«Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова

13043 0
Один із найдавніших ринків Києва – Житній – виставили на орендний аукціон. Таке рішення викликало побоювання, що ринок можуть закрити, а територію забудувати. Тvoemisto.tv вирішило розповісти, яка доля найстаріших ринків у середмісті Львова, в якому вони стані, чи є там покупці, чи можуть зникнути торгові площі та чи варто їх усе-таки зберегти.

“Беріть цибульку по 15 гривень”

“Туалет на ринку, 30 метрів – зліва”... “Ксерокс”, “Ремонт взуття”, “Сувеніри”–  це написи на найдавнішому ринку Львова, розташованого за ворітьми поряд із ТЦ “Роксолана” на пл. Соборній, 16. Тут частково збереглася історична ринкова брама кінця XIX століття.

Є свідчення, що вже у XVII столітті тут була активна торгівля. Для того, щоб на цьому місці постав ринок, міська влада у 1891-му купила на площі Бернардинській земельні ділянки Бесядецьких (87 000 злотих) та Саврацького (10 000 злотих), а через рік віденська фірма Енд & Горн, яка зарекомендувала себе спорудженням павільйону Краківського ринку, звела залізну конструкцію великого павільйону, накритого хвилястим оцинкованим залізом. 

Ринок мав вентиляцію, 50 крамниць, які замикалися, 60 відділів для різників та м’ясників, 54 ятки для продажу бакалії, два склади для м’яса і шість туалетів з проточною водою. Побудова ринку обійшлася місту в 79 387 злотих. Упродовж багатьох років він був надзвичайно популярним як серед покупців, мешканців середмістя, так і серед продавців – підміських селян.

 Галицький ринок, 1892–1894 рр. Фото Центру міської історії

Наприкінці 1990-х – на початку 2000-х років міська влада вирішила ліквідувати ринок через привабливість земельної ділянки в центральній частині міста. Під тиском громадського спротиву вдалося відстояти найстаріший львівський ринок, хоча з часом він дещо втратив колорит і перетворився на купку приватних яток. Нині власниками ринку є брати Юрій та Володимир Путаси. Юрій Путас був депутатом Львівської міськради від політичної партії «Україна Соборна» в 2010–2015 роках. 

Продавчині біля входу одразу пропонують овочі та фрукти. Тут доволі багато люду. Відвідувачі вітаються – прийшли до своїх продавців. У серцевині базарчика – продуктовий ринок. Тут можна знайти все. Щоправда, близько двох тижнів тому закрився павільйон із крафтовим сиром, яким тут торгували понад десяток років. Окрім м'яса, набілу, цукерок, круп та інших продуктів, на ринку продають різноманітні консервації, варення, сухофрукти, трав’яні чаї, насіння. 

Одна з продавчинь голосно рекламує зелену цибульку по 15 гривень, друга вже простягає пакет, щоб накласти огірків із Сокаля по 100 гривень. Ціни тут звичні, ринкові: полуниці – 220 грн, мандарини – 150 грн, яблука – 35 грн, капуста – 75 грн, помідори чері – 150 грн, огірки – 100–120 грн. 100 гривень коштує кілограм квашених домашніх огірків. Про ціни окремих продуктів треба дізнаватися.

Навколо продуктового відділу є ряди з одягом, посудом, сувенірами, вишивками, капцями – усім, що, в принципі, згодиться для дому. У вузенькому проході жіночки вибирають одяг. Одна з продавчинь каже, що колись, звісно, було більше покупців, але й зараз не бракує. Досі приходять туристи, бо це все-таки центральна частина міста, але переважно заглядають постійні покупці. 

Справді, купівля одягу з яток – ще той ритуал. Є й закриті павільйони. Для прикладу, будка з написом «Ниточки в'язати це вигідно». Напевно, давненько закрилася. Мабуть, все-таки не дуже вигідно. На ринку також є ательє, на дверях якого напис “У релігійні свята не працюємо”. 

Власник ринку Юрій Путас у коментарі Тvoemisto.tv каже, що закривати його не планує, але вкладати кошти в реконструкцію зможе хіба що після війни: «Не тепер… Наразі даємо собі раду… Це історія Львова, історія нашої родини. Не можу собі дозволити його закрити. Ми, навпаки, його зберегли, щоб він працював. Так, сьогодні туристів, як правило, немає, але є гості з інших областей, є наші покупці. Поки живемо – бережемо”.

Сквер чи супермаркет

Зовсім інший вигляд мають торгові павільйони – залишки ринку “Добробут”, розташованого в середмісті (на пл. Князя Осмомисла, за оперним театром). Тут досі працюють кілька будок із одягом, технікою тощо. Жінка, яка продає овочі та фрукти, каже, що наразі їм не казали, щоб вони забиралися геть, тому й далі торгує біля паркана, який відділяє площу від ділянки.

«Добробут» закрили в лютому 2023 року і почали там будівництво супермаркету «Арсен» (вул. Стара, 3). У 90-х роках Львівська міськрада спільно з австрійськими інвесторами планувала тут будівництво п’ятиповерхового готелю «Золотий Лев», надавши для цього земельну ділянку українсько-австрійському ТзОВ «Галінвест». Проте будівництво це завмерло в 1997 році, після чого місто дало дозвіл на влаштування на тому місці тимчасового ринку «Добробут». У грудні 2020-го за ТОВ «Галінвест» зареєстрували право постійного користування земельною ділянкою, де був ринок, а в лютому 2022-го – право власності на промислово-продовольчий торговий центр площею 5211 метрів квадратних. Підставою для державної реєстрації цього торгово-промислового центру стали дозволи виконавчого комітету ЛМР на влаштування тимчасового ринку, але тимчасовий ринок – це не супермаркет, тому в міськраді вважають побудову супермаркету незаконною, пояснювала Тvoemisto.tv директорка юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич. Тоді працівників із ринку почали виселяти, хоча адміністрація запевняла, що вони самі йдуть, бо немає жвавої торгівлі, а ковід остаточно їх добив.

За інформацією системи YouСontrol ТОВ «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» належить австрійській компанії Ost-Invest-und Bauprojektmanagement GmbH, кінцевим бенефіціаром якої є львівʼянин Валерій Холодило. «Галінвест», власне, й дозволив збудувати тут «Арсен». А кінцевим бенефіціаром ТОВ «Торгово-роздрібна компанія «Євротек», якій належить торговельна марка «Арсен», є киянин Михайло Весельський, який був позаштатним радником міського голови Львова Андрія Садового.

У лютому цього року заступник міського голови Львова Любомир Зубач оприлюднив візуалізацію громадського простору – історичного скверу на місці ринку, який був розташований тут на початку XX століття. Але для його обладнання потрібно повернути землю в комунальну власність, знести будівлі колишнього ринку і вже згаданий супермаркет «Арсен». 

Однак із огляду на судову тяганину шанси на це доволі примарні. Верховний суд скерував на новий розгляд справу щодо земельної ділянки, на якій був ринок «Добробут». 

Ринок чи забудова 

Цікава історія і з Винниківським ринком, що на вул. Солодовій, 4, поряд із костелом Святого Антонія. В березні цього року головний архітектор Львова Антон Коломєйцев заявив, що в місті планують оголосити архітектурно-містобудівний конкурс на кращу проєктну пропозицію розвитку території навколо ринку, обмеженої вул. Личаківською, Солодовою та І. Вишенського. Після оголошення результатів конкурсу складуть завдання для розробки детального плану території в межах Винниківського ринку. 

Ринок «Винниківський», як і «Підзамче», місто продало фірмі «Дари Львівщини», власницею якої була Софія Максимець – донька львівського бізнесмена й депутата Львівської облради Григорія Козловського. Кілька років міська рада судилася із товариством за незаконне привласнення цілісного майнового комплексу цих ринків, а тоді пішла на “мирову угоду”.

Відповідно два ринки віддали доньці Козловського за 18,53 млн грн. Представник фірми в коментарі Тvoemisto.tv запевняв: “Ринки будуть, але не в такому жахливому стані, не в таких умовах, як зараз, їх треба реконструювати, накрити дахом. Підприємці можуть не переживати, що їх хтось викине. Звичайно, як буде реконструкція, люди якийсь час залишаться без роботи, але це бізнес». Рік тому “Дари Львівщини” змінили назву на ТОВ «Креатив Львів». Зараз фірма перебуває в статусі припинення. А нерухомість, за даними видання Ngl.media,  «перекинули» на ПП «Галицький шлях» бізнес-партнера та юриста Козловського, депутата міської ради Олексія Різника.

Власне на звернення ПП «Галицький шлях» міськрада Львова прийняла ухвалу про розроблення детального плану території в межах вул. Личаківської, Солодової, І. Вишенського та Харківської. 

У міській раді запевняють, що проєктанти мають урахувати такі вимоги: зберегти ринок, щоб він був доступний для містян, адаптувати нові об'єкти до наявних будівель, обладнати підземний паркінг із достатньою кількістю місць для паркування та зберегти дві мозаїки – при вході та на стіні житлового будинку, хоча б частково законсервувати, а решту перенести. 

Олексій Різник наразі не може сказати, в якому форматі перебудують ринок і як у підсумку виглядатимуть мозаїки. «Ситуація на всіх ринках у межах Львова плачевна. Дехто вважає, що така форма, як ринок, віджила себе через зміну кон'юнктури ринку, відкриття великої кількості супермаркетів, але вона існує. Моя дружина, для прикладу, їздить на ринки і купує більшість продуктів там. Тому це не так форма торгівлі, як певний стиль життя. Відповідно було звернення до органу самоврядування про проведення архітектурного конкурсу, щоб реалізувати нові організаційні форми для торгівлі. За результатами пропозицій будемо бачити, в якому форматі існуватиме ринок. Поки що триває пошук ідей”, – пояснив у коментарі Тvoemisto.tv Олексій Різник.

А щодо збереження мозаїк зазначив: “Умовами конкурсу передбачена їх адаптація, але в якій формі це буде, важко сказати. Архітектори та митці мають запропонувати новий формат".

Тепер на ринку більшість крамничок накриті. Деякі не перестають працювати. Коли потрапляєш сюди, ніби повертаєшся в минуле століття. Ціни нижчі, ніж на Галицькому. Бабусі пропонують молоко у півторалітрових пластикових пляшках, квіти, саджанці. Є й м’ясо. Кажуть: “Беріть свіженьку телятинку”, тільки вигляд холодильників вказує на інше…

Одна з продавчинь, яка торгує фруктами та овочами, розповідає, що працює тут уже 27 років і проводить на ринку більше часу, ніж удома. “Таке гарне місце біля костелу, але тут треба навести лад. Подивіться, в якому все стані… Туалету нормального немає”, – нарікає вона.

Потрібен простий дизайн

Скільки років не минуло б, ринки дуже популярні, навіть поява великої кількості кіосків, магазинів, супермаркетів, торгових центрів все одно не замінить їх, переконаний голова ГО «Зручне місто», активіст Юрій Тер-Арутюнян:“Це такий вид підприємницької діяльності, у якого завжди буде свій клієнт. Відмовитися від цього ми не можемо. Такі ринки мають бути в кожному районі міста. Якщо подивитися на Галицький, він має свою структуру, закритий в своєму середовищі, схований і нікому не заважає, живе своїм життям. Так само Стрийський ринок має свої межі, він давно створений. Винниківський теж… Тут кипить своє життя, і якогось негативного впливу на міське середовище немає». 

А ще Юрій Тер-Арутюнян вважає, що такі території треба впорядковувати, адже вони цікаві насамперед тим, що там працюють. 

Водночас, на думку активіста, деякі ринки можуть самі «гинути», як це сталося з “Добробутом”: “Він був не надто вдалим одразу, вмирав сам собою впродовж останніх років. Особливо верхній не був популярний”.       

Голова “Зручного міста” вважає, що найкращим варіантом став би благоустрій цих територій, стандартизація павільйонів, розробка відповідної інфраструктури із санітарними нормами. Але, з другого боку, як тільки ринок переобладнають, то місце там коштуватиме для продавців дорожче, що може призвести до того, що деякі торговці стоятимуть за ринком. 

“Є селяни, які продають городину. Вони не зможуть вторгувати стільки, щоб заплатити за місце. Тоді, мабуть, краще було б робити більш простий дизайн, який не потребуватиме великих капіталовкладень. Тоді можна буде мінімально ревіталізувати локацію”, – вважає він.

Львівський архітектор Юрій Столяров каже, що за кордоном дуже багато ринків функціонують у місті, але, звісно, в іншому вигляді: «Якщо відкинути тимчасові ярмарки, які розгортають у певні дні, бо вони більш цивілізовані, то є гарні зразки ринків у Барселоні. Це місця проведення часу, де гуляють, купують, п'ють каву. Це ринки та фудмаркети водночас, де є своя атмосфера”. 

Наприклад, у Барселоні працює відомий ринок Ла-Букарія. Його будівлю спорудили зі скла і сталі, а також прикрасили мозаїкою. Ла-Букарія є найбільш відвідуваним туристами ринком у Каталонії.

Непоганим прикладом, вважає Юрій Столяров, є організація комунального ринку на вул. Садовій, який будують коштом інвестора – ТОВ «Спецбудмонтажпроект». “Ми колись робили першу ескізну пропозицію до проєкту цього ринку. Брали за аналог ринок у Данії –  довгу одно- або дворівневу споруду з кількома рядами торгових місць, зі складськими приміщеннями. Це фактично прохідна площа, яка існує за принципом пасажу: коли зайшов з одного боку, а вийшов з другого”, – розповідає архітектор.

На його думку, Львів має зберегти хоча б два місця під ринки, але вони повинні мати радикально інший вигляд. 

“Ми бачимо хаос навколо Краківського ринку, коли всередині вже своя республіка утворилася. Якщо зайти в двори, то в них також вирує торгівля. Всередині перукарні, продуктові крамнички, про які ви можете й не знати. Вони вже обслуговують тих людей, які продають там, і постійних покупців. Тому на Краківському вже свій специфічний соціум вималювався. Ринок біля універмагу “Львів” давно потребує радикальної трансформації. Усередині взагалі можна заблукати”, – вважає він.

До речі, в Барселоні на ринки ходять і багаті люди, стверджує Юрій Столяров, але у Львові через неналежний вигляд, а інколи й антисанітарію ринки залишаються нішею для людей, які йдуть туди радше тому, що там дешевше: 

“Звісно, на ринках часом можна купити свіжішу, екологічнішу продукцію, але люди цінують свій час. Хтось плутається, воліє не перепитувати ціну, важко робить вибір, і цей хаос часто відлякує людей”. 

А тим часом реставратор Євген Клопотенко став на захист найдавнішого ринку столиці – Житнього – і виступив за його реновацію зі збереженням автентичності. Для цього, на його думку, потрібно запровадити прозору привабливу бізнес-модель, яка давала б прибуток бізнесменам і задоволення містянам. Наприклад, на першому поверсі могли б розмістити торговельні ряди, на другому – ресторани, освітні центри, «щоби не було соромно сказати, що це один із найкращих ринків у світі». 

Очевидно, на львівських ринках має бути логістика, інфраструктура, чітка навігація, санвузли. Тоді вони й матимуть інший вигляд. При цьому мають зберігати свій колорит, а не продавати речі з Китаю впереміш із продуктами. В такому випадку можна буде спостерігати, як тут вирує життя, як воно переплітається з історією Львова. Попри все. 

Христина Гоголь

Фото авторки і Центру міської історії

Повна републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

 

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!