
Фото: Wizz Air
Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
12 жовтня Україна та Європейський Союз під час саміту у Києві уклали угоду «Про єдиний авіаційний простір», яку ще називають «авіаційним безвізом» або «відкритим небом». Це дозволило суттєво спростити умови для іноземних авіаперевізників. Про свої плани розширення на українському ранку заявила європейська лоукост-авіакомпанія Wizz Air. Tvoemisto.tv в ексклюзивному інтерв’ю поговорило із президентом авіакомпанії Робертом Керрі та розпитало його більше про перспективи «відкритого неба», карантинні обмеження у авіаперельотах, конкуренцію із МАУ та можливості працевлаштування для львів’ян.
Читайте також: Україна та ЄС підписали угоду про «відкрите небо». Що це означає
Про «відкрите небо»
Договір про «відкрите небо» дозволяє нам розширити свій ринок набагато більше. Раніше ми могли літати з України тільки до країн, де мали погоджені перельоти. Зараз ми можемо літати в будь-які країни Європи – як з України, так і до України. З договором ми отримали можливість розширити свій сервіс і зробити його кращим. Є багато людей, які хочуть подорожувати як до Європи з України, так і навпаки.
Думаю, що люди подорожуватимуть в обох напрямках. Проте я відчуваю, що Україна зовсім не буде пасти задніх. Якщо поглянути об’єктивно: не тільки Європа де-факто повністю відкрилася для України, а й для цілої Європи відкрився новий ринок. Тому варто очікувати, що масштаби туризму в Україні зростуть. Я бачив договори про відкрите небо в різних країнах, і, зазвичай, обидві сторони отримують значні переваги. Кожен виграє.
Тепер ми можемо обслуговувати набагато більше ринків, ніж раніше. Для нас відкрилися можливості Франції, Бельгії, Нідерландів, Іспанії та Португалії. Це дозволяє нам значно збільшити кількість посадкових місць і повітряний флот, розташований в Україні. Тож ми більш, ніж подвоюємо наш сервіс тут: з чотирьох літаків до 11 і додаємо 2,5 мільйона місць у літаках на рік.
Про карантин
Covid-19 з усіма своїми обмеженнями був часом викликів. Протягом коронавірусу ми бачили можливості, які тепер починаємо втілювати. Насамперед ми побачили можливість для росту.
Ми втратили менше, ніж наші конкуренти, і вже досягли показників, що були перед пандемією. Ще влітку 2021 року ми перевищили докарантинну статистику і з того часу ми продовжуємо зростати. Ми додали 100 літаків до нашого флоту, наступного літа ми плануємо додати ще 170.
Для клієнтів найскладнішою була постійна зміна правил карантину. Вони не знали, чи варто бронювати квиток, бо невідомо було, що трапиться за місяць. Зараз ми повернулись до попереднього рівня польотів. Ми вже подорожуємо з 80% наповненістю салонів. Ціни на квитки залишились низькими, адже не тільки ми, а й всі компанії намагаються повернути людей назад до подорожей.
Про плани нових маршрутів
Ми вже оголосили багато нових напрямків зі Львова. Ми будемо літати до Парижу, Брюсселю, Ейнховену, Барселони та Мадриду. Головне завдання зараз – заохотити пасажирів літати цими напрямками.
Перед пандемією багато пасажирів летіли, щоби відпочити. Що примітно, після карантину ці подорожі також є доволі затребуваними. Деякі люди не бачили своїх рідних півтора-два роки, тому багато з них здійснюють короткотермінові візити туди-назад. Також помітний великий попит на курортні напрямки, що розташовані за чотири години польоту від Львова.
Про те, куди найбільше літають українці
Найбільшим попитом в Україні користуються польоти в Італію. Такий висновок можна зробити, просто подивившись на кількість напрямків і рейсів, які ми здійснюємо туди і звідти. Також багато українців літають до Великобританії, Німеччини, Польщі та Угорщини.
Ми збираємо дані пасажирів, але не поширюємо їх. Це наші власні дані, які ми зберігаємо. Я можу сказати, що загальним портретом нашого клієнта є подорожуючі у дві сторони, щоби побачити рідних, попрацювати за кордоном, а також туристи. Велику частину пасажирів становлять ті, що воліють подорожувати і відкривати для себе різні частини Європи. Більшість наших клієнтів молодші за 35 років, багато з них 32-33 річного віку.
Про конкуренцію із МАУ
На українському ринку ми є другим гравцем після МАУ. Думаю, що з такими темпами росту, як зараз, ми скоро станемо першими. Проте наша цільова аудиторія відрізняється від МАУ. Ми фокусуємося на low cost подорожах, позаяк саме вони відкривають можливості подорожувати значно більшій кількості людей.
Ми не зазіхаємо на аудиторію МАУ, а радше на їхній ринок: залучаємо значно більше клієнтів, які не мали можливості подорожувати літаками раніше. Ми на українському ринку з 2008 року і з самого початку для нас було важливим тут працювати. Тут ми бачимо багато потенціалу, тому ми хочемо бути тут і надавати свої послуги.
Про розширення штату і можливості працевлаштування для львів'ян
Ми додали дев’ять нових маршрутів з міста. Досі ми мали 20 ринків у 10 різних країнах, тепер же будемо мати 29 ринків, які зможемо обслуговувати звідси. Очікуємо, що у Львові наш трафік зросте втричі. Також ми плануємо створити 84 нових робочих місць у Львові, як екіпажу на борту, так і пілотів. У всій Україні ми плануємо найняти 290 людей. Це також буде сприяти місцевій економіці через зростання туризму та інвестицій.
Читайте також: Ryanair та WizzAir відкривають та відновлюють авіарейси зі Львова
Авіакомпанія WizzAir відновить цього року такі напрямки зі Львова: Львів – Будапешт (з 3 листопада щосереди та щонеділі), Львів – Катовіце (рейси з 17 грудня щопонеділка та щоп’ятниці), Львів – Братислава. (польоти з 20 грудня щопонеділка та щоп’ятниці), Львів – Вільнюс (рейси з 19 грудня у середу і неділю), Львів – Біллунд (рейси стартують з 17 грудня).
Роман Тищенко (Ламанський), Віталій Голіч
Фото Романа Балука
Головне фото: WizzAir
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча