Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті

1773 0
Від початку повномасштабної війни на Львівщині відкрили понад 4600 нових підприємницьких ініціатив. Більшість з них становлять ФОПи – понад 93%. Тенденція показує, що найбільший попит мають послуги в ІТ-сфері, оптовій та роздрібній торгівлі, транспортних перевезеннях і харчовій промисловості. Tvoemisto.tv дізналося у підприємців та експертів, чи важко започатковувати власну справу під час війни, що саме переважає на ринку та чи можна очікувати найближчим часом позитивного розвитку бізнесу.

Як відкриваються підприємства у час війни

«Ми відкрилися для того, щоб дати роботу людям. До нас переїхало чимало переміщених осіб, яким треба заробляти на шматок хліба і почуватися повноцінними членами суспільства. Також у нас працюють місцеві люди. Загалом близько 60 робочих місць. Працювали на початку в дуже важких умовах, коли комендантська година була до сьомої ранку, перевозили обладнання з Чернівців, коли не було пального, розміщували переселенців із дітьми», – каже співзасновник швейної фабрики «Валентина» у Червоноградському районі Володимир Федосєєв.

Виробництво запустили під час війни, хоча загалом це не перше підприємство, яке відкрили. Підприємець вважає, що працювати тепер стало важче хіба тим, які не хочуть працювати. На фабриці шиють бронежилети, розвантажувальні жилети, форму. Прибуток іде на зарплату, оплату комунальних послуг, а також на допомогу ЗСУ.

Данило Петренко переїхав до Львова з Херсона і разом із товаришем започаткував виробництво військового тактичного обладнання – ТзОВ «Бі Джі Ен Армо». Раніше займався ресторанним бізнесом. Відкриття нового ресторану потребує чималих коштів, тож вирішив зайнятися тим, що зараз потрібне більше.

«Почали виготовляти тактичне військове обладнання, бо в цьому є пряма потреба. У Львові цим займаються друзі, а ми продаємо їхні товари під своїм брендом. Також доставляємо їх волонтерам для передачі на фронт. Поки що балансуємо між попитом і благодійністю. У травні-червні відчули невелике полегшення щодо сплати податків: можна було працювати за спрощеною схемою – 2%, але з 1 липня їх знову запровадили», – пояснює підприємець.

Труднощі зі сплатою податків відчули й підприємства, які займаються вантажними перевезеннями, зокрема при співпраці з контрагентами, розповідає Наталія Сірко, яка веде бухгалтерський облік у ФОП Сірка Тараса Романовича. Він займається перевезенням щебеню, гравію, відсіву, пропонує в оренду екскаватори. І оскільки податкові накладні почали блокувати, а контрагенти не отримували коштів з ПДВ, довелося відкрити нове підприємство – ТОВ «Спецтранс Сірко», що в смт Гніздичів.

«Ми не маємо можливості виписувати податкові накладні для контрагентів, тому змушені були відкрити додаткову організацію, бо по-іншому контрагенти не отримують ПДВ. Ми й раніше цим займалися. А тепер ще й посилився контроль податкової. Вказуємо свій вид діяльності, та все одно блокують. Через це контрагенти втратили близько 500 тисяч гривень нашого ПДВ. Складається враження, що відкрили перевезення, а продаємо борошно. У воєнний час важко працювати, ми не могли заправитися, а тут ще й від податкової «контрольний постріл», – скаржиться бухгалтерка.

Каже, що керівник та водії спілкуються з іншими підприємствами, які надають аналогічні послуги, і майже всі вони відчувають труднощі в роботі. Якщо хтось має власну техніку, це трохи полегшує умови, проте працювати доводиться не на повну потужність.

Серед підприємств Львівщини, які відкрилися під час воєнного стану, є і фермерські господарства. Їхня діяльність досить затребувана. Хтось відкрив власну справу, бо давно про це думав, хтось уже мав бізнес, а тепер започаткував його офіційно.

Мирослав Семенюк із Червоноградського району вирощує зернові культури, торік посіяв дику сою, а цього року ще й яру пшеницю. Займається цим уже третій рік. Успадкував бізнес від батька.

«Частина ділянок залишилися, ще частину взяв, тому вирішив створити фермерське господарство. Хотів відкрити його ще до війни, бо не можна було працювати, потрібно бути фермером, щоб укладати договори з людьми. В мене була інша діяльність – будівельна, але якщо це звичайне підприємство, то нові ділянки у сільській раді не візьмеш», – каже чоловік.

Починав, коли мав у власності всього 20-40 гектарів землі, тепер у чоловіка фермерське господарство «Агро Єва 2022» і майже 150 гектарів. Він має власну техніку, планує купити комбайн. Але про великі заробітки поки що говорити рано. Якби не мав паралельного бізнесу, було б важко.

Підприємиця зі Стрийського району Марія Яцишин також нещодавно відкрила своє фермерське господарство «Мури», однак активної діяльності не розпочала. Наразі володіє невеликою земельною ділянкою і ставком. Територію планує розширювати, щоби посадити фруктовий сад.

«У мене знайома займається розведенням сортових кущів смородини, то я в неї вже замовила їх на осінь. Люди згодні продавати свої паї. Думаю, щось та й вдасться зробити. Ця осінь буде важка, а люди їсти хочуть завжди», – вважає жінка.

А ще в Марії Яцишин є власна геодезична фірма. Жінка з практики знає, як через закриті кадастрові карти складно купити землю. Зауважує, що чимало людей мають намір приватизувати ділянки. Хто встиг прийняти рішення до війни, оформляє спадщину. Фермери хочуть садити і сіяти. Перевагою є можливість оренди на рік за спрощеною системою.

Які галузі на Львівщині пріоритетні 

Від початку повномасштабного вторгнення в області відкрили понад 4600 нових бізнесів, більшість з яких – ФОПи (4282), також зареєстровані 336 юридичних осіб.

За інформацією Львівської обласної військової адміністрації, найбільше фізичних осіб-підприємців зареєструвалися в ІТ-сфері (комп’ютерне програмування і вебдизайн) – 1413 ФОПів. На другому місці – оптова і роздрібна торгівля (1151 ФОП). На третьому – транспортна промисловість і транспортні послуги. Далі йдуть секторальна діяльність і послуги харчування, послуги у сфері краси і перукарські послуги, підприємства харчової промисловості та будівельна галузь.

Щодо юридичних осіб-підприємців, то тут лідирує роздрібна й оптова торгівля – 127 підприємств. На другому місці – харчова промисловість (44 підприємства). На третьому – будівельна галузь (35 підприємств). Далі у списку ІТ-галузь (30 підприємств) і транспортні послуги (17 підприємств).

«Під час війни купівельна спроможність населення знизилася, тому підприємці шукають нові ринки збуту, дивляться на ринок ЄС і частину своєї продукції переміщують туди. Зараз непросто з логістикою, валютою тощо. Найбільший попит мають товари найпершої потреби, а також товари військового призначення, зокрема одяг, автономні ліхтарики, генератори, тобто все, що дає можливість жити в умовах вимкнення електроенергії, газу тощо. Це і продукти харчування, ресторанний бізнес, медичні товари і послуги», – каже заступник директора департаменту економічної політики ЛОВА, начальник управління промисловості, підприємництва та інвестиційної політики Орест Гринів.

З його слів, порівняно з лютим-березнем кількість гуманітарної допомоги зменшується, водночас є великий попит на продовольчі товари.

На яку допомогу може сподіватися бізнес

Орест Гринів зазначає, що насправді кожна криза дає можливість розпочати власну справу. Нині є чимало державних програм, які підтримують бізнес. Львівська область, зокрема, пропонує фінансову допомогу підприємцям.

«З боку держави є грантова підтримка у розмірі 150 250 тисяч гривень для мікро- та малого бізнесу плюс можливість узяти кредит на суму до 2,5 мільйона гривень під нуль відсотків на обладнання та інші речі. Так само в нас діє програма ваучерної підтримки бізнесу на час воєнного стану, маркетингові послуги, класифікація продукції, підтримка релокованих підприємств, а також підприємств машинобудівної, легкої та харчової промисловості. Крім того, надаємо до 500 тисяч гривень безповоротної фінансової допомоги за умови створення не менш ніж п’яти робочих місць на час воєнного стану», – пояснює чиновник.

Але при започаткуванні власної справи можуть виникати певні труднощі, в тому числі для мікро- і малого бізнесу. Найголовніше враховувати потреби цільового споживача товарів і послуг. На сьогодні спостерігається попит на дуже дешеві речі або ж на дорогі, каже Орест Гринів. Разом із тим найбільше програє середній сегмент.

Також варто зазначити, що від початку повномасштабного вторгнення на Львівщину переїхали понад 170 виробників з інших регіонів України, та лише 15% із них перереєструвалися або здійснюють перереєстрацію. Орест Гринів стверджує, що більшість не поспішає цього робити через потребу сплати податків у своїх областях – Харківській, Донецькій, Чернігівській, Сумській, Київській, оскільки після серйозних руйнувань гроші там потрібні на відновлення інфраструктури.

«Ми зі свого боку робимо все можливе, аби вони перереєстровувалися. Для цього в нас є програма підтримки бізнесу, завдяки якій даємо 100 тисяч гривень фінансової допомоги, якщо підприємство перереєструється на території Львівської області. Ще 100 тисяч дає фонд «Prize of capital» і також дублює нашу підтримку компаній. Отже, є можливість отримати 200 тисяч за перереєстрацію. Ми повністю супроводжуємо цей бізнес, даємо пропозиції щодо розміщення виробничих потужностей, підключення електроенергії, різних комунікацій», – пояснює заступник директора департаменту економічної політики ЛОВА.

Якщо компанія перемістила своє виробництво на Львівщину, але зареєстрована в іншій області, то й далі сплачує податок на ПДФО, податок на фізичних осіб, земельний податок, податок на нерухоме майно тощо. Ключовими перевагами для Львівщини в такому разі є створення релокованим підприємством нових робочих місць і кооперація з місцевим бізнесом.

Як змінилася тенденція відкриття бізнесу до і після 24 лютого

За підтримки аналітичної системи YouControl Tvoemisto.tv перевірило, як змінилася на Львівщині динаміка реєстрації нового бізнесу – юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців після повномасштабного російського вторгнення. Ці дані, на нашу думку, відображають реакції та очікування підприємців щодо попиту на певні товари і послуги, тому ми також звернули увагу на основні види діяльності нового бізнесу за класами і розділами Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД).

Перш за все з’ясували, що в березні – травні цього року некомерційних юросіб (благодійних і громадських організацій) реєстрували більше, ніж комерційних (товариств із обмеженою відповідальністю, приватних підприємств тощо). Динаміка реєстрації нових комерційних юросіб на Львівщині після провалу в березні постійно зростала і з квітня, особливо в червні, досягла рівня січня 2022 року. Щомісячної кількості реєстрацій нових юросіб ми не маємо, натомість маємо дані по Україні загалом. За інформацією Опендатаботу, кількість реєстрацій нових юридичних осіб у перший тиждень липня цього року становила близько 58% від кількості у перший тиждень липня минулого року.

 

 

 

Темпи реєстрації нових ФОПів на Львівщині після російського вторгнення значно знизилися – від 24 лютого до 22 березня їх узагалі не реєстрували, але у червні кількість реєстрацій вийшла на рівень, який спостерігався до вторгнення, тобто у січні та в лютому (графік можна подивитися тут). Утім ця кількість все одно була меншою, аніж у літні місяці минулого року.

В Україні загалом, за даними того ж Опендатаботу, кількість реєстрацій нових ФОПів у перший тиждень липня цього року становила приблизно 64% від кількості в перший тиждень липня минулого року.

Ми склали ренкінги (їх можна переглянути тут) найпопулярніших основних видів діяльності за класами та розділами КВЕД для нових ФОПів за період до вторгнення (листопад 2021 року – лютий 2022 року) та за червень цього року. Крім того, склали графіки (їх можна переглянути нижче) динаміки реєстрації нових ФОПів за основними видами діяльності (і за класами, і за розділами КВЕД). Відтак побачили, що на Львівщині суттєво знизилася реєстрація нових ФОПів за класом діяльності «Консультування з питань інформатизації». Значно менше почали реєструвати нові ФОПи за класом діяльності «Надання послуг перукарнями та салонами краси» і «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами». Натомість значно зросла реєстрація нових ФОПів за класами діяльності «Вантажний автомобільний транспорт» і «Неспеціалізована оптова торгівля». Очевидно, перевезення вантажів, зокрема через кордон, зараз дуже прибуткова справа, а оптова торгівля була популярним видом діяльності через податкові та митні пільги для імпортерів-ФОПів, що діяли до 1 липня.

 

 

 

Ренкінги і динаміка реєстрації нових ФОПів за розділами КВЕД дали змогу побачити ширшу картину. Отже, у червні на перше місце за реєстрацією вийшли ФОПи з основними видами діяльності, що належать до розділу «Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами». На друге місце опустилися ФОПи з розділу «Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність» (раніше їх реєстрували найбільше). Зменшилася кількість реєстрацій ФОПів у розділах «Надання інших індивідуальних послуг» (мовиться про перукарні, хімчистки, салони краси, сауни тощо) і «Оптова та роздрібна торгівля автотранспортними засобами та мотоциклами, їх ремонт». Натомість, зросла кількість реєстрацій ФОПів у розділах «Оптова торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами» (знову ж таки через пільги для імпортерів) та «Наземний і трубопровідний транспорт» (перш за все через реєстрацію нових автоперевізників).

 

 

На думку віцепрезидента Львівської торгово-промислової палати Володимира Кордуба, одні підприємства відкриваються, другі закриваються, бо війна – це завжди глобальний ризик. Що стосується розвитку підприємництва на Львівщині, покращення, звісно, є порівняно з деякими прифронтовими областями, де провадити діяльність зараз практично неможливо.

«Триваліших прогнозів, аніж на три місяці, ми не робимо. Якщо все перебуватиме в такому стані, як тепер, це буде невеликий розвиток. Почнеться зима, опалювальний сезон, і буде складно. Але думаю, що ми це переживемо, якщо не буде військово-політичних загострень», – вважає експерт.

Юлія Осим, Дмитро Борисов

Інфографіка Дмитро Борисов, Дмитро Тарадайка 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!