«Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську

1174 0
Частка громадян України, які спілкуються українською в повсякденному житті, за рік після повномасштабного вторгнення зросла до 71%, тоді як у 2021 році цей показник становив 64% – такими є результати опитування фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучерева» та «Центру Разумкова». В Україні з'являється щораз більше курсів для вивчення рідної мови. Тvoemisto.tv відвідало один із львівських розмовних клубів, де опановують українську, та поспілкувалося з його учасниками. Нас зацікавило,зокрема, що підштовхнуло цих людей до переходу на рідну мову, а також, з якими труднощами їм довелося зіштовхнутися в процесі цього.

Чимало російськомовних громадян України почали активно вивчати українську. Але чи є для цього достатня кількість ресурсів? У Львові діє рух «Єдині». Це проєкт освітньої та психологічної підтримки для переходу на українську мову, а також навчальний курс, який триває 28 днів і включає онлайн-завдання, розмовні клуби, корисні вебінари. Водночас це спільнота однодумців, створена для обговорення питань історії, культури і підтримки мовної стійкості. Рух створений за участі ініціативи «Навчай українською» та за підтримки ГО «Українська гуманітарна платформа».

Розмовні клуби «Єдині» працюють у 30 містах України і за кордоном – у Любліні, Варшаві, Роттердамі, Вільнюсі та Празі. У Львові осередок функціонує на Сихові, у Wiki-бібліотеці. 

Щовівторка 10-15 охочих разом із модератором беруть участь у розмовному клубі з української мови. Основна його мета – через емоційний аспект «прийняти мову всередину», каже модераторка Тетяна Жітеньова. 

«Мені важливо, щоб вони почали спілкуватися українською в побуті, не боялися висловлювати свої думки щодо мистецтва, родини чи історії. Тому ми більше часу приділяємо спілкуванню та читанню», – каже вона.

Більшість учнів становлять внутрішньо переміщені особи, які опинились у Львові під час повномасштабного вторгнення. Однак 20% із них – львів’яни, які все життя спілкувалися російською, а тепер хочуть вивчити українську. В розмовних клубах вони обговорюють різні лексичні теми, цього разу говорили про рослини. Модераторка каже, що вчиться разом із учнями, адже й сама не від народження україномовна:

«Я сама з Харкова, опинилась у Львові в квітні 2022-го. Звісно, Харків є переважно російськомовним містом, тому я почала свій шлях переходу на українську з 2014 року завдяки навчанню в університеті. Хочу сказати, що загалом з 2014 року дуже багато харків’ян перейшли на українську. В 2022-му я долучилася до розмовних клубів як слухачка, щоби покращити мову та знайти однодумців. Потім трохи відновилася ментально і почала в бібліотеці проводити кіноклуб та вечори українського живопису. Коли шукали нового модератора для розмовних клубів, я відгукнулася».

На засідання розмовного клубу до сихівської бібліотеки ходять переважно жінки. Під час заняття тут панує приязна атмосфера: ніхто нікого не перебиває, не критикує, тільки люб’язно підказує. Тетяна Жітеньова за фахом журналістка, а також психологиня, намагається, щоби ці клуби були й терапевтичними. 

«У 2022 році багато хто з їхніх учасників опинився в іншому регіоні, в іншому мовному середовищі, тому закрився. Я дуже пишаюся тим, що ці люди переступили через мовний бар’єр і страх помилитися. Вони сміливо висловлюються і знаходять тут друзів. Часто чую, що не лише на уроці, а й між собою вони спілкуються українською, що дуже важливо», – вважає модераторка. 

За півторагодинний урок жінки по черзі читають, вивчають нові слова і правила граматики. Модераторка сама складає програму, користуючись напрацюваннями Олександра Авраменка та Феодосії Колесник. Також учасники клубу часто переглядають відео та фільми українською. Головним тут є спілкування. Наприклад, на останній зустрічі учасниці обговорювали улюблені рослини. Тетяна, зокрема, розповіла, що її мама на рідній Херсонщині вирощувала гібіскус. Це не класичне шкільне навчання з контрольними або диктантами.

«Коли люди поважного віку, то їм уже не так потрібно вчитися правильно писати, як спілкуватися на побутовому рівні. Тому їм більше підходить розмовний жанр», – пояснює Тетяна Жітеньова.

Wiki-бібліотека, у якій засідає розмовний клуб, розташована біля модульного містечка на Сихові, тож сюди приходить одна з його мешканок – 75-річна Світлана Іванова. Її батьки – росіяни, які під час Другої світової війни вирішили оселитися на Вінниччині. А оскільки в її родині говорили російською, а в школі вона спілкувалася українською, то майже все життя частіше говорила суржиком. 

«Не можу сказати, що я не знала української, але дуже багато в моєму лексиконі було русизмів. Російські слова просто врізалися в мій мозок, тому важко говорити чистою українською. Але українська завжди була мені рідна, я захоплююся людьми, які ідеально володіють нею», – признається жінка. 

Пані Світлана тривалий час жила в Маріуполі, тримала 11 котів. У її будинок влучила російська ракета, і тепер жінка мешкає в модульному містечку на Сихові. 

«Ще одна жінка в модульному містечку порадила мені ці курси в бібліотеці два місяці тому. Мені дуже подобаються розмовні курси, а ще тематичні вечори. Нещодавно ми робили з ниток ляльку. І хоч я вже стара, мені було дуже цікаво. Під час переїду я втратила слуховий апарат, тому на ліве вухо не чую. На щастя, модераторка сідає біля мене і голосно все пояснює», – розповідає Світлана Іванова.

Треба сказати, що розмовний клуб відвідують і ті, для кого це вже не перші мовні курси. 53-річна Наталія з Миколаєва до 2014-го розмовляла лише російською, адже не вивчала рідну мову в школі. До вивчення української її підштовхнула донька, яка придбала онлайн-курс.

«Після 2014 року до мене прийшло усвідомлення, що треба переходити на українську, але в Миколаєві дуже мало спілкуються рідною мовою. Одна річ вчити теорію, а друга – спілкуватися. Я в Миколаєві викладала малювання, і діти почали мене вчити. У 2022 році я заглибилась у вивчення української мови, і вона насправді допомогла мені пережити початок війни. В квітні того ж року ми приїхали до Львова, і я почала відвідувати засідання розмовного клубу в бібліотеці. З того часу в побуті спілкуюся тільки українською, перейшла на україномовний контент. Знаю чимало людей, які стараються вивчити українську, але дивляться фільми російською. На мою думку, це сповільнює процес навчання», – висловлює свою думку Наталія. 

Зі слів миколаївки, найважче у вивченні української мови – почати спілкуватися нею, вивчати не окремо від російської, а порівнюючи. Російськомовна людина боїться помилитися, тому потрібно багато говорити українською, щоби подолати мовний бар’єр і водночас звикнути до вимови, бо багато звуків різняться: 

«У 2014-му і 2015 роках було дуже мало курсів для дорослих, на яких вчили російськомовних української. Це ж важливо – порівнювати мови, зокрема граматику, і навпаки – позбуватися мовних кальок».

Де у Львові навчають української

Однак не лише у Wiki-бібліотеці проводять безкоштовні курси з вивчення української мови. Для всіх охочих удосконалити свої знання рідної мови у нашому місті діють курси, а також проводять заняття офлайн і онлайн: 

  • Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (м. Львів, вул. І. Огієнка, 18а). Зареєструватися на курси можна за посиланням. Контактний тел. +380975152190 (Оксана).

  • Бібліотека-філія №6 ім. Олега Ольжича (м. Львів, вул. Городоцька, 139).

  • Дитяча бібліотека-філія №22 (м. Львів, вул. С. Петлюри, 22).

Також є чимало інтернет-ресурсів, на яких можна вивчати українську мову онлайн.

«Мова – ДНК нації»

Це інтерактивний сайт, який пропонує вивчати мову через різні інструменти: блог, вправи, диктанти. Водночас є змога перевірити свій текст і виявити граматичні, лексичні й орфографічні помилки. 

Офіційний сайт української мови 

Цей ресурс буде корисний як для початківців, так і для більш досвідчених учнів. У ньому зібрані основні правила мови. Окремий розділ сайту присвячений історії української мови, тож завдяки цьому сервісу можна не тільки поглибити свої мовні знання, але й зрозуміти хід історичних подій. 

Застосунок Р.І.Д.

Р.І.Д. – це додаток для покращення української мови і вивчення історії та етнографії України. Щодня тут пропонують три нові слова для запам’ятовування. За кожне слово нараховують внутрішню валюту –  «пісок часу».   

MOVA.info

На сайті розміщені електронний підручник з української мови, словники та ігри. На порталі співробітники Інституту філології Київського університету імені Тараса Шевченка підготували проєкти «Корпус української мови», «Морфемно-словотвірна база української мови» та «Електронний підручник», який містить теоретичну та практичну частини і тести.

Онлайн-курс «Українська мова» від освітнього проєкту «Education Era»

Безкоштовний курс української мови та літератури від «Education Era» складається з 14 лекцій і триває шість тижнів. У ньому є розділи мовознавства, фонетики, орфографії, лексики та фразеології. В процесі навчання треба скласти два іспити – проміжний і завершальний. 

Курс «Українська за 27 уроків» 

Курс для тих, що воліють спілкуватися українською в побуті. Проєкт «Є-мова» – це платформа з вивчення української мови з акцентом на живе спілкування. Курс складається з відеоуроків і конспектів, проміжних тестів і творчих завдань.

Наталія Вареник

Фото зі сторінки Wiki-бібліотеки

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

____________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!