Фото: LvivTech.City
Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
Парк LvivTech.City займе територію 107 000 м² і буде розташований у промзоні колишнього заводу «Львівприлад» на вул. Стрийській. З цієї вулиці можна швидко дістатися до центру міста. Поруч є одні з найбільших львівських парків – Стрийський парк та Центральний парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького. Вхід до першого – одразу через дорогу.
Цей район швидко розвивається та є одним зі молодіжних студентських осередків, адже поруч розміщене студмістечко сучасного Українського католицького університету.
Інноваційні парки – це не класичний термін, а визначення, яке придумала команда LvivTech.City під час роботи над цією концепцією. З погляду девелопменту це територія комплексної забудови, яка включає різноформатні об’єкти нерухомості з метою забезпечення необхідної інфраструктури для того, щоб резиденти мали змогу задовольнити свої потреби у форматі «живи – працюй – навчайся – відпочивай».
Інноваційний парк побудований за філософією, яка дозволяє резидентам перебувати в ньому цілодобово. Він забезпечує можливість повноцінного проживання, праці, навчання та відпочинку. Ті, що перебувають у парку, є резидентами двох типів: мешканці та працівники. Головна ідея в тому, щоб максимальна кількість людей, які працюють в інноваційному парку, і проживала в ньому. Тоді людина зможе скористатися всіма перевагами інноваційного парку та оптимізувати свій час.
«Це середовище, яке мусило б задовольняти потреби людини у форматі 24/7 365 днів у році. Якими будуть ці потреби, передбачити на наступні 10-20 років непросто, адже деякі з них базові, а деякі додаткові. Тому це потребує гнучкості, яка закладена в архітектурно-планувальних та об’ємно-просторових рішеннях щодо парку», – каже віцепрезидент UDP та керівник напряму розвитку інноваційних парків в Україні Віталій Мельник.
Парк інтегрований у місто
Площа офісної частини – 42 000 м², житлової частини – 48 000 м², інфраструктури – 17 000 м². Загальна площа території – 107 000 м².
Коли архітектори працювали над фасадом LvivTech.City, то ретельно вивчили навколишню територію. Зокрема, біля інноваційного парку розташований австрійський будинок, пам’ятка архітектури, у який 6 липня 2023 року влучила російська ракета. Його форми й просторові рішення взяли до уваги. Скруглення та колір збігаються з фасадом пам’ятки. Офісний центр інтегрований у довколишнє середовище. Його будівля заввишки п’ять поверхів, щоб не вирізнятися серед історичної невисокої забудови.
Усі будівлі в LvivTech.City сертифіковані стандартами зеленого будівництва. Офісні сертифікують за американським стандартом LEED, а житлові – за британським BREEAM. Ці стандарти забезпечують екологічність та певний рівень енергоефективності.
«Це наша соціальна відповідальність, адже будівлі генерують найбільше вуглецю у світі в процесі будівництва та експлуатації. Сертифікація LEED контролює кожен крок, починаючи від ідеї, проєктування і закінчуючи будівництвом та експлуатацією. У LvivTech.City бізнес-центр сертифікований найвищим стандартом в Україні LEED Gold. Для кращого розуміння: такий сертифікат має офісна будівля The New York Times. Команда отримала цей сертифікат на початку непростого 2023 року», – пояснює віцепрезидент UDP.
У ландшафтному дизайні парку використали природні матеріали, де це доцільно та естетично правильно. Проєктуючи кожен метр офісу, команда думала над екологічністю, зручністю та ергономічністю. Сучасні технології дозволяють відмовитися від сталого робочого місця та дозволяють працювати на відкритому повітрі за двох умов: зручне місце і високошвидкісний інтернет. Ці два параметри забезпечені на всій території парку. На бажання можна працювати біля дитячого майданчика, на балконі квартири чи за столиком у кав’ярні з горнятком кави.
Багато уваги приділили й озелененню, характерному для Західному регіону. Рослини висадили не лише на території забудови, але й загалом на вулиці Стрийській. Там уже ростуть кущі, які захищають тротуар від пилу проїжджої частини. Вся територія парку буде озеленена таким чином, щоб резиденти почувалися так, ніби перебувають у продовженні Стрийського парку.
Більше часу для сім’ї та друзів
Пандемія довела, що важливо мати все у пішій доступності. У локдаун стало зрозуміло, що кожен зайвий кілометр є критичним. Парк LvivTech.City об’єднує все необхідне на одній території, що значно економить найцінніший ресурс – час.
«Для прикладу, в Києві людина витрачає на дорогу з дому на роботу і назад у середньому півтори години на день. Схожа ситуація і у Львові. Ми як мінімум один день на місяць витрачаємо на дорогу, 12 днів на рік. Тобто майже два тижні випадає з життя, щоб лише доїхати з точки А в точку Б», – каже Віталій Мельник.
Інноваційний парк дає можливість економити час, витрачати його на збільшення продуктивності в професійній сфері або на особисті справи в колі сім’ї чи друзів.
Сучасна людина більше не уявляє свого життя без телефона. Резиденти зможуть замовляти всі сервіси у власному смартфоні: оплата комунальних послуг, зустріч гостей, приймання пошти чи замовлення продуктів харчування. Ця рутина потребуватиме мінімум часу.
Все необхідне під боком
При створенні LvivTech.City аналізували довкілля, аби забезпечити мешканців парку всім необхідним та створити повноцінну інфраструктуру. Для цього на території парку будуть затишні кафе, ресторани та широка пішохідна зона.
Для максимально комфортного перебування з дітьми передбачили дитячий садок, Центр дитячого розвитку та різноманітні ігрові майданчики. Не менш важливими у життєвому балансі є краса та здоров’я, тому мешканці LvivTech.City матимуть змогу відвідувати аптеку, медичний центр, салон краси і стоматологічний салон.
Основна цільова аудиторія інноваційного парку – IT-спеціалісти. При сидячій роботі важливо підтримувати активний спосіб життя, тому для працівників передбачили спортзал, майданчики для тенісу, мініфутболу і стритболу, а також окремий велопаркувальний майданчик.
Крім того, на території будуть розміщені сервісні служби, продуктові та крафтові магазини, відділення пошти і банку.
Система безпеки
Безпека є одною з ключових особливостей LvivTech.City. Є дві складові безпеки: фізична та цифрова. Безпеці даних приділяють найбільшу увагу в парку. LvivTech.City поділений на три зони: приватну, публічну і приватно-публічну. В приватну зону матиме доступ лише резидент. Це, по суті, всі двори між будинками. Приватно-публічною стане центральна алея, на яку можуть потрапити всі охочі львів’яни, але в конкретний час. Навколишня інфраструктура буде публічною зоною.
«Ми не робимо закритий доступ, але він контрольований. Люди з неправильними посилами не зможуть потрапити на територію, ми швидко зможемо їх ідентифікувати», – веде далі Віталій Мельник.
На всій території LvivTech.City використовують сучасні системи відеонагляду, а саме відеокамери з аналітикою, які дають можливість реагувати на різну атипову поведінку та швидко віднаходити об’єкт у архіві.
Доступ до офісного центру відбувається за двофакторною системою – це Face ID і доступ за допомогою карти. Face ID працює в рази надійніше, адже звичайну карту можна комусь передати або загубити.
У житловій частині передбачена багатоступенева система доступу. Використовують не лише технічні засоби, такі як камери відеонагляду, а й фізичні – на території є охорона, яка дбає про безпеку на всій території та реагує на звернення мешканців.
Інноваційні парки = економічне зростання
Із погляду бізнесу інноваційний парк – це місце, де традиційна економіка зустрічається з інноваційними технологіями. Це місце трансформації старої радянської сировинної економіки в сучасну інноваційну і високопродуктивну.
Ідея створення інноваційного парку полягає у влаштуванні місця, яке сприяє розвитку економіки України та дає можливість людям заробляти гроші. На противагу йому торговий центр чи житловий квартал є місцями, де люди лише витрачають свої кошти, тому створення інноваційних парків підтримує економіку. Якщо Україна хоче залишатися конкурентоспроможною в світі, потрібно будувати більше таких інноваційних парків.
Наразі зберігається тенденція відтоку талановитої молоді за кордон, тому необхідно створити в Україні місце для її розвитку. В сучасному світі продукти, створені з допомогою IT-технологій, мають найбільшу додану вартість. Концепція інноваційного парку дає можливість резидентам бути ефективнішими, адже компанія, розташована в межах однієї екосистеми, зростає значно швидше. Ефективне об'єднання та використання у такий спосіб талантів української IT-індустрії є запорукою успішного майбутнього країни.
Наталія Вареник
Візуалізація та фото: LvivTech.City
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця