Як Львів готується до ймовірної загрози і які є можливості міста і області в організації тероборони.

Нещодавно усі заговорили про ймовірний напад Росії на Україну і що це може статися наприкінці січня – на початку лютого 2022 року. У листопаді Львівська міська рада розпочала переформатовувати міське управління надзвичайних ситуацій, аби воно займалося і теробороною. Також депутати закликали міського голову напрацювати комплексну програми з тероборони.

Читайте також: Національний спротив – це ми

Тим часом, з 1 січня починає діяти закон про національний спротив, який передбачає формування батальйонів тероборони. Йдеться, зокрема, й про залучення цивільного населення до військової справи, а також про навчання людей задля злагодженої поведінки під час загрози. Для того, щоб з’ясувати, що змінить новий закон про національний спротив з 1 січня, як Львів готується до ймовірної загрози і які є можливості міста і області в організації тероборони, Тvoemisto.tv організувало публічну дискусію не тему «Чи готовий Львів і область організувати оборону у разі наступу чи надзвичайних ситуацій».

За словами заступника голови ЛОДА, який відповідає за напрям тероборони на Львівщині, Віталія Загайного, Закон про національний спротив вводить поняття тероборони та багато інших суміжних понять в правове поле. Він передбачає формування мережі підрозділів територіальної оборони, які у свою чергу передбачають формування бригад та батальйонів.

Зокрема, у Львівській області передбачена одна бригада і сім батальйонів. Для того, щоб сформувати ці бригади, потрібне матеріально-технічне забезпечення. Тож зараз в області шукають приміщення для можливої дислокації.

Як зазначив Віталій Загайний, тут вестимуть інформаційну роботу, працюватимуть у напрямку патріотичного виховання, дбатимуть про склад військових формувань.

Крім того, Закон передбачає можливість заангажовувати до військової справи не лише тих, хто одягнув форму і підписав контракт, а й тих, хто є цивільними.

«Без цього закону не обійтися. Особливо, на фоні подій, які зараз відбуваються на Сході. Ми не настільки багата країна, щоб мати півмільйонну армію в контракті, але достатньо велика країна, щоб разом всім мобілізуватись», – каже учасник дискусії.

За його словами, щоб Закон запрацював, треба багато зусиль, але перший крок уже зроблений. Далі кадрові працівники повинні більше спілкуватися з людьми, просити та мотивувати їх вчитися стрілецької справи, надавати першу медичну допомогу.

Читайте також: Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон

Командир батальйону територіальної оборони міста Львова Олександр Кошель пояснив, що Закон про основи національного спротиву, який почне діяти з 1 січня, передбачає формування батальйонів територіальної оборони, де будуть залучати цивільне населення до військової справи, а також навчатимуть людей злагодженої поведінки під час загрози.

Складовими цього Закону є територіальна оборона, рух опору і підготовка громадян України.

З семи батальйонів, які мають бути основою територіальної оборони, наразі є лише один і він займається підготовкою громадян під час єдиних стрілецьких днів.

«Завдання територіальної оборони – навчити і підготувати населення до загрози з боку противника. Підготовку населення плануємо проводити під час стрілецьких днів, у школах та інших навчальних закладах. Крім того, інформаційну пропаганду проводять і в соцмережах. Звісно, нам потрібен особовий склад і матеріально-технічне забезпечення. З 1 січня будуть збільшувати штат – буде близько 50 військовослужбовців у кожному батальйоні територіальної оборони та біля 80 особового складу у бригаді територіальної оборони», – каже Олександр Кошель.

Читайте також: У Львові переформатували одне з управлінь, щоби воно займалося теробороною

Проблемними питаннями залишаються приміщення. Якщо з батальйонами тероборони по області питання вирішили, то для бригад – ні. Вже налагоджені контакти з органами місцевої влади, триває робота із пошуку приміщень. На це потрібно щонайменше 3,5 млн гривень на два роки. Гроші підуть на основні потреби – закупівлю оргтехніки, відеокамер, системи сигналізації та відеоспостереження, паливно-мастильних матеріалів для виїзду на полігони для проведення занять з резервістами.

«Національний спротив – це всі ми. Головне питання, яке зараз має стояти – що зробив кожен з нас для створення національного спротиву? Чи ви підписали контракт в резерві, працюєте на державній посаді, можливо допомагаєте як волонтер, можливо підписали контракт у Збройних силах і розбудовуєте тероборону? Кожен сам повинен собі поставити ці питання і зробити вибір», – веде далі учасник дискусії.

За його словами, долучитися до сил територіальної оборони може кожен. Згідно із законом, особи, які досягли 18-річного віку, можуть підписати контракт у резерві. Як показує практика, реально це робити з 27 до 55 років (якщо офіцери). Контракт для офіцерів і сержантів підписується на 5 років. Рядовий склад підписує контракт на 3 роки, тому з 27 років до 57 років.

Долучитися також можуть і цивільні люди. Головне – мати бажання і бути здоровими. Серед вимог – довідка від психіатра, нарко-тубдиспансера та з МВС про несудимість.

Наталія Алєксєєва, яка є керуючою справами виконавчого комітету Львівської міської ради доповнює, що суму у 3,5 млн гривень пропонують, як дофінансування з місцевих бюджетів. Якщо це військовослужбові Збройних сил України, то основне навантаження на утримання лягає на державний бюджет.

«Закон стратегічно змінює саму концепцію оборони. Це перший нормативний акт, де прописано залучення громад в оборону. Закон має і цивільну, і військову складову. На рівні цивільної мають створити штаби, що стануть ключовими органами цивільної тероборони», – каже Наталія Алєксеєєва.

Полковник запасу, військовий журналіст Олександр Поронюк наголошує, що питання національної безпеки і тероборони абсолютно не нове для нашого регіону. Свого часу тут перебував штаб Західно-оперативного командування, тож вже проводили заняття з територіальної оборони. Тоді це була територіальна зона оборони №3 і керівником був голова ЛОДА, а начальником штабу львівський військовий комісар.

«Військових загроз у нас не було, проте ми пережили важкі часи – Скнилівську трагедію, зимові заметілі та повені, куди залучали всі ресурси. Обов’язок держави – відповідати за життя і безпеку. Зараз маємо закон, який є вершиною айсбергу, проте – мають бути ще положення про штаби тероборони, добровольців, їхню підготовку, накази міністра оборони, представника служби безпеки, розпорядження голови ЛОДА, голови Львівської громади, райадміністрацій. То ж роботи у цьому напрямку ще багато», – каже Олександр Поронюк.

Хто саме має входити у штаб тероборони та хто повинен ним керувати, визначено у законі.

«Кожна область – це зона тероборони. Керівником є голова чи то обласної чи районної адміністрацій. Начальником штабу буде командир бригади або командир батальйону. Складовими Закону Про основи національного спротиву є тероборона, рух опору та підготовка громадян до національного спротиву. Рух опору – це захист держави в умовах окупації, так званий партизанський рух», – роз'яснив керівник відділу оборонної роботи департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА Микола Курус.

За його словами, щоб закон почав діяти, потрібно 7 підзаконних актів – як набирати добровольців, як утримувати майно, яке передадуть батальйону.

«Основа вже є. Перше півріччя 2022 року визначене для встановлення сил тероборони. До кінця травня мали б бути сформовані кадри у всіх батальйонів та бригадах. Щодо фінансування, то основний тягар ляже на державний бюджет», – каже він.

Учасники дискусії кажуть, що зараз йдуть напрацювання закону. Перелік повноважень, розвиток структури та саме завдання тероборони стануть більш зрозумілими після того, як закон набуде чинності, тобто після 1 січня 2022 року.

«Закон передбачає, що на рівні Львівської обласної та міської ради повинні бути передбачені видатки і це буде окрема програма підтримки. Зараз все опрацьовуємо. Крім того, депутатський корпус ініціював, щоб підготовка велась ефективніше, треба створити робочу групу із зацікавлених сторін для розробки всебічної роботи. Усе фіналіузуємо вже з наступного року», – каже Наталія Андрєєва.

Микола Курус додає, що допомога може бути через програми. Наприклад, уже зараз діє обласна комплексна програма «Безпечна Львівщина», куди входять всі військові частини, правоохоронні органи, Служба безпеки, Національна та патрульна поліції, Прикордонна служба.

Олександр Кошель наостанок зазначив, що якщо з 1 січня збільшать штат і можливості підрозділів сил тероборони, то кожен бажаючий може вступити у сили територіальної оборони. Для цього проводитимуть Дні відкритих дверей та залучатимуть якомога більшу кількість бажаючих. Звісно, усе буде безпечно та лише після інструктажу військових інструкторів.

Ольга Шведа

Фото Анни Чистякової

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.