У передчутті війни

Співрозмовники згадують, що в перші дні теперішньої війни хотілося більше вкладатися в роботу, щоб не перейматися невідомістю. Станіслав Онопрієнко, крім роботи в deep, викладає у Військовому інституті КНУ імені Тараса Шевченка, тож був готовий до такого розвитку подій. Крім того, обставини змусили студію відмовитися від участі в конференції SXSW у Остіні (Техас), куди її обрали одним із шести фіналістів з України.

Щоб захистити обладнання, deep3dstudio вирішила перевезти його до Львова, що зайняло близько місяця через кілька міст заходу України. Але попри певні фінансові збитки та невизначеність їм вдалося зберегти команду, зарплати, а також клієнтську базу. Поки що хлопці планують залишитись тут на пів року. І хоч у столиці стало відносно безпечніше, кастинги для моделей все ж вирішили проводити у Львові.

Touch The War in Ukraine/ Торкнись війни в Україні

Окупанти залишили на нашій території тисячі одиниць техніки різних зразків – знищених, пошкоджених, «затрофеєних», які впродовж останніх двох місяців опинились у більшому доступі через масовий відхід російських військ від Миколаєва, Харкова та півночі України. Хлопці з deep із самого початку стали замислюватися над тим, як конвертувати цей ресурс для допомоги нашим збройним силам. Саме так з’явилася ідея Touch The War in Ukraine – проєкту з оцифрування підбитої ворожої техніки. 

«У кожного батальйону є трофеї. І бійці змагаються в тому, скільки техніки знищили, особливо якоїсь рідкісної. Ми це перетворили на діджитал-трофеї, які фотографи можуть знімати. Пакуємо їх у дуже інформативну «обгортку», де вказана назва техніки, місце, де вона була знешкоджена, і продаємо NFT-колекцію. Усі кошти переказуємо цільовим фондам, які займаються гуманітарною допомогою та допомогою військовим», – каже Станіслав.

Метою є створити колекцію детальних цифрових копій цієї техніки у форматі NFT (Non-Fungible Token – унікальний цифровий елемент, який передається через систему блокчейн і не може бути замінений жодним подібним, на відміну від криптовалют, де кожна віртуальна монета є взаємозамінною – Ред.), які згодом планують продати з аукціону, а вторговані кошти спрямують на потреби військових. Відповідно до задуму в лінійку входитимуть 10 «діджитал-трофеїв», зазначає Андрій.

«Із техніки у нас два підбиті КамАЗи, один танк (зараз очікуємо ще одного), дві БМП, два БТРи, броньований транспортер-тягач. Хотіли ще підбитий «Град» або «Солнцепек», але ще чекаємо. Маємо намір ці 10 запустити, а далі побачимо», – говорять хлопці.

Співрозмовники додають, що серед їхніх моделей є техніка з Ірпеня, Охтирки, Сумської та  Миколаївської областей. Окрім того, команда чекає на можливість сканувати затонулий крейсер «Москва», використовуючи метод зйомок фільму «Аватар 2», які відбувалися переважно під водою.

Позаяк використати сканер для оцифрування техніки нема можливості, процес відбувається з допомогою фотоапарата безпосередньо на місці, де її підбили. Для цього хлопці співпрацюють із військовими фотографами, адже для цивільних таке завдання може бути надто небезпечним.

«Там можуть бути якісь міни, розтяжки, тож наражати цивільного фотографа на такий ризик, а відтак відповідати за це нам би не дуже хотілося. Тому Стас шукав саме військових фотографів, щоб знімати якусь підбиту одиницю, яку вже перевірили військові, навколо якої можна ходити і не так часто дивитися під ноги», – пояснює Андрій.

Креативний директор також розповідає, що для якісної моделі потрібні 200 фотографій з усіх ракурсів та зблизька, щоби точно відтворити деталі. Після цього команда художників працює два-три дні над обробкою цих зображень і конструюванням цифрових трофеїв.

«Ми одразу ж створили відеоінструкцію, 200 фотографій вистачить. Хоча щоби створити дуже якісну модель,знадобиться тисяча фото навколо об’єкта і його деталей зблизька. Знімати краще в похмуру погоду, бо якщо світить сонце, то воно відбивається на текстурі, а світити має там, де стоятиме віртуальне освітлення. У похмуру погоду світло розсіяне, тож текстура передається найкраще. Неважливою є перспектива чи художній зміст кожного фото, головне, щоб одиниця техніки повністю була в кадрі, зроблена під різним кутом і з максимальним покриттям поверхні. Складність у тому, що деякі одиниці високі, і піднімати руки з камерою важкувато».