
Сир у багажнику, щоб прилаштувати на визрівання, – звичне явище
Відкритися в карантин у нетуристичному спальному кварталі, втриматися, та ще й з повною посадкою у вихідні? Це про них. Не підвищувати цін через нову воєнну реальність, а розширити власне виробництво, – рішення, яке не тільки врятує, а й відкриє нові можливості. Вийти за межі суто ресторанного бізнесу, відкрити крамницю крафтових сирів, постачати для інших ресторанів та запустити сирний кейтеринг, – чому б ні? Власниця ресторану «Сироварня» Ольга Мельник переконана, що за будь-яку справу варто братися тільки з вірою у її успіх та любов’ю до того, що робиш. Саме таких людей вона зібрала навколо себе.
У весняний сезон ресторан заходить з кількома цікавими новинами. Про них та про «кухню» крафтового сироваріння у нашій розмові.
Свій продукт не лише дешевший, а й якісніший
«Коли ми відкривали ресторан, ми мали власне виробництво 4-х м’яких сирів – страчателли, бурати, моцарелли і качоти. Ці сири входили до наших страв, а також їх можна було придбати на виніс. З повномасштабною війною почалися проблеми з постачанням – з логістикою, продуктами та цінами. Позаяк ми вже мали досвід налагодження власного виробництва, то вирішили розширити лінійку продуктів і виготовляти все, що можемо.
Так наша вітрина поповнилася маслом, сметаною, вершками, йогуртами, кисломолочним сиром, і навіть карамеллю та згущеним молоком. Таке рішення не тільки зробило нас більш незалежними від постачальників, але й дозволило втримати ціни на наші страви. Ще один незаперечний бонус – ми точно знаємо, що це якісний продукт, виготовлений з відбірного молока».
Партнерство заради сиру
«Процес пішов. І ми подумали – чого б не спробувати виготовляти тверді сири. Для цього нам треба було мати більше знань та досвіду. Але якщо ставити ціль, то життя вже якось поведе потрібною дорогою і приведе до потрібних людей. У той час ми придбали невелику сироварню, обладнану всім необхідним, і так розширили свою виробничу спроможність. А нашими консультантами із сироваріння стало подружжя Олена та Юрій Лубенські із Бердянська. В рідному місті, яке зараз під окупацією, залишився їхній бізнес – сироварня на вогні, з мідним чаном та власним льохом для визрівання.
Та бажання займатися улюбленою справою залишилося. Це мала бути одна консультація, та на першій же зустрічі ми домовилися про партнертсво. Нас поєднало бажання створювати якісний український продукт, конкурентний італійському чи швейцарському».
Екстремальне сироваріння
«Цьому партнерству вже пів року. Рівно стільки часу треба, щоб визріли перші голівки сиру і можна з упевненістю сказати: продукт вийшов якісний! Ми більше, ніж задоволені першими результатами. Умови, в яких ми розпочали новий етап виробництва, не дуже нам сприяли. Саме на цей час випали тривалі відключення електроенергії. Сироварня ж вимагає сталих умов – температури та вологості: для якогось процесу має бути +8-12°C, для іншого – +5°C чи +14°C. Зависока чи занизька температура – вже проблема.
Був період, що ми носилися з сиром по місту у пошуках приміщення з потрібними умовами. Сир у моєму багажнику, який десь треба прилаштувати на визрівання, став звичним явищем. Та, попри все, у нас визрівають нові голівки сиру і ми з нетерпінням чекаємо, яким же він буде на смак».
Перевірена класика та пошуки нових смаків
«У нас поки немає сталого асортименту. Ми продовжуємо виробництво наших бестселерів – страчателли, бурати, мацарелли, які стали для багатьох улюбленими. І вони у нас справді високої якості. З напів-твердих виготовляємо качіоковалло, халумі, вершковий, і нашу гордість – сир із блакитною пліснявою, яким ми назвали «Блакитне око», який вдався нам дуже смачним. Невеликими порціями виготовляємо сири із різноманітними смаковими акцентами та фактурами: белпер-кноле у кожушку з чорного перцю, качота у кавовій скорирці, винний сир, витриманий у виноградних вижимках, сири із лісовим горіхом, фісташкою, цитрусовою цедрою, трюфелем…
Зараз у нас зріють сири, які готуються за технологією італійського Азіаго та швейцарського Альпійського. Це сири з митою скоринкою з білою та блакитною пліснявою. До речі, це наша родзинка – натуральні скоринки сирів, без використання парафіну та латексу. Кожну голівку наші сировари під час визрівання по кілька разів протирають щіткою чи цупкою тканиною з використанням сиродавленої олії, солі, спецій та кави. То як спа-процедури для сиру, завдяки яким він має свій унікальний смак та текстуру.
Ми експериментуємо та шукаємо ті смаки, які полюблять так само, як нашу «класику».
Наші клієнти – ті, кому важлива натуральна основа
«Попри те, що ресторан – наш основний напрямок роботи, ми помітили, що люди охоче купують додому не тільки готові страви, а й сири. Тож почали виготовляти їх трохи більше. З початком повномасштабної війни поламалося багато ланцюжків постачання, інші ресторани почали у нас замовляти сири та молочну продукцію для власних потреб. Поки для масштабування виробництва сиру виявили одну перешкоду, про яку раніше не думали, – не всі готові боротися за якість, багато хто надає перевагу дешевшим сирним продуктам, в основі яких немає молока. Об’єктивно, сир із натурального молока завжди буде дорожчим. Та кожен товар має свого покупця. Ті, кому важлива якість, – купують наші сири.
Окрім поставок для ресторанів, зараз активно розвиваємо роздріб. Наша сирна крамничка працює не лише на самовиніс чи доставку по Львову, а й налагодила відправку через Нову пошту. Тож тепер отримуємо відгуки від поціновувачів сиру звідусіль, куди є можливість його відправити.
Кейтеринг чи цукерки – сир пасує до всього
«Ще одна ідея, яку підхопила наша команда, і ми вже почали її розвивати – cheese bar, сирний кейтеринг для компаній та приватних святкувань. Ми час до часу допомагаємо в організації благодійних подій нашим добрим друзям, зокрема забезпечуємо частування гостей. І от під час одного аукціону, я подумала: «У нас є все, що можна запропонувати людям для організації бенкету чи камерної вечері. Чому ми цього не пропонуємо?» Наш шеф Андрій Максименко і сировари Олена та Юрій моментально включилися в проробку страв, і вже за тиждень ми презентували наше кейтерингове меню. То ж тепер – пропонуємо й таке.
Сир люблять і дорослі, і діти. Це смачний універсальний продукт, який надається як для сольного споживання, так і легко компонується в усіх стравах – від закусок до десертів. До речі, сирні цукерки у нас вже у проробці!».
Щоб посмакувати крафтовими сирами та іншими сирними делікатесами від львівської «Сироварні», ви можете зробити замовлення у крамничці ресторану (можлива доставка Новою поштою), або відвідати ресторан «Сироварня» у Львові.
Фото: Вікторія Гнип, Василь і Зоряна Владика
Партнерська публікація
Вибір Твого міста
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- «Не думали, що готуватимемо харчі на передову дев’ять років»
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
- Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?
- «Тепер з 30 співають лише троє дітей. Раніше було навпаки». Інтерв'ю з хормейстеркою
- Як забудовують південну околицю Львова та що не так
- Московський патріархат – це питання національної безпеки, а не релігійної свободи
- Підробляють документи, перепливають річку. Інтерв'ю з прикордонником про ухилянтів
- Якою могла б бути наша кухня, якби не «совок». Інтерв'ю з дослідницею Маріанною Душар
- «Нам поможе святий Юрій». Як Львів позбувався російської церкви
- «Ми вже перемогли... ». Остання розмова з Євгеном Гулевичем
- Команда рівних. Яка роль медсестри з розширеними повноваженнями в сучасній медицині
- Кому належать готелі у центрі Львова і чи є серед них росіяни
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу