Сьогодні Львівщина знову постраждала від ракетних ударів росії. Зі слів начальника Львівської ОВА Максима Козицького, сили ППО знищили на Львівщині вже понад два десятки російських ракет. Tvoemisto.tv дізналося, які види ракет застосовує росія і чому не всі з них вдається збити.

Якими ракетами росія обстрілює українські міста?

На озброєнні росії наявні балістичні ракети «Точка», «Іскандер», а також крилаті ракети «Калібр», які запускають із наземних пускових установок. У тому числі з комплексів «Іскандер», кораблів або підводних човнів Чорноморського флоту росії та з Каспійської флотилії. Також застосовують широку номенклатуру авіаційних крилатих ракет різного призначення. Їхня вартість – від сотень тисяч до мільйона доларів, повідомляє Тvoemisto.tv військовий експерт Тарас Чмола.

Левову частку ракет збивають наші сили протиповітряної оборони. Точну інформацію про те, скільки ракет долітає до цілей, навряд чи вдасться дізнатися, принаймні до кінця війни. «Як і будь-яка зброя, вони не є ідеальними, але так чи інакше свою функцію виконують», – каже він.

Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Точка» був розроблений у СРСР у 60-70-х роках для знищення об’єктів противника на відстані близько 100 км. Фото: defence-ua

 

«Калібр» – крилаті ракети, розроблені в СРСР, представлені у 1993 році. Створені для ураження наземних цілей. Фото: Вікіпедія

Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці, ексзаступник начальника штабу ЗСУ, пояснює Тvoemisto.tv, що російські комплекси «Іскандер-М» дозволяють запускати як крилаті ракети, так і балістичні. Перші можуть долати відстань до 200 кілометрів, другі – 500-700 кілометрів.

Ракети морського базування «Калібр» – старішого зразка, їх запускають із кораблів у Чорному та Каспійському морях.

«Крилаті ракети повітряного базування Х-101, Х-55 – новіші, більш точні й удосконалені, з наведенням на кінцевій ділянці польоту за допомоги телевізійних головок. Тобто оператор має можливість у літаку наводити їх на необхідну ціль. Останнім часом використовують саме такі ракети. Їх пускають зі стратегічних літаків Ту-95М, Ту-160, Ту-22М3», – розповідає Ігор Романенко.

Які ракети збити найважче?

Труднощі в роботі ППО виникають, коли водночас відбуваються удари з різних сторін.

«Наприклад, коли запускають ракети з Чорного моря, це означає, що всі вони будуть заходити з півдня до наших об’єктів. А ще вони можуть обходити об’єкт, розвертатися і бити з півночі. Понад те, якщо запускати декілька, то буде так званий зірковий удар – з різних сторін одночасно», – каже Ігор Романенко.

Час, за який ракета долітає до цілі, залежить від місця її запуску і типу. Є дозвукові ракети, які летять зі швидкістю 0,7 – 0,9 маха (1 мах – 1225 км/год – Ред.), надзвукові ракети летять ще швидше.

Тип ракети та її маса впливають і на потенційно завдану шкоду, веде далі військовий експерт Тарас Чмола. «Інколи однієї ракети достатньо, щоб зруйнувати будівлю. Але якщо це якийсь більш захищений об’єкт, то цього недостатньо», – каже він.

Виробляють ракети в різних містах росії. Вартість, зі слів експертів, варіюється від сотень тисяч до мільйонів доларів США. Проте експортна вартість і вартість на внутрішньому ринку різняться. До того ж є багато радянських ракет, вартість яких зараз ніяк не вимірюється, бо вони радянські.

Найважче збити балістичні ракети через траєкторію польоту і швидкість.

Український мілітарний портал пише, що до 2002 року в Україні базувалося принаймні дві військові частини із зенітно-ракетними комплексами С-300В1. Це 25-та зенітна ракетна бригада в місті Стрий Львівської області, яка була розформована у 2002-ому. В 2012 році розформували 137-ому зенітно-ракетну бригаду в Умані. Після 2014 року ухвалили рішення повернути ці комплекси на бойове чергування і тоді ж наново створили 210-ий зенітно-ракетний полк.

Які ми маємо засоби ППО?

Як каже генерал, Україні тепер постачають «партизанські» засоби протиповітряної оборони. І щоби добитися поставок солідних систем, потрібно постійно лобіювати це питання на Заході.

«В Україні немає чітко організованої протиракетної оборони. Є, звичайно,  комплекси С-300В1, проте нам потрібні такі, як у американців, тобто Patriot РАС-3 останньої американсько-норвезької модифікації. Це норвезькі комплекси, американська ракета, це те, що наш президент просив. Комплекс простіший, але він може стріляти й по балістичних ракетах. Нам дають ПЗРК (переносний зенітно-ракетний комплекс – Ред.), Stinger і Mistral. Але це «партизанські» засоби. Небо над нами не закривають. Ми й самі можемо це зробити, але для цього нам потрібна відповідна зброя. Кажуть, це складно. Нехай дадуть – і ми покажемо!» – наголошує Ігор Романенко.

Переносний зенітно-ракетний комплекс класу «земля – повітря» Stinger. Фото: armyinform

Основна проблема щодо крилатих ракет не в тому, щоби їх збити, а щоби їх виявити, оскільки вони летять низько, пояснює Тарас Чмола. 

«У складі Повітряних сил є радіотехнічні війська, на озброєнні яких є радіолокаційні станції різного діапазону. Їхнє завдання – своєчасно виявляти російські ракети і повідомити наші вогневі засоби ураження: зенітні ракетні комплекси БУК-М-1, С-300 або інші підрозділи ППО. Крилату ракету можна збити навіть із ПЗРК. Якщо розрахунок готовий і відомий азимут на ціль – це можливо. Не впевнений щодо «Кинджалів», але якщо вести мову про російські «Калібри», то маємо тут проблеми не зі збиттям, а із своєчасним виявленням та наявністю вогневих засобів на відповідних ділянках для їх знищення. Це дозвукова ракета, яка летить доволі низько. Тобто це фактично як літак, який летить по прямій на дозвуковій швидкості. Її можна збити навіть із ПЗРК», – пояснює Тарас Чмола.

Скільки часу летить ракета?

Від оголошення тривоги до гіпотетичного прильоту ракети до Львова минає орієнтовно 10 хвилин, каже Ігор Романенко. 

«Думаю, це 10-15 хвилин у середньому. Хлопці сидять за моніторами, скажімо, в Запоріжжі, дивляться на радари, бачать повітряні об’єкти і приблизно вираховують ціль. Якщо гіпотетична ціль ураження – Львів, то розраховують, через скільки часу ця крилата ракета буде у нашому місті, вмикають від області до області сирени і передають інформацію, щоби люди ховалися. Якщо ракети летять із Білорусі, то дуже мало часу, щоби сховатися у Львові. А якщо це балістична ракета, то декілька хвилин – і вона тут. Збити її майже неможливо», – застерігає ексзаступник начальника штабу ЗСУ.

Ядерна зброя – не перевага росії. Якщо можна збити звичайну ракету, то те саме можна зробити і з ракетами з ядерними боєголовками, вважає Тарас Чмола. 

«Тактичні можна збити. Це ті самі крилаті ракети, тільки крилату ракету ви можете збити незалежно від того, яка в ній бойова частина – фугасна чи ще якась. Стратегічні ядерні ракети збити нині для нас нереально, але їх застосування малоймовірне», – каже він.

Незважаючи на те, що російські ракети завдають значних руйнувань, обидва експерти вважають, що вірогідність виживання, якщо людина перебуває в укритті, набагато вища, ніж на відкритому просторі. 

«Усе залежить від бомби чи ракети, від укриття, але вірогідність виживання в укритті безумовно більша, аніж на вулиці чи в квартирі. Якщо ракети важать пів тонни, то залишають по собі велетенські воронки. На Маріуполь вони взагалі скидають тритонні бомби з Ту-160. Також можуть бути бетонопробивні ракети, які пробивають спочатку бетон і детонують усередині конструкції. Це не просто фугасні бойові частини», – пояснює Ігор Романенко.

Нагадаємо, що 5 травня президент України Володимир Зеленський у зверненні до данського народу зазначив, що з 24 лютого росія випустила по Україні майже 2 тисячі ракет.

Ольга Кацан

Роман Тищенко-Ламанський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.