
Фото: Патрульна поліція Львова
Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
Громадська організація «Impact» спільно з Інститутом міста провела опитування серед вчителів, школярів та батьків на тему безпеки дорожнього руху біля закладів освіти Львова. Майже дві третіх від усіх львівських учнів добираються до школи самотужки. Майже кожен другий учень міста проходить від дому до закладу в середньому не більше одного кілометра. Хоча є, наприклад, майже 13% і тих, хто щодня до школи долає більше 7 кілометрів.
Що становить найбільшу небезпеку для дітей, які рішення можуть зменшити ризики ДТП поблизу навчальних закладів та як працює пільговий проїзд в громадському транспорті для учнів, обговорили під час дискусії на Тvoemisto.tv на тему «Наскільки безпечний дорожній рух біля шкіл Львова і що потрібно покращити».
Богдан Цюваник, представник активної батьківської спільноти міста, каже, що за останні роки місто змінюється і інфраструктура стає безпечнішою як для дорослих, так і для дітей, але Львову ще є куди рухатися, оскільки батьки досі бояться відпускати дітей добиратися до школи самотужки.
«Їдучи сьогодні на ефір, в мене була дилема: забрати доньку зі школи чи запізнитися на ефір. І я вибрав перше. Я думаю, що це свідчить про те, що не все так ідеально, і не все так безпечно. Від школи доньці йти приблизно 2,5 км пішки додому. Це машини, сім доріг і там лише два регульованих пішохідних переходи, неприбраний сніг. Зовнішні чинники не сприяють тому, щоб вона сама йшла додому», – каже він.
Богдан Цюваник каже, що зазвичай біля шкіл зранку та після занять велике скупчення машин, що теж небезпечно. І добре, щоб біля навчальних закладів була додаткова смуга для паркування авто та висадки дітей.
Також він вважає, що у Львові є проблема з паркуванням легкого персонального траспорту, через що його діти не можуть добиратися до школи електросамокатами.
Тетяна Приходько, соціологиня «Інститут міста» каже, що Громадська організація «Impact» спільно з Інститутом міста провела опитування на тему безпеки дорожнього руху біля закладів освіти Львова. Вони опитали 2000 батьків, 3000 учнів та 800 вчителів.
«Результати кабінетного дослідження нам показали, що 104 дітей потрапили у ДТП за підсумками 2020 року. Ми нанесли це на карту, за віком та за гендером. Хлопчики частіше потрапляють у ДТП, ніж дівчата у співвідношенні 60/40. Частіше жертвами ДТП стають від 6 до 14 років. Таке трапляється через невдале маневрування та перевищення швидкості і неправильний рух на пішохідних переходах», – прокоментувала соціологиня.
Згідно з опитуванням, кожна друга дитина добирається до школи самостійно без нагляду дорослих. За гендером самостійно добираються частіше хлопчики. Дівчата частіше добираються або з батьками, або з друзями-однокласниками. І кожна друга дитина долає до 1 км, щоб добратися до навчального закладу.
«Також ми побачили, що користування шкільним автобусом зросло до 10%. Ми дослідили питання легкого персонального транспорту і 60% учнів сказали, що готові ним користуватися, якщо створять певні умови. Найбільше заохочення з Личаківського та Залізничного району. Також з'ясувалося, що в Личаківському районі є потреба у велоінфраструктурі», – каже Тетяна Приходько.
За її словами, дорога – це не лише про інфраструктуру, але й про соціальну поведінку, оскільки третина учнів зіштовхувалася з проблемами та конфліктами з водіями на дорогах. Частіше – це трапляється серед дітей 14-17 років. А кожна п’ята дитина відчуває певний страх, що на неї можуть здійснити наїзд.
«Також важливі поведінкові практики батьків. Насправді, є проблеми із водіями. Для нас важливо було дізнатися, чи батьки не лише спілкуються з дітьми про правила дорожнього руху, а чи самі дотримуються правил. Наприклад, 6% дорослих людей не користуються пасками безпеки. І це показує дітям, що це нормальна практика. Кожен десятий із батьків-водіїв зізнався, що може перевищувати дозволену швидкість за кермом», – говорить Тетяна Приходько.
», – каже соціолог.
Оксана Романуха із ГО «Impact» переконана, що питання безпеки дорожнього руху комплексне – це питання інфрастуктури, законодавства, і власне поведінки учасників дорожнього руху. Тож аби заоохочувати людей до правильної поведінки на дорозі, частиною кампанії є соціальні бігборди та сітілайти, які наголошуватимуть на ключових життєзберігаючих правилах.
«Ми дослідили великий відсоток батьків, але ми допускаємо, що ми опитали найбільш свідому частину. Залишилась ще частина водіїв, які не мають дітей, думку яких ми ще не почули. У нас є свої повідомлення для комунікації з ними. Мені завжди хочеться звернутися до водіїв, яким 20-40 років, які найбільше підвищують швидкість: «Пригальмуйте перед пішохідним переходом, заради тих близьких, які чекають вас вдома». Адже тільки здається, що система дорожнього руху не стосується нікого, а насправді вона стосується кожного», – каже вона.
За словами Оксани Романухи, одним з ключових завдань було виявити ті школи, які мають потребу у інфраструктурних змінах і обрати на наступний рік 3-5 таких шкіл, аби запровадити відповідні зміни.
Гнідець Іванна, головний спеціаліст сектору виховної роботи та дозвілля управління освіти ЛМР, каже, що для шкіл у достатній кількості закуплені світловідбивні жилети. Також важливою є ініціатива «Жовтий Добродій», про яку згадується і в дослідженні. За її словами, таку ініціативу вже реалізували у 29 школах.
Іванна Гнідець каже, що треба проводити навчання для самих вчителів, адже вони найбільше комунікують з дітьми.
«Зараз працюємо над розробкою плану заходів щодо безпеки руху на наступний рік. Ми розробимо методичні рекомендації для вчителів та вихователів».
Також посадовиця додає, що планувалось у місті зробити містечко, де б діти вивчали правила дорожнього руху, але на сьогодні через недофінансування, цей проект ще нереалізований.
Патрульна поліція старається відвідати кожну школу та проводить відповідні навчання, запевнив Василь Демчина, шкільний офіцер патрульної поліції.
«В нас десять працівників і за кожним закріплений певний район. Ця тема складна для батьків. В більшості випадків треба працювати з батьками. Вони теж мають відвідувати відкриті лекції та уроки. Діти – молодці, вони хочуть дотримуватися правил дорожнього руху. Моя порада для батьків – вивчити маршрут до школи. Тиждень походити разом з дитиною, щоб вона показала, як вона долає його і тоді можна зі спокійною душею відпускати дитину в школу», – говорить шкільний інспектор.
Офіцер поліції зауважує, що найчастіше правила порушують батьки, адже діти в автівці їдуть не в автокріслі, не пристібнуті пасками безпеки, паркують батьки своє авто у недозволеному місті або, висаджуючи дитину, не відкривають двері, а дитина вискакує одразу на дорогу.
«Батьки відповідають за дітей. В більшості вони мають пояснювати дітям і нести відповідальність», – каже Василь Демчина.
За його словами, у 2022 році планують зробити школу для велосепедистів, а коли Верховна Рада прийме закон про легкий персональний автотранспорт, то вивчатимуть у школі з дітьми правила руху електросамокатами.
По підсумках дискусії в управлінні вуличної інфраструктури переконують, що зроблять певні висновки, узагальнять отриману інформацію і розглянуть на міській комісії з безпеки руху.
«Це може бути встановлення додткових дорожніх знаків чи нанесення розмітки. Будемо розглядати це на комісії з безпеки дорожнього руху», – каже представник управління вуличної інфраструктури ЛМР Ігор Собенко.
Таким чином, у 2022 році у Львові планують встановити мобільне навчальне містечко, де навчатимуть дітей правил дорожнього руху, розробляють методичні рекомендації для шкіл та вчителів із навчання про правильну поведінку на дорогах. Також у місті хочуть розширити ініціативу «Жовтий добродій». Разом із тим батьків також закликають на власному прикладі демонструвати дітям, як правильно і безпечно поводитися на дорогах та дотримуватися правил дорожнього руху.
Повний звіт дослідження ви можете переглянути тут.
Зазначимо, що Tvoemisto.tv відновило інформаційно-просвітницький спецпроєкт «Безпечні дороги», і у редакцію почали звертатися батьки, які переймаються через безпеку дітей на дорогах.
Довідково
Опитування проводили упродовж 5-24 жовтня 2021 року комбінованим методом із використанням телефонного та електронного опитування. Теоретична статистична похибка вибірки з імовірністю 0,954 не перевищує 3,5% для масиву даних педагогічного персоналу; 2,2% – для учнів закладів середньої освіти; 2,9% – для батьків дітей шкільного віку; та для показників, наближених до 50%.
Анна Чистякова
Фото авторки
Партнерська публікація
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась