Як розвивати Львівський палац мистецтв
Львівський палац мистецтв на Коперника, 17 у Львові у перші, найскладніші місяці повномасштабного вторгнення росії відіграв роль головного гуманітарного штабу області. Але загалом ця установа викликала і викликає у людей різні асоціації. Адже тут проводять і Форум видавців, і виставки-ярмарки взуття.
Нещодавно керівник Палацу Мистецтв Юрій Візняк написав заяву на звільнення. Львівська обласна рада призначила в.о. керівника палацу Левка Ваньковича. Поки влада вирішує, що робити далі, ми розпитали представників культурного середовища Львова, як вони бачать подальшу діяльність та трансформацію Палацу Мистецтв.
Юлія Хомчин, директорка ІСК м. Львова, депутатка ЛМР, член комісії культури:
Цей квартал на розі вулиць Коперника-Стефаника є надзвичайно проактивним для молоді та митців. Там є університет імені Івана Франка, вище - Львівська політехніка. На початку Коперника - Інститут стратегії культури, далі буде Офіс молодіжної столиці Європи-2025, Палац Потоцьких, бібліотека Стефаника, Будинок вчених, креативні простори Політехніки на Колесси. І поміж усім цим - Палац мистецтв, з його великим простором на трьох поверхах та актовою залою. Я бачу його такою міждисциплінарною науково-освітньо-культурною установою, що зможе вирватися за межі позиціонування об’єкта обласного комунального майна і стане платформою для зустрічі всіх культурних середовищ та проактивних митців.
Читайте також: Гендиректор Львівського палацу мистецтв звільнився. Кого призначили виконуючим обов’язки
На мою думку, Львову якраз бракує такого вільного простору для всіх, так би мовити, міжінституційного хабу. Як член міської депутатської комісії культури, я знаю, наскільки актуальним є простір на майстерні від митців. Тому, можливо, ця величезна площа могла б служити і експо-центром, і коворкінгом, з облаштованими майстернями для художників, скульпторів, музикантів. Ці коворкінги можна було б орендувати через відкриті конкурси. Така міждисциплінарна співпраця, думаю, могла б дати чудові мистецькі проєкти, допомогти сформувати Палацу мистецтв власний фонд творів сучасного мистецтва та навіть створити власну нову виставкову галерею.
Павло Гудімов, колекціонер мистецтва, артменеджер, власник арт-центру Ya Gallery:
Палац мистецтв – один із найбільших в Україні виставкових просторів. І всі проєкти, які я там робив, були мистецькими. І мені хочеться, аби там було багато і безперервно саме мистецтва, якості, різних кураторських підходів. Але так, щоб це було якісно, сучасно. І, відповідно, щоб вся ця площа працювала, перш за все, на мистецькі проекти.
Якщо є назва “Палац мистецтв”, то це має бути палац мистецтв, а не площа, де проводять комерційні ярмарки взуття, сиру чи текстилю. На мою думку, у Львові бракує музею сучасного мистецтва, який був би магнітом для нових туристів і нових віянь у місті. Це дуже важливий момент. Все це має бути “омолоджено”. Таких локацій бракує. Те, що стосується приватних інституцій, невеликих галерей, то все працює. Навіть відкриваються нові. З цим все непогано.
Влодко Кауфман, художник, графік, перформер, автор мистецьких проєктів, арт-куратор арт-центру “Дзиґа”:
Парадоксально, але найбільша біда Палацу мистецтв у тому, що він великий. Друга біда, що він на балансі обласної ради, а відтак дуже важко з ним щось робити при тому убогому фінансуванні. У таких державних чи комунальних структурах на культуру завжди бракує грошей. І те, що в Палаці мистецтв відключають на зиму тепло, працівники йдуть грітися на вулицю - ну, це анекдоти. Якщо навіть на технічне обслуговування такої великої установи бракує грошей, то важко говорити про якісь культурні заходи. А там їх можна проводити мільйон. Проте почати треба з технічного вдосконалення виставкового простору, там бракує світла, панелей… Це приміщення має працювати естетично, а не виглядати, як занедбаний сарай.
На прикладі Jam Factory та “Меркурія” ми бачимо, що справа рухається, якщо за неї береться приватний бізнес. То може варто придумати механізм передачі Палацу мистецтв серйозному інвестору, який вкладатиме у нього серйозні гроші. Бо якого б “золотого” керівника там не поставили, він нічого не зробить без гідного фінансування. Там потрібен серйозний штат фахівців, а фахівцям потрібно платити гідні гроші, а не такі, як найменші пенсії бабусям. За такі гроші хороших фахівців ви не знайдете.
Тому я би радив наразі почати з цікавих проєктів і колаборацій, але шукати інвестора, щоб передати цей об’єкт в управління, оренду або продати. Бо від зміни керівника, навіть із суперконцепціями від геніальних львів’ян, нічого не поміняється. Там потрібні великі фінанси. Бо в іншому випадку цей заклад – як валіза без ручки: важко нести, шкода покинути.
Левко Скоп, мистецтвознавець, художник-реставратор, іконописець, поет, музикант:
Хочеться, аби були нові сучасні виставки, аби були виставки молодих художників. Хочеться, аби був акцент на молоді. Ось зараз у Палаці мистецтв є виставка графіки студентів. Треба ще більше йти у цей напрям.
Було б добре, якби відбулося розширення горизонтів: були виставки митців із Польщі чи з інших держав. У контрасті такі виставки більш разючі. Інакші. Відразу виникають довкола тем мистецтва конфлікти, дискусії. І це на користь. Це важливо: не бути у “своєму соці”.
Львів - специфічне місто, тут такий собі свій “баняк”, “котел”. Не памʼятаю, коли востаннє у нас була якась закордонна виставка. Місто, практично, не має нагоди бачити “інакше” мистецтво. Львів стає сталим: 4 художники – і все навколо них. Також варто зважати на художників зі східних областей України: з Харкова, Донецька, до прикладу. Десь так я бачу це.
Не треба Палацу мистецтв ті ярмарки. Я розумію, що це фінансова складова, від комунального закладу вимагають доходів. Розумію книжковий ярмарок, бо це дотично. Може, владі не треба акцентувати, що має бути дохід від цього закладу.
Василь Косів, ректор Львівської національної академії мистецтв, доктор мистецтвознавства :
Бачу цю установу максимально динамічною та багатофункційною. Якщо ширше, то потрібне переосмислення самого простору і приміщення. В ідеалі - це реконструкція, бо багато проблем полягають саме у будівлі, яка не пристосована до потреб мистецьких заходів.
Також варто поєднати різні вектори: навчальний, виставковий, освітній, розважальний, для старших, для дітей, для професіоналів, для загальної публіки. Оскільки це комунальна установа - то це певна соціальна місія служити для всіх. Але це також мав би бути осередок, який працює для професійної спільноти. Тому має бути і більш серйозна, інтелектуальна, мистецька атмосфера.
Читайте також: Студенти Відкритої академії презентували у Львові виставку робіт. Фото
Я б не відкидав якісь вектори, які б не мали бути у палаці. Бо такого плану заклади завжди найкраще діють змішано. Це також можуть бути події, які організовує не палац, але він надає приміщення комусь на певних умовах, якщо це узгоджується зі стратегією. Так впродовж дня чи тижня чергувались би події для різної аудиторії і з різними сенсами.
У Львові бракує хороших виставкових просторів. Не тільки в центрі, а загалом у місті. Це наша велика проблема. Нам бракує просторів, щоб виставляти сучасне мистецтво. Також бракує майданчика для обговорень, для зустрічей, тренінгів чи обміну думками. Не те, що їх немає. Але їх замало. І палац точно мав би бути таким.
Левко Ванькович, в.о. директора Львівського палацу мистецтв:
Очільник Львівського обласного палацу мистецтв має поєднувати в собі риси доброго господаря і культурного менеджера. У цьому я переконався за кілька крайніх тижнів.
Величезна виставкова площа у центрі Львова, якою є наш палац, сьогодні для культури є надзвичайно потрібна. Проте, щоб бути цікавими, ми маємо дуже швидко змінюватися і змістовно, і технічно. Як комунальна установа області Палац мистецтв намагатиметься об’єднати довкола себе всі середовища: митців, культурних менеджерів, студентів та науковців. Саме тому найближчим часом ми хочемо зібрати широке коло управлінців у галузі культури на стратегічну сесію, щоб спільно продумати концепцію багатофункціонального, багатовекторного культурно-освітнього хабу, яким може стати, на мою думку, Львівський палац мистецтв.
Читайте також: У Львівському палаці мистецтв обрали нового в.о. директора
Чи потрібні на зміни кошти? Звісно. Проте гроші можна шукати та залучати з різних джерел і тільки тоді, коли ти чітко знаєш, для чого і як їх використаєш, яка в тебе стратегія і куди рухаєшся.
Партнерська публікація
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи