Фото: LvivTech.City
Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
Парк LvivTech.City займе територію 107 000 м² і буде розташований у промзоні колишнього заводу «Львівприлад» на вул. Стрийській. З цієї вулиці можна швидко дістатися до центру міста. Поруч є одні з найбільших львівських парків – Стрийський парк та Центральний парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького. Вхід до першого – одразу через дорогу.
Цей район швидко розвивається та є одним зі молодіжних студентських осередків, адже поруч розміщене студмістечко сучасного Українського католицького університету.
Інноваційні парки – це не класичний термін, а визначення, яке придумала команда LvivTech.City під час роботи над цією концепцією. З погляду девелопменту це територія комплексної забудови, яка включає різноформатні об’єкти нерухомості з метою забезпечення необхідної інфраструктури для того, щоб резиденти мали змогу задовольнити свої потреби у форматі «живи – працюй – навчайся – відпочивай».
Інноваційний парк побудований за філософією, яка дозволяє резидентам перебувати в ньому цілодобово. Він забезпечує можливість повноцінного проживання, праці, навчання та відпочинку. Ті, що перебувають у парку, є резидентами двох типів: мешканці та працівники. Головна ідея в тому, щоб максимальна кількість людей, які працюють в інноваційному парку, і проживала в ньому. Тоді людина зможе скористатися всіма перевагами інноваційного парку та оптимізувати свій час.
«Це середовище, яке мусило б задовольняти потреби людини у форматі 24/7 365 днів у році. Якими будуть ці потреби, передбачити на наступні 10-20 років непросто, адже деякі з них базові, а деякі додаткові. Тому це потребує гнучкості, яка закладена в архітектурно-планувальних та об’ємно-просторових рішеннях щодо парку», – каже віцепрезидент UDP та керівник напряму розвитку інноваційних парків в Україні Віталій Мельник.
Парк інтегрований у місто
Площа офісної частини – 42 000 м², житлової частини – 48 000 м², інфраструктури – 17 000 м². Загальна площа території – 107 000 м².
Коли архітектори працювали над фасадом LvivTech.City, то ретельно вивчили навколишню територію. Зокрема, біля інноваційного парку розташований австрійський будинок, пам’ятка архітектури, у який 6 липня 2023 року влучила російська ракета. Його форми й просторові рішення взяли до уваги. Скруглення та колір збігаються з фасадом пам’ятки. Офісний центр інтегрований у довколишнє середовище. Його будівля заввишки п’ять поверхів, щоб не вирізнятися серед історичної невисокої забудови.
Усі будівлі в LvivTech.City сертифіковані стандартами зеленого будівництва. Офісні сертифікують за американським стандартом LEED, а житлові – за британським BREEAM. Ці стандарти забезпечують екологічність та певний рівень енергоефективності.
«Це наша соціальна відповідальність, адже будівлі генерують найбільше вуглецю у світі в процесі будівництва та експлуатації. Сертифікація LEED контролює кожен крок, починаючи від ідеї, проєктування і закінчуючи будівництвом та експлуатацією. У LvivTech.City бізнес-центр сертифікований найвищим стандартом в Україні LEED Gold. Для кращого розуміння: такий сертифікат має офісна будівля The New York Times. Команда отримала цей сертифікат на початку непростого 2023 року», – пояснює віцепрезидент UDP.
У ландшафтному дизайні парку використали природні матеріали, де це доцільно та естетично правильно. Проєктуючи кожен метр офісу, команда думала над екологічністю, зручністю та ергономічністю. Сучасні технології дозволяють відмовитися від сталого робочого місця та дозволяють працювати на відкритому повітрі за двох умов: зручне місце і високошвидкісний інтернет. Ці два параметри забезпечені на всій території парку. На бажання можна працювати біля дитячого майданчика, на балконі квартири чи за столиком у кав’ярні з горнятком кави.
Багато уваги приділили й озелененню, характерному для Західному регіону. Рослини висадили не лише на території забудови, але й загалом на вулиці Стрийській. Там уже ростуть кущі, які захищають тротуар від пилу проїжджої частини. Вся територія парку буде озеленена таким чином, щоб резиденти почувалися так, ніби перебувають у продовженні Стрийського парку.
Більше часу для сім’ї та друзів
Пандемія довела, що важливо мати все у пішій доступності. У локдаун стало зрозуміло, що кожен зайвий кілометр є критичним. Парк LvivTech.City об’єднує все необхідне на одній території, що значно економить найцінніший ресурс – час.
«Для прикладу, в Києві людина витрачає на дорогу з дому на роботу і назад у середньому півтори години на день. Схожа ситуація і у Львові. Ми як мінімум один день на місяць витрачаємо на дорогу, 12 днів на рік. Тобто майже два тижні випадає з життя, щоб лише доїхати з точки А в точку Б», – каже Віталій Мельник.
Інноваційний парк дає можливість економити час, витрачати його на збільшення продуктивності в професійній сфері або на особисті справи в колі сім’ї чи друзів.
Сучасна людина більше не уявляє свого життя без телефона. Резиденти зможуть замовляти всі сервіси у власному смартфоні: оплата комунальних послуг, зустріч гостей, приймання пошти чи замовлення продуктів харчування. Ця рутина потребуватиме мінімум часу.
Все необхідне під боком
При створенні LvivTech.City аналізували довкілля, аби забезпечити мешканців парку всім необхідним та створити повноцінну інфраструктуру. Для цього на території парку будуть затишні кафе, ресторани та широка пішохідна зона.
Для максимально комфортного перебування з дітьми передбачили дитячий садок, Центр дитячого розвитку та різноманітні ігрові майданчики. Не менш важливими у життєвому балансі є краса та здоров’я, тому мешканці LvivTech.City матимуть змогу відвідувати аптеку, медичний центр, салон краси і стоматологічний салон.
Основна цільова аудиторія інноваційного парку – IT-спеціалісти. При сидячій роботі важливо підтримувати активний спосіб життя, тому для працівників передбачили спортзал, майданчики для тенісу, мініфутболу і стритболу, а також окремий велопаркувальний майданчик.
Крім того, на території будуть розміщені сервісні служби, продуктові та крафтові магазини, відділення пошти і банку.
Система безпеки
Безпека є одною з ключових особливостей LvivTech.City. Є дві складові безпеки: фізична та цифрова. Безпеці даних приділяють найбільшу увагу в парку. LvivTech.City поділений на три зони: приватну, публічну і приватно-публічну. В приватну зону матиме доступ лише резидент. Це, по суті, всі двори між будинками. Приватно-публічною стане центральна алея, на яку можуть потрапити всі охочі львів’яни, але в конкретний час. Навколишня інфраструктура буде публічною зоною.
«Ми не робимо закритий доступ, але він контрольований. Люди з неправильними посилами не зможуть потрапити на територію, ми швидко зможемо їх ідентифікувати», – веде далі Віталій Мельник.
На всій території LvivTech.City використовують сучасні системи відеонагляду, а саме відеокамери з аналітикою, які дають можливість реагувати на різну атипову поведінку та швидко віднаходити об’єкт у архіві.
Доступ до офісного центру відбувається за двофакторною системою – це Face ID і доступ за допомогою карти. Face ID працює в рази надійніше, адже звичайну карту можна комусь передати або загубити.
У житловій частині передбачена багатоступенева система доступу. Використовують не лише технічні засоби, такі як камери відеонагляду, а й фізичні – на території є охорона, яка дбає про безпеку на всій території та реагує на звернення мешканців.
Інноваційні парки = економічне зростання
Із погляду бізнесу інноваційний парк – це місце, де традиційна економіка зустрічається з інноваційними технологіями. Це місце трансформації старої радянської сировинної економіки в сучасну інноваційну і високопродуктивну.
Ідея створення інноваційного парку полягає у влаштуванні місця, яке сприяє розвитку економіки України та дає можливість людям заробляти гроші. На противагу йому торговий центр чи житловий квартал є місцями, де люди лише витрачають свої кошти, тому створення інноваційних парків підтримує економіку. Якщо Україна хоче залишатися конкурентоспроможною в світі, потрібно будувати більше таких інноваційних парків.
Наразі зберігається тенденція відтоку талановитої молоді за кордон, тому необхідно створити в Україні місце для її розвитку. В сучасному світі продукти, створені з допомогою IT-технологій, мають найбільшу додану вартість. Концепція інноваційного парку дає можливість резидентам бути ефективнішими, адже компанія, розташована в межах однієї екосистеми, зростає значно швидше. Ефективне об'єднання та використання у такий спосіб талантів української IT-індустрії є запорукою успішного майбутнього країни.
Наталія Вареник
Візуалізація та фото: LvivTech.City
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи