фото івана станіславського, твоє місто
Як Львів позбувався російської церкви
Tvoemisto.tv розповідає, як розгорталися події в головному храмі РПЦ у Львові та в храмі на вул. Антоновича, пояснює, хто очолює російську церкву на Львівщині, чому він не підтримав громаду і чи взагалі мав зв’язок із росією.
Цей день в історії, або Як все було?
Запам’ятайте цей день. Уранці до церкви на вул. Бобанича (колишня Короленка) сходяться люди, обласна влада, поліція. Усе починається мирно. Присутні ініціюють перехід громади до української церкви. Влада вітає цю ініціативу, рапортує, що тепер це буде гарнізонний (військовий) храм ПЦУ, названий на честь Юрія Переможця. Вулиця отримала назву Тараса Бобанича нещодавно. Це львів’янин, військовий, який загинув на теперішній війні з росією. Неподалік розташований Будинок воїна. Отож у центрі Львова має з’явитися новий осередок, який нагадуватиме, як Україна відбивалася від російських загарбників.
Перед 12:00 до храму підходять люди, зокрема група молодих чоловіків. Називають себе парафіянами російської церкви. Кажуть, їх не питали про згоду. На подвір’я заходить митрополит УПЦ МП Філарет, говорить про любов і про те, що відмовляється переходити до ПЦУ. Біля будівлі сварки і штовханина, але поліція спостерігає і контролює ситуацію.
Хто очолює російську церкву у Львові, або Хто такий Філарет
За декілька днів до повномасштабного вторгнення росії в Україну Tvoemisto.tv опублікувало матеріал про тих, що очолювали російську церкву у Львові та області. За весь час її існування тут було четверо очільників. Із 2013 року й донині російську церкву розбудовував митрополит Львівський і Галицький УПЦ МП Філарет Кучеров.
Спершу він навчався в медичному училищі, московській духовній семінарії та Київській духовній академії. Його священнича кар’єра почалася ще у Москві. Там він був іподияконом (прислужником) у московського патріарха Алексія II, який очолював РПЦ до Кіріла. Потрапити в таке оточення доволі непросто – людину мають рекомендувати або в семінарії, або близькі до архиєрея священники.
Пізніше Філарет перебував у Києво-Печерській лаврі, де коштом спонсорів спорудив дворівневу церкву Сергія Радонезького і Олександра Невського. Це особливо шановані святі у Російській православній церкві, які є підкреслено «російськими». Їхні імена найчастіше фігурували в комунікації великоросійських наративів у проповідях УПЦ (МП) та РПЦ.
5 квітня 2023 року, коли громада церкви на вул. Бобанича вирішила перейти до ПЦУ, Філарет заявив, що не підтримує таке рішення.
Читайте також: Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв'ю з митрополитом Філаретом
Нагадаємо, що до 24 лютого 2022 року до новоствореної ПЦУ перейшло близько 30 парафій УПЦ (МП) на Львівщині. Як розповідали отці, Філарет критикував такі рішення і чинив тиск: більш ніж десять священників, які перейшли з УПЦ (МП) до ПЦУ, отримали від нього заборону на звершення служіння. Це один із жорстких заходів у релігійній сфері.
Зараз на Львівщині офіційно залишилося 48 парафій російської церкви, декілька з них у Львові, зокрема самовільно встановлена будівля на Сихові та храм на Антоновича.
Джерела, наближені до редакції, ще до повномасштабного вторгнення стверджували, що російська церква у Львові намагалася впливати на українських військових. У Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у Львові кажуть, що УПЦ (МП) опікувалася майже 70% каплиць на території військових частин та підтримувала перенесення академії зі Львова до Одеси.
Крім того, Філарет підтримував колишнього генконсула рф у Львові Євгена Гузєєва, який заявляв, що українську мову завезли до Львова більшовики у 40-их роках ХХ століття, а «проєкт «Україна» був створений Австрією, щоб відділити Україну від росії.
Що далі?
Колишній радник із релігійних питань ЛОДА Тарас Гринчишин пояснює, що, згідно з державним законодавством, громада самостійно може вирішувати свою долю. Для цього скликають парафіяльні збори чи збори релігійної громади, де певною кількістю голосів можуть ухвалити певне рішення, що сьогодні й відбулося. І якщо говорити про необхідну кількість голосів, то варто розуміти, що не завжди є підрахунок точної кількості осіб – членів церковної громади. Наприклад, у греко-католиків членами парафії є ті, що проживають на її території, проте територія Львова подекуди розділена на декілька квадратів. У римо-католиків є поділ по вулицях, а в православних, які належать до Російської православної церкви, яка колись називалалсь УПЦ МП, у Львові було три громади: на колишній вулиці Короленка, на вулиці Антоновича та на Сихові.
Читайте також: Львівський митрополит УПЦ МП відмовився переходити до ПЦУ
До речі, сьогодні відбулася ще одна знакова подія. Власниця приміщень, які використовувала релігійна громада російської церкви на Антоновича, вирішила розірвати угоду про користування. Там була церква Святої Трійці.
Щодо храму на Сихові міський голова Львова учора заявив, що це незаконний самобуд, який, імовірно, знесуть.
Чому катедральний собор УПЦ МП перейшов саме до ПЦУ
Зі слів Тараса Гринчишина, якби громада переходила в Греко-католицьку, Римо-католицьку або протестантську церкву, то це було б зміною віровизнання. Натомість усі православні отці однієї віри і за бажанням можуть служити за одним престолом.
Громада складе протокол зборів, який повинен відповідати чинному статуту. Статут храму на вул. Бобанича був прийнятий у 1991 році (в 2007-ому до нього внесли зміни): скільки людей голосувало, яка була квота голосів, хто ухвалив рішення і брав участь. Тобто має бути протокол, у якому громада зазначає про рішення перейти в іншу юрисдикцію та обирає собі керівника.
«Із протоколом і новим статутом громада повинна звернутися до Обласної державної (тепер військової) адміністрації, у відділ релігій та національностей. Тоді ж має вийти розпорядження голови адміністрації про те, що вона затверджує та реєструє статут у новій редакції. Відтак ці відомості потрапляють у Єдиний державний реєстр юридичних осіб. І тільки тоді це рішення набуває законної сили – громада стає повноцінною у складі ПЦУ», – пояснює Тарас Гринчишин.
Трохи історії
Храм, що на вул. Бобанича, збудований у візантійсько-романському стилі в 1897 – 1901 роках для православних, які проживали в Галичині у складі Австро-Угорської імперії. В міжвоєнний період храм деякий час належав Польській православній церкві, опісля перейшов до московського патріархату.
Відповідно до розпорядження голови Львівської ОВА Максима Козицького, організація «Релігійна громада УПЦ святого великомученика Георгія у Львові» здобула статус «Православна церква України, парафія Великомученика Юрія Переможця».
До речі, ця назва доволі символічна: святий Юрій відомий тим, що списом пробив пащу розпластаного під ним дракона, що уособлює символічну боротьбу Добра і Зла. Як співається в пісні, «нам поможе святий Юрій ще й Пречиста Мати лихо звоювати!»
P.S. Звісно, й у Львові можуть знайтися ті, що не розуміють, чому події розгортаються саме так. Проте їм варто запитати себе, чи може в Україні існувати ворожа церква, церква країни, яка напала і вбиває мирне населення…
Антоніна Костик
Фото: Іван Станіславський/Твоє місто
Вибір Твого міста
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного