Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
У гонитві за світовими брендами ми часто забуваємо про те, що в Україні також є конкурентоспроможні виробники. Можливо, навіть кращі, з більш ексклюзивною продукцією, аніж закордонні. Функціональні столи-трансформери для ноутбуків, мобільні меблі для людей із обмеженими можливостями, креативні крісла-гойдалки – те, що нині пропонує крафтова майстерня Holy Wood як виробник якісних меблів та декору з фанери за ціною, доступною кожній українській родині. Завдяки різносторонній підтримці Львівського регіонального партнерства зайнятості ОПЛІЧ сім’ї Головачових вдалося не лише купити обладнання, а й почати втілювати свою мрію.


Почали з нуля, бо повертатися нікуди
Крафтова майстерня Holy Wood – це сімейний бізнес 42-річної Катерини Головачової, який полягає у виробництві функціональних меблів і декору з фанери. Раніше жінка мала великий досвід онлайн-продажу дитячих меблів від українського виробника з Мелітополя. Через те, що місто окупували, виробництво зосталося там, і Катерина опинилася без роботи.
Із Запоріжжя ця родина – чоловік, дружина і двійко дітей – переїхала в 2014 році. Коли почалася війна, дім, який власноруч збудував голова сім’ї Дмитро Головачов і в якому мешкала родина, був розміщений досить близько до зони бойових дій, тож залишатись у ньому було вкрай небезпечно.

Як розповідає Дмитро, нестабільною ситуація в Запоріжжі стала відразу після Революції Гідності. Дивним чином напередодні цих подій у їхньому будинку загорівся дах. Відновлювати житло і залишатись у місті, де масово почали говорити про утворення ЗНР, Головачови не хотіли. Через забруднене повітря металургійних підприємств, часті кислотні дощі, рожевий пил на вікнах та в кімнатах на бронхіт часто хворів їхній син.Тому вирішили продати будинок і виїхати з міста.
Спочатку подалися до Києва, відтак за кордон до друзів і родичів, згодом повернулися в Україну, побували на Закарпатті та, зрештою, зупинились у Львові. Зараз родина усвідомлює, що виїхати з рідного міста було правильним рішенням. По-перше, забули про недуги сина, по-друге, змогли врятуватися, бо той будинок у Запоріжжі повністю зруйнувала ворожа ракета.

Там, у рідному місті, в Катерини і Дмитра залишилися батьки. Кажуть, час від часу їх навідують, але від того ще більше стресують.
«Тепер ми вважаємо себе галичанами і тішимося, що змогли знайти себе, реалізуватися саме тут», – каже подружжя Головачових.
У той час, як у Львові чоловік ходив на роботу (є майстром з натяжних стель), а діти до школи, Катерина потроху впадала в депресію. Одні роботодавці відмовляли їй через вік, другі закидали, що людина, яка звикла працювати на себе, не зможе влитись у колектив.

Про навчання провадження бізнесу та тренінгу «Розпочни і вдосконалюй свій бізнес» від Львівського регіонального партнерства зайнятості ОПЛІЧ Катерина дізналася випадково, побачивши наприкінці червня 2023 року оголошення в соцмережах. І вже на першому занятті зародилася ідея створення власного виробництва меблів. А далі зневірена безробітна жінка перетворилася на впевнену підприємницю з докладним бізнес-планом і грантом на обладнання для майстерні.
Життя кардинально змінилось, але треба йти далі
Завдяки п’ятиденному інтенсивному тренінгу та сертифікованому тренеру з міжнародної організації праці Іванові Харченку Катерині Головачовій вдалося проаналізувати свій життєвий досвід і зрозуміти, що найбільше вона любить, чим хоче займатися. Звісно ж, меблями.
«Було важко, бо тренінг, ідея, бізнес-план, розуміння справи заполонили цілі дні, навіть ночі. Але водночас це було класно, драйвово. Слова тренера «полюби проблему свого клієнта більше, аніж свою ідею» стали основою бізнес-ідеї. Хоч меблева ніша і знайома мені багато років, проте я шукала унікальність, хотіла підкреслити соціальну актуальність меблевих виробів. Це мала бути така торгова пропозиція, яка задовольняла б попит багатьох, щоб мої меблі «підлаштовувалися» під людей, а не навпаки», – розповідає Катерина Головачова.

Щоби вивчити меблевий ринок, зрозуміти, що саме є затребуваним, жінка щодня моніторила не лише українські, а й американські та європейські сайти. Переконавшись, що в тренді акцент на здоров’я, вирішила пропонувати свою продукцію людям, які мають проблеми з хребтом, очима, поставою. Усе мало бути зручним, легко складатися/розкладатися, транспортуватися.
«Я як онлайн-черв’як, який усюди лазить, щось шукає. Але це не плагіат, бо доводиться багато додумувати свого. Наприклад, у Америці та Європі я бачила столи, у яких регулюється висота. Людина може працювати за ними сидячи або стоячи. Однак усе дуже велике, важке, дороге. Не кожен українець може таке придбати, а під час війни, коли люди часто переїжджають з одного місця в друге, ще й перевозити», – пояснює співрозмовниця.

Вирішили працювати в трьох напрямках: перший – виготовляти креативні меблі з фанери (столи-трансформери з регулюванням висоти, крісла-гойдалки, столики для сніданку), другий – робити меблі для людей із обмеженими можливостями (мобільні столи для колісних крісел) і третій напрям – створювати сувенірну продукцію (мапи України, іграшки, підставки під гарячі страви та напої).
Під час вибору матеріалу зупинилися на фанері, яку в Європі масово використовують для створення креативних меблів. З нею легко працювати, вона недорога. Матеріал купують на Львівському фанерному заводі (здебільшого забирають залишки), а також у постачальників з Литви та Латвії. Ціна виробу може сягати трьох-чотирьох тисяч, а не 10-ти, як у багатьох інших виробників.
Усю продукцію, нюанси, як-от точка беззбитковості, прямі й непрямі витрати, амортизація обладнання, потрібно було прописати в бізнес-плані. Жінка признається, що з цифрами та підрахунками було найважче, але з допомогою тренера все вдалося.

Взявши участь у конкурсі бізнес-планів «Розпочни і вдосконалюй свій бізнес» (на конкурс було подано 51 заявку, 27 – стали переможцями – Ред.) Катерині Головачовій вдалося переконати грантовий комітет конкурсу, що її ідея має право на життя, є унікальною торговою пропозицією.
Сума гранту, який дали жінці, становила три тисячі доларів. За ці гроші вдалося придбати для роботи ручний інструмент, розкрійний станок, пилу для розкрою.
Жінка каже, що навчання тренінгом не обмежилося, що вона й далі має змогу долучатися до подій, навчань і майстерок від Львівського регіонального партнерства зайнятості ОПЛІЧ.

«Святі дерева» Катерини Головачової
Крафтову майстерню з виготовлення меблів та декору Катерина Головачова разом із чоловіком назвала Holy Wood (Холі Вуд), що в перекладі з англійської означає «Святі дерева».
«У цієї назви є кілька сенсів. Наприклад, наше прізвище Головачови англійською звучить як Холівачови, де в перших двох складах – «холі». Ми родина віруюча, тому вирішили додати ще й слово «свята». Вийшла непогана креативна назва, яка асоціюється з нами», – пояснює чоловік Дмитро, втілювач усіх Катерининих ідей. Магістр металургії сам стоїть за верстатами, вирізає, шліфує, доводить до кінцевого вигляду.
«Моя професія на Львівщині (магістр металургії – Ред.) – як балерина на хлібокомбінаті. Без пуття. Тому довелося пристосовуватись», – каже він.

Масове виробництво у крафтовій майстерні ще не налагоджене. Для цього потрібно знайти більше приміщення, аніж підвал у житловому будинку неподалік від Львова.
Із проданих наразі лише красива хлібниця, яку купив чоловік із Закарпаття, решту готових виробів тестують, доводять до досконалості. У планах налагодити продаж столів-трансформерів із регулюванням висоти для роботи з ноутбуком, переносних столиків для колісних крісел, сходів для будинків, розбірних крісел-гойдалок, столиків для сніданку, кухонних дощок, підставок під гарячі страви, трибун для виступів, мольбертів, пюпітрів тощо.

Для цього Катерина Головачова уже веде перемовини з кількома готелями (найбільше зацікавлені столиками для сніданків), із працівниками ІТ-сфери (продаж столиків-трансформерів), із пораненими військовими, в яких ампутовані кінцівки (зацікавлені переносними столиками), а також з одним із інтернет-магазинів, мережею торговельних центрів, кількома закладами харчування та відпочинку.

Жінка впевнена: щойно знайдеться приміщення, буде створений сайт і налагоджена реалізація продукції, робота кипітиме. Переглянути пропозиції, зразки продукції Holy Wood можна в інстаграмі.

«Моя участь у грантовій програмі від ОПЛІЧ – це рестарт життя. Не знаю, де я зараз була б, якби не проєкт і допомога у відкритті власної справи. Завдяки їм вважаю свій старт успішним, бо це запал і віра, що все вдасться. Старатимусь нікого не підвести, бути корисною Україні, відбудовувати її економічно та покращувати життя своїми виробами», – наголошує засновниця крафтової майстерні Holy Wood Катерина Головачова.

Сайт: https://oplich.lviv.ua/
Facebook: https://www.facebook.com/oplich.lviv?locale=uk_UA
В межах Проєкту МОП «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні» за фінансування Міністерства закордонних справ Данії та уряду Німеччини, за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH
Виконавчий партнер Проєкту- ГО "Центр «Жіночі перспективи» Львівське регіональне партнерство зайнятості «ОПЛІЧ».
Ольга Шведа
Фото: Твоє місто / Анастасія Смольєнко
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Треба зберегти!». Про давню пам'ятку у Львові з лікерами за столітніми рецептами
- Чому дешева вода – це ілюзія та як убезпечитись від водного колапсу Львова
- Євген Головаха: в українців сталися дивовижні принципові зміни
- «Цим треба горіти», – Андрій Жолоб про плани на посаді, якої у Львові ще не було
- Відключення світла у Львові. Що нас чекає далі та все, що треба знати
- Про три козацькі чайки, збудовані у Львові, де нема виходу до моря
- Як львів'янам готуватися до зими: що справді може бути з теплом, світлом і газом
- Історія тривалістю 10 років, або Як у Львові досі будують сміттєпереробний завод
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Радянські сховища, холодні підвали чи «кімнати безпеки»: що зараз з укриттями у Львові
- «Це сколихнуло львів'ян!», або Як місто трансформується в новітній культурний хаб
- Будівельна «карта» України: де на ній Львів, де найбільше будують та в кого найдорожче
- Минуле і майбутнє давнього палацу на Львівщині. Цікаві факти та чи вдасться зберегти
- «Він загинув за мене і за Тебе». Львів попрощався із Андрієм Парубієм
- Таємниці під нами. Що ховає земля давнього Львова і з чого місто починалося насправді
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- «Винні ви! – Ні, ви!» Під стінами Ратуші мерія й поляки сперечалися через сміттєпереробний
- Андрей Шептицький. Helicopter View
- «Маємо вийти мільйонами!» – 17-річний студент на мітингу у Львові. День другий
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу



