«Я пішла шукати кицю – так і зберегла своє життя»
Тривога цієї ночі почалася о 02.06 год. Згодом у місті пролунала серія гучних вибухів. Російська ракета влучила у житловий будинок та об'єкт критичної інфраструктури.
Мешканець цього будинку на Стрийській нам каже:
«Я зрозумів, що зараз буде вибух, тому сказав усім падати на землю, але сам не встиг. Від влучання мене викинуло з будинку на асфальт».
Вже скоро міський голова Львова Андрій Садовий повідомив – «відомо про чотирьох поранених внаслідок обстрілу. Кількість збільшується».
«На жаль, я не зміг дістати з будинку всіх, – продовжує мешканець, – після першого попадання в людей заклинило двері, вони не могли вийти з квартир. Тому вибивали вікна, двері, щоб вивести їх. Тоді стався другий вибух – провалилася стеля. Не змогли витягнути лише одну жінку…»
Рятувальники продовжують розбирати уламки. Два будинки у критичному стані. Станом на 8 ранку було відомо вже про чотирьох загиблих. Також зросла кількість поранених до 40.
Чистячи свою автівку від уламків, чоловік наголошує:
«Русаки, ви під**аси. Ви скоро здохнете, ми вас усіх перестріляємо».
Квартири немає. Фото – це все, що з неї залишилося
«Ми тут не були, коли почули вибухи. Вже згодом прочитали в соцмережах, що це на Стрийській. Тут була рідна сестра мого чоловіка. Дотепер її не можуть знайти – вона під уламками», – у сльозах розповідає нам Людмила.
Єдине, що залишилося від квартири – фото, які нам винесли рятувальники».
Діти переглядають врятовані фото
Вже згодом в Командуванні Повітряних сил ЗСУ повідомили, що росіяни запустили ракети з акваторії Чорного моря. Із надводних носіїв та підводних човнів здійснили пуски крилатих ракет «Калібр». Було зафіксовано кілька груп ракет, які спершу прямували в північному напрямку, використовуючи рельєф місцевості та русло Дніпра, а потім різко змінили курс на Захід. В результаті бойової роботи вдалось знищити сім із десяти «Калібрів».
Ще одна жителька зруйнованого будинку Ірина каже, що під час вибуху була у квартирі. Спочатку був спалах – потім почула й сам вибух. Вона тоді була в коридорі.
«Зі мною були мої собачки. Здавалось, що ми в такій частині квартири, де більш-менш безпечно. Та стався вибух, який повністю вибив усі вікна, скло полетіло в квартиру. Усе було в склі і пилюці..У мене була ціль – якомога швидше вийти з квартири, але двері заблокувалися і ніяк не могла вийти зсередини. Тоді мені допомогли люди. Я скинула ключ і люди мене відкрили».
Ірина
В укритті було лише 5 людей
Більшість мешканців будинку, в який влучила ракета, не спускалися в укриття. На жаль, у сховищі перебували лише п’ятеро.
«На Стрийській, 66 є велике укриття. В ньому перебувало 5 людей. Більшість мешканців будинку, який був уражений, не пішли в укриття», – казав Андрій Садовий.
Голова Львівської ОВА Максим Козицький заявив, що це укриття велике та в хорошому стані.
«В цьому будинку є укриття, але я прокинулася і думала – іти чи ні. Вирішила обрати безпечне місце у квартирі, щоб не спускатися туди з собаками. Я врятувалася. І врятувала своїх тварин», – розповідає мешканка Ірина.
Жителі будинку Наталя та Ігор кажуть, що біля них є добрий підвал, але в паніці вони не зважали, куди тікати, тому вибігли у двір.
«Пролунав перший вибух і ми підірвалися на ноги. Найперше, що я зробила, то пішла шукати нашу кицю. Так я зберегла своє життя, бо коли стався другий вибух, то я саме шукала тваринку під ліжком і скло посипалося мені лише на спину».
Наталя каже, що чоловік кричав «швидко, швидко, лиши вже того кота», та вони і кота знайшли, і самі врятувалися.
Кіт Наталі та Ігоря
Наталя та Ігор
Загалом від вибуху цієї ночі постраждало близько тисячі помешкань. Рятувальники далі продовжують розбирати уламки. Є три готелі на вул. В. Великого, І. Пулюя і на Сихові, куди будуть відселяти людей, яким це необхідно. Якщо буде потреба, то розконсервують містечко в Стрийському парку.
Також, згідно з даними МВС України, стало відомо, що щонайменше було 10 зачинених укриттів у Львові під час нічного обстрілу. Там додали, що Поліція Львівщини вже відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.135 Кримінального кодексу України – Залишення в небезпеці.
Зазначимо, що від російських ударів постраждала і область – уламок ракети впав в одному зі сіл Львівського району, поблизу будівлі Народного дому. Утворилася вирва. Унаслідок падіння уламків ракети є руйнування і в приватному господарстві в одному зі сіл Золочівського району.
Крім того, постраждали 2 комунальні дитячі заклади – будинок дитини та санаторійна школа. 69 вихованців комунального будинку дитини і 13 чергових працівників перебували в укритті, тому ніхто не постраждав.
Що відомо про будинок, в який влучила ракета
Ці будівлі – це комплекс будинків по вулиці Стрийській, 50 - 76в. Ці «Міські будинки» розташовані на розі з вулицею Академіка Сахарова, мають статус пам'ятки архітектури місцевого значення.
Проєкт цього житлового комплексу у стилі раннього функціоналізму розробив 1925 року львівський архітектор Міхал Риба. Його спорудження почалося 1926 року, і завершилося 1930 року.
Першими мешканцями комплексу, який отримав серед львів'ян назву «Міські будинки», стали викладачі та професори Львівської політехніки. У 1950-х роках у будинку № 52 в 1950-х роках розміщувалася дитяча трудова колонія № 2, у будинку № 66 – ремонт взуття.
Сам комплекс складається з 16 чотириповерхових будинків, зведених навколо замкнутого внутрішнього двору. Вікна тут невеликі, прямокутні або напівкруглі. Будинки №№ 50, 56, 64 та 76 – наріжні, у плані заокруглені, їхні фасади, розчленовані горизонтально тягами, майже позбавлені декору.
Як реагують на цю атаку у світі
«Я рішуче засуджую атаку росії, яка завдала удару по цивільному населенню у Львові», – заявила генеральна секретарка Ради Європи Пейчинович-Бурич. Вона пообіцяла, що «настане день відповідальності для тих, хто скоїв ці жахливі дії».
Свої співчуття висловив посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський. Його коментар сьогодні, 6 липня, було опубліковано на Facebook-сторінці посольства Ізраїлю в Україні.
«Щирі співчуття родинам загиблих у нічній російській атаці на Львів та побажання якнайшвидшого одужання пораненим», – прокоментував Міхаель Бродський.
Також на обстріл відреагувала посол США в Україні Бріджит Брінк. Вона заявила, що Вашингтон не стоятиме осторонь і продовжуватиме посилювати здатність України захищатися. Про це вона написала у Twitter.
Водночас президент Володимир Зеленський заявив, що контрнаступ України був «сповільнений» укріпленою російською обороною і він хотів би, щоб західні поставки зброї дозволили йому розпочати наступ «набагато раніше».
«В деяких районах країни військові не можуть «навіть думати про початок» атак, тому що у них немає «відповідної зброї», казав президент.
Тож, можливо, недостатня кількість необхідної зброї та засобів протиповітряної оборони також можуть бути причиною того, що ракети зруйнували цивільну інфраструктуру, вдарили по критичній інфраструктурі, а також забрали життя невинних людей у Львові?
Куди постраждалим львів'янам звертатися за допомогою
У Львові комісія з надзвичайних ситуацій прийняла рішення виділити 100 мільйонів на відновлення зруйнованих помешкань унаслідок ракетного удару.
Постраждалі від нічного обстрілу львів'яни можуть звертатися за допомогою за цими двома номерами телефонів. Постраждалим будуть оперативно надавати всю необхідну інформацію та шукати потрібну допомогу.
Контакти, за якими можна звернутися за допомогою:
- Гаряча лінія м. Львова – 15-80
- Міський центр підтримки вимушено переміщених осіб у Львові – 050-555-44-61
Також львів’яни, житло яких постраждало від російської атаки, можуть отримати компенсацію від держави через програму «єВідновлення». За один пошкоджений об’єкт можуть виплатити 200 тисяч гривень. Суму можна витратити на придбання будівельної продукції або на виконання ремонтних робіт, пише ЛМР.
Читайте також: У Львові на відновлення зруйнованих помешкань виділять 100 млн гривень
Щоб отримати допомогу, потрібно:
- Подати повідомлення про пошкоджене майно в застосунку чи через портал Дія;
- Відкрити рахунок єВідновлення в банку (до або під час подання заяви);
- Подати заяву про отримання допомоги через Дію;
- Чекати дзвінка комісії місцевої влади для огляду майна і встановлення суми допомоги;
- Дочекатись в Дії сповіщення про винесення рішення комісією;
- Отримати гроші на картку єВідновлення.
Детальніше про ініціативу та про те, як оформити картку читайте за посиланням.
Софія Шавранська
Ірина Давосир
Фото: Твоє місто / Іван Станіславський
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Війна і наступ Росії
- «Я хотів повіситись, але вдома чекали діти». Військовий, що пережив російський полон
- Зібрав 7 мільйонів і пішов воювати. Історія добровольця
- Два роки тому на Львівщині загинуло щонайменше 60 військових. Кого за це судять
- «Повернути своє життя». Як відновлюють будинки на Стрийській після прильоту ракет
- Як Львів пережив масовану повітряну атаку. Деталі і коментарі
- «Казав, що має кілька патронів». Мати полоненого «азовця» чекає на його повернення
- Друга зима в окопах. Чи можлива ротація бійців, які давно воюють
- Новий етап війни, Або що відбувається на фронті
- Удар «шахедів» по Львову. Що летіло на Львівщину та куди влучили
- Віталій Портников: «Вагнер» у білорусі не для того, щоби бавитися в пасочки
- «Я пів року не бачив сонця і неба». «Азовець» Святослав Сірий про війну і полон
- «Я міг залишатися дома, але я тут», – викладач УКУ, який пішов на фронт
- «Хто я в цій війні». Волонтерка військового госпіталю Наталія Арестова
- «Хто я в цій війні». Медична кураторка патронатної служби «Азов» Дзвінка Сіра
- Як минув рік повномашстабної війни для Львова: спогади, цифри, фото
- «За рік бійці втомилися, але в них є місія». Інтерв’ю з військовим психологом
- «Я тут заради сім’ї та країни». Історія бійця з книжкою Тімоті Снайдера
- «Бійців з окупованих територій навколішках не проводжають». Історія польської волонтерки
- Віталій Портников: «Українці завжди робили свій вибір»
- Без світла, але без вас. Як львів'яни рятуються у випадках знеструмлення
- «Війна оголила правду про нас», – волонтерка Устя Стефанчук
- Як бізнес у Львові готується до блекауту та кому потрібні генератори
- Танкіст, який звільняв Ізюм: «Ми знаємо наші танчики до кожного гвинтика»
- Що означають масові ракетні обстріли та до чого готуватись. Прогноз експерта
- «Чоловік багато зробив, аби Маріуполь був українським», – дружина «азовця»
- Віталій Портников: «Формула перемоги у цій війні очевидна»
- «Ядерний удар, обмін полонених та мобілізація – це політична гра путіна», – експерт
- «Мамо, хто, як не я?». Історія азовця «Калини» з Львівщини, якого звільнили з полону
- «Моя роль – благословити сина і чекати на нього», – мама героя
- Влада з волонтерами не конкуренти. Яким є рішення для порозуміння
- Мама азовця: «Син просив, щоб ми молилися за них щодня»
- На чий бік стане світ? Аналіз промов Зеленського та путіна з початку великої війни
- «День Незалежності для росії – як кістка в горлі, треба бути готовим до всього», – експерт
- Двоє навіть поплили через річку. Як на кордоні ловлять ухилянтів та що на них чекає
- «Ми намацали больові точки противника». Військовий експерт про зміну стратегії на війні
- Переродження. Історія львівського панк-рокера, який вчиться бути військовим лікарем
- Наш прапор – мирний, але з кров’ю стає червоно-чорним. Історія Іванки Крип’якевич-Димид про сина-героя
- «Уявіть, що війна буде тривати десять років». Микола Савельєв про передову і тероборону
- Воїн світла. Спогади про героя Тараса Жеребецького
- «Я божеволію». Як рідні шукають зниклих безвісти військових і куди їм звертатися
- «Кожен чимось жертвував, щоб вивезти поранених за кордон». Історія фельдшерки
- «Потрібно бути готовими». Військовий експерт про наступ білорусі і ескалацію на сході
- Яку зброю Україні передають союзники та що потрібно ще для перемоги
- «Треба йти до кінця» – львів’янка Оля Біщук, яка воює у складі тероборони на cході України
- «Він був таким крутим чуваком». Сестри Артемія Димида про Героя і війну
- «Той, хто вмів літати». Спогади про Героя Артемія Димида
- Як у Львові оцифровують підбиту російську техніку. Репортаж із 3D-студії
- Острівець освіти. Як українські вчителі відкрили у Румунії школу для біженців
- 100 днів опору. Історії захисників, які наближають нашу перемогу
- «Коли є питання життя і смерті, то є бажання продовжити рід». Як війна впливає на стосунки
- «Все дуже складно». Олексій Францкевич про можливе вторгнення Білорусі
- Шок пройшов. Як нам спільно відбудовувати Україну
- «Україна знову має годувати світ». Що може змінитися для нашої держави у червні
- «Цінності важливіші за інтереси». Валерій Пекар про те, як Україна змінює світ
- Броня перемоги. Хто виготовляє бронежилети для військових і як їх перевіряють
- «Британці пишаються Україною». Найстаріший волонтер світу у Львові підтримав українців
- Які ракети запускає росія на Львівщину і чому не всі вдається збити
- «Це нова піхота, за якою – життя». Як зберегти тероборону і що треба у ній змінити
- Я не знав, чи у мене залишилися очі. Історія львівського розвідника
- Це вже не війна, а полювання. Мама пораненого азовця зі Львова про бій за «місто Марії»
- Є дві речі, на які ти маєш вплив під обстрілами. Історія «джавелінщика»
- «Зарубати слона кинджалом». Чому бійців з тероборони відправили у «гарячі точки»
- «Ми опинилися в 1944-му році». Віталій Портніков про уроки Другої світової війни
- «Наше головне завдання – вижити». Директорка «Території терору» про історію опору
- «Хочу дихати своїм повітрям і допомагати вдома». Історія біженки, яка повернулася додому
- Російський фарфор і раритетні ікони. Що знайшли в будинку «імператора» Козака у Львові
- (Не) їдуть без екіпіровки. Чи забезпечує держава військового всім необхідним
- Що зміниться для України, якщо путін офіційно оголосить війну. Прогноз експерта
- 1 травня: чи варто його святкувати, а чи скасувати як елемент радянщини
- Слава Україні! Історія прикордонника, який підірвав себе заради побратимів
- «У Бога закінчилося терпіння». Психолог про «затяжну» війну і як вона змінить українців
- «Ці рани надто глибокі». Як у село біля Маріуполя прийшли окупанти
- «Щоби забрати поранених вночі, ми їдемо навпомацки». Як воює парамедик із «Госпітальєрів»
- Взяти Одесу вони точно не зможуть. Політолог про ймовірне вторгнення з Придністров’я
- Гроші, робота, освіта. На що можуть розраховувати біженці з України за кордоном
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Будуть масивніші бомбардування. Експерт про 9 травня, цілі росії і новий виток війни
- «У концтаборі ми знали, що союз розпадеться. З росією буде те саме», – Мирослав Маринович
- Чому у XXI столітті люди здатні на таке насильство? Військовий капелан про путіна, росіян та Європу
- «Захищав людей у маршрутці й на вулиці». Спогади про оператора і воїна Юрія Олійника
- Чи вигідна Україні мирова з росією. Реакція експертів
- «Ми не можемо продати нашу свободу за тимчасову уявну безпеку», – Святослав Вакарчук
- Леви охороняють Львів, або Як місто рятує свої пам’ятки
- 12 днів у підвалі. Історія маріупольця, якому вдалося евакуюватися до Львова
- «Кожен позов, кожне невиконане росією рішення, є ще одним доказом для всіх», – правник
- Гуманітарка має стати на рейки. Як і хто координує допомогу на Львівщині
- «Фото та відео руйнувань дуже важливі для міжнародного суду над Росією», – юрист
- «Наші діти подорослішали на роки». Репортаж з колишнього дитбудинку у Львові
- Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни
- Чи можна буде засудити Росію в Гаазі. Політолог-міжнародник про російсько-українську війну
- Українці показали світу, що свобода варта того, щоб за неї помирати, – Юрій Поляківський
- «Надягнув бронежилет на священничий одяг». Історія отця, який молиться з киянами
- «Київ узяти неможливо». Історія депутата, який патрулює нашу столицю
- «Я не геройка, просто хочу жити заради України». Історія киянки, яка не їде з міста
- Як у Львові працює гуманітарний штаб для допомоги біженцям. Репортаж
- У пунктах збору тероборони і військкоматах аншлаги, – Роман Матис
- «Ми прокинулися в іншому часі, у часі війни». Як у Львові відреагували на російський напад