Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
Фото: Тарас із дружиною та донькою
Попри грайливу усмішку і балакучість, розчарування і виснаження Тарасові не приховати.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну пункт пропуску «Медика-Шегині» бачив чимало: майже 6,2 мільйона українців перетинали кордон саме через нього. Однак тепер на кордоні інша проблема – українські далекобійники очікують повернення додому.
Зараз сьома година вечора, надворі доволі холодно, трохи нижче від нуля. Небо вже кілька годин темне. Яскраво освітлені ресторани та кав'ярні зникають за 20 хвилин дорогою від Перемишля до Медики, а потім відкривається краєвид на засніжені поля з ялинками... і 70-кілометрова черга вантажівок, у якій Тарас залишився на невизначений час.
Від 6 листопада польські далекобійники блокують українсько-польські прикордонні переходи на знак протесту проти скасування обмежень для українських перевізників, які дозволяють їм перевозити вантажі в межах ЄС. Протестувальники стверджують, що дешевша українська робоча сила створила несправедливу конкуренцію польським перевізникам.
Незважаючи на те, що Польща була найближчим союзником України в перший рік війни, віднедавна відносини між країнами різко погіршилися. Зараз ухвалюють важливі рішення щодо вступу України в ЄС, і ці суперечки вказують на те, що інтеграція України в ЄС, у європейський ринок може спричинити серйозні соціальні, політичні та економічні потрясіння навіть серед деяких найсильніших союзників України.
Читайте також: Вартість різдвяного продуктового кошика може зрости через блокаду кордону
У квітні Польща заборонила імпорт українського зерна разом зі Словаччиною та Угорщиною задля захисту власного сільськогосподарського ринку. Питання українських товарів стало одним із центральних та суперечливих на нещодавніх виборах у Польщі.
Фото: На аерофотознімку – українські вантажівки на стоянці біля польсько-українського прикордонного переходу «Корчова», 5 грудня 2023 р. (фото: WOJTEK RADWANSKI/AFP через Getty Images)
Уже згаданий водій вантажівки Тарас зазвичай здійснює три поїздки на місяць і отримує зарплату після кожної з них. Однак через блокаду цього місяця він зміг здійснити лиш одну поїздку, що зменшило його заробіток на дві третини. Чоловік пояснює, що через блокаду йому не вдасться здійснити ще одну поїздку до нового року. Запевняє, що не хоче ризикувати, зустріти Новий рік у черзі на кордоні без своєї сім'ї. Він стурбований тим, що блокада вплине на його фінансовий стан і сім'ю загалом. Мовляв, час війни і так важкий, а тут іще ось такі події… Цього місяця він ще сяк-так зможе звести кінці з кінцями, але блокада означає, що деякі далекобійники потраплять у боргову яму, з якої буде дедалі важче вибиратися.
Фото: Тарас та інші далекобійники (зліва) біля ПП «Медика-Шегині»
До блокади перетин кордону займав день-два, а тепер, зі слів Тараса, доведеться чекати приблизно два дні, перш ніж він зможе перетнути кордон України. А це означає, що якщо йому пощастить, то на перетин кордону знадобиться щонайменше тиждень.
Польські блокувальники нібито пропускають п'ять вантажівок щогодини. А ті, що перевозять військові, гуманітарні та швидкопсувні вантажі, нібито звільнені від блокади згідно з угодою, яку польські протестувальники уклали з польським урядом.
Читайте також: Понад 400 млн євро Україна втратила через блокаду кордону з Польщею
Однак, як каже співрозмовник, часто це не зовсім так. Брат Тараса, який перевозив фрукти, зміг просунутися в черзі з поліцейським ескортом, все ще далеко від фронту – залишилося кілька днів дороги.
Довгі очікування означають не лише особисті фінансові труднощі для водіїв вантажівок, але й виклики для українських компаній, втрати яких зростають. Витрати на пальне, необхідне для роботи рефрижератора впродовж стількох днів блокади, означають, що вартість доставки швидкопсувних продуктів величезна (іноді продукти все одно псуються), і власники бізнесу, увесь їхній персонал відчують погані наслідки.
«Думаю, не один бізнес в Україні буде змушений закритися через цю блокаду. Знаю випадок, коли з вантажівки довелося викинути половину бананів, бо вони зіпсувалися», – каже він.
Фото: Чайник стоїть на вогні для того, щоб українські водії вантажівок могли зігрітися на стоянці біля ПП «Корчова» (фото: WOJTEK RADWANSKI/AFP через Getty Images)
І, звісно ж, утилізація непридатної продукції також спричиняє додаткові витрати для бізнесу. Тарас розповів, що якщо військову допомогу ще супроводжують у перших рядах, то гуманітарну часто не пропускають.
Сміється, коли я запитала, чи може він показати мені вантажівку з гуманітарною допомогою, про яку говорить. Її нема в полі зору.
«Я знаю одного хлопця, але туди треба йти багато кілометрів», – веде далі він, показуючи у бік черги вантажівок, яка зникає за обрієм.
Прикордонний пункт пропуску "Медика-Шегині", який має намір перетнути Тарас, є останнім заблокованим, однак черга вже у 14 разів довша за ту, що була до блокади. Тоді вона простягалася лише на п’ять кілометрів.
Черга така довга через випадкові проміжки на кшталт того, що дозволив нам зупинитися і поговорити з Тарасом. Більшість із них – до сотні метрів.
Читайте також: На кордоні з Польщею помер ще один водій вантажівки
«Поліція розділила нас після того, як ми намагалися провести акцію протесту минулого тижня... Ми просто ходили і стукали в двері вантажівок, що стояли в черзі, кажучи: «Ми протестуємо, проходьте!»
Тарас пояснює: щонайменше 50 українських далекобійників зібралися на пішохідному переході, щоб заблокувати пішохідний рух на кілька годин, поки польська поліція не приїхала з кузовними щитами і не змусила їх роз'їхатися. Вони робили це кілька днів поспіль.
Це разючий контраст із залученням польської поліції щодо польських протестувальників, які спричинили блокаду, оскільки саме поліція фактично здійснює блокаду від імені протестувальників.
Фото: У хатині польських протестувальників спостерігають, як поліція зупиняє українську вантажівку
«Це не тільки погано для бізнесу, але й важко для нас, водіїв», – бідкається Тарас. Каже, важко перебувати у вантажівці цілий тиждень, нема змоги стати під душ, дуже мало туалетів. Від початку блокади двоє далекобійників померли в черзі. Чоловік запевняє, що у водіїв є їжа, тепло, але всі вони хочуть додому.
Фото: Тарас на прогулянці за 2 км від своєї вантажівки
Однак далекобійники на кордоні не єдині, чиї доходи зменшуються.
Ми мали нагоду поспілкуватися з польським фермером, одним із протестувальників під час блокади. Він є представником «Обдуреного села» – польської асоціації фермерів, яка має дуже тісні зв'язки з «Конфедерацією» – польською ультраправою політичною партією. Саме вони взяли активну участь в організації блокади.
Я запитала, чи почувається він обдуреним. «Ні, нас не обдурили, нас підвів наш уряд», – відповідає фермер і пояснює, що поляки не здійснювали належного контролю, коли відкрили свої кордони для українських водіїв і товарів, і тепер польська продукція повністю втратила рентабельність, бо ринок насичений українською. Співрозмовник каже, що, для прикладу, до війни тонна кукурудзи коштувала майже 240 доларів, а зараз менш ніж 100 доларів.
Такі образи переплелися з ксенофобією з боку польських ультраправих, що загрожує відносинам між Польщею та Україною, які донедавна були дружніми. Очевидно, європейська інтеграція України, як і багато інших речей, не обійдеться без боротьби…
(Олександра Гай Аlessandra Hay)
Цей матеріал створено у співпраці з Counteroffensive.News
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Цей матеріал створено у співпраці з Counteroffensive.News
Вибір Твого міста
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Кошти є, потрібні ментори, або Як ветерану у Львові розпочати власну справу
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- «Військовий не має думати про довідки й виплати», – ветеран львівської 80-ки
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- «Я ненавиджу центр Львова», – ветеран війни про адаптацію військових
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- «Прийду до побратимів на могили, скажу, що перемогли»
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- «Люди на війні роблять дива, приїдуть до Львова, а тут «йой, все пропало»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- Обіцяв сину повернутися. Історія художника-ветерана
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- Ростислав Антимис: «Зробіть рік контракту, люди бояться рабства»
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Із передової в офіс? Що потрібно ветеранам, щоби повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську