Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова

23654 0
Упродовж доби на телефонну лінію 103 Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф надходить близько півтора тисячі викликів. Але медики виїжджають не на всі із них, спричиняючи часом гнів і навіть обурення у тих, хто занедужав і просить про невідкладну допомогу. Тож як тепер працює «швидка»? Якими нормами керуються у своїй роботі бригади медиків? Зрештою, чому вони відмовляються вколоти заспокійливі ліки тим, хто про це просить?..

Рятують життя за будь-яких умов

На годиннику 15.15, надворі сніжить і пробирає холодом. Попередньо домовившись, поблизу лікарні Святого Луки, що на вул. Навроцького, зустрічаємось із членами однієї з бригад медицини невідкладних станів.

Лікар Назарій Глова, фельдшерка Наталія та водій-технік Богдан – це люди, які чи не щодня рятують чиїсь життя. Від їхнього професіоналізму, знань і досвіду залежить людське здоров’я, а оперативність вимірюється хвилинами. Саме зараз їхня карета «швидкої» госпіталізувала до лікарні 50-річну пацієнтку з аритмією. Команда працює з сьомої ранку і це вже їхній третій виклик. Ще було кількагодинне навчання з підвищення кваліфікації, а перед тим – госпіталізація чоловіка з пароксизмом надшлуночкової тахікардії. Приступ у чоловіка не перший, спочатку аритмію намагались зняти вдома, далі необхідну допомогу надаватимуть у лікарні.

Назарію Глові 37 років, з яких 12 він працює лікарем екстреної медичної допомоги (ЕМД). До того навчався у Львівському медичному університеті, і був фельдшером на «швидкій».

Розповідає, що робота у бригад подобова – з сьомої ранку одного дня до 7-ї наступного. Далі – чотири вихідні і знову на зміну. Поміж тим бувають ще підчергування. Проте, і лікарі, і фельдшери приходять завчасно, щоб переодягнутися, переглянути вміст медичної валізи та перевірити справність медичних апаратів в кареті швидкої допомоги.

Із фельдшеркою Наталею разом працюють вже 10 років і їздять практично завжди тим же бортом. Щоправда, водій не завжди той самий, адже його графік інший – працює не 24, а 12 годин.

Десять хвилин розмов – і бригада їде на «свою» підстанцію, що базується на вулиці Медової Печери. Вона обслуговує північно-східну частину міста Львова та навколишні села і містечка, такі як Чижики, Винники.

Загалом у Львові є п’ять пунктів базування бригад. А крім Львівської станції ЕМД є ще шість по області: Стрийська, Дрогобицька, Самбірська, Новояворівська, Червоноградська, Буська. На кожній зі станційних територій розміщується багатопрофільна лікарня з можливістю отримання там спеціалізованої допомоги.

Загалом на чергування щодоби виїжджають 140 карет. Близько 30 – резервні машини. До війни їх було 80, але частину передали на потреби ЗСУ.

Читайте також: Чи приїде "швидка" під час комендантської години

Екстрена служба, а не медичне таксі

Згідно з правилами, бригада медиків виїжджає на екстрені виклики, тобто до тих пацієнтів, які перебувають на межі життя і смерті. Визначають стан людини диспетчери «гарячої лінії» 103, куди подзвонив сам хворий чи хтось із його близьких. Зокрема, диспетчер розпитує людину про симптоми, а потім вирішує, чи відправляти на гаджет бригади станції швидкої допомоги інформацію про причину виклику, а також дані про вік та адресу особи.

Критичний стан – це коли у пацієнта є зупинка дихання, масивна кровотеча або інша ситуація, за якої є безпосередня загроза життю людини. Екстрені виклики – це ситуації, коли несвоєчасне надання допомоги може призвести до критичного стану, різко погіршити стан здоров'я.

Також є не екстрений стан пацієнта, коли той потребує огляду лікаря (трапляється при підвищенні артеріального тиску, підозрі на пневмонію). В інших випадках диспетчери можуть порадити недужому звернутися до сімейного лікаря.

Як зазначили у Львівському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, за добу на їхню лінію надходить близько півтора тисячі викликів від мешканців Львова та області. З них на 500-520 викликів  «швидка» виїжджає, решта – це непрофільні випадки, якими повинні займатися сімейні лікарі.

За словами керівника екстреної медичної допомоги Львівщини Андрія Васька, екстрена медична допомога – це, насамперед, порятунок життя.

«Швидка» екстреною медичною допомогою і з медичного таксі перетворилась в аварійно-рятувальну службу, яка гарантовано приїде до всіх, у кого життя під загрозою. Йдеться про всі масивні кровотечі, відсутність дихання, серцебиття, гострі мозкові інсульти, але не хронічні стани чи паліативні виклики», – каже Андрій Васько. За його словами, за радянських часів медик на швидкій допомозі був зобов’язаний виїжджати на кожний виклик і навіть вирішували чиїсь соціальні проблеми.

«Якщо б ми так працювали надалі, то не змогли б реально рятувати тих, кому це дуже потрібно. Наприклад, міряючи тиск чи температуру, не надали б необхідної допомоги жертвам ДТП».

Директор зазначає, що з часу реформи медичної галузі підвищились заробітні плати лікарів та фельдшерів. Так, перші зараз отримують близько 30 тис. гривень, другі – 25 тисяч. Заробітна плата водіїв становить 19 тис. гривень.

Львівський центр ЕМД, відповідно до затверджених Департаментом охорони здоров'я Львівської ОДА маршрутів пацієнта, госпіталізує хворого в медичні заклади, де йому надають невідкладну, повну, високоспеціалізовану допомогу.

Обрати лікарню для госпіталізації пацієнт не може. «Пацієнт має право вибору лікарні і лікаря, але коли це не ургентний стан. Коли стан загрожує життю, то лікар «швидкої» має доставити хворого якнайшвидше. Зазвичай, це найближча лікарня, де надають відповідний спектр медичних послуг», – пояснює співрозмовник.

Загалом у Львівській області є 10 лікарень, які приймають пацієнтів з інсультом та надають повний пакет допомоги при гострій мезентеріальній ішемії. Ось їх перелік:

·         Львівська обласна клінічна лікарня

·         Лікарня Святого Пантелеймона Першого ТМО

·         Лікарня Святого Луки Першого ТМО

·         Дрогобицька міська лікарня

·         Самбірська центральна лікарня

·         Стрийська центральна районна лікарня

·         Новояворівська районна лікарня

·         Червоноградська центральна міська лікарня

·         Буська центральна районна лікарня

·         Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи.

Що ж до Львівського обласного госпіталю, що у Винниках, то як зазначив Андрій Васько, сюди карети «швидкої» можуть везти пацієнтів з мозковим інсультом. У новому році тут планують повноцінно запустити ургентні послуги.

Читайте також: А ваша дитина снідає?

Ніякої магнезії! Допомога лише згідно протоколу

Приїхавши на підстанцію фельдшерка Наталія Ніколаєва відразу береться до роботи – переставляє медичну валізу, переглядає її вміст, вимикає монітори. У машині є місце для фельдшера і одної супроводжуючої людини. Збоку – дефібрилятор, апарат ШВЛ, переносний кисень, кардіограф, відсмоктувач інфузомат, монітор, який показує всі головні показники пацієнта – сатурацію, тиск, частоту серцевих скорочень тощо.

Просимо показати медичну валізу. Сумка має кілька відділень і кожне заповнене. В одній – зо два десятка різних ампул, в інших – перев’язочні матеріали, шприци, фізрозчин. Загалом близько десяти кілограмів ліків. Жінка каже, що на кожний виклик носить її сама, інколи допомагає лікар. Але при потребі, а це часто буває, зі собою відразу беруть ще й додаткові валізи, де є переносний кисень, дефібрилятор.

«Нам на гаджет приходить виклик і відразу невеликий опис щодо віку та стану пацієнта. Під час доїзду при потребі ми також можемо самі зідзвонитись з тими, хто здійснював виклик, і розпитати про деталі. Відтак розуміємо, яка ситуація, що нас очікує і які препарати чи оснащення знадобиться», – розповідає фельдшерка.

Медики не раз стикались із труднощами з добиранням до помешкань своїх пацієнтів. Наприклад, не працював ліфт і доводилось пішки підніматись на дев’ятий поверх. Або не був увімкнений домофон, тому довго стояли перед зачиненими дверима.

Перешкодою Назар Глова та Наталія Ніколаєва називають домашніх тварин господарів. Траплялось, що на бригаду нападав пес чи медиків кусав кіт, коли господарям робили маніпуляції. Тож лікарі наполегливо просять на момент виклику зачиняти тварин у сусідніх приміщеннях. Серед іншого слід провітрити кімнату чи бути готовими, що лікар або фельдшер не будуть роззуватись і одягати бахіли.

Медикаменти хворим вводять лише згідно протоколів. Медики розповідають, що скарги від пацієнтів можуть надходити навіть через те, що вони не хотіли їм накрапати барбовалу чи ввести магнезію.

«Люди звикли, що коли приїжджала до них «швидка», то колола магнезію. Але є протоколи, за якими лікуємо пацієнтів з гіпертонічними хворобами чи кризами, де чітко прописано, які препарати маємо вводити. Усе засноване на доказовій медицині. Але магнезії там не має, тому застосовувати її просто не можемо. Радимо людям прийняти ще додаткові препарати до своїх повсякденних, щоб знизити тиск. Наприклад, каптопрез під язик, кілька крапель (3-5) фармадепіну. Тоді тиск добре збивається. Але ж багато хто з них звик до іншого», – розповідає лікар.

Читайте також: Що довело до сліз капелана Львівської облради

«Швидка» без водія

Водії Львівської екстреної медичної допомоги тепер будуть екстреними медичними техніками. Таке перенавчання на базі Львівського медичного фахового коледжу післядипломної освіти вже пройшли перші 30 водіїв. До початку 2025 року новий фах здобудуть 700 водіїв «екстренки».

Серед тих, хто вже здобув нові знання – Оксана Захарків. Вона єдина водійка «швидкої» на Львівщині. У січні наступного року їй виповниться 45 років. Водієм першого класу екстреної медичної допомоги на підстанції №3 вона працює вже 13 років. А ще кілька років тому жінка зайняла перше місце на конкурсі «Львів’янка рулить», де змагались водійки не лише швидкої медичної допомоги, а й поліції, сервісу таксі, керманичі трамвая, тролейбуса.

Жінка уже пройшла тримісячний курс навчання на екстреного медичного техніка і вміє не лише кермувати чи допомагати нести пацієнтів на ношах, а й надавати першу медичну допомогу, допомагати реанімувати пацієнта, робити кардіограму, приймати пологи, накладати шини, розбиратися в медобладнанні та медичних розхідниках.

У день нашої розмови Оксана Захарків саме повернулась з нічної зміни, відпрацювавши 12 годин за кермом. Далі матиме два вихідних – і знову на зміну.

Найскладніший випадок в її роботі трапився кілька років тому. Під час ДТП авто, де було дев’ятеро пасажирів, у тому числі діти, злетіло в кювет. Лише двоє осіб вижили. На жаль, померла дівчинка, яку виховували бабуся з дідусем і їм довелось повідомити про смерть внучки.

Каже, що загалом водієм їй працювати не важко, хіба що трохи виснажливо, інколи небезпечно, бо є виклики і до людей з алкогольним чи наркотичним сп’янінням.

Коли авто ламається, що трапляється рідко, віддає його в ремонт на сервіс.

Як зазначив директор Центру екстреної медичної допомоги Андрій Васько, зараз автомобілі екстреної медичної допомоги, які є на виїздах, різних марок та модифікацій. Це і «Сітроен», «Пежо», «Фольксваген», «Мерседес», два евакуаційні автобуси «Вольво».

«Авто класифікуються не за марками машин, а за медичним наповненням. Є автомобілі базового формату – класу В, а є реанімобілі – класу С, які оснащені апаратами штучної вентиляції легень та іншими пристроями, що можуть штучно підтримувати життєдіяльність людини і є аналогами реанімаційного обладнання. На таких авто зазвичай їдуть лікарські бригади, а на звичайних – фельдшерські і бригади парамедиків», – каже Андрій Васько.

Автомобілів наразі вистачає, адже під час епідемії коронавірусу і перед війною автопарк оновили. Зважаючи на те, що машини постійно у рейсах і за рік долають 100-150 тисяч кілометрів, вони зношуються.

«Авто, які ми закупили у 2019 році, вже у 2024 році матимуть п’ятирічний термін служби і понад 400 тисяч кілометрів пробігу. І це буде для нас серйозним викликом, бо розуміємо, що частіше будуть ламатися», – провадить далі Андрій Васько.

День завершується, а життя продовжується

На гаджеті бригади екстреної медичної допомоги, до складу якої входять лікар Назарій Глова, фельдшерка Наталія Ніколаєва та водій-технік Богдан – черговий виклик. Потрібно їхати аж до Радехова. Звісно, нас із собою медики не беруть, але наступного дня лікар розповів про деталі поїздки.

На місце добиралися близько години. Із Радехівської лікарні до львівської лікарні Святого Миколая потрібно було перевезти річну дитину, яка напередодні з батьками потрапила у ДТП.

Директор служби екстреної допомоги пояснив додає, що вони працюють за територіальним принципом, без прив’язки до місцевості.

«Ми перевозимо людей за кордон на далекі відстані. Також можемо забирати поранених у різних містах України. Діємо за популяційним принципом. Одна бригада на 15 тисяч населення. Якщо на якійсь трасі масова ДТП, туди скеровуємо бригади зі Львова. Аджевід того, як  швидко приїде швидка, залежить життя людей», – зазначив Андрій Васько.

Ольга Шведа

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

___________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!