Фото зі сторінки Володимира Зеленського

Фото зі сторінки Володимира Зеленського

Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну

2872 0
Про відбудову країни слід починати думати уже нині, адже йдеться про комплексні рішення, серед яких залучення інвестицій, швидкі зміни у законодавстві, створення комфортного сучасного житла. Як залучати кошти і піднімати економіку, що потрібно врахувати, розмірковуючи про будівництво і чи варто сподіватися на План Маршала, – відповіді на ці та інші питання шукали експерти під час дискусії «Відбудова України після перемоги у війні: виклики, рішення, механізми», яку організувало Тvoemisto.tv.

Нагальні питання для міст на сході

Депутатка Маріупольської міської ради Ольга Пікула зазначає, що нині у Маріуполі відбувається справжня гуманітарна катастрофа: мешканці півтора місяці живуть без води, їжі, ліків, світла, газу, електрики та мобільного зв’язку. Тож, на її думку, найпершою нагальною потребою є організація зелених коридорів.

Депутатка наголошує, що про побудову нового житла зараз замислюватися не зарано. Вона стверджує, що у Маріуполі пошкоджено 90% всього житлового фонду, більше половини будівель повністю зруйновані.

«Коли закінчиться війна, людям просто нікуди буде повертатися: немає ні домівок, ні шкіл, ні садочків, ні лікарень, тому що російський ворог не пожалів нічого. Він просто з неба вбивав наше місто, на жаль, ще багато районів Маріуполя продовжують бомбардувати і з неба, і з танків. Тому вже сьогодні треба думати, куди наші маріупольці приїдуть жити», – каже Ольга Пікула.

Також вона підкреслює, що державі потрібно повертати українські мізки – людей, які виїхали до Європи – для того, щоб вирішувати економічні проблеми, в які Україна починає занурюватися. «Для цього треба забезпечувати тих, хто втратив житло, майно, свої міста. Треба сьогодні вже думати, як ми будемо повертати цих людей назад до України, щоб її розбудовувати», – наголошує депутатка.

Чи варто сподіватися на План Маршалла?

Колишній міністр економіки та торгівлі Павло Шеремета каже, що концепцію відбудови України можна описати трьома словами – кров, піт і сльози. Він розповідає, що за нинішніми оцінками українська економіка буде зруйнована на половину свого ВВП.

«Чи ми відбудуємо країну? Звичайно, так. Але не Планом Маршала. Точніше кажучи, не тільки і не стільки ним, скільки власними зусиллями, кров’ю, яку ми зараз проливаємо, потом і слізьми. І до цього треба готуватися психологічно. Ця відбудова вимагатиме не менших зусиль, ніж нинішня перемога на полі битви», – наголошує економіст.

План Маршала (програма економічної допомоги європейським державам після Другої світової війни) був прекрасним варіантом укінці 40-х років минулого століття для 15-ти країн. Але якщо перерахувати План Маршала на нинішні гроші, матимемо за оптимістичними підрахунками 150-200 мільярдів доларів на умовно ті ж 15 країн. «А нам треба 200 мільярдів доларів тільки на одну країну вже зараз. Це я ще не враховую той факт, що, починаючи з квітня, наш бюджет буде в дефіциті десь на 5-7 мільярдів...кожного місяця... Це операційні видатки. Коли я говорю про 200 мільярдів, це – інвестиційні видатки. Тобто сподіватися на такі кошти – теж саме, що сподіватися на золото Полуботка», – каже Павло Шеремета.

На необхідності швидких рішень для відбудови наголошує і CEO групи компаній NOVELEX Сергій Мамчур. За його словами, у Польщі для будівництва житла їм не потрібні бюрократичні рішення, компанія може розпочати працювати наступного дня після підписання контракту, тому Україні треба переймати таку прозору модель і досвід. 

«Тут мусять бути швидкі рішення. Якщо би, наприклад, не було змін до Митного кодексу, була би велика проблема з постачанням гуманітарної допомоги. Вартість таких швидких змін значно перевищує позитивні, ніж негативні моменти. Оскільки ми перебуваємо у процедурі вступу до ЄС, то треба дивитися не тільки щодо відбудови, а й щодо розбудови України. Я переконаний, що Україна дістане такі ж самі, а може і кращі умови і фінансові, і допомогові, котрі мала Польща, яка за 20 років дуже багато збудувала. Дорожня карта є зрозумілою, ЄС має свої стандарти, їх потрібно просто імплементовувати, в якійсь мірі адаптовуючи. Тому якось великої складності, щоб створити такі умови в напрямках дерегуляції, фінансування, судової системи, можливості захистити свої права, як на мене, нема. А все це збудує довіру інвесторів», – каже він.

Нам потрібне буде швидке будівництво, тому адміністративні процедури мусять бути такими ж швидкими. 

Економіка має працювати

Щоб розбудовувати та повертати Україну в правильне русло, потрібно, щоб економіка працювала – наголошує власник SMART Development Олег Манзій.

«На жаль, ми маємо заблоковані ресурси, щоби працювати. Ми не можемо цього робити, поки повністю заблоковані операції з активами через наші фонди спільного існування, а іншого законодавства ми не маємо. Тобто, у нас зараз закінчуються гроші, накопичення, які були – і далі ми не можемо працювати», – розповідає він.

Перспективу він вбачає у швидких рішеннях та змінах у законодавстві. «Нам треба швидкі реформи, і вони мають бути продуманими, наскільки це можливо», – наголошує Олег Манзій.

«Ми будуємо і в Польщі, і в Україні. До мене звертаються приватні компанії з питаннями, чи можливо інвестувати. Але механізму ще нема, ми нічого їм не можемо запропонувати. Якщо ми зможемо забезпечити житло вартістю в два рази дешевшою, ніж на ринку, я впевнений, що джерела фінансування знайдуться», – каже він.

Павло Шеремета підкреслює, що на національному рівні треба негайно робити якісний стрибок. У довоєнні часи Україна інвестувала 13% від ВВП, а економіки зростають, якщо зростає рівень інвестицій і складає 25-30% від ВВП.

Відсоток заощаджень у нас складає 12% від ВВП у мирний час. Зараз ця цифра ще більше впала. «Тобто відбудова або вимагатиме докорінного перегляду ціннісних установок більшості українців, або не відбудеться», – каже економіст.

«Без національних інвестицій не буде відбудови. Друга стаття, на яку йдуть заощадження – власний бізнес. Україна знаходиться на 130-му місці у рейтингу економічної свободи у довоєнні часи. За останній рік вона впала на три позиції. Щоб відбудовуватися, потрібно відправити у напрямку російського корабля трудовий кодекс 1971 року, відкинути всі інші зарегульованості, корупцію, бо інакше ніякої відбудови не буде», – додає він.

Представниця постійної комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради Вікторія Довжик стверджує, що, крім заощадження, критично важливими для функціонування економіки в будь-який час є виробництво і споживання. Саме за цих обставин економіка працює: відбувається правильний кругообіг грошей, будь-яких ресурсів і йдеться про розвиток.

«Питання житлового будівництва – це лише одна галузь економіки. Критично важливими рішеннями, які сьогодні мають бути напрацьовані, це те, як надати прихисток і нове життя тим виробництвам, які повинні працювати для економіки. Треба подбати і про бізнеси. Кожна галузь не працює окремо, вона навколо себе запускає чимало супутніх проєктів в суміжних галузях. Важливо в кожній сфері створити умови, щоби підприємці почали працювати. Міста мають такі ресурси як земельні ділянки, занедбані приміщення, які можна віддати внутрішньо переміщеним підприємцям, які шукають майданчик, яким треба інвестувати, шукати партнерів для інвестування, для налагодження виробництва, але які не готові інвестувати у купівлю земельної ділянки. До сих пір ми по законодавству можемо лише купити земельну ділянку. Як мінімум такий ресурс (землю) держава сьогодні може віддавати безкоштовно, і це реальна інвестиція без чиїхось вийнятих з кишені грошей», – каже Вікторія Довжик.

Ян Шептицький, який переніс власний бізнес з Польщі в Україну, наголошує на важливості законодавчих змін, які, зокрема, стосуються корупційних схем.

«Я вже два роки живу в Україні, спілкуюся зі своїми друзями і завжди чую, що є проблеми з корупцією. Те ж саме чую в Польщі: польський бізнес не хоче заїжджати зі своїм бізнесом в Україну, бо має побоювання. Важливішим має бути закон, а не чиновник. Як буде хороший закон, то й будуть інвестори, адже вони не приїжджають в країну на 2-3 роки, вони хочуть приїхати на 10-20 років», – розповідає підприємець.

Як будувати?

Олег Манзій каже, що зруйновані будівлі краще відбудувати у тому вигляді, який відповідає сучасним стратегіям і вимогам розвитку громад і територій.

«Як будівельник я знаю, як технологічно можна будувати багато комфортного житла: не тимчасових «коробочок», а справді нормативного житла. Ясно, що це робиться не тижнями, але за два-три місяці можна видавати сотні, тисячі квартир. Є сучасні методи, які це дозволяють робити, і вони досить дешеві», – розповідає власник SMART Development.

Він стверджує, що контейнерні містечка – тимчасовий засіб для перетримки людей, і нині важливо акцентувати увагу на постійному житлі.

«Я знаю, що таке контейнерне містечко, бо ми, будівельники, завжди з ними маємо справу. Коли ми будуємо, там живуть люди. Жити там місяцями – нереально. Це не буде житлом, це буде методом, як перетримати людей два-три тижні. Наша дискусія про те, що робити з людьми, які не мають, куди повернутися. Майже 50% маріупольців не поїдуть за кордон і не мають, куди повернутися, вони з сім’ями, дітьми. Поселити їх у вагончик – це не рішення. Давайте заплатимо трішечки більше, але зробимо це від початку так, щоб це відповідало нормам сучасного житла. Це можливо», – наголошує будівельник.

Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев наголошує, що контейнерне будівництво – найшвидший і найзручніший спосіб забезпечити притулок на кілька місяців, пів року чи довший час. За його словами, це такий собі універсальний конструктор, з якого можна створювати різні структури.

«Європейські міста і країни мають великий резерв ось таких високоякісних модулів про всяк випадок. Коли ми чуємо, скажімо, що Китай за тиждень спорудив ковідний госпіталь, йдеться насправді про такі «коробочки», з яких споруджуються лікарні. Нам пощастило, що є підтримка партнерів, у цьому випадку Польщі, що вони готові свої резерви направити на Львів», – підкреслює архітектор.

Антон Коломєйцев наголошує, що відірваних від міської інфраструктури поселень не створюватимуть. «Ми вважаємо, що для людей, які приїхали навіть на кілька тижнів чи місяців, Львів є домом і вони мають отримувати чи не найкращі умови після того, що вони пережили», – каже він.

Щодо подальших перспектив важливо враховувати потужності ринку. Інтенсивність будівництва протягом останніх 5-7 років була достатньо високою. Нині потрібно буде споруджувати не тільки житло, але й виробництво, офіси. «У рік в нас будувалося 500-600 тисяч метрів квадратних житла. Для 50 тисяч мешканців, які можуть розглядати Львів своєю домівкою на наступні кілька років, як мінімум, маємо цифру в приблизно мільйон метрів квадратних. По темпах довоєнного будівництва це два роки», – наголосив головний архітектор.

Він підкреслює, що потрібно будувати місця, комфортні для життя. «Будуючи дешево і заощаджуючи на просторах, на майданчиках, тих самих школах, інфраструктурі, ми створюємо бомбу заповільненої дії. Тому будівництво, фінансові моделі мають сприяти якісному будівництву. Нам треба запобігати надмірній автомобілізації, формувати міста коротких відстаней – це ті речі, які закладені в стратегічному плані кожного європейського міста».

Голова наглядової ради компанії «Молокія» Володимир Глащенков зазначає, що сьогодні нам самим важливо зрозуміти і вирішити, яку країну будувати.

«В будь-якому випадку нам світ потенційно буде допомагати. Велике питання, як при цій допомозі зберегти своє розуміння, яку країну ми, українці, хочемо побудувати. Коли ти отримуєш якесь фінансування, зрозуміло, що тобі інколи допомагають приймати рішення, яку країну треба будувати. І на мою думку, нам всім після перемоги треба буде думати, однозначно залучаючи широку допомогу для відбудови, зберігати своє розуміння країни, яку ми хочемо побудувати», – прокоментував Володимир Глащенков.

Варто подбати про ділову інфраструктуру і мікробізнес

Для бізнесу, який буде вкладати в розвиток виробництва, ділового середовища, потрібні спеціальні програми, закон та умови, переконана Вікторія Довжик.

«Потрібні інвестиції для розвитку ділового середовища, а за житлове я спокійна. Ми це проходили в 2014 році: попит породжує пропозицію. Насправді є частина людей, які зберегли заощадження і будуть вкладати у купівлю певного житла. Але це заощадження споживання – не заощадження розвитку. Тому для бізнесу, який буде вкладати в розвиток виробництва, ділового середовища, потрібні спеціальні програми, закон, умови, щоби люди, які нині мають заощадження, мали інтерес вкладати у розвиток бізнесу. Якщо з боку держави такі умови будуть забезпечені, тоді у нас все буде добре. Житло держава змушена купити тим, хто його втратив, а от ділова інфраструктура – це те, про що ми всі повинні подбати», – зазначає представниця бюджетної комісії ЛМР.

Депутатка Маріупольської міської ради Ольга Пікула каже, що варто не забувати про малий та мікробізнес, який має важливий вплив на розвиток економіки. «Ми маємо ще забезпечити доступ до дешевих грошей. Сьогодні ми говоримо про програму «5-7-9%», її треба опрацьовувати, розширювати, треба працювати і з державними гарантіями. Я півтора роки працювала головою центру підтримки малого і середнього бізнесу в Маріуполі, у 2020 році мешканці Луганської та Донецької областей мали обмеження доступу до цієї програми, тому сьогодні маємо дуже багато підприємців, маріупольців, які виїхали не із заощадженнями, а з рюкзачком. У них немає житла, у підприємців немає обладнання», – розповідала вона.

Вона підкреслює: для того, щоб підприємці інвестували гроші, а люди – заощадження у покращення умов свого життя, нині потрібна допомога у дешевих грошах для підприємців і у дешевих іпотечних кредитах для мешканців. «Це дуже комплексне питання. Я впевнена, що ми не маємо чекати на завершення війни, це вже сьогодні треба вирішувати, спрощувати законодавство, робити максимально прозорими всі процедури, мінімальні можливості для корупції – і саме тоді в нас будуть вірити іноземні інвестори».

Вікторія Довжик переконана, що законодавчі зміни мають торкатися спрощеного доступу до ресурсу (земельні ділянки державної власності, підприємства або території, які роками перебувають в стадії банкрутства, занедбані приміщення) і податкових стимулів для інвестицій, а також доступу до ресурсів для внутрішніх інвесторів.

«Якщо хтось захоче поставити завод з тканинами, яких немає в Україні, то я вважаю, що такі сприяння мають бути з боку держави і така обіцянка в кожну інвестовану гривню, щоб це стало цікаво навіть іноземному інвестору, який боїться сюди йти – податкові канікули, всі реінвестиції без оподаткування, аби він приїхав і облаштував тут завод», – каже посадовиця.

При цьому головний архітектор Львова Антон Коломєйцев наголошує на необхідності давати більше ініціативи на місця, де б розглядалися варіанти зрозумілих, доступних правил забудови і господарювання.

Головний архітектор державного інституту проєктування міст «Містопроект» Юрій Столяров підсумував, що для розвитку міст, які зіштовхнулись з викликами, важлива зміна трьох сфер законодавства: земельної, архітектурної і будівельної. В архітектурно-будівельній сфері йдеться про прозорість, спрощення багатьох моментів як в проєктуванні, так і в будівництві. 

«Мені здається, треба віддати дещо і у сферу страхування: процедури страхування діяльності багато чого регулюють краще, ніж держава», – додав він.

Переглянути повне відео з дискусії можна тут:

Ольга Кацан

Фото: Іван Станіславський/Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав. 

 

 

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!