
Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
Колись Свірж було містечком (ще в 1939 р. тут проживало понад 3 тисячі чоловік). Сучасний Свірж – село, де проживають близько 800 жителів, на берегах однойменної річки, що розливається широкими ставами.
Замок побудували князі Свірзькі у XV ст. Більшість джерел датує першу згадку про укріплення 1530 роком. Однак охоронна табличка на в’їздній брамі вказує на 1482 рік. Сучасного вигляду він здобув, коли перейшов у власність графа Цетнера, – у ХVІІ сторіччі. У той час його укріпили й перебудували. Можливо, реконструкцією займався архітектор Павел Гродзіцький, відомий зведенням у Львові королівського арсеналу.
Читайте також: Куди поїхати зі Львова на вихідні: водоспад Кам'янка
Прямокутний у плані замок має два подвір'я: велике – житлове, і мале – господарське. В’їзна вежа двоповерхового Південного корпусу, що зустрічає гостей відразу за дерев’яним мостом (колись підйомним) через глибокий рів, відкриває замкнутий внутрішній двір з круглою клумбою, оперезаною червоною цеглою. Верхнє (житлове) подвір'я оточене з півночі та сходу одноповерховими корпусами з підвалами, з півдня – двоповерховими. Із заходу до верхнього подвір'я прилягає нижнє. Обидва подвіря з'єднуються сходами. Південне крило верхнього подвір'я завершується прямокутними триярусними вежами. По його осі розташована в'їзна вежа, до якої веде дерев'яний міст, перекинутий через рів.
Господарський двір з трьох інших сторін периметра обнесено одноповерховими підсобними приміщеннями (стайнями, кухнею, службами), має власний вихід у зовнішній світ з півдня. Тут, ближче до північної частини, розташоване коло замкового колодязя. З ним пов’язана одна з легенд замку про дівчину, котра закохалася в татарина, і впустила ворожу армію на територію замку. Але замість нагороди її були скинуто на дно криниці. З тих часів вона ходить Свірзьким замком, зачиняючи всі двері на своєму шляху.
Останнім з Цетнерів володів Свіржем Ігнацій Цетнер (помер в 1821 р.), ботанік, на честь котрого названо ним же й заснований львівський парк Цетнерівка на Личаківському передмісті (зараз ботанічний сад Львівського університету).
Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова: Скелі Довбуша
На початку ХХ століття багато зробили для фортеці графи Лямезан-Салянс, які володіли ним в 1907-1930 рр. Роботи з оновлення замку було завершено якраз напередодні Першої світової війни.
2 вересня 1914 р. садиба, підпалена російськими військами, згоріла разом з цінностями, родинними портретами і бібліотекою. Залишилися лише стіни. Після війни граф Роберт вперто займався реставрацією, залучивши в якості робітників трьох російських військовополонених, які за збереженими малюнками та фотографіями відтворювали знищені портали, розетки та рослинні орнаменти на стелях. Лише дахи башт граф зробив іншими, вищими, більш бароковими.
Продовжив відбудову зять генерала, граф Тадеуш Комаровський (1895-1966). Реставрація продовжувалась аж поки вересень 1939 року не зруйнував графські плани. Під час Другої світової війни замок пограбували та частково зруйнували.
У радянські часи замок використовувався як школа трактористів.
У 1969 році у Бориса Возницького виникла ідея використати як філіал Львівської галереї мистецтв одну з старовинних фортець краю. Саме для Свірзького замкового комплексу спочатку планувалася доля, яка прославила пізніше Олеський замок. Та не судилося: приміщення в Свіржі вже використовувались як будинок архітектора. Саме тому стан Свірзької фортеці цілком непоганий – в порівнянні з переважною більшістю українських замків-руїн. Щоправда, під час нескінченної та кволої реставрації (1973-1993) було дещо змінено внутрішнє планування споруди: замість просторих покоїв з’явилися кімнатки-кліті. Лише ренесансні білокам’яні портали та обрамлення вікон нагадують: ця споруда – старовинна.
Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова: містечко під каменем
Із колишньої пишноти зовнішнього барокового декору замку до наших днів збереглися лише фронтони, білокам’яні портали та кам’яні різьблені наличники віконних прорізів. Особливу принадність становлять кам’яні вази біля сходового маршу та грифон на одному з фасадів.
Внутрішнє ж реставроване оздоблення приміщень ще зберігає сліди колишньої розкоші – наличники дверних прорізів, дерев’яні різьблені сходи, стельове оздоблення – скупе нагадування про колишню величини. Навколо твердині навіть зберігся парк і зруйнована сторожова вежа (польські джерела називають її каплицею - і це чи не найстаріша частина комплексу).
Поруч із комплексом піднімається ренесансний костел. Римо-католицьку парафію було засновано в Свіржу ще в 1494 році братами Мартином і Андрієм Свірзькими. Яким був первісний храм, відданий отцям-домініканам, не відомо. Наявну споруду заснували в 1546 році на місці дерев’яного попередника. Тільки від готичного XVI століття зараз мало що залишилося після масштабних перебудов початку XVII ст. та 1770-х.
Крім Успенського костелу, в Свіржі є Покровська церква (1901). У радянський час там протягом 25 років містився музей атеїзму. Віруючим храм повернули в 1988 р
У південній частині села на залісненому горбочку лежить старий цвинтар з неоготичною каплицею Юзефи Пілецької і високим обеліском з чорного мармуру на могилі Валеріана Чайковського (1888). Околиці Свіржа - заказник «Свірзький» площею в 451 га.
Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова: Печерний монастир
Навіть якщо ви не були в цьому замку, ви швидше за все його бачили, адже саме тут знімали фільм «Три мушкетери». Замок у цій кінострічці зіграв роль Бетюнського монастиря, а оборона башта, яка розташована поруч – бастіон Сен-Жермен.
Розташований в затишному місці, Свірзький замок був хорошою локацією для літніх музичних фестивалів, які раніше відбувалися тут мало не щороку.
Розташування: с. Свірж, що за 40 кілометрів від Львова.
Як дістатися: з автостанції №5, що на вулиці Зеленій, можна доїхати маршрутним таксі в напрямку Перемишлянів. Автотранспортом по трасі М 12 (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград), потім через Перемишляни на Свірж, або Р 03 (Львів – Івано-Франківськ – Хуст – Мукачево) через Бібрку на схід до Свіржа, траса приведе прямо до ставу біля замку.
Вартість квитка до замку становить 100 грн з особи, для студентів і пенсіонерів – 50 грн, для дітей до 12 років в супроводі батьків вхід безкоштовно. Також безоплатний вхід передбачений для захисників України, членів спілки архітекторів, осіб з інвалідністю за наявності посвідчення та мешканців с. Свірж.
За матеріалами: Замки та храми України, inlviv.info, Стежками.com, zabytki.in.ua та velukuy.blogspot.com
Вибір Твого міста
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова