Фото умовне
Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
Освітні лідери
PISA (Program for International Student Assessment) – це програма міжнародного оцінювання учнів, яка визначає тенденції в результатах різних освітніх програм та чинники, що впливають на навчальні досягнення учнів. Програму PISA започаткувала Організація економічного співробітництва та розвитку в 1997 році, перше дослідження провели у 2000-му. В тестуванні PISA беруть участь школярі від 15 років, адже саме в цьому віці підлітки майже всіх країн світу закінчують базову шкільну освіту. Щодо успішності в математиці та природничих науках у п’ятірку лідерів ввійшли Сингапур, Макао (Китай), Китайський Тайбей, Гонконг та Японія. У читанні стали найкращими Сингапур, Ірландія, Японія, Корея та Китайський Тайбей. Натомість Україна у цих трьох галузях посіла від 39-го по 45 місце.
Чому важливо не стати людиною, яка пропускає написане дрібним шрифтом у договорі
Понад 50 львівських директорів та вчителів різних шкіл зібрались, аби почути головні результати дослідження та напрацювати можливі рішення. Директорка Українського центру оцінювання якості освіти, національна координаторка PISA Тетяна Вакуленко розпочала з результатів дослідження та розповіла про особливості його проведення:
«Фактично оцінюється фундамент. Учням, які за підсумками дослідження не досягли базового рівня в кожній галузі, буде надзвичайно складно жити в сучасному світі, бути частиною ринку праці. Якщо говорити про математику, то такі учні часто не бачать у життєвих ситуаціях математичну складову, не здатні утворювати навіть найпростіші математичні моделі та розв’язувати їх. Тобто це ті люди, які в майбутньому реагують на оголошення «Швидкі гроші» та не читають написане дрібним шрифтом у договорі».
Протягом жовтня 2022 року більш ніж 3800 учнів із 164 освітніх закладів України, незважаючи на тривалі повітряні тривоги та постійну небезпеку, пройшли двогодинне тестування з математики, читання, природничо-наукових дисциплін і креативного мислення. Натомість у цьогорічному циклі дослідження PISA провідною галуззю була математика.
Для репрезентативної вибірки для кожної країни-учасниці створюють мікромодель інші країни. Якби країни могли самі обирати школи для участі у дослідженні, то, ймовірно, обрали б найкращі й спотворили загальну картину. Кожна українська школа може ввійти до дослідження PISA, однак на це неможливо вплинути. Важливо уточнити, що третина учасників – це студенти професійних закладів освіти.
Тетяна Вакуленко переконана, що участь України в дослідженні 2022 року є великим подвигом. У ньому взяли участь школи з 18 регіонів України.
Учні брали участь у ньому в жовтні 2022 року, коли відбулися перші масштабні ракетні атаки по енергетичній інфраструктурі України. Зокрема, в понад десяти київських навчальних закладах дослідження мали проводити 10 жовтня, коли діти просиділи в укриттях понад п’ять годин, а два корпуси Київського університету імені Тараса Шевченка були пошкоджені. Тоді це дослідження перенесли на наступний день, але, очевидно, це вплинуло на психологічний стан учасників і якість виконання завдань.
Результати міжнародного дослідження PISA неприємно здивували освітян Львівщини – українські учні на декілька років відстають від європейських. Україну порівняли з країнами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), до якої вона хоче потрапити. Нині до ОЕСР входять: Австралія, Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Іспанія, Ісландія, Ірландія, Італія, Канада, Корея, Люксембург, Мексика, Німеччина, Норвегія, Нова Зеландія, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція та Японія. Від цих країн українські учні відстають на 1,5 року в математиці, на 2,5 року в читанні та на майже 2 роки в природничих науках. Насправді Covid-19 вплинув на рівень усіх країн-учасниць, і Україна тут не виняток. Тих, що залишилися на рівні або ж покращили знання, одиниці. Серед них Сингапур. В Україні зниження рівня знань цілком передбачуване, однак не катастрофічне, вважає фахівчиня УЦОЯО.
На жаль, понад 40% українських підлітків не досягають базового рівня знань з читання і математики, тобто це потенційно ті люди, яким буде складно не втрапити у пастки дорослого життя. Натомість менш ніж 2% українських учасників дослідження досягли найвищих результатів. Це здебільшого вихованці ліцеїв та гімназій із міст-мільйонників.
Якщо під час першого для України дослідження PISA в 2018 році шокували результати в математиці, то цього року українські учні вразили поганими результатами в читанні. Натомість зменшилася різниця в читанні між хлопцями та дівчатами, але не завдяки тому, що хлопці почали краще читати, а в дівчат знизився рівень. Дівчата загалом зазнають більших втрат, аніж хлопці в усіх досліджуваних галузях.
Як зазначила Тетяна Вакуленко, немає лінійного зв’язку між кількістю домашнього завдання та якістю знань. Українські діти вказали, що виконують дуже багато завдань удома. Підлітки, які витрачають чимало часу на домашні завдання, це ті, що мають труднощі у навчанні, стверджує фахівчиня. Тобто час виконання домашнього завдання не вказує на більшу залученість до предмета, а на проблеми з його вивченням.
Неможливо аналізувати результати PISA, не побачивши завдань. Тому Тетяна Вакуленко запропонувала освітянам пройти по блоку завдань із читання, математики та природничих наук.
Як шукати інформацію про ігуан, або Про читацьку грамотність українських школярів
Із блоку читацької грамотності директори шкіл та вчителі виконували завдання, сформовані на основі англійського тексту (це лише зразок, в учнів тексти були українською) про Галапагоські острови і тварин, які живуть там. Текст містив чотири вкладки: загальний опис островів, інформація про види тамтешніх тварин, охорону цих видів і волонтерство. Відповіді на питання були у відкритій, а не тестовій формі. Зокрема, були питання про те, чим живляться ігуани або на якому острові ученим вдалося відновити гніздову популяцію гігантських черепах. Також чимало питань змушували учнів вказати на відмінність чи схожість інформації, що далося їм непросто.
«Тобто коли мовиться про погані результати, це не означає, що українські діти не вміють читати, але спостерігається невміння шукати, аналізувати і правильно використовувати інформацію», – акцентувала Тетяна Вакуленко.
Загалом серед найголовніших проблем у читанні фахівчиня назвала:
- переказування, а не аналіз тексту;
- узагальнені або моралізаторські відповіді;
- погану орієнтацію в складноструктурованій інформації;
- плутанину у фактах і судженнях;
- нездатність до чіткого формулювання власної думки.
Найбільше вразили освітян завдання з математики, які є нетиповими для української системи освіти, про що вони сказали наприкінці. Запропоноване завдання містило елементи математичного моделювання, в якому потрібно було докладно пояснити розв’язок задачі та самотужки провести експеримент із числами. Тобто в завданні був модуль для обчислення, до якого учасник мусив вписати у потрібні колонки числа, і результат обчислювався автоматично.
Як підсумувала Тетяна Вакуленко, в цьому полягає разюча відмінність між українською освітою та західною: у нас вчать розв’язувати рівняння, а в європейських країнах – складати.
На її думку, найчастішими помилками українських учасників дослідження під час виконання математичних завдань були:
- несприйняття нестандартних завдань;
- недостатні вміння у математичному моделюванні та використанні спеціальних компʼютерних програм;
- труднощі в обґрунтуванні власної думки математичними розрахунками.
Як бути далі, або Реакція Міністерства освіти та науки
Після презентації результатів дослідження освітяни поділилися своїми думками, як можна покращити якість української освіти. Як повідомила Тетяна Вакуленко, Міністерство освіти та науки вже реагує на них. Зокрема, триває розробка стандарту для професійних ліцеїв із практико-орієнтованим компонентом, де вивчають математичні моделі та інструменти для їх створення. Також обговорюється закупівля іноземних підручників для цього. Але як швидко це буде імплементоване, покаже наступний цикл PISA.
Від директора однієї з львівських шкіл прозвучало питання, чи не варто міністерству скасувати монополію на складання освітньої програми в Україні.
«Цього не можна робити в жодному випадку. Під час війни, коли чітко не сформульовані основи самоідентифікації, не можна давати вільність. Ми повинні спочатку сформувати власну систему. Я сама ознайомлювалась із освітньою базою Сингапуру, і там теж є нюанси. Зокрема, наша мова глибинно відрізняється від іноземних. Спочатку нам треба самоідентифікуватися, а вже потім переймати чуже», – вважає директорка однієї з львівських гімназій
Натомість усі розуміють, що в часі війни друкування нових підручників не в пріоритеті, тому варто впроваджувати зміни локально. Зокрема, Тетяна Вакуленко пропонує вчителям виконувати на уроках завдання PISA. Перелік цих завдань можна знайти на сайті.
У коментарі Tvoemisto.tv вона сказала, що Нова українська школа (НУШ) однозначно сприятиме покращенню вміння використовувати знання на практиці, бо має величезний практико-орієнтований компонент. Натомість керівник департаменту освіти і науки ЛОДА Олег Паска переконаний, що НУШ ще потрібно модернізувати.
«Тепер варто приділяти велику увагу в молодших класах не швидкості читання, а якості, розумінню тексту. Але як це зробити? Якщо до реформи НУШ у дітей були чотири години читання і стільки ж годин письма, а тепер є загалом п’ять годин інтегрованого курсу. Нова українська школа дуже добре впливає на демократичні судження людини, розкутість, вміння висловити власну думку, але не на покращення знань. Вважаю, що там є суттєві хиби», – зазначив він у коментарі Tvoemisto.tv.
Водночас освітян із усіх країн світу турбує питання наближення якості освіти, здобутої в селах, до тої, яку здобувають у містах. Але це не лише освітнє питання, а й соціальне. На це, зокрема, впливає рівень матеріальної забезпеченості шкіл і кадрова політика.
«Вважаю, що міські та сільські вчителі однаково кваліфіковані, але ті, що в селах, часто зобов’язані викладати декілька різних предметів, що розсіює їхню увагу, тому їм значно важче забезпечити належну якість викладання», – пояснив Олег Паска.
Загалом на якість навчання впливає зміст підручників, стандарти освітньої програми та кваліфікованість учителів, тож цьому потрібно приділити належну увагу, забезпечити фінансування. У Львівській області уже працюють над рекомендаціями до стандарту профільних ліцеїв, що матиме наслідком створення нових підручників, зауважив очільник департаменту освіти і науки.
Реформа середньої освіти в Україні почалася з Львівської області, що передбачає створення академічних та профільних ліцеїв. Станом на сьогодні на Львівщині є дев’ять профільних ліцеїв, а загалом їх має бути 100.
«Досвід уже сформованих профільних ліцеїв показує, що такий підхід дає кращу якість освіти. Червоноградський ліцей доводить, що діти, які вивчають хімію по шість годин на тиждень, не мають потреби в репетиторах», – підсумував Олег Паска.
Нещодавно до реформи середньої освіти підключився Львів, тож у 2024 році хочуть сформувати перелік навчальних закладів, які планують реорганізувати. Зазначимо, що реформу впроваджують згідно з нормами закону «Про освіту» 2017 року і закону «Про повну загальну середню освіту» 2020 року. Вона передбачає такий поділ: початкова школа (1 – 4 класи), гімназія (5 – 9 класи) та ліцей (10 – 12 класи). Ліцеї будуть академічними та профільними. В академічних поглиблено вивчатимуть предмети, потрібні для вступу до вишу, а в профільних здобуватимуть освіту, орієнтовану на ринок праці та професійний підхід. Тобто випускник одержить набір професійних навичок і зможе піти працювати.
Звісно, змінювати систему освіти варто поступово. У містах можна було б створити пілотні школи з експериментальною навчальною програмою, яка була б більш практично орієнтованою. Ймовірно, результати роботи таких шкіл могли б стати прикладом для змін у системі української освіти.
Наталія Вареник
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи