Jazz Fest, робота і транспорту, і контролерів може бути продовжена. При цьому штрафувати контролери мають право і поза своїм робочим днем. Тобто якщо контролер їде додому, він може перевірити у вас квитки.

– Уявімо, що ти заходиш у тролейбус чи трамвай як контролер. Які твої дії?

Зазвичай контролери заходять по двоє або по троє – кожен заходить на свої двері. Коли вони зачиняються, кожен починає опрацьовувати радіус у декілька метрів навколо себе. Якщо їх двоє – то вони заходять по краях і йдуть назустріч один одному до центру машини.

Людям треба пояснити, на якій підставі ти вимагаєш платити за проїзд. Моя стратегія полягала в консультації: ти кажеш людині про існування відповідної статті законодавства, кажеш, що людина не заплатила, і тому в мене конфліктів було дуже мало. Але контролери зазвичай чомусь поводять себе агресивно: стартують одразу з фрази про те, що будуть викликати поліцію.

Читайте також: Проїзні на львівський електротранспорт можна купити онлайн. Інструкція

Декілька міфів: люди часто питали, де мій жилет чи уніформа. Це що за прикол? Яка уніформа? Вона не передбачена правилами. Колись давно був якийсь фартушок, коли працювали кондуктори. Уніформи контролера не існує. Хоча з нами працював один чоловік, який завжди одягався у чорне – він виглядав як американський поліцейський. Мені пояснили, що це його особиста ініціатива, і він вирішив пошити собі таку форму.

Контролери працюють фактично під прикриттям. Єдина вимога – мати штани. Це дуже незручно, особливо влітку, коли на вулиці дуже спекотно. Навіщо ця норма існує? Я не знаю, можливо, своїми оголеними ногами в шортах можна налякати літніх жінок.

– Взагалі тобі доводилося сваритися з пасажирами?

Нечасто.

– Але доводилося?

Доводилося.

– І що робити, якщо людина йде на відкритий конфлікт?

Важко згадати конкретні приклади конфліктів. Можу розповісти про цікаві методи відходів від перевірки. Наприклад, одного разу на вигляд 30-ти річний чоловік, що розмовляв по телефону, на прохання показати квиток показав пальцями, що він глухонімий, вказав на двері – мовляв, мені треба вийти, та покинув транспорт.

Класичний приклад – це вийти з транспорту. «Я не в трамваї, і доведіть, що я там був». Новими правилами передбачено те, що пасажир має заходити суто через передні двері та купляти квиток. Схема «я щойно передав за квиток» вже не спрацює.

Читайте також: (Не)пересічні львів'яни. Як водійка трамвая стала місцевою зіркою

Дуже велика проблема полягає в тому, що трамваї перенасичені людьми – серед них треба проштовхуватися, і через це важко пересуватися по салону.

Був один дуже великий дядько, який на прохання показати квиточок мовчки подивився на мене, а на повторне питання сказав: «Ти хочеш вийти?». Я йому відповів, що хочу, звичайно, а коли ми вийшли, він сказав, що він дитина 90-х і платити не буде. Що йому зробиш?

Люди часто тікають. Чомусь не тікають школярі. У мене були випадки, коли я зі школярем йшов до кінцевої на вокзалі, щоб друзі позичили йому грошей. Була одна китаянка, яка взагалі не розуміла української, – довелося проводжати її до банкомату, допомагати їй набирати пароль, щоб вона взяла готівку та заплатила штраф.

За період моєї роботи контролером одного мого колегу пасажири побили так, що він потрапив у лікарню, а іншому пасажирка розцарапала обличчя з подальшим потраплянням до лікарні.

Читайте також: «Передайте на два повні». Сім способів оплатити проїзд в електротранспорті Львова

Ще одна проблема – це сплата qr-кодом. Якщо ти підійдеш до людини, вона може тобі сказати, що сплатила за проїзд, але квиточка ще не має, бо зависає застосунок «ПриватБанку» на телефоні. І ти нічого не доведеш. «Приват» не грузиться – йди судися з ним. Ти ж не передбачиш правилами, що у людини не iPhone, а Android, і програми на телефоні зависають – важко прописати в правилах, що телефон має завантажувати квиток протягом певного часу.

– Який віковий контингент львівського транспорту не сплачує за проїзд найчастіше?

Ми не рухаємо муніципалів, пенсіонерів та дітей – по останнім видно, що вони мають право на безкоштовний проїзд. Але є школярі, які не виглядають на свій вік, і в них, звичайно, треба просити документ, що засвідчує вік. Деколи з ними бувають перепалки.

– А які маршрути зазвичай містять найбільше зайців?

Я не перевіряв достеменно, але ніколи не бачив контролерів на Коновальця, де зупиняється «двійка». Мені здається, що більше «зайців» можна знайти в тролейбусах. Бо люди деколи забувають, що тролейбуси – це також «Львівелектротранс». Найбільш плідні години роботи – це вечір в районі 18-ї години та ранок в районі 10-ї години, бо це година пік і транспортом користується більше людей. Але бували дні, коли я обходив усі трамваї зі свого маршрутного листа і не знаходив жодного зайця. У такі моменти стає приємно – усі сплачують за проїзд.

– Важко пояснити людині, що якщо вона сіла у трамвай – вона має сплатити за проїзд чи оплатити штраф за несплату?

Залежить від людини. Деяким можна просто сказати, і вони без слів дістають гроші та сплачують штраф. А є люди, які починають кричати про те, що в них немає можливості сплатити 100 грн штрафу. Деяким потрібно пояснити довше, дехто не розуміє цього взагалі.

– Чому чимало контролерів заходять у транспорт на останніх зупинках перед вокзалом? Це міф чи це насправді відповідає дійсності?

Це ініціатива контролерів. «Львівелектротранс» у своїх розпорядженнях вказує тільки маршрути, які патрулюватиме контролер. Якщо контролер отримав у патрулювання, наприклад, трамвай №9 – він може сам обрати, на якій зупинці заходити для перевірки.

Читайте також: Як Львів зекономив на кондукторах і втратив на «зайцях»

Біля вокзалу є булочна, де контролери люблять відпочивати та купувати каву. Це точка, де збираються контролери. Булочна розташована в парку біля храму Ольги та Єлизавети. Можливо, це і є причиною того, що контролери заходять у транспорт біля вокзалу. Можливо, деякі думають, що люди, які їдуть на вокзал, поспішають і не матимуть часу чекати на поліцію та швидше заплатять штраф. Але це тільки моє припущення.

– Чому контролери нерівномірно розподілені на маршрутах?

Визначати трамвай чи тролейбус, який треба перевірити на маршруті, – це вибір контролера. Обираючи між забитим та порожнім трамваєм, ми обираємо той, де більше людей. Якщо є два рівноцінно забиті тролейбуси – контролер розпоряджається своїми стереотипами та інтуїцією. Дехто думає, що пасажири з Левандівки менш охоче платитимуть штраф порівняно з пасажирам, що їдуть з центру.

– Чому у Львові немає кондукторів – людей, які персонально продають квитки та слідкують за пасажирами? Адже така система діє у Києві чи, наприклад, у Харкові.

Я не знаю. Дійсно, у Харкові кондуктори просто не пускають людину в салон, якщо вона не сплачує за проїзд. Там люди мусять або платити, або йти пішки. Можливо, у Львові свідомість людей більша, і вони звикли чесно платити за проїзд. Принаймні міська рада думає саме так: чесність людей достатньо висока для того, щоб якось це питання врегулювати. Але особисто я проти такої системи. Має існувати інструмент на кшталт електронного квитка, що зобов’язав би людей сплачувати за проїзд.

Читайте також: У Львові змінили правила проїзду в електротранспорті. Основні нововведення

– Багаж також може підлягати штрафу.

Існують чітко прописані правила, за якими багаж параметрами 20-60-40 см має бути оплачений окремо. Існують легенди, що контролери мають із собою лінійки, якими вимірюють габарити багажу. Але це міф. Це правило не врегульовано чітко. Зазвичай контролери не штрафують за багаж, проте є виключення.

– Що ти можеш сказати своїм колишнім «зайцям», з якими зустрічався у трамваях?

Купуйте квиточки. Мені шкода було штрафувати людей. Краще купити квиток та перестрахуватися. Якщо ти маєш 5 грн – заплати. Якщо грошей немає – спробуй піти пішки, не сідай у трамвай, не псуй нерви ні собі, ні контролерам та поважай Конституцію України.

Микита Гладченко

Ілюстрації: Марія Стахів
(на основі фото спільноти Львівський електротранспорт та робіт Designed by rawpixel.com / Freepik Designed by Macrovector / Freepik Designed by rawpixel.com / Freepik Designed by kjpargeter / Freepik Designed by rawpixel.com / Freepik Designed by Freepik)

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Інтерв'ю Твого міста