Білорусь розпочала на своїй території військові навчання, а Олександр Лукашенко доручив створити оперативне командування військами на кордоні з Україною. Чи можливе вторгнення Білорусі в Україну і відкриття нового фронту російсько-української війни, та що означають маневри російсько-білоруських військ, Tvoemisto.tv розпитало в білоруського опозиціонера, координатора «Білоруського кризового центру» у Львові Олексія Францкевича.

Про те, чи можливе вторгнення з території Білорусі

Білорусь – окупована територія, і в Лукашенка вже нема суб’єктності, нема можливості для маневрів. Там путін домігся свого, і він це прекрасно розуміє. Все дуже складно.

Чого чекати з території Білорусі – питання. Її окупація почалася 1996 року і закінчилася 20 лютого 2022 року, коли російські війська не вийшли після навчань. А суб’єктність Лукашенко втратив у 2020 році після виборів, які сфальсифікував, і після мирного руху спротиву в країні, який придушив. 

Чи може Лукашенко зараз віддати наказ про вторгнення? Може. Але питання Білорусі та білоруської армії вже давно не вирішується в Білорусі. Після 2021 року її міністр оборони має свій кабінет у кремлі. Він отримав ключі від нього після створення ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку – військово-політична міжнародна організація, в якій переважає росія. До цієї організації ще входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан, на які де-факто поширюється сфера впливу росії – Ред.)

Також треба зазначити, що до «Іскандерів», які росія перемістила на територію Білорусі та з яких обстрілювала Україну, було заборонено підпускати білоруських військових. Усе це вказує на повну окупацію Білорусі.

Кажуть, що Лукашенко не знав про напад. Це також не відповідає дійсності. Але чи питають його, чи не питають, коли щось відбувається, це вже інше питання. Чи він узагалі в курсі про хід подій – також невідомо. 

Про «референдум» щодо приєднання Білорусі до росії

Зараз у самій Білорусі постало питання проведення «референдуму» про приєднання до росії. І хоча росія вже фактично окупувала Білорусь, зараз це може бути закріплене ще й юридично, аби надати цьому якогось статусу. А якщо так, то така країна, як Білорусь, узагалі може зникнути з карти світу. Це проблема. Тому потрібно бути активними тут і зараз.

Саме для цього ми 18 травня провели Форум демократичних сил Білорусі у Варшаві. Там ми, опозиційні сили, підписали декларацію про те, що Білорусь є окупованою державою.

«Плавна» окупація почалася з 1996 року (у 1995 і 1996 роках Лукашенко незаконно провів перший і другий референдуми, які значно розширили повноваження президента. Парламентські та громадянські акції проти цього під назвою «Мінська весна» 1996 року були придушені. Після цих подій почалася значна інтеграція у Росію: російській мові було надано право другої державної нарівні з білоруською, був змінений державний прапор і герб – Ред.). Тому тепер було б правильно працювати з українськими парламентаріями, можливо, литовськими, створити прецедент і все-таки визнати Білорусь окупованою територією на державних рівнях. Потрібно якимось чином все це вирішувати, бо Білорусь – співагресор.

У білорусів зараз патова ситуація: диктатура, сотні тисяч біженців, тисячі політв’язнів. Навіть за одиночний пікет «Ні війні» дають два-три роки тюрми. Заклик до будь-чого трактується судом як заклик до тероризму – а це смертна кара. За те, що білоруси розповідають про пересування ворожих сил, як-от у телеграм-каналі Беларускі Гаюн, їм загрожує до 20 років ув’язнення. Ось що ми маємо…

Про плани кремля щодо Білорусі 

Річ у тім, що зараз триває «спецоперація» на Донбасі, росія намагається тримати в напруженні білорусько-український кордон для того, щоб Україна не могла перекинути війська на Донбас із заходу. Це перший момент. Другий момент: у березні планувався наступ з боку Білорусі. Ймовірно, Росія розглядала сценарій захоплення Луцька та Львова, щоби перешкодити допомозі Заходу українським військовим.

Ну і це ж майданчик. З Білорусі йшли війська на ту ж Бучу і на Київ у напрямку Житомира. До того ж є інформація, що росія розміщує в Білорусі ракетні установки. Чи будуть вони задіяні, чи ні – також питання, адже польський напрямок та інфраструктура на заході України дійсно важливі. Росія розуміє, що і США з ленд-лізом, і Європа дуже допомагають Україні. Не в тому обсязі, який потрібен, і може, не так швидко, як би того хотілося, а все ж постачають зброю, яка Україні сьогодні необхідна, як повітря. Росія може намагатися розірвати це сполучення.

Повторюю, все, що зараз потрібне Україні, це важке наступальне озброєння. Росія штучно створює голод і таким чином тероризує Європу, щоби та змусила Україну сісти за стіл переговорів, до капітуляції, перемир’я – як завгодно, мотивуючи це економічними питаннями.

Про маневри російсько-білоруських військ

Важко сказати, чи ці маневри є бутафорією, чи дійсно підготовкою до вторгнення. Ми шість років знаємо позицію Лукашенка. Його позиція – це шантаж. Можливо, це й питання того, щоб із Лукашенком почали розмовляти.

Пам’ятаємо 2013 рік, коли йому це вдалося. Він «перевзувся у повітрі», і в Європі з’явилося нове поняття – «колишній диктатор» (через підготовку до Революції Гідності в Україні та значний революційний потенціал, який мала Білорусь, почали з’являтися опозиційні сили та блогери, і Лукашенко в 2013 році пом’якшив свою політику та риторику – Ред.).

Одне, що я можу стверджувати, це те, що 86% білорусів проти війни з Україною. Практично вся Білорусь проти втягування своїх громадян у ті чи ті воєнні дії. Тобто я не говорю про те, підтримують вони чи не підтримують російську агресію. Це чітко концентрує увагу на тому, що вони проти втягування білорусів у воєнні дії взагалі. Так історично склалося, і це, до речі, також використовує Лукашенко. Це штамп. Звідси «нас там нема» і все що завгодно, «аби не було війни». На цих «скрєпах» Лукашенко 26 років тримається при владі та залишається, як кажуть, на плаву. Нібито і гарантує, що увесь світ озброївся, аби захопити цей «острівець щастя та благополуччя», і нібито є гарантом того, що нема війни.

Про медійне виправдання вторгнення Білорусі

Готується вторгнення і медійно. Позавчора цілий день розганяли фейк, що о 4-ій ранку буде напад з боку Білорусі. Я бачив це в українських соцмережах і отримував таке повідомлення. Зокрема, про просування на 15-20 кілометрів, задіювання артилерії та знищення певних об’єктів.

Навіть білорусько-російські навчання і заяви Лукашенка про те, що якби не росія, то Україна напала б на Білорусь… Він же не просто так їх час до часу робить. Це все для виправдання агресії.

Про наближення загальної перемоги

У будь-якому разі дуже важливим зараз є те, що ми намагаємося робити своїми вчинками. Волонтери, добровольчі батальйони, телеграм-канал Белорускі Гаюн – білоруси, незважаючи ні на що, ризикуючи своїм життям, і далі кидають інформацію про просування російських військ, роблять усе, щоби наблизити нашу загальну перемогу.

І дуже важливим тепер мусить бути меседж, що треба відрізняти білорусів від лукашистів. Бо це те саме, що чеченці та кадирівці. Не треба говорити, що білоруси нападуть чи білоруси хочуть війни. Ні, цього хочуть лукашисти! Це зовсім інше, білоруси до цього не мають жодного стосунку. Вони сьогодні, навпаки, на передовій і роблять усе, аби «поділити росію на нуль». Бо якщо не поділимо, то матиме розвиток сумний сценарій.

Якщо увесь цивілізований світ не об’єднається – апетити зростуть. 

Про ймовірність внутрішніх протестів у Білорусі

Тепер важко, бо в 2020 році було зачищене все громадянське суспільство, сотні тисяч біженців, тисячі політв’язнів, щодня вживаються превентивні заходи, спрямовані на залякування акції, щодня арешти, обшуки.

Ось учора в Білорусі назвали ще один день «чорний четвер», бо були арештовані батьки активістів. По всій Білорусі. Тому білорусам потрібно об’єднуватися навколо України, робити все задля спільної перемоги. Потім, на другому етапі, вирішувати питання деокупації України, а на третьому – деокупації Білорусі.

Зараз я в Празі, подаю заявку і організовую першого червня тут акцію. Координуємо свої дії – такі ж акції відбудуться в Берліні, Польщі та Литві  у День захисту дітей. Робимо це для того, аби просити світову спільноту дати Україні важке наступальне озброєння.

Ми це підписали на форумі у Варшаві. Задекларували те, що Білорусь є окупованою територією, те, що білоруси будуть пліч-о-пліч з Україною боротися проти спільного ворога – росії. Ми звертаємося до світової спільноти, щоби відключити росію від SWIFT і ввести повне економічне ембарго. Білорусам потрібна допомога, тому що самостійно ми не впораємося, не здобудемо свободу.

Роман Тищенко-Ламанський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.