
Фото умовне / Unsplash
Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
У Львові через постійні вимкнення електроенергії підприємці змушені купувати генератори або акумулятори, щоб забезпечити функціонування аптек, кафе, ресторанів і магазинів. Отож, коли немає світла, в центрі міста, зокрема на площі Ринок, чути гуркіт генераторів.
Попри користь для підприємців, вони все ж таки завдають шкоди екології міста. Як зазначила в програмі Tvoemisto.tv «Тема тижня» керівниця управління екології Олександра Сладкова, використання генераторів суттєво погіршує стан повітря у Львові.
«Рівень оксиду вуглецю був дуже перевищений над Україною. Генератори продукують його дуже багато», – сказала вона.
Водночас, попри велику кількість генераторів, підприємці поки не готові об’єднуватися й купувати один генератор на кілька закладів.
«Раніше ми думали про купівлю одного генератора із сусідами, але залишили цю думку, бо це як одна машина і декілька водіїв. Так буде дуже складно. Це про відповідальність кожного. Хтось буде споживати більше, а хтось менше», – вважає власник львівської мережі «Світ кави» Маркіян Бедрій.
І додає, що насправді великі генератори дуже дорогі. Тож їм, наприклад, вигідно поставити два маленькі, якось з’єднати їх, аніж купувати один великий:
«Великий генератор потребує ще й багато місця. А якщо це в історичному центрі, то ми ж не можемо поставити таку величезну машину біля катедри. З маленьким легше: його можна тримати в самому закладі і виносити надвір за потреби».
У холдингу емоцій «!FEST» в коментарі Tvoemisto.tv кажуть, що генератори використовують у більшості закладів – десь меншої потужності, десь більшої. Хоча є випадки, коли під час відключення електроенергії обходяться без них.
«Оскільки наш холдинг доволі великий, ми часто ділимо один великий генератор на кілька своїх закладів. У «!FESTREPUBLIC» всього два генератори забезпечують усю територію, різні події, вистави, івенти, роботу офісу, пивоварні, пекарні, виробництво одягу «Авіація Галичини» і ресторан «Реберня». Тобто потужність декількох генераторів забезпечує багато різних потреб. З іншими компаніями таке не практикуємо. І це не питання вигоди, а радше відповідальність і розуміння потреби. Коли один генератор об’єднує наші заклади, то можна швидко домовитися і врахувати економіку цих локацій. Якщо ж ділитися з іншими компаніями, то це завжди додаткова комунікація й непорозуміння», – коментують вони.
Читайте також: Як безпечно підключити генератор у будинку. Пояснення
Депутат ЛМР Олекса Возняк у коментарі Tvoemisto.tv каже, що проблема з великою кількістю генераторів насправді є. Місто знає про неї і про те, що забруднюється повітря. Але, на його думку, Львівська міськрада взагалі не втручається у це:
«Тобто зараз фактично жодним чином не врегульовані правила встановлення генераторів, їхній оптимальний режим роботи, рівень шуму та якість. Колись схожа ситуація була з промисловими кондиціонерами, які заважали своїм шумом містянам, але це теж ніяк не вирішили. А розгляд питання використання генераторів узагалі ще не починали».
Олекса Возняк каже, що у Львові працює Центр підтримки підприємництва. По додаткову консультацію підприємці можуть звернутися саме туди. Крім того, він має гарячу лінію, яка створена також для консультації, зокрема з приводу використання генераторів. Метою було надання інформації щодо вибору потрібного генератора для бізнесу або ж про те, як правильно його експлуатувати. Однак насправді туди телефонують тільки з приводу фінансових питань. Підприємці звертаються на гарячу лінію цього центру переважно щодо програми часткової компенсації вартості генераторів: як узяти участь і як отримати кошти.
Кому у Львові надають ваучерну підтримку в придбанні генератора
Потужність генератора, відповідно до ухвали Львівської міськради, має бути не меншою за 3 кВт, адже такий генератор зможе забезпечити середній заклад, що має площу від 30 метрів квадратних. Що стосується максимальної потужності, то обмежень немає, пояснюють Tvoemisto.tv в Центрі підтримки підприємництва і додають, що підприємці не звертаються по роз’яснення, як правильно обрати генератор, а лише подають заявки на отримання ваучера.
Там також зазначили, що відшкодування частини вартості можна отримати не за тільки генератори, а й за акумуляторні зарядні станції. Однак, за даними Центру підтримки підприємництва, представники бізнесу завжди обирають генератори.
«Звернення, які ми отримуємо, стосуються тільки генераторів. Можливо, вони мають більшу потужність і їх вистачає на довше. Якщо це пекарня або, скажімо, ресторан, у якому постійно працює кухня, то їм треба багато електроенергії», – кажуть у коментарі.
Читайте також: Компенсацію за генератори у Львові зможуть отримати не лише кафе і магазини
Одержати ваучерну підтримку можуть і фізичні, і юридичні особи, але відповідних напрямків роботи: ресторанне господарство; роздрібна торгівля продуктами (тільки не алкогольними й тютюновими виробами); мініпекарні; приватні ліцензовані заклади освіти; приватні заклади охорони здоров’я, які мають підписані договори з Національною службою здоров’я України (якщо послуги лабораторії та консультація лікарів безкоштовні); перукарні й салони краси.
У Центрі підтримки підприємництва кажуть, що з 6 грудня минулого року до них звернулися орієнтовно 300 підприємців:
«У нас була вже одна комісія торік. Ми надали ваучерну підтримку близько 40 підприємствам, і їм уже відшкодували гроші. Цього року мали одну комісію, і подалося 50 підприємств, 39 із них отримали ваучери. Зараз знову готуємо документи. Завтра має бути комісія, а це ще 64 заявки».
Зазначимо, що 6 грудня 2022 року у Львові схвалили рішення про ваучерну підтримку бізнесу в період воєнного стану. Вона передбачає відшкодування 50% вартості електрогенераторів.
Ваучерна підтримка діє для:
- ресторанного господарства;
- роздрібної торгівлі продуктами (крім алкоголю і тютюнових виробів);
- мініпекарень і пекарень;
- приватних ліцензованих закладів освіти (дошкільна, шкільна);
- приватних закладів охорони здоров’я, які мають договори з НСЗ України та сімейними лікарями;
- аптек;
- салонів краси.
Вимоги:
- реєстрація у Львівській МТГ;
- обладнання має бути закуплене після 24 лютого 2022 року;
- потужність генератора становити від 3 кВт включно.
Для отримання ваучера заявники мусять подати через Центр надання адміністративних послуг Львова або сервіс електронних звернень на розгляд експертної комісії пакет документів, який містить:
- заяву (подається через ЦНАП);
- копії платіжних документів;
- копії документів із зазначенням технічних характеристик та серійного номера генератора;
- копію витягу/виписки з ЄДР ЮО, ФОП та громадських формувань;
- фотофіксацію обладнання (на фоні приміщення);
- копію договору з НСЗ України – приватні заклади охорони здоров’я;
- копію ліцензії – приватні ліцензовані заклади освіти (дошкільна, шкільна).
По додаткову консультацію щодо цієї програми підприємці можуть звертатися у Центр підтримки підприємництва за тел. (032) 254 60 15.
Які бувають генератори
Як пояснював Tvoemisto.tv девелопер Сергій Барановський, серед виробників бензинових генераторів є відома південнокорейська компанія Hyundai, китайська Odwerk, ще одна китайська Hwasdan і європейська Tekhmann. Серед популярних світових брендів, які спеціалізуються на виготовленні дизельних генераторів, є компанії Himoinsa (Іспанія), Aggreko (Нідерланди), SDMO (Франція), Atlas Copco (Швеція), Caterpillar (США).
Девелопер пояснює, що генератори бувають:
- дизельні – найбільше підходять для великих підприємств, а не для хатнього використання, оскільки вони важкі, по-іншому працюють, аніж бензинові, та складніші в обслуговуванні. В них чудова шумоізоляція, система охолодження, але вони суттєво дорожчі (якісний дизельний генератор коштує від 100 тисяч гривень);
- бензинові – підходять для приватних будинків, бо простіші в обслуговуванні, заводяться у будь-яку погоду. І що суттєво, є більше спеціалістів, які можуть їх ремонтувати;
- звичайні – підходять для індивідуальних будинків. У таких генераторах є ротори з алюмінієвою або мідною (в кращих виробників) обмоткою;
- інверторні – підійдуть для квартир. У них двигун внутрішнього згоряння працює від струму, який подається в мережу за допомоги плат, а не обмотки, що робить їх легшими. Однак ці генератори мають невелику потужність – переважно 1,4-1,6 кВт. Наприклад, завдяки генератору потужністю 1,6 кВт можна включити в квартирі котел, холодильник, усе світло, ноутбук, зарядити телефони. Ще одна відмінність інверторного генератора від звичайного в тому, що перший видає чисту синусоїду, тобто від нього запускається будь-який котел, побутова техніка, а зі звичайним не все буде заряджатися;
- газові – бувають двох типів: компактні, розраховані на спалювання зрідженого газу з балонів (у бак деяких можна заливати бензин), та стаціонарні – великі й потужні, розраховані на підключення до системи централізованого газопостачання (на встановлення таких потрібен дозвіл газопостачальної компанії).
Стандартні генератори – це квадратні станції вагою від 40 кілограмів, які гучно працюють, як трактор. Інверторні, як легкові автомобілі, працюють тихо, легше заводяться і мають значно менші габарити – як валізка.
«У роботі генераторів важливими є регламентні заміни мастила. Це тільки так здається, що купив генератор і маєш щастя. Перша заміна відбувається через 20 мотогодин роботи. Потім кожна наступна заміна мастила – це 50 мотогодин», – пояснює продавець.
Для індивідуального будинку потрібна потужність від 3 кВт, оскільки в ньому працює насос. Також варто розуміти: що більша потужність генератора, то більше палива він споживатиме. Якщо потужність становить 3 кВт, то генератор використовуватиме 1-1,5 літра палива за годину, якщо ж 5 кВт – то 3-3,5 літра. Навіть якщо не використовувати генератор на повну потужність, він все одно споживатиме таку ж кількість палива.
Як безпечно користуватися генератором
Головне управління ДСНС Львівщини підготувало поради для безпечного користування генераторами:
- генератор можна використовувати тільки на відкритому повітрі на відстані не менш ніж 6 метрів від вікон, дверей та гаражів. Не можна встановлювати його у будівлі, бо під час роботи він виділяє чадний газ, що може призвести до отруєння і летальних випадків;
- встановлюйте генератор так, щоби відстань до найближчої поверхні (стіни, вікна тощо) була не менш ніж 6 метрів. Це важливо, бо під час роботи він сильно нагрівається, і предмети поблизу можуть спалахнути;
- заправляйте генератор тільки на відкритому повітрі та тримайте паливо щонайдалі (через ризик пожежі). Перед заправкою дайте генератору охолонути. Паливо, пролите на гарячі деталі двигуна, може спалахнути;
- тримайте генератор сухим, захищайте його від дощу і затоплення. Дотик до мокрого генератора або пристроїв, під’єднаних до нього, може призвести до ураження електричним струмом;
Для додаткової безпеки рятувальники рекомендують встановити у приміщенні детектори чадного газу. Обов’язково придбайте вогнегасник і тримайте його на видному місці. У разі надзвичайної ситуації телефонуйте на номер 101.
Нагадаємо, що у Львові також діє програма часткової компенсації вартості електрогенераторів, які співвласники багатоквартирних будинків планують придбати на випадок надзвичайних ситуацій або ж уже придбали. Її погодили на засіданні виконавчого комітету ЛМР. Максимальна сума відшкодування може становити 30 тисяч гривень, а фінансуватимуть програму покроково, зважаючи на кількість отриманих заявок. Докладну інструкцію, як отримати 50-відсоткове відшкодування за встановлення генератора, шукайте тут.
Наталія Вареник
Христина Яким
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Як і де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»