Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
Яким має бути харчування домашніх улюбленців
У кожної тварини залежно від віку або породи є різні потреби в харчуванні. В раціоні, зокрема, має бути конкретний вміст білків, насичених та ненасичених жирів, вуглеводів, амінокислот і вітамінів. Тому збалансоване харчування – це правильне поєднання цих компонентів. На додачу важливий питний режим кота чи собаки. Надання доступу до чистої прісної води є ключовим у збалансованому харчуванні, адже вода важлива для всіх фізіологічних процесів в організмі тварини. Збалансоване і якісне харчування також допомагає запобігти хворобам домашнього улюбленця, продовжити йому життя.
Харчування для котів і собак буває різного типу: домашнє (або, як кажуть, зі столу) і повнораціонні корми.
«Продукти, які споживають господарі, можуть недостатньо насичувати організм тварини всіма поживними речовинами, що, натомість, може призвести до всіляких хвороб. Деякі складові людського раціону шкодять тваринам», – наголошує Ігор Параняк.
Повнораціонне харчування може бути у вигляді сухих та вологих кормів, а також додатковим, як-от снеки. Petfood-виробники поділяють корми на чотири класи: стандарт, преміум, преміум +, суперпреміум та холістик. Крім того, індустрія кормів для тварин швидко розвивається, а тенденція до гуманізації тварин сприяє створенню продуктів, ідея яких запозичена з людських страв – напоїв, супів чи соусів.
У різних сегментах кормів відрізняються інгредієнти й сировина, яку використовують для виготовлення корму, та відсоток свіжого м’яса у складі. Преміальний корм відрізняється від стандартного якістю і кількістю сировини. До рецептури кормів стандартного сегмента входять 15 складників, а до суперпреміальних – понад 30-ть. Преміальні та суперпреміальні корми містять більшу частку протеїнів тваринного походження, пробіотики, ягоди, трави і компоненти, які при регулярному споживанні значно покращують якість життя тварини. Зокрема, у рецептурі холістичних кормів використовують лише вишукані високоякісні інгредієнти, наприклад морські протеїни.
Обираючи корм для чотирилапого, важливо зупинитися на повнораціонних лінійках. Також під час підбору харчування необхідно враховувати особливості породи, вік та індивідуальні потреби тварини. Наприклад, на ринку є лінійки повнораціонних кормів для стерилізованих котів чи для тварин з довгою шерстю для профілактики утворення фітобезоарів та легшого виведення шерсті з організму.
Зі слів Ігоря Параняка, якість харчування першочергово вимірюється якістю інгредієнтів, доданих до корму. При виробництві кормів для тварин якість та збереження поживних властивостей продуктів контролюють у 60-ти точках на усіх етапах виготовлення за допомогою певних показників. Ретельно перевіряють якість сировини та її походження у лабораторіях Kormotech, вимірюють рівень жирів, протеїнів, кислоти тощо, а також проводять контроль показників у вже готових раціонах.
«Це все має підлягати міжнародним стандартам якості: FEDIAF (Європейська федерація виробників кормів для тварин) або AAFCO (Американська асоціація контролю за кормами). Наші виробництва відповідають усім нормам українського та європейського законодавства», – запевняє співрозмовник.
Найголовніше у кормі – якісна сировина
Kormotech – найбільший виробник кормів для котів і собак в Україні. Це сімейна компанія з українським корінням, що вже понад 20 років виготовляє високоякісне харчування для домашніх тварин. Виробництва розташовані в Україні та Литві. Компанія успішно експортує до 41 країни продукцію власних брендів і приватних марок партнерів.
У портфоліо компанії є кілька основних брендів: Optimeal, «Club 4 Paws» (Клуб 4 лапи), «Гав!» та «Мяу!». Два останні належать до стандарт-сегмента, «Club 4 Paws» – до преміуму, а корми від Optimeal – до суперпреміуму. У холістик сегменті представлений бренд Optimeal Beauty.
«Нашою особливістю та перевагою є те, що ми виробляємо чимало спеціалізованих кормів. Зокрема, на ринку є лінійки для стерилізованих котів і собак, для котів із довгою шерстю для профілактики утворення фітобезоарів, для кошенят та цуценят, для дорослих тварин, малих або великих порід», – пояснює операційний директор Kormotech.
Ігор Параняк
Найголовніше у кормі – якісна сировина. У Kormotech контроль якості починається з аудиту постачальника сировини. Перед тим, як м’ясо чи риба потраплять на завод, відповідні фахівці їдуть на підприємства постачальника, проводять ретельний аудит, щоб отримати якісну і стабільну в часі сировину.
На кожному підприємстві Kormotech є своя лабораторія, яка здійснює контроль сировини та перевіряє її на наявність поживних речовин. Для виробництва кормів використовують свіже м’ясо різної категорії: курятина, індичка, качатина, кролятина, яловичина та ягнятина. Також до кормів додають багато рибної сировини: лосось, форель, сардина і креветки.
«Інколи люди так не харчуються, як їхні домашні улюбленці», – жартує Ігор Параняк, показуючи форель у морозильній камері на виробництві.
Для покращення засвоєння корисних речовин та збагачення вітамінами до кормів додають чимало незвичних складників: ягоди (лохина, журавлина, чорниці), банани, сорго, сочевицю, льон, теф, нут, овес, амарант, батат, гарбузи, томати та інші.
Частина сировини надходить з українського ринку, частина – з-за кордону. Ягнятину імпортують із Нової Зеландії, рибу (лосось і форель) привозять із Норвегії або Франції, а креветки – з Азії.
«Ми завжди намагаємось якнайбільше використовувати сировину українських постачальників, для нас це пріоритет. Однак, є види деяких ексклюзивних сировин, наприклад ягнятина та морепродукти, які ми імпортуємо», – ділиться операційний директор Kormotech.
Під час виробництва фахівці консультуються з компанією PetfoodSpecialists, яка допомагає створювати й адаптовувати рецептури. Першим консультантом на момент запуску виробництва в Україні був американець. Однак тепер заводи Kormotech мають власний R&D відділ, де нутриціологи розробляють рецептури для всіх лінійок кормів.
При створенні рецептури кормів враховують вік і спосіб життя тварини, тип шерсті, породу, її особливі потреби (гіпоалергенні, стерилізовані, вагітні, активні тощо), а також проблеми зі здоров’ям.
«Наші фахівці спільно з європейськими та американськими експертами розробляють унікальні формули кормів. На кожному етапі ми дотримуємося норм FEDIAF та AAFCO, а також стандартів якості ISO 22 000», – каже Ігор Параняк.
Також українські спеціалісти співпрацюють із провідними європейськими центрами: Нідерландським інститутом харчування тварин DeMongenstond та консалтинговою компанією Panelis. Корм куштують домашні тварини, власники яких мають договори із вказаними організаціями. Фахівці аналізують різні параметри, зокрема смаковитість корму.
Як на Львівщині виробляють корми
Станом на сьогодні Kormotech має три заводи з виробництва харчування для котів і собак в Україні та ЄС. Фабрика вологих кормів потужністю 20 тисяч тонн/рік розташована у Литві. Фабрика з виробництва сухих кормів в Україні, загальною потужністю – 45 тисяч тонн/рік. Також в Україні розвинуте виробництво вологих кормів. Раніше потужність становила 16 тисяч тонн/рік, але здійснили модернізацію та розширення виробництва, і тепер вона сягає 27 тисяч тонн/рік.
На Львівщині на одній території налагоджене виробництво вологого та сухого кормів. Їх виготовляють окремо через абсолютно різні технологічні процеси. Якщо у виготовленні сухих кормів головним процесом є екструзія, з допомогою якої утворюються гранули, то у виготовленні вологих кормів найголовнішим є паровий тунель, у якому готуються шматочки м’яса.
Tvoemisto.tv на власні очі побачило, як виготовляють корм «Club 4 Paws».
На виробництві панує чіткий порядок: між виготовленням різних видів кормів проводять цілковите очищення лінії, щоб уникнути потрапляння сировини з однієї продукції в другу. Є правила, за якими корм для кошенят ніколи не буде виготовлений одразу після корму для собак. А коли виробляють гіпоалергенні корми, також проводять тотальне очищення всієї лінії.
«Так ми можемо бути певні, що перед тим не було виробництва з використанням алергенів. Так ми гарантуємо якість продукції», – зауважує операційний директор.
Виготовлення корму починається з відбору сировини, відтак нутриціологи розробляють рецептуру. Після цього виготовляють пробну партію, яку тестують у лабораторіях.
У виробництві сухих кормів є кілька ключових етапів: збалансування рецептури автоматизованою системою, подрібнення (аж до тонкого помелу), змішування, під час якого додають мікро- та макроелементи. Після цього суміш подають на екструдер, який формує і готує гранули, далі їх осушують. Відтак на гранули «напилюють» необхідну кількість жирів і смакових добавок, а тоді охолоджують і пакують. Пакування на заводі автоматизоване, похибка може становити лише грам.
На одній зміні працюють до 60 людей. Загалом виробництво безперебійне, 24 години на добу. У разі вимкнення світла – надворі стоять величезні генератори.
Поруч розміщений завод вологих кормів, у якому за температури -20 зберігають заморожене м’ясо чи рибу. Сировину доводять до стану емульсії і готують у парових тунелях.
«Це найкращий спосіб безпечного приготування. Після цього нарізаємо сировину на шматочки, з’єднуємо з желе і пакуємо. В упакованнях все це знову стерилізують, аби вологий корм надійно зберігався в пакетах до кінцевого терміну придатності», – каже Ігор Параняк.
Обидва заводи вражають чистотою та кількістю європейського обладнання. Не так давно 50% наявного обладнання для виробництва вологих кормів модернізували, автоматизували ручні процеси. Цього року Kormotech планує збільшити потужності виробництва сухих кормів, розширити складські площі для сировини та модернізувати пакувальні дільниці.
«Незважаючи на війну, плануємо зростати в Україні та на експортних ринках. Наша амбітна мета – до 2028 року ввійти до 30-ки найкращих міжнародних компаній із виробництва кормів для тварин. Також готуємо новий проєкт великої фабрики сухих кормів загальною потужністю 100 тисяч тонн на рік», – підсумував операційний директор Kormotech.
Наталія Вареник
Фото: Твоє місто/unsplash
Повна републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи