За час теперішньої війни другу і третю вищу освіту вирішили здобути майже 60 тисяч українців віку 25-30 років. З них можна було б сформувати 13 бойових бригад.

Фіктивні довідки, опікунство, інвалідність – лише частина незаконних «лазівок» для ухилення військовозобов’язаних від мобілізації. Від початку повномасштабної війни, аби уникнути призову, деякі українці почали використовувати ще й повторний вступ до вишів. У Верховній Раді знають про хитрощі так званих ухилянтів. Депутати зареєстрували законопроєкт щодо тих осіб, які вдруге здобувають вищу освіту. Якщо його ухвалять, законодавчі зміни зачеплять інтереси кількох десятків тисяч студентів.

Тvoemisto.tv вирішило з’ясувати, скільки осіб у Львові та області повторно навчаються у державних та приватних вишах, якого вони віку, на яких спеціальностях вчаться та що для частини з них може змінитися, якщо закон таки ухвалять.

Повторна освіта

У Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького станом на 1 жовтня 2023 року навчаються 11 осіб, яким за 25 років, здобуваючи другу вищу освіту. Із них 10 студентів із Львівської області та один із Рівненської. Таких, що здобувають третю освіту, в університеті немає.

Серед зазначених 11 здобувачів, які навчаються, дев’ятеро студентів на очному навчанні (двоє чоловіків та сім жінок віку 25 – 33 роки) і двоє вчаться заочно (жінка 27 років і чоловік 38 років). Усі – на платній формі навчання. Освіту здобувають за спеціальностями: медицина, стоматологія, фармація, промислова фармація. 

За даними в.о. ректора Ореста Чемериса, навчання в університеті відбувається в очному форматі, тому числитись у виші, а навчатися за кордоном студенти не можуть.

На військову службу призвали 26 працівників і студентів згаданого вищу. Під час зарахування на навчання військово-мобілізаційний відділ  (ВМВ) університету перевіряє облікові дані в документах абітурієнтів і в разі невідповідності скеровує до обласних (районних) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Крім того, ВМВ щороку станом на 1 жовтня подає довідки форми 20 (Ф-20) про підтвердження навчання студентів-призовників та студентів-солдатів.

У Львівському національному університеті імені Івана Франка навчається 381 студент. Вік цих осіб перевищує 25 років. Ці люди вступили повторно на основі вже здобутої вищої освіти. З них 321 особа зі Львова та Львівської області, 60 із інших регіонів України. До цієї кількості входять жінки (184) і чоловіки (197).

Серед найпопулярніших спеціальностей можна назвати: психологію, спеціальну освіту, науки про землю, комп’ютерні науки, дошкільну освіту, середню освіту, початкову освіту, харчові технології, технології захисту навколишнього середовища, соціальну роботу, соціальне забезпечення, публічне управління та адміністрування.

Студенти, які здобувають другу і третю освіту в ЛНУ, навчаються, як правило, на платній формі.

35 студентів цього вишу зараз перебувають за кордоном у межах академічної мобільності.

Загалом від початку війни 65 працівників університету мобілізували, є такі, що пішли воювати як добровольці. З них 45 викладачів. Один викладач (доцент кафедри туризму Михайло Гамкало), на жаль, загинув. Окрім того, на фронті перебувають майже 40 студентів університету.

Зі слів ректора Володимира Мельника, у ЛНУ є відділ, який здійснює контроль за військовим обліком студентів, скеровує їх у ТЦК для подавання чи оновлення даних і підтвердження факту навчання у виші.

Тепер про Національний університет «Львівська Політехніка». В ньому навчаються 1415 студентів віку 25 – 40 років, серед них і чоловіки, і жінки. Яку вищу освіту вони здобувають – другу чи третю, невідомо, адже навчальний заклад такої вибірки не робив. Крім того, у виші навчаються 304 студенти віку 40 років і старші. Серед них також є чоловіки і жінки. Загалом 1719 студентів, яким за 25 років.

Докладнішу інформацію про вік, стать та спеціальності, на яких навчаються студенти віку 25-30 років, у Львівській політехніці обіцяють надати згодом.

В Українській академії друкарства відповіді на запит щодо студентів, які здобувають другу і третю вищу освіту, не дали, зазначивши, що вступна кампанія триває (завершиться 30 листопада 2023 року. – Ред.).

«Оскільки вступна кампанія ще не закінчилася, підбивання підсумків є неможливим», – йдеться у повідомленні УАД на інформаційний запит від Тvoemisto.tv.

У Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького другу вищу освіту на денній та заочній формах навчання здобуває 251 студент. Вік – більш ніж 25 років (10 жінок, решта чоловіки). Третю освіту не здобуває ніхто. Двоє студентів виїхали і навчаються за кордоном.

Станом на тепер 17 студентів університету перебувають на фронті.

Станом на 28 вересня 2023 року у Львівському національному університеті природокористування було 6530 студентів денної та заочної форм навчання першого бакалаврського та другого магістерського рівнів. Вік 1963 із них (30%) – більш ніж 25 років.

Серед студентів університету є й ті, кому 30, 40 і 50 років. Найстаршому студентові 58 років. У 2022 і 2023 роках вони вступали на основі повної загальної середньої освіти, молодшого спеціаліста або бакалавра. Університет не здійснює облік здобувачів за місцем народження і проживання, а також не вимагає під час вступу на навчання інформації про кількість дипломів відповідного рівня вищої освіти, окрім випадків, коли цей диплом є основою для вступу на наступний рівень вищої освіти.

У ЗСУ служать 117 здобувачів вищої освіти ЛНУП і двоє науково-педагогічних працівників. 

Здобувач вищої освіти Володимир Андрущук, доцент кафедри туризму Михайло Гамкало та 15 випускників університету загинули на російсько-українській війні. Одному випускнику – Тарасу Чанці – указом президента від 29 вересня 2023 року присвоєне звання Героя України.

Всім студентам, які виїхали за кордон, надали академічну відпустку. Однак університет не здійснює облік студентів, які навчаються в інших освітніх закладах. 

За даними в.о. ректора Володимира Снітинського, університет скеровує студентів у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки для підтвердження факту навчання й оновлення військово-облікових даних.

 

У Львівському інституті менеджменту станом на 9 жовтня цього року другу (третю) вищу освіту здобувають 50 осіб, вік яких перевищує 25 років, із них понад 80% проживають у Львові та Львівській області, решта – в Рівненській, Київській, Харківській, Закарпатській та інших.

Серед зазначеної категорії студентів: чоловіків – 48 осіб. Одна людина навчається на програмі підготовки бакалаврів з менеджменту, 49 – на програмі підготовки магістрів з менеджменту.

Жоден студент чи викладач інституту не воює. За кордоном перебувають п’ятеро студентів.

Інститут має списки персонального військового обліку, під час прийняття на навчання перевіряє в громадян військово-облікові документи та доводить до призовників, військовозобов’язаних і резервістів правила військового обліку під особистий підпис.

Станом на 1 жовтня 2023 року у Львівському державному університеті фізичної культури ім. І. Боберського навчаються майже 135 осіб, яким більш ніж 25 років. Ці студенти з різних регіонів України. Інформацію щодо попередньої освіти абітурієнти при вступі не повідомляють.

За даними в.о. ректора Сергія Приступи, більшість студентів, яким за 25-ть, становлять чоловіки. Навчаються за такими спеціальностями: середня освіта (фізична культура), фізична культура і спорт, терапія і реабілітація, хореографія, менеджмент, туризм і рекреація, готельно-ресторанна справа.

За кордон виїхали 46 студентів, але інформацією про навчання їх у закордонних вишах університет не володіє.

У лавах ЗСУ зараз перебувають четверо науково-педагогічних працівників та семеро студентів. 

Найстаршому студентові УКУ 68 років

У Львівському університеті бізнесу і права студентів, яких узяли на навчання для здобування освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем, що є нижчим за здобутий, немає.

За даними т.в.о. ректора Жанни Семчук, студентів, які виїхали або навчаються в іноземних закладах, також немає. На навчання до університету приймають осіб, які мають дійсні військово-облікові документи, що містять відмітку (штами/печатку) ТЦК та СП, де перебувають на військовому обліку. Окрім цього, студентам видають відповідні довідки на підтвердження факту навчання, які вони особисто подають у територіальний центру комплектування та соціальної підтримки.

На захисті держави від повномасштабного вторгнення рф станом на сьогодні перебувають 38 студентів і троє викладачів університету.

У Національному лісотехнічному університеті України навчаються 1297 осіб, яким більш ніж 25 років. З них 481 здобуває другу і третю вищу освіту (446 – другу і 35 – третю). З усіх студентів вишу зазначеного віку, є 96 жінок, решту становлять чоловіки.

Студентами університету, за даними ректора Володимира Загорського, є жителі переважно заходу України.

З усіх 2537 вступників 2023 року на денній та заочній формах навчання частка осіб, яким більш ніж 25 років, становить 26,35% (у 2023 році на освітній рівень бакалавра вступило 14,8%, а на освітній рівень магістра – 37,9%).

Вік студентів, які навчаються в цьому виші та здобувають другу або третю вищу освіту, від 23 до 58 років. І це переважно чоловіки (80,1%). За кордон виїхали 69 студентів (переважно із заочної форми навчання). Чи навчаються вони паралельно в іноземних освітніх закладах, невідомо.

Більшість студентів, які здобувають другу чи третю вищу освіту (понад 80%) обрали для навчання спеціальності, що мають підтримку держави: лісове і садово-паркове господарство, технології деревообробки, технології захисту навколишнього середовища, будівництво та цивільна інженерія, галузеве машинобудування, хімічні технології та інженерія.

Станом на сьогодні до Сил оборони мобілізовані п’ятеро викладачів, троє працівників та 42 студенти університету (переважно заочної форми навчання). На жаль, є викладачі, студенти і випускники університету, які загинули на фронті.

В Українському католицькому університеті станом на 4 жовтня є 426 здобувачів вищої освіти, які досягли 25-річного віку. З них 220 жінок і 206 чоловіків. 14 студентів навчаються на першому (бакалаврському) рівні, 396 – на другому (магістерському) рівні, 16 – на третьому (освітньо-науковому) рівні. 389 студентів перебувають на денній формі навчання, 37 – на заочній. Найстаршому студентові УКУ 68 років.

Серед обраних спеціальностей переважає менеджмент (178 осіб), а також психологія (81), богослов’я (46), публічне управління та адміністрування (45). За програмами академічної мобільності в іноземних вишах на даний час навчаються 20 студенток.

На сьогодні мобілізовані 21 студент і 13 працівників вишу. УКУ здійснює військовий облік студентів згідно з вимогами постанови Кабміну.

Тvoemisto.tv надіслало запити щодо кількості так званих повторних студентів на адреси кількох університетів або їхніх філій, державних і приватних вишів у Львові, як-от: Львівський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом, Львівська філія Київського національного університету культури і мистецтв та Ужгородський національний університет. Однак поки що відповіді немає.

 

Кількість студентів, що вчаться на бакалаврських програмах і вступили на базі диплому бакалавра. Майже 99% є платниками:

Кількість студентів, що вчаться на магістерських програмах і вступили на базі диплому магістра:

Джерело: Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) Реєстр суб'єктів освітньої діяльності у ЄДЕБО веде ДП «Інфоресурс», підпорядковане МОН України

Не можна бути вічним студентом - правник

В одному з університетів на другому курсі навчається 42-річний Тарас. До вишу вступив у жовтні 2022 року. Признається, що за весь час навчання в університеті був лише двічі, частіше телефонує старості групи перед сесією. Навчання у нього платне. У Львові працює менеджером з продажу товарів. каже, що коли дізнався про можливість вступити у виш, то зробив це.

«Так, на пари чи сесії не їжджу, але ж вчуся. Хіба не маю права? Маю одну вищу освіту – інженерну, але то було давно. Тепер здобуваю другу – економічну. Вона потрібна мені для роботи. Я не сиджу склавши руки, а працюю, наповнюю бюджет, допомагаю військовим, відвожу гуманітарку», – пояснює він.

Практикуюча психологиня Марія Баранкевич, яка раніше працювала у військкоматі в призовній комісії, частково розуміє чоловіків, які не хочуть іти на війну:

«Хтось купує собі бронь, стає опікуном, вступає до університету на другу чи третю вищу освіту, знаходить інші способи ухилення … Є різні люди, в кожного різні мотиви, тому засудження тут недоречне. Якщо чоловік не готовий іти до війська, не навчений воювати чи має страх перед війною, то невідомо, чи такий вояк на війні потрібен. Він не рятуватиме ситуацію, навпаки, може зламати всю командну систему. Може, нехай тоді допомагає на місці, донатить, волонтерить?»

З її слів, те, що людина відчуває страх, це нормальною. Звісно, набагато страшніше тим, що зараз на війні, вони з цим відчуттям прокидаються, йдуть у бій і засинають. І одним, і другим варто зрозуміти, що робити з цим страхом, як із ним жити.

Зі слів адвоката Олега Мицика, хоча в статті 53 Конституції України і мовиться про те, що кожен має право на освіту, не варто забувати, що в статті 65 вказано, що обов’язок кожного громадянина – захист Батьківщини.

«Дехто може сказати, що є порушення Конституції України, бо порушується право на освіту. Проте кожен має обов‘язок захищати свою державу. У законі про військову службу, де мовилося про строкову службу довоєнного часу, було чітко сказано, що право на відстрочку мають особи, які вперше здобувають вищу освіту. Ба більше, військкомати відстежували – якщо після здобуття ступеня бакалавра студент переходив на заочне навчання, то підлягав мобілізації.

Інформаційний привід настав після слів президента, мовляв, до нього звернулися військові щодо збільшення кількості мобілізованих осіб. Після того чітко прозвучали слова, що в Закон України про «Мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вноситимуть зміни. Суть цих змін зводиться до того, що в законі може з’явитися віковий бар’єр для вступу на навчання – 30 років, чого раніше не було, а також здобування рівнозначних освіт. Тобто якщо після бакалавра студенти отримують диплом магістра, то це нормально, а якщо другого бакалавра чи другого магістра… Навіщо мати енну кількість освіт? Не можна бути вічним студентом!» – вважає Олег Мицик.

Проєкт, який може стати законом

4 вересня 2023 року у Верховній Раді зареєстрували проєкт Закону про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що передбачає скасування відстрочки від призову під час мобілізації для деяких студентів. Зокрема, право на відстрочку можуть втратити студенти, які здобувають освіту рівну або на рівень нижчу від уже здобутої. Зі слів авторів ініціативи №9672 – нардепа Федора Веніславського, Мар'яни Безуглої та Ірини Констанкевич, це скасує «схему» ухилення від мобілізації шляхом вступу до вишу.

Як зазначено в пояснювальній записці, торік до українських навчальних закладів зарахували 106,8 тисячі чоловіків призовного віку, які почали здобувати освіту рівнозначну або нижчу за рівнем від попередньої. Цього року таких чоловіків уже більше ніж 75 тисяч. В одному з ефірів телемарафону народний депутат Федір Веніславський сказав, що для уникнення призову шляхом вступу до вишів скористалися майже 60 тисяч громадян України.

Стаття 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що за здобувачами професійної (професійно-технічної), професійної та вищої освіти, асистентами-стажерами, аспірантами та докторантами, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, зберігається відстрочка від призову під час мобілізації. 

У згаданому законопроєкті пропонується, щоби під час мобілізації не призивали: здобувачів професійної (професійно-технічної), професійної вищої та вищої освіти, які за денною чи дуальною формою здобувають рівень освіти вищий за раніше здобутий у послідовності, визначеній Законом України «Про освіту», якщо навчання було розпочате не пізніше року досягнення претендентом на освіту 30-річного віку, а також докторантів, які навчаються за денною або дуальною формою здобування освіти.

«Я запропонував, щоби люди, які навчаються у послідовних видах освіти, мали право на відстрочку, а ті, що вступили на другу-третю-четверту вищу освіту після 30 років, таким правом на відстрочку скористатися не могли», – заявив Федір Веніславський.

Член фракції «Слуга народу» сподівається, що після ухвалення дія цього документа пошириться і на чоловіків, які скористалися вступом до вишів для ухилення від мобілізації в 2022 році.

Ініціативу щодо мобілізації чоловіків, які здобувають другу вищу освіту, також підтримав голова профільного комітету ВР Сергій Бабак: «У 2019 – 2022 роках майже 40 тисяч чоловіків, яким більш ніж 25 років, вступали до закладів освіти, в 2022-му – вже понад 106 тисяч, а в 2023-му – понад 76 тисяч. Але вступна кампанія ще не завершилася. Що означає різниця 106-40=66 тисяч чоловіків? Це 13 бригад. Тільки за 2022 рік».

Із його слів, профільний комітет і МОН не ініціюватимуть жодних обмежень, бо це буде порушенням конституційного права, але Міноборони і Генштаб можуть зробити відповідні запити, щоб дозволити мобілізувати такі категорії студентів.

Законопроєкт не відповідає нормам європейського права - експерти

Відповідно до Карти проходження проєкту, 13 вересня надійшов висновок Комітету з питань європейської інтеграції, а 6 жовтня свою оцінку дало Головне науково-експертне управління.

У першому висновку мовиться про те, що проєкт закону в запропонованій редакції не відповідає праву Європейського Союзу, оскільки не забезпечує відповідність принципам рівності та недискримінації. Серед аргументів є те, що положеннями статті 21 Хартії основних прав Європейського Союзу заборонена будь-яка дискримінація за будь-якою ознакою. Також у статті 14 Хартії основних прав Європейського Союзу кожному гарантоване право на освіту і на доступ до професійного навчання та його продовження.

«Беручи до уваги все викладене, проєкт Закону у запропонованій редакції не відповідає праву Європейського Союзу, оскільки не забезпечує відповідність принципам рівності та недискримінації», – читаємо у висновку Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

А в листі Головного науково-експертного управління зазначено, що проєкт на час підготовки висновку не включений до Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2023 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.02.2023 р. №2910-IX.

Крім того, розглянувши проєкт, науково-експертне управління дало певні зауваження та пропозиції, у яких мовиться, що, відповідно до ст. 3 Закону України «Про освіту», здобувати освіту можна впродовж усього життя (ч. 1) незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак (ч. 2). 

Водночас у ч. 9 ст. 3 Закону України «Про освіту» сказано, що «закон може встановлювати особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії)». Крім того, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану право на освіту може бути обмежене.

Тому в питанні врегулювання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації осіб, які здобувають освіту, треба досягти балансу між забезпеченням державою права особи на освіту та обов’язком громадян захищати державу, що загалом забезпечує її територіальну цілісність.

На думку адвоката Олега Мицика, зміни до закону про мобілізацію, які стосуються освіти, мають всі шанси на ухвалення. Отож багатьом українцям доведеться мати справу з військкоматами:

«Думаю, закон таки ухвалять. І особи, які сьогодні вчаться, щоби здобути другу чи третю вищу освіту, підлягатимуть призову і втратять відстрочку. А військкомати знову запросять їх для уточнення даних та пред’явлення документів».

________________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.