Під час вимкнення електроенергії, яке у Львові може тривати по п’ять, а то й по 12 годин, львів’яни гуртуються, гріються, обмінюються адресами, де є світло та інтернет, і весь час повторюють: «Без світла, але без вас!».

Уже другий місяць українці, і львів’яни зокрема, вчаться жити в умовах дефіциту і тотальної економії електроенергії. У жовтні через російські ракетні атаки були пошкоджені 40% енергетичної інфраструктури України. Черговий ракетний обстріл відбувся 23 листопада. І внаслідок цього більшість областей, як і Львів, знову залишилися без світла, води, тепла, зв’язку та інтернету. Щоби втримати баланс у системі, енергетики намагаються відновити зруйноване, застосовують планові, екстрені та аварійні графіки відключень, а українців закликають зменшити споживання електроенергії. Як львів’яни обходяться без світла, чим гріються, які альтернативні варіанти знаходять, дізналося Тvoemisto.tv.

Львів’янка Галина Андрусів разом із чоловіком та двома дітьми – дев’ять і п’ять років – живе в одній із 14-поверхівок на вулиці Симоненка. Будинок повністю на електроенергії, тобто обладнаний електро-, а не газовими плитами, тож вимкнення світла для його мешканців ще те випробування. Однак Галина стверджує, що вони до всього готові.

Світла у їхньому будинку немає переважно по п’ять годин, інколи ще довше.

«Спочатку світло нам вимикали не так часто, можливо, тому, що неподалік поліклініка. Тепер частіше – навіть по два рази на день. Для багатьох відсутність електроенергії майже рівнозначна катастрофі: світла немає, води немає, інтернету немає, чайником, плиткою, мікрохвильовою піччю скористатися неможливо. Але маємо зрозуміти, що в нашій країні війна, тривають обстріли інфраструктури. Мусимо перечекати, все рано чи пізно стабілізується», – каже вона.

Зі слів жінки, коли світло вимкнули вперше, мешканці будинку не були готові до цього. Вечеряти ходили в невеликий ресторан, що неподалік. Генератора ще не було, але там готували страви на мангалі, і це багатьох рятувало. Гарячу воду для чаю чи кави роздавали людям безкоштовно. Одні приходили з горнятками, другі – з малими та великими термосами.

Тепер сім’я Галини придбала невелику плиту і газовий балон. Гріють на ній не лише воду на чай, каву чи щоби помитися, а й готують повноцінні страви – каші, макарони, картоплю, супи, смажать яєчню, грінки.

Читайте також: «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись

Плитка обійшлася їм у 1600 гривень, за один балон заплатили 90 гривень. Балонів придбали аж п’ять, бо ж ціни підвищаться. Одного невеликого балона вистачає на триразове приготування їжі.

«Ставлю «гаджет» на кухні на електроплитку, поближче до витяжки. І хоча без світла вона не працює, все одно пара або чад іде догори. Крім того, обов’язково відчиняю кватирку або й ціле вікно, бо від балона таки відгонить газом», – пояснює Галина.

Також удома є кілька термосів, і щойно вимикають світло, жінка відразу гріє воду на плиті, робить чай і наливає його в спеціальні горнята.

Сусіди, які не мають плити з балоном, аби приготувати їжу чи зігрітися, йдуть до знайомих чи родичів у інші будинки або ж харчуються в барах і ресторанчиках.

А оскільки сім’я Галини мешкає на дев’ятому поверсі, коли вимикають світло, на вулицю ні вона, ні діти не виходять, хіба що за нагальної потреби. Ліфт не працює, хоча ним останнім часом жителі користуються нечасто, аби не застрягнути, а темними сходовими маршами ходити лячно.

Крім того, сім’я подбала про два павербанки, настільну лампу на акумуляторі, що тримає до трьох годин, LED-ліхтар і свічки. Останні зараз майже не використовують, тримають про всяк випадок. Дуже рятує невеликий туристський ліхтар, який можна підвісити. Використовують його переважно у ванній або вбиральні.

Коли ж з’являється світло, всі пристрої ставлять на підзарядку.

На часте знеструмлення жінка не нарікає, лише пояснює дітям, що із такою ситуацією ми мусимо змиритися, аби потім жити ще краще.

«У країні війна. Розумію, що самі ми за можливості мусимо себе забезпечити всім необхідним, аби було більш-менш комфортно навіть без світла. Не забуваймо, є ті, кому зараз набагато гірше: старенькі, немічні, одинокі», – веде далі Галина Андрусів.

Ще гірша ситуація із вимкненням світла в будинку 70-річної Марії Ганяк. Жінка живе на Левандівці і каже, що були доби, коли світла в їхньому помешканні не було по 12, а то й по 16 годин.

«У хаті холодно, води немає. Йдемо на роботу – темно, приходимо – також темно», – бідкається вона.

Досить часто, інколи тричі на день, вимикають електроенергію і в Городоцькому районі, де живе мама Марії – Олена, якій у серпні минуло 95 років. Жінка в такому поважному віці живе сама і навідріз відмовляється переїжджати до Львова, тож доньці доводиться щодня їздити до неї в село.

Марія привозить матері продукти, розпалює піч, готує їсти, а коли є світло – заряджає ліхтарики, щоби потім можна було ними скористатися. Світло, навіть уночі, біля старенької має бути завжди.

Бабця Олена майже не встає з ліжка. Коли дуже холодно, не хоче витягати з-під ковдри навіть рук. Марія каже, що від холоду в хаті рятує піч. А от сусіди шкодують, що свою розібрали.

У печі сильно не палять. За потреби на ній можна готувати їжу, бо є варильна поверхня. Нещодавно Марія на печі бляху поміняла, щоби добре гріла.

Родичі бабусі наскладали поблизу хати дров. Купила донька мамі за пенсію ліхтарик із так званим денним світлом, кілька лампадок на батарейках і свічки. Їх наразі не використовують – також тримають для крайньої потреби, мовляв, невідомо, які часи настануть.

Мобільним телефоном бабуся не користується, хоча має. Каже, через вік уже й не пам’ятає, що і де натискати.

Окрім доньки, стареньку часто провідують внуки, правнуки і навіть праправнуки. Упродовж дня приходять до неї сусіди: заходячи в хату, гукають бабу Олену, бо так заведено.

Читайте також: «Львівобленерго» відключатиме світло для промисловості. Що з побутовими споживачами

Старенька переживає не першу війну. «Коли була війна з німцями, мамі було 14 років. Вона добре пам’ятає ті часи. Часто розповідала, як не було що їсти, як сиділи у підвалах і копанках, як доводилося економити на багато чому. Але у сутінках завжди запалювали гасову лампу», – каже Марія.

Що радять придбати для роботи без світла

На випадок вимкнення електроенергії варто запастися такими речами:

1. Генератор і павербанк. Щоб зарядити телефон, можна використовувати й автомобільний акумулятор; деякі портативні музичні колонки також можуть підзарядити батарею в гаджеті.

2. Ліхтарик. 

3. Свічки на батарейках, нічна лампа, лампи на батарейках чи USB. З їхньою допомогою в оселі буде відносно світло і тепло. Також можна придбати ліхтарики чи лампи, що заряджаються від сонячного світла.

4. Джерело безперебійного живлення.

5. Газовий пальник. Якщо є індукційна плита або електричні конфорки, важливо мати варіант для перестраховки: на пальнику можна приготувати чи розігріти їжу, а від його тепла зігрітися.

Також не варто забувати про запас батарейок, пального, газових балончиків для підтримки роботи згаданих приладів. Павербанки, ноутбуки і телефони завжди треба тримати максимально зарядженими.

Важливо зробити запас води, адже водопостачання залежить від електроенергії, тому вода в кранах може зникнути відразу після знеструмлення. Воду можна набрати в пляшки та всі можливі посудини, що закриваються. Питну і технічку воду треба позначити маркером або наліпкою.

Ще варто подбати про теплий одяг, ковдри, взуття, які допоможуть пережити перебої з теплопостачанням. Можна зробити саморобні грілки з пластикових пляшок, наливши у них гарячої води.

Ольга Шведа

Фото Галини Андрусів, Марії Ганяк, Associated Press

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.