Фото: Іван Станіславський/Твоє місто
Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
Львівський Дім Мистецтв (Home of Arts Lviv) – це місце, де зустрічаються митці й поціновувачі, колекціонери й експерти, інвестори й любителі. Живий і динамічний центр мистецтв створили не лише для тих, що цінують естетику та творчість, а й тих, що віднедавна зацікавилися живописом, графікою, скульптурою, воліють дізнаватися про це більше та починають створювати власні колекції.
За створення цього мистецького простору взялися двоє львів’ян. Ярема Шпарик за фахом економіст, який завжди любив і цінував мистецтво. Василь Турецький раніше пробував себе в архітектурі, згодом – у оформленні експозицій картин у музеях. Тепер вони професійно займаються мистецтвом: добирають картини, організовують експозиції, знайомлять відвідувачів із простором та ідеєю власної галереї, новими авторами, культурою колекціонування.
Ідея відкриття Home of Arts Lviv зародилася два роки тому, але свої двері галерея відчинила лиш у середині листопада 2022 року. В перший її повноцінний робочий день Львів потрапив під масований ракетний обстріл, далі були хаотичні, а згодом і планові вимкнення електроенергії. Працювати було складно, люди більше переймалися особистими проблемами.
«Процес відкриття нашої галереї ще триває. Люди знайомляться з простором, вчаться цінувати мистецтво, адже культурний фронт надважливий, навіть у час війни. В нас простір динамічний, стіни і експозиції рухомі, тож є можливості створення різних колаборацій. У галерею не можливо просто прийти, побачити, оцінити і піти. Тут усе набагато яскравіше. Ми маємо чим дивувати», – кажуть засновники Home of Arts Lviv.
Галерея не в середмісті Львова, але на одній із головних транспортних артерій – на вулиці Стрийська, 202б. До експозиції площею 250 метрів квадратних увійшло майже 90 різножанрових творів мистецтва (живопис, графіка, скульптура) як від сучасників, так і від авторів давнішого періоду. Тут представлені львівські автори, автори з Харкова, Києва, Одеси, Закарпаття. Вмістити галерея може набагато більше картин, але, як кажуть засновники, кожен витвір мистецтва має викликати емоцію, насолоду, провокувати людину на роздуми, а не губитися в розмаїтті.
«Ми не хотіли акцентувати на центрі міста. В цілому світі, на Заході зокрема, велику кількість галерей можна побачити за містом, в околицях. Вулицю Стрийська легко знайти, сюди просто добратися, є де припаркувати авто. Крім того, галерея потребує чималих площ, які важко знайти в центральній частині Львова. Вважаємо, що твори мистецтва повинні дихати і жити», – наголошує Василь Турецький.
Ідею та концепцію галереї придумали засновники.
«В Україні артринок ще не досить розвинутий. У нас є величезна кількість талановитих авторів, але галерей чи авторських домів обмаль. Якщо, наприклад, майже в кожному італійському містечку із чисельністю населення 70-80 тисяч є з десяток галерей, то в мільйонному Львові стільки ж. Це дуже мало. Ще менше тих, що займаються просуванням, популяризацією мистецтва та спонсорськими ініціативами. Ми ж вважаємо, що мистецтво має жити серед людей, тому прагнемо дати їм можливість бути ближчими до нього», – зазначає Ярема Шпарик.
Із його слів, художники, митці не мають реалізовувати свої роботи самі. Правильніше, якщо цим, як у всьому цивілізованому світі, займатимуться артменеджери, артдилери або ж великі «організми» (в даному випадку доми мистецтв).
У галереї Home of Arts Lviv можна побачити тільки спеціально дібрані твори. Частково добором картин чи скульптур, переглядом каталогів, відвідуванням виставок, перемовинами з авторами, оцінкою, автентичністю, оформленням та логістикою мистецьких творів займаються самі засновники. Команда пропонує якісний сервіс, професійно та прозоро співпрацює з авторами, колекціонерами і галеристами. Тут завжди готові допомогти знайти те, що до душі, і подбати про обрану роботу аж до того моменту, коли вона висітиме на стіні будинку чи офісу.
Крім того, всі роботи сертифікуються самою галереєю.
«Провенанс роботи дуже важливий для колекціонування. Інколи історія мистецького твору може бути цікавішою за сам твір. Наприклад, серед колекційних представлені твори Олени Кульчицької, Михайла Мороза, Петра Терещука та інших, але про їхні досягнення знає не так багато людей», – веде далі Василь Турецький.
Перш ніж виставити витвір мистецтва у галереї, з автором чи власником картини завжди укладають офіційний договір про співпрацю. Важливо, щоб ціни для кінцевого покупця були релевантними, не завищеними.
Із твердження Василя Турецького, твори в галереї змінюватимуть в міру продажу, реалізації.
Поціновувачами мистецтва в галереї є люди різного віку – від студентів до пенсіонерів, які однаково люблять проводити тут час. Щоправда, більшість із них потребують кращої обізнаності з творчістю авторів, і саме за це беруться працівники Home of Arts Lviv.
Зокрема, уже з квітня у Львівському Домі Мистецтв запрацює лекторіум, де не лише проводитимуть лекції на тему мистецтва, розкриватимуть нюанси роботи та говоритимуть про розвиток української культури, а й зустрічі з авторами картин і скульптур. Розповідати про мистецтво також запрошуватимуть культорологів, мистецтвознавців, людей, які дотичні до мистецтва. При цьому освітньо-розважальний процес планують зробити регулярним.
«Дуже часто люди не готові купувати твори через незнання чи недостатню поінформованість. Їм ніколи не показували, не розповідали про того чи того художника, скульптора, їхні роботи їм не відомі, тож коли вони бачать якийсь твір, то не розуміють його, не знають, чи пропонована вартість висока, а чи низька. Це і є деформування артринку. Ми ж хочемо задати темп, аби люди відвідували не лише ресторани, театри, а й мали час на галереї, адже тут можна не лише корисно провести час, а ще й почерпнути цікаву інформацію, послухати чудову музику, поспілкуватися з авторами виставки», – запевняє Василь Турецький.
Вхід у галерею Home of Arts Lviv безкоштовний.
«Мистецтво має бути відкритим, розвиватися. Тепер, у час повномасштабної війни, ворог усе хоче знищити, а ми – захистити. Люди не мають бути обмеженими, мусять щодня пізнавати щось нове, бути обізнаними з творчістю авторів, мати змогу ходити на виставки й насолоджуватися красою творів мистецтва. Це стимулює розвиток і здобуття знань», – кажуть у галереї, яка працює щодня з 12:00 до 21:00.
У Львівському Домі Мистецтв створили прозорий ринок не лише купівлі, а й продажу експонатів, вважаючи, що саме через прозорість та чесність артринку збільшуватиметься попит на мистецькі твори, а завдяки перспективним інвестиціям сформуються нові культурні цінності, які сприятимуть розвитку української культурної спадщини.
До речі, щоби придбати картину, не потрібно, як раніше, шукати художника, домовлятися з ним про ціну – всю цю роботу виконають у галереї. У новій динамічній експозиції можна не лише оглянути роботи, а й більше дізнатися про їхніх авторів і в той же день купити твір за фіксованою ціною, щоби насолоджуватися високим мистецтвом у себе вдома.
Знайомство з картинами та скульптурами відбувається двома способами: про витвір мистецтва, його автора і техніку виконання можна довідатися в галереї або ж, відсканувавши QR-код, самому прочитати опис на сайті. Ба більше, картину чи скульптуру можна придбати як дистанційно, так і на місці, скориставшись безготівковим розрахунком.
А 18 березня у стінах Львівського Дому Мистецтв за підтримки благодійного фонду Hope UA відбудеться благодійний аукціон «Весна надій». Його мета – зібрати кошти на потреби Збройних сил України, зокрема на закупівлю безпілотних літальних апаратів для одної з новостворених бригад – в/ч А4681.
На благодійному аукціоні будуть представлені 22 твори. Оглянути лоти, серед яких сучасні твори та колекційні роботи середини XVII століття, ознайомитися з початковою та прогнозованою ціною можна з 11 до 18 березня на сайті галереї. Вхідний квиток на аукціон можна придбати через сайт або ж безпосередньо в галереї Home of Arts Lviv за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 202б.
Ольга Шведа
Фото Івана Станіславського, Твоє місто
Вибір Твого міста
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи