
Фото: Твоє місто/Іван Станіславський
«Британці пишаються Україною». Найстаріший волонтер світу у Львові підтримав українців
Раніше Брін займався різними видами професійного спорту. І хоча зараз йому вже майже 90 років, через війну, що почалася в Україні, цей поважний чоловік не міг залишатися у Великій Британії і прилетів до Львова.
«Я тут для того, щоб допомогти зятеві. Ситуація в Україна стала надто важливою для всього світу. Британська громадськість загалом дуже прихильно ставиться до України, підтримує її всіма можливими засобами. Я долучаюся до цього незначною мірою. Раніше знав про Україну дуже мало, а тепер 50 відсотків усіх новин на британському ТБ – про Україну», – каже волонтер.
Містер Брін розповідає, що захоплюється українськими волонтерами:
«Це дуже мудрі люди. Щоби це побачити, достатньо просто подивитися, як організована робота «знизу». Вони збирають величезну кількість матеріалів, які привозять з усіх куточків світу, сортують їх і потім розповсюджують. Таке нечасто доводиться бачити».
Зі слів містера Бріна, українські волонтери мають величезний потенціал, а те, як наші воїни протистоять росії, це неймовірно.
«Волонтери, а це часто-густо молоді люди, мають величезний потенціал тепер і в майбутньому. Захід узагалі дуже прихильно ставиться до українських воїнів та до волонтерів. Те, як вони протистоять російській загрозі, це неймовірно! Заноситься на те, що Україна вже є частиною Європи. Хоча я не дуже знаю історію України, але вона нині прославилася, і політикам залишаються формальні речі, щоби юридично оформити прагнення українського народу», – веде далі містер Брін.
Організація британців співпрацює в Україні з «Християнською медичною асоціацією». Це протестантська організація , яка провадить свою діяльність в Україні вже понад 30 років. Раніше її члени займалися освітніми проєктами та безкоштовними медичними оглядами. А з початку вторгнення росії, уже на другий день війни, перепрофілювалися у волонтерів. Завдяки налагодженій базі знайомств почали збирати допомогу для фронту, розповідає голова згаданої асоціації Рудольф Мигович.
«Ми маємо напрацьовану систему, лікарів, і це допомогло нам налагодити міжнародні зв’язки. Ще до війни ми були певні, що вона розпочнеться, тому одразу ж на другий день, 25 лютого, мали Zoom із 140 учасниками з різних куточків світу: від Тайваню і Сінгапуру до США і Канади, а також по всій Європі. Зараз, наприклад, у нас є вантаж – антибіотики на 300 тисяч доларів у Бангкоку, Таїланд. І нам треба назбирати 25 тисяч доларів, аби їх забрати», – каже він.
Асоціація, у якій головує Рудольф Мигович, уже зібрала понад 50 тонн медикаментів і доставила їх у більш ніж 300 лікарень у 80 населених пунктах України.
«Ми збирали гроші, дещо купували, дещо лікарні давали нам безкоштовно. З початку війни отримали понад 50 тонн медикаментів і постачали їх у 80 населених пунктів: як на окупованих територіях, так і в ті, які звільнила українська армія. Вже понад 300 лікарень, благодійних організацій, церковних громад отримали нашу допомогу – від ліжок до «маленької» медицини, як-от пігулки, різні рідини, протибольові засоби, антибіотики. З часом з’явилася потреба в ліках від хронічних недуг. У тому ж тироксині, інсуліні, коли їх шукала ціла країна. Їх ми також почали отримувати з-за кордону», – пояснює голова асоціації.
Тільки у Великій Британії цій організації вдалося налагодити контакт із чотирма іншими: Humanitarian Aid Now, Medical Aid International, IDA foundation, ICMDA Перша з них – Humanitarian Aid Now – передала в Україну вже понад 20 тонн гуманітарної допомоги. Її очільник Марк Пейн – із графства Девон, що на південний захід від Лондона.
«Британці хочуть влити своє серце в Україну. Ми також її дуже любимо, але потрібно зорганізуватися. Саме тому ми почали вам допомагати. Багато людей працюють «за лаштунками», щоби доправити медикаменти, і роблять це залюбки. Бути тут, у Львові, є привілеєм для нас, тому що ми бачимо тих, кому адресована допомога. І це одне з найприємніших вражень, які можна здобути», – переконує він.
Інколи, щоби доправити вантаж, треба самому сідати за кермо, каже Марк. Під час війни на Балканах він мав подібний досвід, який тепер йому став у пригоді.
«Це вже не перше «родео», в якому я брав участь. Займався цим під час війни на Балканах. Тоді ми допомагали Боснії, робили практично те саме, що й зараз: доправляли допомогу в потрібне місце. Іноді це означає, що потрібно робити це особисто, самотужки – сісти у вантажівки з допомогою і доставити її в певне місце.», – розповідає волонтер.
Марк у Боснії у 1990-х роках. Фото надано Марком Пейном
Окрім медикаментів, британські волонтери роздають дітям і дорослим одяг та ласощі. І це викликає миттєву усмішку. Хоча люди і зранені війною, ця любов, яку вони отримують, триватиме вічно.
«Окрім медикаментів, привозимо дітям та дорослим коробки із взуттям та невеликі пакети з ласощами. Щойно роздали 300 таких коробок в одній зі шкіл Львова. Одна з дівчаток, Аня,є чудовою художницею. Подарувала мені картину, яку я забрав зі собою в Британію і вправив у рамку. Вона дуже розчулила мене. Ми купили їй великий набір фарб. Навіть тут, у Львові,діти страждають…» – мовить Марк Пейн.
Із початком війни життя цього британця, як і багатьох українців, поділилося на «до» і «після». Із забудовника цей чоловік перекваліфікувався у волонтера і займається цією справою охоче.
«Коли я дізнався, що росія вторглася в Україну і почалася війна, то дуже болісно пережив це. У будівельній компанії, яку я очолював до війни, працювала українка. Я стежив за тим, як рівень напруги щодня збільшувався, як росія нарощувала присутність своїх військ... Я колишній солдат, 40 років тому служив у армії, тож трохи знаюся на цьому. Тоді я думав, що вони почнуть тиснути на Донбасі, але ні: путін пішов далі, зазнав поразки і платить за це, – розповідає Марк Пейн. – Я можу впевнено сказати, що люди у Великій Британії дивляться на українців із гордістю. Український народ, його дух і енергія є надзвичайною рушійною силою. Мені зовсім не важко доправляти зараз допомогу для України, тому що люди залюбки її надають, пишаються Україною та українцями».
Українці воюють за свою свободу, яка є базовою цінністю і для кожного британця, наголошує Марк Пейн, який не пішов на фронт у складі інтернаціонального корпусу в Україні, бо вже похилого віку.
«Я цілком підтримую бійців інтернаціонального корпусу в Україні. Сам не пішов на фронт, бо вже у літах. Вони тут через ті ж самі цінності, які є підвалинами у Великій Британії. Це наша свобода, наше право. То чому ж її мають відібрати у вас? Ви вільні люди, які повинні жити так, як хочете», – узагальнив він.
Роман Тищенко-Ламанський
Фото: Твоє місто/Іван Станіславський
Війна і наступ Росії
- «Як можна звикнути до війни?!» – співвласник «Кави Мілітарі» у Львові
- росію лякає не Трамп, а дещо інше. До чого готуватись українцям у 2025 році
- «Я втратила ногу, але є й хороша новина»
- «Війна – це завжди нагода». Якою є Україна майбутнього та чого чекати в наступні роки
- «Мама заховала повістку, а тато сказав». Розвідник, який воює та записує війну на вініли
- Якою буде нова Україна. Розмова з Віталієм Портниковим і Ярославом Грицаком
- Як росіяни захопили Вугледар і що буде далі
- «Важкий день для Львова». Репортаж з вулиці, де загинуло семеро людей
- «Завтра може все змінитись і кожному доведеться хапати зброю»
- Повістки, відстрочка, штрафи й ТЦК. Усе про зміни в мобілізації в Україні
- «Я хотів повіситись, але вдома чекали діти», – ветеран, що пережив полон
- Зібрав 7 мільйонів і пішов воювати. Історія добровольця
- Два роки тому на Львівщині загинуло щонайменше 60 військових. Кого за це судять
- «Повернути своє життя». Як відновлюють будинки на Стрийській після прильоту ракет
- Як Львів пережив масовану повітряну атаку. Деталі і коментарі
- «Казав, що має кілька патронів». Мати полоненого «азовця» чекає на його повернення
- Друга зима в окопах. Чи можлива ротація бійців, які давно воюють
- Новий етап війни, Або що відбувається на фронті
- Удар «шахедів» по Львову. Що летіло на Львівщину та куди влучили
- Віталій Портников: «Вагнер» у білорусі не для того, щоби бавитися в пасочки
- «Я пів року не бачив сонця і неба». «Азовець» Святослав Сірий про війну і полон
- «Я пішла шукати кицю – так і зберегла своє життя»
- «Я міг залишатися дома, але я тут», – викладач УКУ, який пішов на фронт
- «Хто я в цій війні». Волонтерка військового госпіталю Наталія Арестова
- «Хто я в цій війні». Медична кураторка патронатної служби «Азов» Дзвінка Сіра
- Як минув рік повномашстабної війни для Львова: спогади, цифри, фото
- «За рік бійці втомилися, але в них є місія». Інтерв’ю з військовим психологом
- «Я тут заради сім’ї та країни». Історія бійця з книжкою Тімоті Снайдера
- «Бійців з окупованих територій навколішках не проводжають». Історія польської волонтерки
- Віталій Портников: «Українці завжди робили свій вибір»
- Без світла, але без вас. Як львів'яни рятуються у випадках знеструмлення
- «Війна оголила правду про нас», – волонтерка Устя Стефанчук
- Як бізнес у Львові готується до блекауту та кому потрібні генератори
- Танкіст, який звільняв Ізюм: «Ми знаємо наші танчики до кожного гвинтика»
- Що означають масові ракетні обстріли та до чого готуватись. Прогноз експерта
- «Чоловік багато зробив, аби Маріуполь був українським», – дружина «азовця»
- Віталій Портников: «Формула перемоги у цій війні очевидна»
- «Ядерний удар, обмін полонених та мобілізація – це політична гра путіна», – експерт
- «Мамо, хто, як не я?». Історія азовця «Калини» з Львівщини, якого звільнили з полону
- «Моя роль – благословити сина і чекати на нього», – мама героя
- Влада з волонтерами не конкуренти. Яким є рішення для порозуміння
- Мама азовця: «Син просив, щоб ми молилися за них щодня»
- На чий бік стане світ? Аналіз промов Зеленського та путіна з початку великої війни
- «День Незалежності для росії – як кістка в горлі, треба бути готовим до всього», – експерт
- Двоє навіть поплили через річку. Як на кордоні ловлять ухилянтів та що на них чекає
- «Ми намацали больові точки противника». Військовий експерт про зміну стратегії на війні
- Переродження. Історія львівського панк-рокера, який вчиться бути військовим лікарем
- Наш прапор – мирний, але з кров’ю стає червоно-чорним. Історія Іванки Крип’якевич-Димид про сина-героя
- «Уявіть, що війна буде тривати десять років». Микола Савельєв про передову і тероборону
- Воїн світла. Спогади про героя Тараса Жеребецького
- «Я божеволію». Як рідні шукають зниклих безвісти військових і куди їм звертатися
- «Кожен чимось жертвував, щоб вивезти поранених за кордон». Історія фельдшерки
- «Потрібно бути готовими». Військовий експерт про наступ білорусі і ескалацію на сході
- Яку зброю Україні передають союзники та що потрібно ще для перемоги
- «Треба йти до кінця» – львів’янка Оля Біщук, яка воює у складі тероборони на cході України
- «Він був таким крутим чуваком». Сестри Артемія Димида про Героя і війну
- «Той, хто вмів літати». Спогади про Героя Артемія Димида
- Як у Львові оцифровують підбиту російську техніку. Репортаж із 3D-студії
- Острівець освіти. Як українські вчителі відкрили у Румунії школу для біженців
- 100 днів опору. Історії захисників, які наближають нашу перемогу
- «Коли є питання життя і смерті, то є бажання продовжити рід». Як війна впливає на стосунки
- «Все дуже складно». Олексій Францкевич про можливе вторгнення Білорусі
- Шок пройшов. Як нам спільно відбудовувати Україну
- «Україна знову має годувати світ». Що може змінитися для нашої держави у червні
- «Цінності важливіші за інтереси». Валерій Пекар про те, як Україна змінює світ
- Броня перемоги. Хто виготовляє бронежилети для військових і як їх перевіряють
- Які ракети запускає росія на Львівщину і чому не всі вдається збити
- «Це нова піхота, за якою – життя». Як зберегти тероборону і що треба у ній змінити
- Я не знав, чи у мене залишилися очі. Історія львівського розвідника
- Це вже не війна, а полювання. Мама пораненого азовця зі Львова про бій за «місто Марії»
- Є дві речі, на які ти маєш вплив під обстрілами. Історія «джавелінщика»
- «Зарубати слона кинджалом». Чому бійців з тероборони відправили у «гарячі точки»
- «Ми опинилися в 1944-му році». Віталій Портніков про уроки Другої світової війни
- «Наше головне завдання – вижити». Директорка «Території терору» про історію опору
- «Хочу дихати своїм повітрям і допомагати вдома». Історія біженки, яка повернулася додому
- Російський фарфор і раритетні ікони. Що знайшли в будинку «імператора» Козака у Львові
- (Не) їдуть без екіпіровки. Чи забезпечує держава військового всім необхідним
- Що зміниться для України, якщо путін офіційно оголосить війну. Прогноз експерта
- 1 травня: чи варто його святкувати, а чи скасувати як елемент радянщини
- Слава Україні! Історія прикордонника, який підірвав себе заради побратимів
- «У Бога закінчилося терпіння». Психолог про «затяжну» війну і як вона змінить українців
- «Ці рани надто глибокі». Як у село біля Маріуполя прийшли окупанти
- «Щоби забрати поранених вночі, ми їдемо навпомацки». Як воює парамедик із «Госпітальєрів»
- Взяти Одесу вони точно не зможуть. Політолог про ймовірне вторгнення з Придністров’я
- Гроші, робота, освіта. На що можуть розраховувати біженці з України за кордоном
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Будуть масивніші бомбардування. Експерт про 9 травня, цілі росії і новий виток війни
- «У концтаборі ми знали, що союз розпадеться. З росією буде те саме», – Мирослав Маринович
- Чому у XXI столітті люди здатні на таке насильство? Військовий капелан про путіна, росіян та Європу
- «Захищав людей у маршрутці й на вулиці». Спогади про оператора і воїна Юрія Олійника
- Чи вигідна Україні мирова з росією. Реакція експертів
- «Ми не можемо продати нашу свободу за тимчасову уявну безпеку», – Святослав Вакарчук
- Леви охороняють Львів, або Як місто рятує свої пам’ятки
- 12 днів у підвалі. Історія маріупольця, якому вдалося евакуюватися до Львова
- «Кожен позов, кожне невиконане росією рішення, є ще одним доказом для всіх», – правник
- Гуманітарка має стати на рейки. Як і хто координує допомогу на Львівщині
- «Фото та відео руйнувань дуже важливі для міжнародного суду над Росією», – юрист
- «Наші діти подорослішали на роки». Репортаж з колишнього дитбудинку у Львові
- Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни
- Чи можна буде засудити Росію в Гаазі. Політолог-міжнародник про російсько-українську війну