
Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
Як відкриваються підприємства у час війни
«Ми відкрилися для того, щоб дати роботу людям. До нас переїхало чимало переміщених осіб, яким треба заробляти на шматок хліба і почуватися повноцінними членами суспільства. Також у нас працюють місцеві люди. Загалом близько 60 робочих місць. Працювали на початку в дуже важких умовах, коли комендантська година була до сьомої ранку, перевозили обладнання з Чернівців, коли не було пального, розміщували переселенців із дітьми», – каже співзасновник швейної фабрики «Валентина» у Червоноградському районі Володимир Федосєєв.
Виробництво запустили під час війни, хоча загалом це не перше підприємство, яке відкрили. Підприємець вважає, що працювати тепер стало важче хіба тим, які не хочуть працювати. На фабриці шиють бронежилети, розвантажувальні жилети, форму. Прибуток іде на зарплату, оплату комунальних послуг, а також на допомогу ЗСУ.
Данило Петренко переїхав до Львова з Херсона і разом із товаришем започаткував виробництво військового тактичного обладнання – ТзОВ «Бі Джі Ен Армо». Раніше займався ресторанним бізнесом. Відкриття нового ресторану потребує чималих коштів, тож вирішив зайнятися тим, що зараз потрібне більше.
«Почали виготовляти тактичне військове обладнання, бо в цьому є пряма потреба. У Львові цим займаються друзі, а ми продаємо їхні товари під своїм брендом. Також доставляємо їх волонтерам для передачі на фронт. Поки що балансуємо між попитом і благодійністю. У травні-червні відчули невелике полегшення щодо сплати податків: можна було працювати за спрощеною схемою – 2%, але з 1 липня їх знову запровадили», – пояснює підприємець.
Труднощі зі сплатою податків відчули й підприємства, які займаються вантажними перевезеннями, зокрема при співпраці з контрагентами, розповідає Наталія Сірко, яка веде бухгалтерський облік у ФОП Сірка Тараса Романовича. Він займається перевезенням щебеню, гравію, відсіву, пропонує в оренду екскаватори. І оскільки податкові накладні почали блокувати, а контрагенти не отримували коштів з ПДВ, довелося відкрити нове підприємство – ТОВ «Спецтранс Сірко», що в смт Гніздичів.
«Ми не маємо можливості виписувати податкові накладні для контрагентів, тому змушені були відкрити додаткову організацію, бо по-іншому контрагенти не отримують ПДВ. Ми й раніше цим займалися. А тепер ще й посилився контроль податкової. Вказуємо свій вид діяльності, та все одно блокують. Через це контрагенти втратили близько 500 тисяч гривень нашого ПДВ. Складається враження, що відкрили перевезення, а продаємо борошно. У воєнний час важко працювати, ми не могли заправитися, а тут ще й від податкової «контрольний постріл», – скаржиться бухгалтерка.
Каже, що керівник та водії спілкуються з іншими підприємствами, які надають аналогічні послуги, і майже всі вони відчувають труднощі в роботі. Якщо хтось має власну техніку, це трохи полегшує умови, проте працювати доводиться не на повну потужність.
Серед підприємств Львівщини, які відкрилися під час воєнного стану, є і фермерські господарства. Їхня діяльність досить затребувана. Хтось відкрив власну справу, бо давно про це думав, хтось уже мав бізнес, а тепер започаткував його офіційно.
Мирослав Семенюк із Червоноградського району вирощує зернові культури, торік посіяв дику сою, а цього року ще й яру пшеницю. Займається цим уже третій рік. Успадкував бізнес від батька.
«Частина ділянок залишилися, ще частину взяв, тому вирішив створити фермерське господарство. Хотів відкрити його ще до війни, бо не можна було працювати, потрібно бути фермером, щоб укладати договори з людьми. В мене була інша діяльність – будівельна, але якщо це звичайне підприємство, то нові ділянки у сільській раді не візьмеш», – каже чоловік.
Починав, коли мав у власності всього 20-40 гектарів землі, тепер у чоловіка фермерське господарство «Агро Єва 2022» і майже 150 гектарів. Він має власну техніку, планує купити комбайн. Але про великі заробітки поки що говорити рано. Якби не мав паралельного бізнесу, було б важко.
Підприємиця зі Стрийського району Марія Яцишин також нещодавно відкрила своє фермерське господарство «Мури», однак активної діяльності не розпочала. Наразі володіє невеликою земельною ділянкою і ставком. Територію планує розширювати, щоби посадити фруктовий сад.
«У мене знайома займається розведенням сортових кущів смородини, то я в неї вже замовила їх на осінь. Люди згодні продавати свої паї. Думаю, щось та й вдасться зробити. Ця осінь буде важка, а люди їсти хочуть завжди», – вважає жінка.
А ще в Марії Яцишин є власна геодезична фірма. Жінка з практики знає, як через закриті кадастрові карти складно купити землю. Зауважує, що чимало людей мають намір приватизувати ділянки. Хто встиг прийняти рішення до війни, оформляє спадщину. Фермери хочуть садити і сіяти. Перевагою є можливість оренди на рік за спрощеною системою.
Які галузі на Львівщині пріоритетні
Від початку повномасштабного вторгнення в області відкрили понад 4600 нових бізнесів, більшість з яких – ФОПи (4282), також зареєстровані 336 юридичних осіб.
За інформацією Львівської обласної військової адміністрації, найбільше фізичних осіб-підприємців зареєструвалися в ІТ-сфері (комп’ютерне програмування і вебдизайн) – 1413 ФОПів. На другому місці – оптова і роздрібна торгівля (1151 ФОП). На третьому – транспортна промисловість і транспортні послуги. Далі йдуть секторальна діяльність і послуги харчування, послуги у сфері краси і перукарські послуги, підприємства харчової промисловості та будівельна галузь.
Щодо юридичних осіб-підприємців, то тут лідирує роздрібна й оптова торгівля – 127 підприємств. На другому місці – харчова промисловість (44 підприємства). На третьому – будівельна галузь (35 підприємств). Далі у списку ІТ-галузь (30 підприємств) і транспортні послуги (17 підприємств).
«Під час війни купівельна спроможність населення знизилася, тому підприємці шукають нові ринки збуту, дивляться на ринок ЄС і частину своєї продукції переміщують туди. Зараз непросто з логістикою, валютою тощо. Найбільший попит мають товари найпершої потреби, а також товари військового призначення, зокрема одяг, автономні ліхтарики, генератори, тобто все, що дає можливість жити в умовах вимкнення електроенергії, газу тощо. Це і продукти харчування, ресторанний бізнес, медичні товари і послуги», – каже заступник директора департаменту економічної політики ЛОВА, начальник управління промисловості, підприємництва та інвестиційної політики Орест Гринів.
З його слів, порівняно з лютим-березнем кількість гуманітарної допомоги зменшується, водночас є великий попит на продовольчі товари.
На яку допомогу може сподіватися бізнес
Орест Гринів зазначає, що насправді кожна криза дає можливість розпочати власну справу. Нині є чимало державних програм, які підтримують бізнес. Львівська область, зокрема, пропонує фінансову допомогу підприємцям.
«З боку держави є грантова підтримка у розмірі 150 – 250 тисяч гривень для мікро- та малого бізнесу плюс можливість узяти кредит на суму до 2,5 мільйона гривень під нуль відсотків на обладнання та інші речі. Так само в нас діє програма ваучерної підтримки бізнесу на час воєнного стану, маркетингові послуги, класифікація продукції, підтримка релокованих підприємств, а також підприємств машинобудівної, легкої та харчової промисловості. Крім того, надаємо до 500 тисяч гривень безповоротної фінансової допомоги за умови створення не менш ніж п’яти робочих місць на час воєнного стану», – пояснює чиновник.
Але при започаткуванні власної справи можуть виникати певні труднощі, в тому числі для мікро- і малого бізнесу. Найголовніше враховувати потреби цільового споживача товарів і послуг. На сьогодні спостерігається попит на дуже дешеві речі або ж на дорогі, каже Орест Гринів. Разом із тим найбільше програє середній сегмент.
Також варто зазначити, що від початку повномасштабного вторгнення на Львівщину переїхали понад 170 виробників з інших регіонів України, та лише 15% із них перереєструвалися або здійснюють перереєстрацію. Орест Гринів стверджує, що більшість не поспішає цього робити через потребу сплати податків у своїх областях – Харківській, Донецькій, Чернігівській, Сумській, Київській, оскільки після серйозних руйнувань гроші там потрібні на відновлення інфраструктури.
«Ми зі свого боку робимо все можливе, аби вони перереєстровувалися. Для цього в нас є програма підтримки бізнесу, завдяки якій даємо 100 тисяч гривень фінансової допомоги, якщо підприємство перереєструється на території Львівської області. Ще 100 тисяч дає фонд «Prize of capital» і також дублює нашу підтримку компаній. Отже, є можливість отримати 200 тисяч за перереєстрацію. Ми повністю супроводжуємо цей бізнес, даємо пропозиції щодо розміщення виробничих потужностей, підключення електроенергії, різних комунікацій», – пояснює заступник директора департаменту економічної політики ЛОВА.
Якщо компанія перемістила своє виробництво на Львівщину, але зареєстрована в іншій області, то й далі сплачує податок на ПДФО, податок на фізичних осіб, земельний податок, податок на нерухоме майно тощо. Ключовими перевагами для Львівщини в такому разі є створення релокованим підприємством нових робочих місць і кооперація з місцевим бізнесом.
Як змінилася тенденція відкриття бізнесу до і після 24 лютого
За підтримки аналітичної системи YouControl Tvoemisto.tv перевірило, як змінилася на Львівщині динаміка реєстрації нового бізнесу – юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців після повномасштабного російського вторгнення. Ці дані, на нашу думку, відображають реакції та очікування підприємців щодо попиту на певні товари і послуги, тому ми також звернули увагу на основні види діяльності нового бізнесу за класами і розділами Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД).
Перш за все з’ясували, що в березні – травні цього року некомерційних юросіб (благодійних і громадських організацій) реєстрували більше, ніж комерційних (товариств із обмеженою відповідальністю, приватних підприємств тощо). Динаміка реєстрації нових комерційних юросіб на Львівщині після провалу в березні постійно зростала і з квітня, особливо в червні, досягла рівня січня 2022 року. Щомісячної кількості реєстрацій нових юросіб ми не маємо, натомість маємо дані по Україні загалом. За інформацією Опендатаботу, кількість реєстрацій нових юридичних осіб у перший тиждень липня цього року становила близько 58% від кількості у перший тиждень липня минулого року.
Темпи реєстрації нових ФОПів на Львівщині після російського вторгнення значно знизилися – від 24 лютого до 22 березня їх узагалі не реєстрували, але у червні кількість реєстрацій вийшла на рівень, який спостерігався до вторгнення, тобто у січні та в лютому (графік можна подивитися тут). Утім ця кількість все одно була меншою, аніж у літні місяці минулого року.
В Україні загалом, за даними того ж Опендатаботу, кількість реєстрацій нових ФОПів у перший тиждень липня цього року становила приблизно 64% від кількості в перший тиждень липня минулого року.
Ми склали ренкінги (їх можна переглянути тут) найпопулярніших основних видів діяльності за класами та розділами КВЕД для нових ФОПів за період до вторгнення (листопад 2021 року – лютий 2022 року) та за червень цього року. Крім того, склали графіки (їх можна переглянути нижче) динаміки реєстрації нових ФОПів за основними видами діяльності (і за класами, і за розділами КВЕД). Відтак побачили, що на Львівщині суттєво знизилася реєстрація нових ФОПів за класом діяльності «Консультування з питань інформатизації». Значно менше почали реєструвати нові ФОПи за класом діяльності «Надання послуг перукарнями та салонами краси» і «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами». Натомість значно зросла реєстрація нових ФОПів за класами діяльності «Вантажний автомобільний транспорт» і «Неспеціалізована оптова торгівля». Очевидно, перевезення вантажів, зокрема через кордон, зараз дуже прибуткова справа, а оптова торгівля була популярним видом діяльності через податкові та митні пільги для імпортерів-ФОПів, що діяли до 1 липня.
Ренкінги і динаміка реєстрації нових ФОПів за розділами КВЕД дали змогу побачити ширшу картину. Отже, у червні на перше місце за реєстрацією вийшли ФОПи з основними видами діяльності, що належать до розділу «Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами». На друге місце опустилися ФОПи з розділу «Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність» (раніше їх реєстрували найбільше). Зменшилася кількість реєстрацій ФОПів у розділах «Надання інших індивідуальних послуг» (мовиться про перукарні, хімчистки, салони краси, сауни тощо) і «Оптова та роздрібна торгівля автотранспортними засобами та мотоциклами, їх ремонт». Натомість, зросла кількість реєстрацій ФОПів у розділах «Оптова торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами» (знову ж таки через пільги для імпортерів) та «Наземний і трубопровідний транспорт» (перш за все через реєстрацію нових автоперевізників).
На думку віцепрезидента Львівської торгово-промислової палати Володимира Кордуба, одні підприємства відкриваються, другі закриваються, бо війна – це завжди глобальний ризик. Що стосується розвитку підприємництва на Львівщині, покращення, звісно, є порівняно з деякими прифронтовими областями, де провадити діяльність зараз практично неможливо.
«Триваліших прогнозів, аніж на три місяці, ми не робимо. Якщо все перебуватиме в такому стані, як тепер, це буде невеликий розвиток. Почнеться зима, опалювальний сезон, і буде складно. Але думаю, що ми це переживемо, якщо не буде військово-політичних загострень», – вважає експерт.
Юлія Осим, Дмитро Борисов
Інфографіка Дмитро Борисов, Дмитро Тарадайка
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні