Колись Свірж було містечком (ще в 1939 р. тут проживало понад 3 тисячі чоловік). Сучасний Свірж – село, де проживають близько 800 жителів, на берегах однойменної річки, що розливається широкими ставами.

Замок побудували князі Свірзькі у XV ст. Більшість джерел датує першу згадку про укріплення 1530 роком. Однак охоронна табличка на в’їздній брамі вказує на 1482 рік. Сучасного вигляду він здобув, коли перейшов у власність графа Цетнера, – у ХVІІ сторіччі. У той час його укріпили й перебудували. Можливо, реконструкцією займався архітектор Павел Гродзіцький, відомий зведенням у Львові королівського арсеналу.

Читайте також: Куди поїхати зі Львова на вихідні: водоспад Кам'янка

Прямокутний у плані замок має два подвір'я: велике – житлове, і мале – господарське. В’їзна вежа двоповерхового Південного корпусу, що зустрічає гостей відразу за дерев’яним мостом (колись підйомним) через глибокий рів, відкриває замкнутий внутрішній двір з круглою клумбою, оперезаною червоною цеглою. Верхнє (житлове) подвір'я оточене з півночі та сходу одноповерховими корпусами з підвалами, з півдня – двоповерховими. Із заходу до верхнього подвір'я прилягає нижнє. Обидва подвіря з'єднуються сходами. Південне крило верхнього подвір'я завершується прямокутними триярусними вежами. По його осі розташована в'їзна вежа, до якої веде дерев'яний міст, перекинутий через рів.

Господарський двір з трьох інших сторін периметра обнесено одноповерховими підсобними приміщеннями (стайнями, кухнею, службами), має власний вихід у зовнішній світ з півдня. Тут, ближче до північної частини, розташоване коло замкового колодязя. З ним пов’язана одна з легенд замку про дівчину, котра закохалася в татарина, і впустила ворожу армію на територію замку. Але замість нагороди її були скинуто на дно криниці. З тих часів вона ходить Свірзьким замком, зачиняючи всі двері на своєму шляху.

Останнім з Цетнерів володів Свіржем Ігнацій Цетнер (помер в 1821 р.), ботанік, на честь котрого названо ним же й заснований львівський парк Цетнерівка на Личаківському передмісті (зараз ботанічний сад Львівського університету).

Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова: Скелі Довбуша

На початку ХХ століття багато зробили для фортеці графи Лямезан-Салянс, які володіли ним в 1907-1930 рр. Роботи з оновлення замку було завершено якраз напередодні Першої світової війни.

2 вересня 1914 р. садиба, підпалена російськими військами, згоріла разом з цінностями, родинними портретами і бібліотекою. Залишилися лише стіни. Після війни граф Роберт вперто займався реставрацією, залучивши в якості робітників трьох російських військовополонених, які за збереженими малюнками та фотографіями відтворювали знищені портали, розетки та рослинні орнаменти на стелях. Лише дахи башт граф зробив іншими, вищими, більш бароковими.

Продовжив відбудову зять генерала, граф Тадеуш Комаровський (1895-1966). Реставрація продовжувалась аж поки вересень 1939 року не зруйнував графські плани. Під час Другої світової війни замок пограбували та частково зруйнували.

У радянські часи замок використовувався як школа трактористів.

У 1969 році у Бориса Возницького виникла ідея використати як філіал Львівської галереї мистецтв одну з старовинних фортець краю. Саме для Свірзького замкового комплексу спочатку планувалася доля, яка прославила пізніше Олеський замок. Та не судилося: приміщення в Свіржі вже використовувались як будинок архітектора. Саме тому стан Свірзької фортеці цілком непоганий – в порівнянні з переважною більшістю українських замків-руїн. Щоправда, під час нескінченної та кволої реставрації (1973-1993) було дещо змінено внутрішнє планування споруди: замість просторих покоїв з’явилися кімнатки-кліті. Лише ренесансні білокам’яні портали та обрамлення вікон нагадують: ця споруда – старовинна.

Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова: містечко під каменем

Із колишньої пишноти зовнішнього барокового декору замку до наших днів збереглися лише фронтони, білокам’яні портали та кам’яні різьблені наличники віконних прорізів. Особливу принадність становлять кам’яні вази біля сходового маршу та грифон на одному з фасадів.

Внутрішнє ж реставроване оздоблення приміщень ще зберігає сліди колишньої розкоші – наличники дверних прорізів, дерев’яні різьблені сходи, стельове оздоблення – скупе нагадування про колишню величини. Навколо твердині навіть зберігся парк і зруйнована сторожова вежа (польські джерела називають її каплицею - і це чи не найстаріша частина комплексу).

Поруч із комплексом піднімається ренесансний костел. Римо-католицьку парафію було засновано в Свіржу ще в 1494 році братами Мартином і Андрієм Свірзькими. Яким був первісний храм, відданий отцям-домініканам, не відомо. Наявну споруду заснували в 1546 році на місці дерев’яного попередника. Тільки від готичного XVI століття зараз мало що залишилося після масштабних перебудов початку XVII ст. та 1770-х.

Крім Успенського костелу, в Свіржі є Покровська церква (1901). У радянський час там протягом 25 років містився музей атеїзму. Віруючим храм повернули в 1988 р

У південній частині села на залісненому горбочку лежить старий цвинтар з неоготичною каплицею Юзефи Пілецької і високим обеліском з чорного мармуру на могилі Валеріана Чайковського (1888). Околиці Свіржа - заказник «Свірзький» площею в 451 га.

Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова: Печерний монастир

Навіть якщо ви не були в цьому замку, ви швидше за все його бачили, адже саме тут знімали фільм «Три мушкетери». Замок у цій кінострічці зіграв роль Бетюнського монастиря, а оборона башта, яка розташована поруч – бастіон Сен-Жермен.

Розташований в затишному місці, Свірзький замок був хорошою локацією для літніх музичних фестивалів, які раніше відбувалися тут мало не щороку.

Розташування: с. Свірж, що за 40 кілометрів від Львова.

Як дістатися: з автостанції №5, що на вулиці Зеленій, можна доїхати маршрутним таксі в напрямку Перемишлянів. Автотранспортом по трасі М 12 (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград), потім через Перемишляни на Свірж, або Р 03 (Львів – Івано-Франківськ – Хуст – Мукачево) через Бібрку на схід до Свіржа, траса приведе прямо до ставу біля замку.

Вартість квитка включно з екскурсією – 150 грн, пільговий – 80 грн, військові – безкоштовно. Відвідати замок можна у вихідні з 10:00 до 17:00 у супроводі гіда.

За матеріалами: Замки та храми України, inlviv.info, Стежками.com, zabytki.in.ua та velukuy.blogspot.com