Умовне фото / Unsplash

Умовне фото / Unsplash

Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині

10326 0
Верховна Рада 7 лютого ухвалила в першому читанні новий проєкт закону про посилення мобілізації. У ньому, зокрема, передбачено, що буде скасована відстрочка від служби для аспірантів, які вчаться на контракті, і для тих громадян, що здобувають наступну освіту, яка не є вищою за попередню. Tvoemisto.tv порівняло кількість вступників, зарахованих на денну форму навчання в заклади вищої освіти Львівщини за всіма освітніми програмами у 2021, 2022 і 2023 роках. Адже саме денна форма навчання сьогодні дає студенту право на відстрочку від мобілізації. Зокрема, цим скористалися десятки тисяч так званих другоосвітників.

У січні ДП “Інфоресурс”, підпорядковане Міністерству освіти та науки України, опублікувало відкриті дані про кількість осіб, які були зараховані на навчання у заклади вищої освіти минулого (2023) року, включно з другоосвітниками, яких, як відомо Tvoemisto.tv, деякі виші могли набирати аж до кінця листопада.

Отже, попит на здобуття освіти в 2023 році порівняно з 2021 роком помітно зріс, але це зростання зачепило не всі університети.

Читайте також: Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки 

В абсолютних значеннях найбільший приріст зарахувань вступників на денну форму навчання у 2023 році порівняно з 2021роком бачимо в Національному університеті “Львівська політехніка”, Львівському національному університеті природокористування, Національному лісотехнічному університеті України та Українській академії друкарства. Натомість у відносних значеннях найбільший приріст зарахованих на денну форму навчання мав місце у приватних вишах: Прикарпатському та Львівському інститутах МАУП, на Львівському факультеті менеджменту і бізнесу Київського університету культури, у Львівській філії “Європейського університету”.

Серед державних вишів у відносних (відсоткових) значеннях найбільший приріст зарахованих у вже згаданих Львівському національному університеті природокористування, Українській академії друкарства та Національному лісотехнічному університеті України.

Натомість попит на здобуття освіти у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького знижується вже другий рік поспіль, особливо через побоювання іноземців за власну безпеку в Україні.

У Львівському національному університеті імені Івана Франка кількість зарахованих вступників у 2023 році порівняно з 2021 роком дещо знизилась, але водночас 2023 рік був для університету більш успішним, аніж 2022-й. Кількість вступників, зарахованих на денну форму навчання до Українського католицького університету,  незначно зросла.

 

У першій пятірці львівських вишів за кількістю зарахованих на денну форму вступників відбулися за два роки значні зміни. Якщо перше і друге місця посідають, як і раніше, Національний університет “Львівська політехніка” та Львівський національний університет імені Івана Франка, то на третьому, четвертому і п’ятому місцях тепер зовсім інші виші.

Читайте також: «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує 

У 2021 році це були Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка.

У 2023 році їхні місця зайняли Львівський національний університет природокористування (піднявся з 8-го на 3-тє місце), Національний лісотехнічний університет України (піднявся з 11-го на 4-те місце) та Українська академія друкарства (піднялася з 13-го на 5-те місце). До речі, нагадаємо, що цю академію ще 2022 року Міністерство освіти та науки України планувало реорганізувати шляхом приєднання до Львівського національного університету імені Івана Франка.

Найцікавіші дані стосуються зарахувань на денну форму вступників-другоосвітників. Здобувачами другої освіти Tvoemisto.tv тут вважає лише тих вступників, яких зарахували на бакалаврську програму на підставі іншого диплома бакалавра та на магістерську програму на підставі іншого диплома магістра.

Другоосвітників за два роки у вишах області стало значно більше. Змінилися й умови вступу у багатьох вишах на користь таких вступників. У 2021 році зарахованих на денну форму навчання другоосвітників у вишах області було менш ніж 70. У 2022 році – вже понад 450, а у 2023 році – понад 1500. Додамо, що сюди не зараховані ті, що мали перерву в здобутті освіти, і, наприклад, через п’ять років після отримання диплома бакалавра були прийняті на магістерську програму.

 

Згідно з підрахунками Tvoemisto.tv в п’яти приватних вишах області частка здобувачів другої освіти торік становила більш ніж 40%, іноді 60% усіх зарахованих на денну форму навчання. Мовиться про Львівську філію “Європейського університету”, Львівський інститут менеджменту, Прикарпатський та Львівський інститути МАУП, а також Львівський факультет менеджменту і бізнесу Київського університету культури. Якщо ж мовиться про державні виші, то серед зарахованих на денну форму навчання до Української академії друкарства здобувачів другої освіти було майже 24%.

Читайте також: Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким 

Чому МОН планує скоротити кількість вишів

Як ми вже писали, фіктивні довідки, опікунство, інвалідність – лише частина незаконних лазівок для ухилення військовозобов’язаних від мобілізації. Від початку повномасштабної війни, щоб уникнути призову, деякі громадяни України почали використовувати для цього ще й повторний вступ до вишу. У Верховній Раді добре знають про хитрощі так званих ухилянтів. Депутати навіть зареєстрували законопроєкт щодо тих осіб, які вдруге здобувають вищу освіту. Якби його ухвалили, законодавчі зміни зачепили б інтереси щонайменше 60 тисяч «повторних» студентів віку 25-30 років.

Із них, зі слів одного високопосадовця, можна було б сформувати 13 бойових бригад.

Натомість Міністерство освіти та науки вирішило боротися не з «повторними» студентами, а з надто великою кількістю вишів.

Зокрема, заступник міністра освіти та науки України Михайло Вінницький в інтерв'ю виданню The Ukrainians заявив, що в Україні потрібно зменшувати кількість вишів через скорочення кількості абітурієнтів і що цей процес відбуватиметься поступово.

«Уже розроблений законопроєкт щодо передумов модернізації мережі закладів вищої освіти. Однак насправді це законопроєкт не лише про зменшення кількості університетів, а й про покращення їхньої якості», – пояснив Вінницький.

Заступник міністра розповів, що торік в Україні було до 360 тисяч випускників шкіл, тоді як у 2008 році – 640 тисяч. Подальші прогнози також невтішні.

«Спираючись лише на демографію, яка не враховує показники міграції, пов'язаної з війною, бачимо постійне зменшення кількості осіб, які народилися на території України 17 років тому. До 2033 року матимемо приблизно 300 тисяч випускників і це цифра, яка передбачає повернення поки що не підконтрольних Україні територій», – додав він.

Щодо університетів, то, за його твердженням, у 2008 році в Україні функціонувало майже 350 навчальних закладів, у яких в середньому було по 6,7 тисячі студентів. У 2021 році загальна кількість закладів зменшилася до 300, але в середньому в кожному з них було тільки 3,4 тисячі студентів.

Ліквідація або ж об’єднання неминуче зачеплять і виші Львівщини, однак достовірної інформації про це наразі немає.

Дмитро Борисов

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

___________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!