«Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
Контролери працюють у дві зміни. Перша триває з 7 і до 16 години.
- Зранку приходимо в офіс, слухаємо інструктаж щодо правил поведінки, етикету. Це через дуже велику кількість нових працівників, які мають чимало запитань. Опісля кожен отримує свій маршрут і трамвай. На зміну обов’язково виходимо у парі, це з міркувань безпеки, всякі ж люди бувають. При собі усі працівники мають боді камеру, жетон, посвідчення та квитанції, щоб виписати штраф, термінал для банківських карток, – розповідає контролер Юрій. На цій посаді він уже три роки.
Згідно з рішенням № 585 Львівської міської ради, на своїй роботі службовець контролює оплату проїзду та перевезення багажу.
«День на день не схожий»
Середньої цифри на день по безбілетниках немає. Як кажуть контролери, день на день не схожий. Наприклад, бувало таке, що перевіряють пасажирів трьох трамваїв підряд і у кожному є «заєць». А були й випадки, що їздили півдня і ловили тільки одного.
Після повномасштабного вторгнення на деяких ділянках міста ситуація змінилась.
- Набільше це стосується трамваїв, що курсують з залізничного вокзалу, раніше приїжджали туристи, зараз додались внутріщньо переміщені особи. З'явилося більше таких пасажирів, які дійсно не мають коштів на проїзд. До такого ми ставимося з розумінням, – розповідає Юрій.
А ось туристів перевіряють суворіше:
- У Львові зробили для них усі умови – двома мовами написано, що квиток треба компостувати, пояснено, де і за яку вартість його купити. Тобто туристи повністю ознайомлені, до них діє правило: незнання не звільняє від відповідальності. Якби були б трішки уважніші, то і не було б жодних проблем.
Натомість, якщо ВПО мають підтвердження, документи, що вони лише приїхали до Львова, але не мають квитка, то їх висаджують, роблять зауваження або ж попереджають про штрафні санкції наступного разу.
«А якщо ж справою займеться нацполіція…»
Юрій пояснює, що їхня робота потребує великої витримки:
- Треба мати дуже стійку психіку, люди є різні, бувають магнітні бурі, зміни погоди. Часом доводиться викликати поліцію. Ті складають протокол відповідно до статті 135 Кодексу України про адміністративні правопорушення (безквитковий проїзд у громадському транспорті), можуть відвезти у райвідділ, де дільничний оформляє цей протокол, а дані про особу вносять у базу АРМОР (автоматизоване робоче місце оперативного робітника – інтегрована інформаційно-пошукова система Міністерства внутрішніх справ України, - ред.) і зазначають як правопорушника, а це вже неприємна ситуація.
Правопорушник заплатить однаковий штраф в обох випадках. У 135-ій статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою керуються і контролери, і поліцейські, вказано, що штраф виписується у 20-кратному розмірі. Єдина відмінність – якщо справою займається нацполіція, то правопорушнику не тільки виписують штраф, а й вносять у базу АРМОР. І, до прикладу, якщо людину ще раз перевірятимуть, то це може викликати додаткові підозри.
- Напевно, у двох з п’яти випадків доводиться викликати поліцію. Бувають моменти, коли пасажири підбурюють до цих дій. А потім, коли приїжджають патрульні і складають протокол, то вже самі просять оплатити штраф нам, щоб не отримати адміністративної статті. Буває і таке, що людина сама і без жодних конфліктів каже, що оплатить через поліцію. А інколи не вірять, що правоохоронці приїдуть через неоплату в громадському транспорті приїдуть. Але ж це крадіжка, ніхто з цим не грається. Якщо порівняти практику колег з-за кордону, які приїжджали до нас, то там, якщо людина відмовляється платити, або вчиняє скандал, поліція заходить в транспорт одразу на наступній зупинці, порушника забирають у райвідділ і складають на нього протокол.
Контролери розповідають, що рідко у трамваях бувають бійки:
- Таке буває доволі рідко – раз в рік, або півроку. Є неадекватні пасажири, які можуть підійти, шарпнути, таку людину виводимо на зупинку. Буває часто і таке, що в транспорті людина поводить себе агресивно, а наодинці з нами стає абсолютно адекватною. Але якщо загроза життю зберігається, то викликаємо поліцію, бо зараз ніхто не знає, що людина носить в кишені.
Згідно з правилами, контролери застосовують силу тільки у разі прямої загрози життю. Особливих засобів захисту у них немає, а на ранкових інструктажах їм пояснюють, як діяти в тих чи інших ситуаціях, як згладжувати конфлікти.
Студенти та компостери
Під час нашої ознайомчої зміни буув випадок, коли студенти, за їхніми словами, не зрозуміли, як прокомпостувати квиток. На зупинці їм пояснили, як валідувати квитки та виписали штрафи.
- У Львові діє така система, що незакомпостований квиток є не дійсним, тому що його можна придбати будь-де і у будь-якій кількості. Але це не є оплата за проїзд. Згідно з пуктом 4.2 361-го рішення Львівської міської ради, квиток стає дійсним тільки після валідації, так він активується. Подібна система діє за кордоном, але там лазерна або електронна валідація, а у нас через компостер. Відповідно, коли людина увійшла в транспорт, вона повинна активувати квиток у цьому транспортному засобі, - розповідає. Юрій.
Студенти, яким виписали штраф, поцікавились, чи мають право контролери затримувати порушників. Оскільки службовці належать до громадського формування, то в разі адміністративного правопорушення, до приїзду національної або міграційної правоохоронної служб, вони мають право затримувати порушників на місці подій.
«Стандартні зайці»
- У мене на третьому маршруті, від Горбачевського до Сахарова, студенти люблять одну зупинку безплатно поїхати. 3-4 дні підряд мене відправляли на цей маршрут. Першого дня чітко о 8 годині я сів на трамвай №3, на третьому вході попадався хлопець без квитка. Він чесно і сумлінно все визнав, без конфлікту і претензій оплатив штраф. Ми попрощались. Наступного дня – той самий трамвай, той самий хлопець. Я ще його запитав, що за проїзд, а він мені: «Штраф». Він знову все оплатив і каже: «До завтра». Наступного дня було те саме: «Я ж не просто так «до завтра» сказав». За три дні він заплатив три штрафи. Я йому пояснив, що за ці кошти він міг купити два місячні абонементи на проїзд. І таких пасажирів чимало. Ми їх називаємо «стандартні зайці» – люди, які свідомо не платять за проїзд.
Бувають й ті, що намагаються довести, що щойно зайшли у транспорт. Насправді немає визначеного часу, упродовж якого пасажир має придбати та закомпостувати квиток:
- Якщо брати до уваги 361-те рішення міської ради, а саме пункт 4.2, то в ньому чітко прописано, що особа повинна одразу придбати та закомпостувати квиток. Буває, що людина купила квиток і вирішила поговорити телефоном чи половити ґав… Ми ж бачимо всіх, хто з нами заходить на зупинці, є фото- та відеофіксація. Якщо людина їде 2-3 зупинки і намагається довести, що вона щойно сіла в транспорт, то ми дістаємо камеру та передивляємось запис. Якщо ж пасажир зайшв з нами на зупинці, то ми чекаємо одну зупинку, щоб він встиг оплатити та прокомпостувати квиток.
«Навіщо компостувати квитки»
Більшість з оштрафованих під час нашої зміни осіб не знали, як і навіщо компостувати квитки. Ця проблема не нова, як для львів’ян, так і для гостей міста. Розпитуємо людей на зупинці, як з компостерами впорались вони.
– Мене ще не штрафували, купував квиток за готівку і закомпостував. З QR-кодами трохи незрозуміло, у мене був випадок, що наче оплатив, а пізніше оплату було скасовано, – розповів приїжджий студент Дмитро.
– Хотіла розрахуватись картою, але не вдавалось. Це дивно, що не можна розрахуватися звичайною карткою. Наприклад, ми одного разу з групою приїжджали до Львова відпочивати. Купили тоді квиточки, незакомпостували і нас оштрафували. Була ще одна ситуація, коли нас теж оштрафували, – поскаржилась студентка Елія.
– У нас трішки застаріла система компостування, через ці компостери можна просто порвати квиток. Мене оштрафували лише один раз. Тоді не встигла закомпостувати квиток. Це було ще в 2007 році, коли трамваїв було мало, а людей багато, квитки передавали по салону і вони не доходили, – пояснила львів’янка Наталія.
– Дуже незвично, що не можна одразу розрахуватися телефоном, як у Києві. Через QR-код – незручно, – скаржаться киянки Марія, Анна та Софія.
За понад годину контролери виписали близько 10 штрафів за проїзд без квитків або ж через незавалідовані квитки. Був один випадок, коли пасажирку відпустили без штрафу.
– Ми ж розуміємо, що вагітна жінка дуже довго їхала з Дніпра. Було б ще простіше, якби вона одразу погодилась вийти з нами на зупинку, ми б її одразу відпустили. Але весь салон почав їй радити, що робити і розмова перетворилась на кашу. Якщо виникають певні ситуації, то краще вийти з контролерами на зупинку, все пояснити, можливо, вам і підуть на зустріч та відпустять. Це зекономить час і нерви.
Контролери додають, що якщо на котромусь з машрутів довше нема контролерів, то кількість безбілетників різко зростає. А це, за словами службовців впливає на те, чи працюватиме у траснпорті кондиціонер, чи закуплять нові «електрони».
Також Юрій додає, що люди часто знецінюють їхню професію:
– Люди думають, що це дуже легко – просто ходити і перевіряти квиточки. Але насправді кожен вагон – це свій вулик з бджолами. Люди дуже по-різному реагують. Хтось дякує і хвалить, а хтось злиться, поводить себе агресивно. Буває і таке, що ти ще навіть нічого людину не запитав, а вже агресія. Насправді це дуже складна емоційно робота. Коли закінчуєш робочий день, то дуже сильно вигораєш.
У наступному трамваї контролери натрапили на пару молодих людей, які також не прокомпостували квиток. Пасажири у трамваї розділились: хтось почав захищати молодь, хтось навпаки дорікав порушникам, почалась сварка. Контролери попросили пару з незавалідованими квитками вийти з транспорту, де їм пояснили, що не так і виписали штраф. Як розповіли контролери згодом, вони намагаються не встрягати у конфлікти та пояснювати, що не так, вже після виходу з громадського транспорту. Вони не мають права фізично впливати на порушників, а можуть тільки викликати поліцію та переслідувати безбілетника до приїзду правоохоронців:
– Був у мене випадок, що пасажир погодився оплатити штраф, нормально себе поводив. Але, як тільки відкрилися двері трамваю, він вистрибнув і почав швидко обходити вагон, через що ледь не потрапив під колеса автівки. Машина вчасно зупинилась, а він побіг далі. Йому пощастило, але чи вартує тих 200 гривень здоров’я?
Текст - Володимир Федорович
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи