
Гроші, робота, освіта. На що можуть розраховувати біженці з України за кордоном
У воєнних реаліях правила перебування українців у країнах Шенгенської зони змінилися. Тепер замість 90 днів на рік українці, котрі втікають від війни, отримають право жити і працювати в Європейському Союзі до трьох років. Це безпрецедентна зміна в законодавстві ЄС, ратифікована ним для всіх країн-членів. Це передбачає, що українці мають право жити, працювати, отримувати медичну допомогу, житло та освіту до одного року. Вони одержують цей пакет послуг відразу ж після прибуття в країну, а ще їм значно спрощують звичну процедуру отримання статусу біженця, який до цього був ратифікований у Європі.
Статус тимчасового захисту був створений у 2001 році після воєн у Югославії. Він дозволяє прискорити надання прихистку вихідцям з конкретної країни і в цьому сенсі є набагато ефективнішим за класичну процедуру отримання статусу біженця, яка може тривати місяці і не дає права на роботу в першому півріччі перебування в новій країні. Цей статус може бути продовжений на ще два роки, якщо війна триватиме довго.
Також українців звільняють від плати за залізничні квитки до Польщі, Угорщини, Словаччини, Чехії, Німеччини, Австрії, Франції, Бельгії та Данії.
Польща
Найбільше українців зараз у Польщі – понад 2,5 мільйона. 700 тисяч з них отримали PESEL – ідентифікаційний польський номер, за допомоги якого держава здійснює облік громадян. Зараз його здатен отримати кожен українець, але процедура може тривати декілька днів через безпрецедентний наплив наших громадян.
Із номером PESEL українці, які шукають прихистку в Польщі, одноразово отримують 300 злотих (понад 2 тисячі гривень) і ще 500 злотих на одну дитину (майже 3,5 тисячі гривень). Після його отримання можна легально працювати, одержувати страховку і медичну допомогу. Поляки, які приймають українців, отримують від польського уряду компенсацію витрат у розмірі 40 злотих на день.
На законних підставах перебувати на території Польщі можна впродовж 18 місяців. Після цього належить подати заяву про дозвіл на проживання строком до трьох років. Українці в Польщі мають право влаштуватися на роботу за спрощеною процедурою і безкоштовно отримати медичну допомогу. Українські діти також можуть безкоштовно ходити до польських шкіл, а студенти – до державних вишів і додатково отримувати стипендію та студентський кредит.
Також у навчальних закладах та громадських організаціях Польщі проводять безкоштовні курси польської мови.
Словаччина
У Словаччині зараз понад 300 тисяч наших громадян, які втекли від російсько-української війни. В цій країні також можна отримати тимчасовий прихисток. Якщо українці отримали статус тимчасового захисту, вони мають право офіційно працювати. Працевлаштування може бути оформлене у вигляді трудового договору або ж договору про трудові відносини без працевлаштування.
Українці в Словаччині можуть розраховувати на щомісячні виплати в розмірі 68,80 євро на людину. Подружжя без дітей отримують 179 євро допомоги , з дітьми – 130 євро. Якщо дітей понад четверо – 241,30 євро.
У разі проблем зі здоров’ям у Словаччині можна також отримати безкоштовне лікування. Українці також будуть мати право на термінову та необхідну медичну допомогу. Це також означає таку медичну допомогу, яку лікар рекомендує при огляді. У відповідній області чи місті є амбулаторна служба екстреної допомоги, або центральна приймальня лікарні.
Якщо ви тільки проїжджаєте через Словаччину, але вашим пунктом призначення є інша країна, українці все одно матимуть право на невідкладну та необхідну медичну допомогу, яка надається вам постачальниками медичних послуг за контрактом із Загальним медичним страхуванням. Пацієнтам потрібно буде платити за інше медичне обслуговування.
Після отримання документу про тимчасовий захист, або політичний притулок, так званий «азил», то українці мають право право на повний спектр медичних послуг. У разі загрози життю медична допомога надається негайно та безкоштовно всім.
Якщо українці тільки проїжджають через Словаччину, або поки отримують статус тимчасового притулку, то щоби отримати певні ліки можна просто про це попросивши, як і медичне обладнання та дієтичне харчування. Рецепти можуть виписувати й лікарі загальної практики. У випадку хвороби на COVID-19, то всі витратина обстеження та догляд візьме на себе Словаччина.
Діти українців можуть відвідувати словацькі державні школи. У Словаччині відвідування школи є обов’язковим для дітей до 16 років, тому їм буде дозволено навчання в школах за місцем проживання або в іншому визноченому місці.
Щоб віддати дитину до школи, українцям потрібно подати заявку на тимчасовий притулок, або «азил» для дитини, відвідати вибраний садок, чи школу та надати директору документи. Дітей чекає на тестування для визначення рівня загальної освіти та та рівня володіння словацькою мовою. Для неї будуть організовані мовні курси, після чого дитину зарахують у відповідний клас на відповідний рік.
Чехія
До Чехії з України прибули до 300 тисяч українців, половина з них – діти. Українці в Чехії можуть розраховувати на виплати в розмірі 5000 чеських крон (приблизно 6,5 тисячі гривень) раз на місяць упродовж пів року, доки вони перебувають на території Чехії та потребують тимчасового захисту.
Щоб отримати допомогу, наші співгромадяни мають оформити візу толерантності. Міністерство внутрішніх справ Чехії вже видало їх понад 200 тисяч. Виплати передбачені протягом пів року, допоки українець шукатиме роботу в Чехії. Якщо ж упродовж пів року роботу знайти не вдається, можна подати заявку на ще п’ять місяців таких виплат.
Зареєструватися в Чехії потрібно за 30 днів після прибуття. До цього часу в країні можна перебувати без офіційного статусу і документів. Причому спеціальний дозвіл на роботу в Чехії не потрібен. Українці можуть шукати роботу без обов’язкового відвідування бюро з працевлаштування. Аби спростити процес, бюро праці пропонує українцям свої послуги. Доступні вже понад 300 тисяч вакансій. Більшість із них – для людей без освіти або з базовою освітою, пише «Європейська правда».
Також українці в Чехії можуть реєструватися як безробітні. Відтак бюро з працевлаштування надасть їм консультації та, за дотримання умов, підтримку, а за необхідності скерує на перепідготовку і допоможе з працевлаштуванням.
Крім того, українці в Чехії мають можливість отримати доступ до медичного обслуговування й освіти.
Німеччина
До Німеччини вже прибуло понад 300 тисяч українців. Сума виплат, що їм надається, дуже різниться залежно від того, в якій федеральній землі вони перебувають, якого вони віку і який у них сімейний стан.
В таборі для біженців українці можуть отримати 105-109 євро для дитини та 131-163 євро для дорослих щомісяця. Якщо ж особа мешкає за межами табору, то може отримати виплати у розмірі від 249 до 283 євро для дитини та, відповідно, 294-367 євро для дорослого.
Додатково покривається вартість оренди житла та опалення, а також видається одноразова допомога на предмети домашнього побуту. До речі, в Німеччині навіть можна податися на соціальне житло. Згідно з законом, кожній людині мають надати як мінімум 45 кв. м, і держава компенсує їхню вартість. Тобто українцям, які знаходять квартиру за оголошенням і орендують її в межах певної суми та квадратних метрів, держава дає грошову компенсацію.
Також Німеччина пропонує пакет соціальної підтримки, який включає безкоштовні мовні курси, пільги на телефонний зв’язок та базові медичні послуги, а також надає право на отримання освіти і працевлаштування. Термін дії допомоги для українців – 12 місяців. Але якщо війна в Україні за цей час не закінчиться, то цей термін буде продовжений на ще пів року автоматично, без повторного звернення.
Закони, що діють в Німеччині для біженців з України (§24 AufenthG), дають можливість тимчасовим переселенцям негайно почати працювати, після того як імміграційні органи видадуть посвідку на проживання. Дозвіл Федерального агентства зайнятості не потрібен. Спеціальні бюро зайнятості допомагають українцям із пошуком підходящої роботи і надають широкий спектр підтримки, а саме: перейняття витрат на резюме, коучинг або курси, які є безкоштовними.
Відповідно до чинного німецького законодавства, усі діти від шести до семи років мають обов’язково відвідувати школу. Якщо вони не дуже добре або зовсім не володіють німецькою, є можливість відвідування безкоштовних мовних курсів.
А ще українці можуть звернутися до органів влади для визнання їхніх українських дипломів. На порталі з визнання професій Федерального інституту професійної освіти можна знайти службу, яка відповідає за певну професію. Щоби визнали диплом про вищу освіту, необхідно звернутися до Центрального відомства з питань іноземної освіти.
Франція
В уряді Франції кажуть, що з України від початку російського вторгнення прибуло понад 30 тисяч осіб. Українці автоматично набувають статусу тимчасово захищених осіб на території ЄС, зокрема у Франції. Це право легально жити і працювати на території будь-якої країни Європейського Союзу впродовж року з правом продовження цього терміну до трьох років, якщо безпекова ситуація в Україні не зміниться. Крім того, українці у Франції можуть отримати доступ до медичного обслуговування та фінансову допомогу.
Статус тимчасового захисту дозволить їм одержувати безкоштовну медичну допомогу одразу після реєстрації на території Франції, а також послуги психолога.
У паризькому «хабі», який приймає українців, можна отримати документ від Французького офісу з імміграції та інтеграції (Offi). Це картка ADA, яка дає право на отримання фінансової допомоги в розмірі 6,80 євро на день на людину (14,20 євро за відсутності безкоштовного житла). Дізнатися про додаткові пільги можна тут.
З пошуком житла українським біженцям допомагають неурядові організації, такі як France Terre d’asile, представників яких можна знайти в тому ж таки паризькому експоцентрі. З можливих варіантів – тимчасове житло у санаторіях і центрах відпочинку, комунальне житло (будинок або квартира на кілька родин) або ж приватні оголошення від французів. Кілька спеціалізованих груп у фейсбуці можна знайти тут і тут.
Федерація французьких підприємців зобов’язалася запропонувати 10 тисяч робочих місць українським біженцям до кінця червня. До ініціативи залучать майже 600 підприємств по всій країні. Контракти передбачатимуть допомогу з вивченням мови і додаткове медичне страхування. Вакансії також можна знайти тут.
Різні регіони країни самостійно виступили з ініціативою допомоги українцям у Франції. В Бретані, на півночі країни та в інших регіонах на півдні Франції готові надати 60 тимчасових контрактів українцям для догляду садово-паркових ділянок, будівельних та сільськогосподарських робіт.
Українцям пропонують безкоштовні курси французької мови як неурядові організації, так і мерії міст, а також Офіс з імміграції та інтеграції.
В країні обов’язковим є навчання з трьох років. Стосується це і школярів, які не володіють французькою: їх тимчасово відправляють у спеціальний клас, де вони матимуть 18 годин французької мови на тиждень. Майже 1000 українських дітей уже прийняли у французькі школи.
Державні садочки і школи у Франції безкоштовні. Для того, щоб у них записатися, треба звернутися безпосередньо до мерії міста, в якому плануєте зупинитися. Докладну інформацію українською можна знайти тут. Про інші адміністративні процедури українською – тут.
Італія
До Італії вже прибули 72 тисячі біженців з України. Вони можуть отримати в цій країні дозвіл на проживання впродовж 12 місяців, що забезпечить доступ до освіти, ринку праці, медпослуг та деяких соціальних пільг. Також кожен прибулий з України може отримати щомісячну допомогу в розмірі 300 євро, яка виплачується максимум три місяці.
Після надання притулку в Італії (у статусі біженця або особи, яка потребує додаткового захисту) українці здобувають певні права, але й мають обов’язки. На сайті ООН зазначається, що посвідка на право проживання буде дійсна протягом п’яти років, однак її термін може бути продовжений.
Українці в цій країні мають право на працю, освіту, соціальне забезпечення та медичну допомогу на тих самих умовах, що й громадяни Італії. Отримавши посвідку про захист, можна виїхати за кордон. Для цього необхідно звернутися для одержання проїзного документа. Можна відвідувати країни ЄС на тих самих правах, що й за українським законодавством: перебувати там не більш ніж 90 днів упродовж шести місяців.
Якщо українець оформляє статус біженця, то після 5-річного терміну безперервного перебування в Італії на законних підставах може звернутися для отримання дозволу на довгострокове проживання, а якщо він отримує статус особи, яка потребує додаткового захисту, то після 10 років.
Діти від шести до 16 років зобов’язані ходити до школи.
Швейцарія
Швейцарія надає українцям статус, якого ніколи нікому не надавала. Про це писала «Європейська правда», посилаючись на SwissInfo. Жителі України, які прибувають до цієї країни через російсько-українську війну, отримують спеціальний статус «S». Його розробляли для жителів колишньої Югославії під час воєнних дій на Балканах, але імплементували вже після їх закінчення у червні 1999 року, тому досі жодного разу не задіювали.
Цей статус значно спрощує бюрократичні процедури для швидкого прийому українців. Особи, які його отримали, можуть перетинати кордон і повертатися до Швейцарії без оформлення дозволу на поїздку. Наявність біометричного документа, візи, а також щеплення проти Covid-19 не є обов’язковим.
Щонайменше до 31 травня 2022 року наші громадяни можуть безкоштовно їздити громадським транспортом.
Українці можуть перебувати в Швейцарії три місяці без візи чи дозволу на проживання, якщо вони мешкають у родичів або приватних осіб. У цьому випадку вони не підлягають обов’язковому медичному страхуванню. При реєстрації заяви про надання тимчасового захисту особа буде скерована до кантону, який реєструє її на обов’язкове медичне страхування, фіксує і покриває всі витрати. Якщо комусь із українців потрібна невідкладна допомога, а статус «S» отримати вони не встигли, то всі витрати покриває державний сектор.
Крім того, швейцарський уряд сприяє соціальній та професійній інтеграції біженців. Українці, які мають статус «S», отримують соціальну допомогу від кантону і мають право на працевлаштування без періоду очікування. Але й можуть шукати роботу самотужки.
Українські та іноземні дипломи у Швейцарії чинні, однак їх визнання необхідне лише для професій, що регламентуються в цій країні, наприклад для лікарів. Діти можуть відвідувати школу.
Велика Британія
Є декілька варіантів еміграції з України до Великої Британії. Якщо біженець має близьких родичів, які легально проживають на території цієї країни, то повинен отримати візу для в’їзду, заповнити онлайн-заявку і чекати запрошення на співбесіду. В разі успішної процедури українець отримає право на легальне перебування строком до трьох років.
Є й другий варіант еміграції на той випадок, якщо особа не має візи і близьких родичів. Про це мовиться в запропонованій британським урядом програмі «Дім для України» («Homes for Ukraine»), повідомляє Reuters. Для цього необхідно знайти спонсора поміж резидентів, який може бути не лише громадянином, але й особою, котра проживає у Великій Британїї легально. Спонсор зобов’язаний надати кімнату чи окреме житло біженцям як мінімум на пів року. При цьому він отримає виплату в сумі 350 фунтів за кожну людину. Українці, натомість, одержать право на працевлаштування і медичне обслуговування на три роки.
Станом на 13 квітня за обома схемами були видані 56 500 віз для українців у Британії із 94 700 заяв, пише BBC.
Дістатися до Великобританії можна потягами компанії Eurotunnel, які відправляються з Брюсселя, Амстердама, Лілля і Парижа, або ж літаками компанії Wizzair, отримавши безкоштовний квиток за наявності українського паспорта.
Біженці також можуть отримувати соціальні виплати на час пошуку роботи. Це поширюється і на тих,чий дохід є малий. Соціальні виплати отримують щомісяця (розмір в кожному випадку індивідуальний). Для цього належить звернутися до місцевого центру зайнятості та виконати низку рекомендацій з пошуку роботи, а також відкрити власний рахунок у банку. Необхідно надати документи, що підтверджують особу, імміграційний статус і адресу проживання.
Біженці з неповнолітніми дітьми (до 16 років) можуть одержувати соціальну допомогу на них.
Щоб отримати доступ до медичних послуг, потрібно мати номер NHS, за допомоги якого можна записатися на прийом до лікаря загальної практики. Для цього потрібно пройти реєстрацію безпосередньо в самого спеціаліста або ж записатися на прийом до лікарні, прийти на співбесіду у визначений час, надати зазначені документи та інформацію і отримати номер NHS. Для одержання доступу до ширшого спектра медичних послуг можна звертатися у приватні клініки за умови наявності медичного страхування.
Щоби влаштувати дитину до школи, потрібно звернутися до органів місцевої ради. Варто зазначити, що процес подання відповідної заявки в кожній частині Великобританії інший.
Канада
Уряд Канади опрацював 120 тисяч заяв, отриманих через Канадсько-українську програму надзвичайних подорожей (CUAET). Для в’їзду до Канади вже оформили понад 41 тисячу українців, розповів міністр імміграції, біженців та громадянства Канади (IRCC) Шон Фрейзер канадському виданню Toronto star.
До цієї країни українців евакуйовують навіть чартерними рейсами. Після повномасштабного вторгнення РФ Канада пропонує їм прискорений шлях отримання права проживання в своїй країні до трьох років, працевлаштування і навчання.
Міграційна програма для українців почала діяти 17 березня, повідомляється на сайті канадського уряду. Вона передбачає дозвіл на перебування в країні до трьох років. Тимчасовий повірений України в Канаді Андрій Буквич повідомив, що відповідно до цієї програми українці зможуть безкоштовно оформити візу, отримати статус тимчасового резидента Канади, право на працевлаштування, на безкоштовне навчання дітей у навчальних закладах, коледжах та університетах. Водночас програма не передбачає жодних виплат, безкоштовного житла та медичних послуг.
Взяти участь у програмі можуть всі громадяни України та їхні близькі родичі будь-якого громадянства. Для цього необов’язковою є наявність закордонного паспорта: Канада видаватиме одноразовий проїзний документ.
Для отримання притулку треба подати просту електронну заявку та здати біометричні дані в будь-якому візовому центрі Канади (вони є у різних країнах). Увесь процес отримання візи безкоштовний і займе не довше ніж два тижні, повідомляють у канадському уряді.
Програма актуальна і для тих громадян України, кого війна застала в Канаді. Їм дозволено подати заявку на продовження права перебування в країні до трьох років. Однак програма не передбачає надання статусу біженця, громадянства або дозволу на постійне місце проживання в Канаді. Охочі переїхати до Канади також можуть скористатися чинними федеральними і провінційними міграційними програмами, зазначає DW.
Крім того, уряд Канади створив спеціальний сайт, на якому канадські роботодавці можуть залишати вакансії для українців.
США
Як це не парадоксально, але США виявилися однією з найбільш закритих та найгірших щодо можливостей країн для біженців з України, які втікають від російсько-української війни…
Лише 19 квітня, через два місяці після російського вторгнення в Україну, у США запровадили статус тимчасового захисту для українців, які під час війни опинилися в Сполучених Штатах Америки.
Попри заяви, що США готові прийняти до 100 тисяч українських біженців, станом на 13 квітня у США прийняли лише 704 особи. Але більшість із них, а саме 427, прибули в лютому. У березні США прийняли тільки 12 українських біженців, пишуть одразу декілька видань. Українці в’їжджають до США навіть через Мексику, щоби спростити процес перетину кордону, позаяк багато прямих рейсів скасовані.
Станом на 7 квітня майже 2400 українців перебували в Тіхуані (Мексика), чекаючи на перетин кордону зі Сполученими Штатами, заявив Енріке Лусеро, міський директор Тіхуани з питань міграції, інформаційному агентству Reuters.
«Мігранти витрачають від 3000 до 6000 доларів на поїздку до Тіхуани, хоча оператори поїздів у всій Європі пропонують безкоштовний проїзд», – сказав він.
Reuters заявляє, що від 100 до 200 українців щодня прибувають до прикордонного міста Тіхуана після того, як прилітають до столиці Мексики – Мехіко чи міста Канкун через різні європейські країни.
У той же час керівник Офісу президента України Андрій Єрмак написав у телеграмі: анонсований на початку березня спеціальний статус (Temporary Protected Status) для громадян України є важливою проведеною роботою.
Статус тимчасового захисту дає можливість українцям залишатися в США на строк до 18 місяців із можливістю подання документів для дозволу на працевлаштування.
Роман Тищенко-Ламанський
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Війна і наступ Росії
- «Ми не можемо просто так загинути», або Три правила Залужного
- «Як можна звикнути до війни?!» – співвласник «Кави Мілітарі» у Львові
- росію лякає не Трамп, а дещо інше. До чого готуватись українцям у 2025 році
- «Я втратила ногу, але є й хороша новина»
- «Війна – це завжди нагода». Якою є Україна майбутнього та чого чекати в наступні роки
- «Мама заховала повістку, а тато сказав». Розвідник, який воює та записує війну на вініли
- Якою буде нова Україна. Розмова з Віталієм Портниковим і Ярославом Грицаком
- Як росіяни захопили Вугледар і що буде далі
- «Важкий день для Львова». Репортаж з вулиці, де загинуло семеро людей
- «Завтра може все змінитись і кожному доведеться хапати зброю»
- Повістки, відстрочка, штрафи й ТЦК. Усе про зміни в мобілізації в Україні
- «Я хотів повіситись, але вдома чекали діти», – ветеран, що пережив полон
- Зібрав 7 мільйонів і пішов воювати. Історія добровольця
- Два роки тому на Львівщині загинуло щонайменше 60 військових. Кого за це судять
- «Повернути своє життя». Як відновлюють будинки на Стрийській після прильоту ракет
- Як Львів пережив масовану повітряну атаку. Деталі і коментарі
- «Казав, що має кілька патронів». Мати полоненого «азовця» чекає на його повернення
- Друга зима в окопах. Чи можлива ротація бійців, які давно воюють
- Новий етап війни, Або що відбувається на фронті
- Удар «шахедів» по Львову. Що летіло на Львівщину та куди влучили
- Віталій Портников: «Вагнер» у білорусі не для того, щоби бавитися в пасочки
- «Я пів року не бачив сонця і неба». «Азовець» Святослав Сірий про війну і полон
- «Я пішла шукати кицю – так і зберегла своє життя»
- «Я міг залишатися дома, але я тут», – викладач УКУ, який пішов на фронт
- «Хто я в цій війні». Волонтерка військового госпіталю Наталія Арестова
- «Хто я в цій війні». Медична кураторка патронатної служби «Азов» Дзвінка Сіра
- Як минув рік повномашстабної війни для Львова: спогади, цифри, фото
- «За рік бійці втомилися, але в них є місія». Інтерв’ю з військовим психологом
- «Я тут заради сім’ї та країни». Історія бійця з книжкою Тімоті Снайдера
- «Бійців з окупованих територій навколішках не проводжають». Історія польської волонтерки
- Віталій Портников: «Українці завжди робили свій вибір»
- Без світла, але без вас. Як львів'яни рятуються у випадках знеструмлення
- «Війна оголила правду про нас», – волонтерка Устя Стефанчук
- Як бізнес у Львові готується до блекауту та кому потрібні генератори
- Танкіст, який звільняв Ізюм: «Ми знаємо наші танчики до кожного гвинтика»
- Що означають масові ракетні обстріли та до чого готуватись. Прогноз експерта
- «Чоловік багато зробив, аби Маріуполь був українським», – дружина «азовця»
- Віталій Портников: «Формула перемоги у цій війні очевидна»
- «Ядерний удар, обмін полонених та мобілізація – це політична гра путіна», – експерт
- «Мамо, хто, як не я?». Історія азовця «Калини» з Львівщини, якого звільнили з полону
- «Моя роль – благословити сина і чекати на нього», – мама героя
- Влада з волонтерами не конкуренти. Яким є рішення для порозуміння
- Мама азовця: «Син просив, щоб ми молилися за них щодня»
- На чий бік стане світ? Аналіз промов Зеленського та путіна з початку великої війни
- «День Незалежності для росії – як кістка в горлі, треба бути готовим до всього», – експерт
- Двоє навіть поплили через річку. Як на кордоні ловлять ухилянтів та що на них чекає
- «Ми намацали больові точки противника». Військовий експерт про зміну стратегії на війні
- Переродження. Історія львівського панк-рокера, який вчиться бути військовим лікарем
- Наш прапор – мирний, але з кров’ю стає червоно-чорним. Історія Іванки Крип’якевич-Димид про сина-героя
- «Уявіть, що війна буде тривати десять років». Микола Савельєв про передову і тероборону
- Воїн світла. Спогади про героя Тараса Жеребецького
- «Я божеволію». Як рідні шукають зниклих безвісти військових і куди їм звертатися
- «Кожен чимось жертвував, щоб вивезти поранених за кордон». Історія фельдшерки
- «Потрібно бути готовими». Військовий експерт про наступ білорусі і ескалацію на сході
- Яку зброю Україні передають союзники та що потрібно ще для перемоги
- «Треба йти до кінця» – львів’янка Оля Біщук, яка воює у складі тероборони на cході України
- «Він був таким крутим чуваком». Сестри Артемія Димида про Героя і війну
- «Той, хто вмів літати». Спогади про Героя Артемія Димида
- Як у Львові оцифровують підбиту російську техніку. Репортаж із 3D-студії
- Острівець освіти. Як українські вчителі відкрили у Румунії школу для біженців
- 100 днів опору. Історії захисників, які наближають нашу перемогу
- «Коли є питання життя і смерті, то є бажання продовжити рід». Як війна впливає на стосунки
- «Все дуже складно». Олексій Францкевич про можливе вторгнення Білорусі
- Шок пройшов. Як нам спільно відбудовувати Україну
- «Україна знову має годувати світ». Що може змінитися для нашої держави у червні
- «Цінності важливіші за інтереси». Валерій Пекар про те, як Україна змінює світ
- Броня перемоги. Хто виготовляє бронежилети для військових і як їх перевіряють
- «Британці пишаються Україною». Найстаріший волонтер світу у Львові підтримав українців
- Які ракети запускає росія на Львівщину і чому не всі вдається збити
- «Це нова піхота, за якою – життя». Як зберегти тероборону і що треба у ній змінити
- Я не знав, чи у мене залишилися очі. Історія львівського розвідника
- Це вже не війна, а полювання. Мама пораненого азовця зі Львова про бій за «місто Марії»
- Є дві речі, на які ти маєш вплив під обстрілами. Історія «джавелінщика»
- «Зарубати слона кинджалом». Чому бійців з тероборони відправили у «гарячі точки»
- «Ми опинилися в 1944-му році». Віталій Портніков про уроки Другої світової війни
- «Наше головне завдання – вижити». Директорка «Території терору» про історію опору
- «Хочу дихати своїм повітрям і допомагати вдома». Історія біженки, яка повернулася додому
- Російський фарфор і раритетні ікони. Що знайшли в будинку «імператора» Козака у Львові
- (Не) їдуть без екіпіровки. Чи забезпечує держава військового всім необхідним
- Що зміниться для України, якщо путін офіційно оголосить війну. Прогноз експерта
- 1 травня: чи варто його святкувати, а чи скасувати як елемент радянщини
- Слава Україні! Історія прикордонника, який підірвав себе заради побратимів
- «У Бога закінчилося терпіння». Психолог про «затяжну» війну і як вона змінить українців
- «Ці рани надто глибокі». Як у село біля Маріуполя прийшли окупанти
- «Щоби забрати поранених вночі, ми їдемо навпомацки». Як воює парамедик із «Госпітальєрів»
- Взяти Одесу вони точно не зможуть. Політолог про ймовірне вторгнення з Придністров’я
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Будуть масивніші бомбардування. Експерт про 9 травня, цілі росії і новий виток війни
- «У концтаборі ми знали, що союз розпадеться. З росією буде те саме», – Мирослав Маринович
- Чому у XXI столітті люди здатні на таке насильство? Військовий капелан про путіна, росіян та Європу
- «Захищав людей у маршрутці й на вулиці». Спогади про оператора і воїна Юрія Олійника
- Чи вигідна Україні мирова з росією. Реакція експертів
- «Ми не можемо продати нашу свободу за тимчасову уявну безпеку», – Святослав Вакарчук
- Леви охороняють Львів, або Як місто рятує свої пам’ятки
- 12 днів у підвалі. Історія маріупольця, якому вдалося евакуюватися до Львова
- «Кожен позов, кожне невиконане росією рішення, є ще одним доказом для всіх», – правник
- Гуманітарка має стати на рейки. Як і хто координує допомогу на Львівщині
- «Фото та відео руйнувань дуже важливі для міжнародного суду над Росією», – юрист
- «Наші діти подорослішали на роки». Репортаж з колишнього дитбудинку у Львові
- Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни