Фото: Патрульна поліція Львова
Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
Громадська організація «Impact» спільно з Інститутом міста провела опитування серед вчителів, школярів та батьків на тему безпеки дорожнього руху біля закладів освіти Львова. Майже дві третіх від усіх львівських учнів добираються до школи самотужки. Майже кожен другий учень міста проходить від дому до закладу в середньому не більше одного кілометра. Хоча є, наприклад, майже 13% і тих, хто щодня до школи долає більше 7 кілометрів.
Що становить найбільшу небезпеку для дітей, які рішення можуть зменшити ризики ДТП поблизу навчальних закладів та як працює пільговий проїзд в громадському транспорті для учнів, обговорили під час дискусії на Тvoemisto.tv на тему «Наскільки безпечний дорожній рух біля шкіл Львова і що потрібно покращити».
Богдан Цюваник, представник активної батьківської спільноти міста, каже, що за останні роки місто змінюється і інфраструктура стає безпечнішою як для дорослих, так і для дітей, але Львову ще є куди рухатися, оскільки батьки досі бояться відпускати дітей добиратися до школи самотужки.
«Їдучи сьогодні на ефір, в мене була дилема: забрати доньку зі школи чи запізнитися на ефір. І я вибрав перше. Я думаю, що це свідчить про те, що не все так ідеально, і не все так безпечно. Від школи доньці йти приблизно 2,5 км пішки додому. Це машини, сім доріг і там лише два регульованих пішохідних переходи, неприбраний сніг. Зовнішні чинники не сприяють тому, щоб вона сама йшла додому», – каже він.
Богдан Цюваник каже, що зазвичай біля шкіл зранку та після занять велике скупчення машин, що теж небезпечно. І добре, щоб біля навчальних закладів була додаткова смуга для паркування авто та висадки дітей.
Також він вважає, що у Львові є проблема з паркуванням легкого персонального траспорту, через що його діти не можуть добиратися до школи електросамокатами.
Тетяна Приходько, соціологиня «Інститут міста» каже, що Громадська організація «Impact» спільно з Інститутом міста провела опитування на тему безпеки дорожнього руху біля закладів освіти Львова. Вони опитали 2000 батьків, 3000 учнів та 800 вчителів.
«Результати кабінетного дослідження нам показали, що 104 дітей потрапили у ДТП за підсумками 2020 року. Ми нанесли це на карту, за віком та за гендером. Хлопчики частіше потрапляють у ДТП, ніж дівчата у співвідношенні 60/40. Частіше жертвами ДТП стають від 6 до 14 років. Таке трапляється через невдале маневрування та перевищення швидкості і неправильний рух на пішохідних переходах», – прокоментувала соціологиня.
Згідно з опитуванням, кожна друга дитина добирається до школи самостійно без нагляду дорослих. За гендером самостійно добираються частіше хлопчики. Дівчата частіше добираються або з батьками, або з друзями-однокласниками. І кожна друга дитина долає до 1 км, щоб добратися до навчального закладу.
«Також ми побачили, що користування шкільним автобусом зросло до 10%. Ми дослідили питання легкого персонального транспорту і 60% учнів сказали, що готові ним користуватися, якщо створять певні умови. Найбільше заохочення з Личаківського та Залізничного району. Також з'ясувалося, що в Личаківському районі є потреба у велоінфраструктурі», – каже Тетяна Приходько.
За її словами, дорога – це не лише про інфраструктуру, але й про соціальну поведінку, оскільки третина учнів зіштовхувалася з проблемами та конфліктами з водіями на дорогах. Частіше – це трапляється серед дітей 14-17 років. А кожна п’ята дитина відчуває певний страх, що на неї можуть здійснити наїзд.
«Також важливі поведінкові практики батьків. Насправді, є проблеми із водіями. Для нас важливо було дізнатися, чи батьки не лише спілкуються з дітьми про правила дорожнього руху, а чи самі дотримуються правил. Наприклад, 6% дорослих людей не користуються пасками безпеки. І це показує дітям, що це нормальна практика. Кожен десятий із батьків-водіїв зізнався, що може перевищувати дозволену швидкість за кермом», – говорить Тетяна Приходько.
», – каже соціолог.
Оксана Романуха із ГО «Impact» переконана, що питання безпеки дорожнього руху комплексне – це питання інфрастуктури, законодавства, і власне поведінки учасників дорожнього руху. Тож аби заоохочувати людей до правильної поведінки на дорозі, частиною кампанії є соціальні бігборди та сітілайти, які наголошуватимуть на ключових життєзберігаючих правилах.
«Ми дослідили великий відсоток батьків, але ми допускаємо, що ми опитали найбільш свідому частину. Залишилась ще частина водіїв, які не мають дітей, думку яких ми ще не почули. У нас є свої повідомлення для комунікації з ними. Мені завжди хочеться звернутися до водіїв, яким 20-40 років, які найбільше підвищують швидкість: «Пригальмуйте перед пішохідним переходом, заради тих близьких, які чекають вас вдома». Адже тільки здається, що система дорожнього руху не стосується нікого, а насправді вона стосується кожного», – каже вона.
За словами Оксани Романухи, одним з ключових завдань було виявити ті школи, які мають потребу у інфраструктурних змінах і обрати на наступний рік 3-5 таких шкіл, аби запровадити відповідні зміни.
Гнідець Іванна, головний спеціаліст сектору виховної роботи та дозвілля управління освіти ЛМР, каже, що для шкіл у достатній кількості закуплені світловідбивні жилети. Також важливою є ініціатива «Жовтий Добродій», про яку згадується і в дослідженні. За її словами, таку ініціативу вже реалізували у 29 школах.
Іванна Гнідець каже, що треба проводити навчання для самих вчителів, адже вони найбільше комунікують з дітьми.
«Зараз працюємо над розробкою плану заходів щодо безпеки руху на наступний рік. Ми розробимо методичні рекомендації для вчителів та вихователів».
Також посадовиця додає, що планувалось у місті зробити містечко, де б діти вивчали правила дорожнього руху, але на сьогодні через недофінансування, цей проект ще нереалізований.
Патрульна поліція старається відвідати кожну школу та проводить відповідні навчання, запевнив Василь Демчина, шкільний офіцер патрульної поліції.
«В нас десять працівників і за кожним закріплений певний район. Ця тема складна для батьків. В більшості випадків треба працювати з батьками. Вони теж мають відвідувати відкриті лекції та уроки. Діти – молодці, вони хочуть дотримуватися правил дорожнього руху. Моя порада для батьків – вивчити маршрут до школи. Тиждень походити разом з дитиною, щоб вона показала, як вона долає його і тоді можна зі спокійною душею відпускати дитину в школу», – говорить шкільний інспектор.
Офіцер поліції зауважує, що найчастіше правила порушують батьки, адже діти в автівці їдуть не в автокріслі, не пристібнуті пасками безпеки, паркують батьки своє авто у недозволеному місті або, висаджуючи дитину, не відкривають двері, а дитина вискакує одразу на дорогу.
«Батьки відповідають за дітей. В більшості вони мають пояснювати дітям і нести відповідальність», – каже Василь Демчина.
За його словами, у 2022 році планують зробити школу для велосепедистів, а коли Верховна Рада прийме закон про легкий персональний автотранспорт, то вивчатимуть у школі з дітьми правила руху електросамокатами.
По підсумках дискусії в управлінні вуличної інфраструктури переконують, що зроблять певні висновки, узагальнять отриману інформацію і розглянуть на міській комісії з безпеки руху.
«Це може бути встановлення додткових дорожніх знаків чи нанесення розмітки. Будемо розглядати це на комісії з безпеки дорожнього руху», – каже представник управління вуличної інфраструктури ЛМР Ігор Собенко.
Таким чином, у 2022 році у Львові планують встановити мобільне навчальне містечко, де навчатимуть дітей правил дорожнього руху, розробляють методичні рекомендації для шкіл та вчителів із навчання про правильну поведінку на дорогах. Також у місті хочуть розширити ініціативу «Жовтий добродій». Разом із тим батьків також закликають на власному прикладі демонструвати дітям, як правильно і безпечно поводитися на дорогах та дотримуватися правил дорожнього руху.
Повний звіт дослідження ви можете переглянути тут.
Зазначимо, що Tvoemisto.tv відновило інформаційно-просвітницький спецпроєкт «Безпечні дороги», і у редакцію почали звертатися батьки, які переймаються через безпеку дітей на дорогах.
Довідково
Опитування проводили упродовж 5-24 жовтня 2021 року комбінованим методом із використанням телефонного та електронного опитування. Теоретична статистична похибка вибірки з імовірністю 0,954 не перевищує 3,5% для масиву даних педагогічного персоналу; 2,2% – для учнів закладів середньої освіти; 2,9% – для батьків дітей шкільного віку; та для показників, наближених до 50%.
Анна Чистякова
Фото авторки
Партнерська публікація
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня