Фото: з відкритих джерел

Фото: з відкритих джерел

«Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС

1902 0
Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ до Євросоюзу. На найближчому саміті ЄС 24 і 25 червня розглянуть питання щодо надання статусу кандидата Україні на членство в ЄС. Tvoemisto.tv запитало експертів, що означає статус кандидата на членство в ЄС, що він дає Україні і коли Україна зможе стати повноправним членом Європейського Союзу.

Що означає статус кандидата і членство в Європейському Союзі

Надання статусу кандидата на членство в Європейському Союзі – це радше процедурне рішення. Воно викристалізує дорожню карту для отримання членства – певні кроки, які необхідно буде зробити Україні, пояснює політолог, проректор Українського католицького університету Дмитро Шеренговський.

«Статус кандидата є необхідним кроком на шляху до членства. Таким чином проходить процедура, вона є достатньо офіційною, прописана. Частково це політичне рішення, але більше процедурне. Членство неможливо отримати без статусу кандидата – це по-перше. Таке рішення, якщо воно буде позитивне, відкриває нам можливість для того, щоби Рада Європейського Союзу і кожна країна зокрема голосувала за надання Україні цього статусу», – каже він.

А вже після отримання статусу кандидата почнуться консультації щодо реформування процесів виробництва, поширення товарів, питання законодавства.

«По-друге – після отримання статусу кандидата тільки розпочинатимуться консультації, з яких питань мають бути проведені різноманітні реформи, щоби повністю інтегруватися в європейську систему. І це питання не тільки торговельно-економічних відносин, а вже фактично входження на внутрішній ринок ЄС. А це означає, що певні процеси виробництва, поширення товарів чи надання певних послуг мають відповідати тим правилам внутрішнього ринку, за якими живуть всі інші країни-члени. Також важливим є питання законодавства: потрібно, щоби законодавство України не суперечило нормам, які існують всередині Європейського Союзу», – пояснює проректор.

Відповідність України ЄС політично, економічно, культурно та соціально дуже важлива для європейців. Наталія Галецька, депутатка Львівської обласної ради, голова комісії із зовнішнього співробітництва каже, що статус кандидата дозволить Україні отримати членство в ЄС, тому варто здобути його попри все. До того ж це відкриє нам доступ до багатьох європейських фондів.

«Важливо здобути статус кандидата, оскільки він формально дозволяє Україні просити про членство, а відтак отримати доступ до європейських структурних фондів. Це надзвичайно велика кількість різноманітних можливостей у Європейському Союзі. Наприклад, в освітньому просторі була б цікава можливість українських освітніх інституцій отримати мобільність згідно з програмою «Еразмус». Наразі українські освітні інституції можуть подавати прохання про це лише в партнерстві з європейськими, що істотно звужує їхні можливості. Також є інші структурні фонди, куди Україна могла б податися, де також могли бути створені окремі фонди для розвитку і відбудови України. Це ті можливості, які Україна може здобути як кандидат на членство в ЄС», – розповідає депутатка.

Завдяки Угоді про асоціацію з ЄС Україна дуже сильно просунулася в процесі євроінтеграції. І хоч для членства ще потрібно багато чого, точкові переговори про певні насущні речі якраз і є тим, що варто робити зараз.

«Також варто зауважити, що наша Угода про асоціацію настільки глибока, повна, що подібна до тих договорів, які мали держави-кандидати в процесі свого вступу. Тобто фактично інтеграція нашого внутрішнього ринку, послуг уже відбувається. Отож нам варто наполягати на усуненні додаткових торговельних бар’єрів з Європейським Союзом. Наприклад, нетарифних бар’єрів доступу наших товарів на європейський ринок, – веде далі Наталія Галецька. – Хоча дорога до членства доволі далека, але ми вже можемо діяти точково і таким чином наближати Україну до нього, як-от спрощувати сертифікацію українських товарів у Європейському Союзі. Вже усунуті обмеження мита і безмитні квоти, але це тимчасово лише на рік. Тому домовленість про те, що буде після, про перспективу – також один із моментів переговорів». 

Скільки часу може минути від статусу кандидата до члена ЄС

Кандидатство – це ще не членство, щоби перейти від одного до другого, може знадобитися багато років. Є країни, які так і не стали частиною ЄС навіть за 20 років від часу отримання кандидатства, каже депутатка:

«Бувало таке, що період між наданням статусу кандидата і статусу члена становив сім-вісім років. Деякі країни-кандидати так і не стали членами ЄС, як, наприклад, Туреччина, яка з 1999 року є кандидатом. Що стосується членства, то тут є низка критеріїв, яким необхідно відповідати, які чітко прописані в установчих документах ЄС: дотримання верховенства права, вільна ринкова економіка і так далі».

Щоби отримати кандидатство, потрібні голоси «за» всіх членів ЄС. А отримання членства в ЄС – це довга дорога, пояснює Дмитро Шеренговський:

«Це консенсусне рішення. Нам потрібен голос «за» кожної країни. Після цього, як буде абсолютне консенсусне рішення, ми зможемо отримати статус кандидата і розпочати шлях до членства. Базуючись на цьому, будемо бачити, що нам ще потрібно підтягнути, які ще є виклики, виробити конкретний план, як ті виклики долати, щоби можна було відповідати умовам членства і отримати його. Ми маємо розуміти, що кандидатство – це не членство, це певні етапи, які ставлять на порядок денний певні речі. І це напрацювання може зайняти не один рік. Через рік-два- три ми точно не отримаємо членства, це трошки довша дорога. Хотів би ще згадати кейс країн Західних Балкан, щоби підкреслити важливість мотивації кожної окремої країни до членства в ЄС. Надання кандидатства показує, що країни ЄС відкриті до питання його розширення. Цей шлях, яким ми рухаємося, не унікальний. Так само робила Центрально-Східна Європа. Для нас це буде великим поштовхом до змін, і з цим потрібно працювати»

Про реформи, які варто провести Україні для вступу в ЄС 

Проводити реформи під час війни важко, і в Європі це розуміють, каже Наталія Галецька. Проте важливо не тільки приймати закони, а й забезпечувати їх виконання.

«Усі в Європейському Союзі розуміють, що проводити реформи під час воєнного стану надзвичайно складно. Але це не означає, що Україна не повинна демонструвати, що вона ці реформи проводить, і не заради прийняття законів, а заради застосування їх на практиці. Тобто мовиться про те, що ми боремося з корупцією, показуємо чіткість і прозорість у державних закупівлях, і якщо є якісь зловживання, то ми їх припиняємо; що у нас не можна підробляти документи для виїзду за кордон і так далі. Потрібно змістити наголос із прийняття законодавчих актів на реальні імплементації на рівні правоохоронних органів», – вважає вона.

Зі слів Наталії Галецької, всі інституції для боротьби з корупцією в Україні вже створені, потрібно тільки налагодити їхню роботу:

«У нас є ціла структура органів, які борються з корупцією: Вищий антикорупційний суд України, НАБУ, НАЗК. Тепер потрібно приділити увагу якості роботи цих органів, щоб вони направду ефективно працювали. Звичайно, застереження щодо корупції є, але знову ж таки це не буде перешкодою для надання Україні кандидатства. Можливо, стане перешкодою для вступу України у Європейський Союз, але сподіваємося, що до цього часу нам вдасться розвязати цю проблему. Також потрібно розуміти, що в деяких державах-членах ЄС теж високий рівень корупції. Якщо неформально спілкуватися з людьми, які там живуть, вони про це відверто говорять».

Кандидатство для України – це ще й серйозний сигнал для росії про те, що вона зазнала поразки як у економічній, так і в фізичній російсько-українській війні.

«У Європейському Союзі доволі детальне розуміння українських реалій. Цьому посприяла тривала Угода про асоціацію. Тож маємо багато роботи, але нам потрібно переконувати ЄС надати нам цей статус кандидата, тому що це важливий політичний сигнал для росії що економічна війна не вдалася. Її розпочала росія задовго до фізичної агресії. Задовго до 2014 року російська федерація розв’язала економічну війну проти України, блокуючи експорт і транзит наших товарів через свою територію в інші країни колишнього СНД. Тоді Україна розвернула свій експорт на Захід», – додає Наталія Галецька.

Як бути з країнами, які проти надання Україні статусу кандидата 

Угорщина, Швеція, Данія та деякі інші країни скептично налаштовані до кандидатства України в ЄС. Але питання, принаймні скандинавських країн, вирішиться після позитивної постанови Єврокомісії, вважає Дмитро Шеренговський.

«Справді, є кілька країн, які проти членства України в ЄС. До них належить, зокрема, Угорщина. Є інформація, що Швеція і Данія також. Представники нашого дипломатичного корпусу поїхали в ці країни. На мій погляд, питання скандинавських країн – це питання рішення Європейської комісії. Позитивне рішення вплине на те, що шалька терезів схилиться на наш бік. Є більші сумніви щодо Нідерландів: там питання кандидатства України стоїть гостро. В 2014 році, коли підписували Угоду про асоційоване членство, там проводили всенародне голосування, яке дало негативну відповідь, але уряд Нідерландів все-таки протягнув це рішення. Є кілька більших питань до Кіпру, який на словах нас підтримує, а фактично дещо скептично налаштований, як-от Франція і Німеччина, Італія». 

Для частини європейських країн кандидатство України – психологічне питання, веде далі Дмитро Шеренговський, цитуючи міністра закордонних справ Дмитра Кулебу. Проте і в цьому, на його думку, треба навести лад, оскільки це радше процедурне рішення, де немає місця для психології:

«Міністр закордонних справ Кулеба добре сказав, що в багатьох це просто психологічне питання. Але треба і тут навести порядок. Якщо ми говоримо про процедуру, то вона дуже чітка. Вступ у ЄС відрізняється від процедури вступу в НАТО, бо вступ у НАТО – це дійсно політичне рішення. Воно може відбуватися дуже швидко, як ми могли бачити у випадку Швеції та Фінляндії. Щодо ЄС – це процедурне рішення: треба пройти низку процедур і скласти низку документів, отримати низку погоджень і працювати з процедурними рішеннями. Якщо на певному етапі ми бачимо, що є невідповідності, певне незадоволення, тоді створюємо план і вирішуємо це питання. Якщо ж ми починаємо гратися «відповідаємо/не відповідаємо», не беручи до уваги процедуру і певні рішення, то це вже спекуляції, додумування окремих країн. Тож тут найважливіше рухатися за процедурою і наголошувати, що ми не очікуємо членства через два місяці. Ми бачимо точки, які вимагають покращення з нашого боку, і хочемо їх чітко ідентифікувати, хочемо отримати план дій щодо них»

Натомість Наталія Галецька вважає, що надання статусу кандитата Україні є політичним рішенням. Для цього потрібно спілкуватися окремо з кожною країною-членом.

«Надання Україні статусу кандидата насправді є політичним кроком, тому я сповнена оптимізму, що таке рішення буде прийняте. Треба говорити, говорити і ще раз говорити, спілкуватися з кожною країною-членом ЄС, тому що у Європейському Союзі рішення ухвалюють на основі компромісу. Угорщина, як і інші країни-члени, отримує свою частку з бюджету Європейського Союзу, всередині якого не все так гладко. Тож якщо ми можемо зіграти на таких певних політичних домовленостях всередині та посилити свої позиції, то зможемо переконати інші країни», – підсумовує вона.

Роман Тищенко-Ламанський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!