
«Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
Цього року листи до Святого Миколая від дітей у потребі дуже відрізняються від тих, що були зазвичай. У своїх святкових посланнях вони просять про найнеобхідніше – гаджет для дистанційного навчання, солодощі, фрукти, теплий одяг, іграшки і книги. Але є в них одне спільне бажання – щоби в Україні настав мир і батьки повернулися з війни.
Думали, чи організовувати акцію до свята Миколая
Через те, що в Україні змінилися пріоритети в допомозі та всі гроші люди скеровують на допомогу армії, щорічна акція до свята Миколая, яку проводить благодійний фонд «Здійснити мрію», опинилася під загрозою зриву. Але, оцінивши кількість потребуючих, її таки зорганізували.
«Відверто кажучи, цього року ми задумалися, чи робити акцію до Миколая. Розуміємо, що всі свої ресурси українці скеровують для допомоги військовим, тому боялися, що охочих допомогти дітям у потребі буде обмаль. Але небайдужі люди самі почали телефонувати і питати, коли будуть листи, бо хочуть зробити дітям приємність», – розповідає керівниця благодійного фонду «Здійснити мрію» Уляна Флишко.
Цього року, з її слів, подарунки від фонду отримають діти, які мають проблеми зі здоров’ям, діти-сироти та діти з числа ВПО. Загалом близько сотні.
Активно долучилися й українці з діаспори. Для прикладу, один благодійник з Іспанії передав 600 євро, а українські далекобійники надіслали 15 тисяч гривень.
Потреби, як каже Уляна Флишко, в дітей змінилися. Зокрема, діти з Харкова у своїх листах до Миколая просять переважно теплого одягу, солодощів і миру в країні. Діти із сиротинців та внутрішньо переміщені особи з Мелітополя – планшети, комп’ютери, які можна використовувати для навчання, адже багато з них, втікаючи від війни, прихопили лише найнеобхідніше.
«Щоби тато повернувся з війни, а мама одужала»
Уже не вперше задіяний до багатьох проєктів, у тому числі й до акції до Дня Святого Миколая, львівський осередок «Пласту». Цього року львівські пластуни зорганізувалися й узяли 76 дитячих листів. Керівник організації Ярослав Булишин зазначив, що в них є окремий проєкт, у межах якого діти-сироти і ті, що в потребі, пишуть листи до Святого Миколая, а пластуни реалізують дитячі мрії. Координує весь процес пластунка Христина Бортник.
«Листи ми завжди беремо в Мальтійської служби допомоги, яка опікується дітьми з особливими потребами, із малозабезпечених сімей та іншими. Хто ці діти, звідки, яка в них передісторія, ми не знаємо. Загалом цього року взяли 76 листів, що на чверть більше, аніж торік. Листи на бажанням розподіляємо між пластунами Львова. Це дуже добра виховна модель – турбуватися про ближнього. Не маючи великих коштів, але придбавши чи поділившись олівцями, розмальовками, гарною курткою, яка вже стала замала, пластуни проявляють свою громадянську позицію», – пояснює вона.
У своїх листах діти вказують на різні потреби. Але зміст цих листів тепер дещо інший, каже Христина Бортник:
«Мовиться не про скромніші бажання, а про простіші. Хтось захотів куртку, черевики, бо не має у що вдягнутися, хтось – розмальовки чи книжечки, аби мати чим зайнятися на дозвіллі. Водночас чи не всі листи закінчуються побажанням щонайшвидшої перемоги Україні. Також діти просять здоров’я, щоби тато повернувся з війни, щоби мама одужала. Коли читаєш ці листи, на очі набігають сльози, бо розумієш, що дитина в свої вісім чи 10 років глибоко переймається ситуацією в країні і щиро вірить в успіх».
Про те, що львів’яни готові допомагати дітям, долучатися до благодійних ініціатив, навіть попри війну, переконана координаторка акції «Святий Миколай дітям у потребі» Мальтійської служби допомоги Вікторія Корінчук.
Свою акцію вони проводять уже 26 рік поспіль. Серед підопічних – діти з інтернатів, сиротинців, прийомних сімей, дитячих домів сімейного типу, а також ті, чиї тато і мама позбавлені батьківських прав, мають інвалідність, або ж ті, що проживають у сім’ях, які потрапили в скрутні життєві обставини.
Загалом «мальтійці» отримали кілька тисяч листів і запитів на допомогу, що вдвічі більше, аніж торік. Насамперед це пов’язане з тим, що до Львова, на Львівщину зі сходу та інших областей України переїхало чимало сиротинців і домів сімейного типу.
Серед основних мрій та побажань, вказаних дітьми в листах до Чудотворця, є припинення війни.
«Цього року листи дітей однозначно змінилися. Це помітно і за зовнішнім оформленням, і за змістом. Якщо раніше діти в своїх посланнях малювали Миколая, ялинку, іграшки, то тепер – прапори, голубів миру, танки, військові машини. Змінилися й запити: діти просять дарунків і для себе, і для інших. Для себе переважно найнеобхідніше – теплу куртку, телефон для навчання, іграшку. При цьому зазначають, що коли їхні мрії буде здійснити непросто, то можна подбати про термобілизну для військових, здоров’я для всіх українців», – каже Вікторія Корінчук.
Деякі листи вона тримає на згадку. Серед них лист від 13-річного хлопця: «Святий Миколаю, я новенький у цій школі, але мені тут дуже подобається. Цього року хочу телефон, колонку та смартгодинник. Знаю, що це забагато, тому хочу худі, зимові черевики – і досить. А замість солодощів зроби, будь ласка, подарунки нашим захисникам. А саме: тепловізори – 10 штук, дрони – 10 штук, бронежилети – 40 штук, шоломи – 40 штук, аптечки – 32 штуки, тепле взуття і куртки. Іншого не хочу».
Залишилось іще 150 листів!
Більшість коштів українці скеровують тепер на потреби військових, тож опрацювати листи від дітей, знайти добродійників, які допомогли б фінансово, важче. Станом на кінець тижня в Мальтійській службі залишилося ще 150 листів дітей, які не встигли розібрати.
«Цього року 30% людей, готових допомагати, і 70% тих, що потребують допомоги. Торік ситуація була інша: 90% людей були готові допомагати, а 10% потребували допомоги від Миколая. Це означає, що війна внесла свої корективи…» – додає співрозмовниця.
Серед готових допомагати не лише великі компанії, а й пересічні люди, часто студенти й пенсіонери. Нещодавно в офіс «мальтійців» прийшов старший чоловік зі слуховим апаратом, який на потреби діток приніс тисячу гривень, а 25-річна студентка взяла відразу три листи, маючи на меті подарувати дітям святковий настрій. Дівчина пригадала, як одного року Святий Миколай приніс їй лише плитку чорного шоколаду, і наступного дня вона не мала чим похизуватися перед однокласниками. І щоб цього не сталося з іншими дітьми, вирішила влаштувати їм маленьке свято.
Долучитися до акції «Святий Миколай дітям у потребі» можна трьома способами:
-
Узяти лист-прохання і здійснити дитячу мрію.
-
Принести до офісу потрібні речі: канцелярське приладдя, засоби гігієни, солодощі, павербанки, ліхтарики, термоси, розвивальні ігри, книги, які згодом передадуть дітям, котрі цього потребують. Адреса офісу Мальтійської служби допомоги: м. Львів, вул. Богомольця, 8. Контактний номер: 067 275 12 02.
-
Здійснити благодійну пожертву на рахунок Мальтійської служби. За ці кошти пізніше робитимуть цікаві й корисні речі для вихованців сиротинців.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки