Фото: Львівська Національна Опера
«Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
«Якщо в театрі немає атмосфери, пульсу, ритму життя – тоді немає театру»
Програма розвитку театру «Український порив» гендиректора Василя Вовкуна успішно реалізовується з 2017 року. В її основі – ефективний менеджмент і творча якість, прорив, але водночас збереження традицій, вихід із зони комфорту і перехід театру-музею до сучасного актуалізованого театру, де через оперу чи балет можна показувати проблеми сьогодення та завоювання світової сцени.
«Успішний та ефективний менеджер повинен мати свою стратегію прориву. Найважче, щоб у цю програму повірили інші, так як в неї віриш ти. Спочатку може всім здатися, що це програма створена для самого себе, тому непросто своїми діями і вчинками було показати і переконати у зворотньому. Але крок за кроком починає все вдаватись», – каже Василь Вовкун.
За його словами, сучасний театр завжди передбачає змагання, видиме воно, чи ні. А завдання успішного менеджменту – виділити у тому змаганні найсильніших, які творять обличчя театру.
«Театр – це інституція, згусток емоційної енергії, де присутнє змагання. А якщо все це обрамлюється менеджментом, тоді виходить гарний результат. Заходячи у театр, кожен має відчути пульс, нерв театру, ритм та вир життя, побачити зміни. Ось тоді театр буде успішний», – додав гендиректор Львівської опери.
За словами Василя Вовкуна, у театрі має «працювати» і бути задіяний кожен простір. Тож, у коридорах вкотре проводять виставки, а ще однією потужною сценою є дзеркальна зала. Завдяки атмосфері, роялю Steinway та високому рівню виконавців кожен концерт тут – це аншлаг.
Кадрові питання та їх вплив на оперу
Однією з найбільших проблем Львівської опери ще донедавна були кадрові питання. У 2017 році, коли були внесені зміни до законодавства, творчий колектив перевели на контрактну форму роботи.
За словами Василя Вовкуна, сама контрактна система – це великий крок уперед, що мотивує колектив постійно тримати себе у формі. Аби на неї перейти, довелося «переглянути» кожного виконавця. Для цього тут створили комісії, незалежний дорадчий орган Художню раду. За словами Василя Вовкуна, це була перша і найбільш болісна кадрова реформа колективу.
«З багатьма контракту ми не підписали. Хтось це сприйняв болюче, емоційно, тож були невдоволення, листи, судові позови, які, до речі, ми всі виграли, але зараз всі зрозуміли, що перемогла якість. Кожен, хто приходить у Львівську оперу, відзначає, як звучить оркестр, хор, скільки з’явилося молоді у вокальній трупі і балеті. Зараз уся Європа вже обирає артистів не лише за голосом, а й за типажем і ми намагаємося підтримувати європейську планку», – каже гендиректор.
Наблизитись до європейських норм
Щоб осучаснити театр, заохотити закордонних виконавців та вийти на світовий рівень, ще з минулого року у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені С. Крушельницької почали роботи із модернізації сцени.
Електромеханічне обладнання верхньої механізації сцени театру в експлуатації перебувало упродовж 35 років, замість передбачених 15-ти. Це призводило до побічного звукового супроводу під час вистави, а застаріле обладнання унеможливлювало сучасні постановки за прикладом кращих світових сцен.
Як зазначив головний інженер Львівської опери Ігор Вуглевич, частина техніки, яку використовують під час постановок у Львівській опері, вже давно не те, що віджила своє, а й залишається небезпечною як для артистів, так і глядачів.
Аби приступити до роботи, минулого року у театрі оголосили тендер на виготовлення проєктно-кошторисної документації. Роботи із модернізації сцени виконує ТОВ «Лайтек трейдінг».
Загальна сума проєкту становить 111 млн грн, з яких 40 млн уже освоїли. Зокрема, до грудня минулого року у театрі із дерев’яного на металевий замінили колосниковий настил, що полегшило і зменшило навантаження на саму споруду і фундамент. Також тут провели заміну софітних підйомів, змонтували близько 170 нових прожекторів для освітлення під час вистав. При тому, що театр поміж тим є відчиненим для глядачів.
Серед цьогорічних планів – замінити планшет сцени, штахетні підйоми разом із лебідками, провести заміну лебідки пожежної завіси, а також провести повну модернізацію пульта, як для режисера, так і механіка сцени.
«Модернізація сцени дасть чимало можливостей для театру. Основне – це можливість створювати нові вистави європейського рівня, запрошувати всесвітньовідомих артистів. Ми хочемо бути знані у світі», – каже Ігор Вуглевич.
Також, за його словами, завдяки модернізації сцени покращиться освітлення, а комп’ютерне обладнання зможе автономно поєднувати верхню і нижню механізацію сцени, що досі робилося вручну. Щоправда, аби завершити усе необхідне, роботу головної сцени Львівської опери обмежать на 3 місяці – у липні, серпні, вересні.
Завершити усі роботи із модернізації сцени орієнтовно мали б до жовтня цього року. Усе, звісно, залежатиме від фінансування.
Наступними планами дирекції Львівської національної опери є ремонт фасаду та даху театру, який протікає. Для цього вже розробили і погодили ПКД. Реставрації вимагають й самі скульптури на фасаді театру. Загалом потрібно близько 37,5 млн грн.
Зміни та очікування
«Українським проривом» гендиректор Львівської опери Василь Вовкун називає зміни та плани, але не лише на найближче майбутнє, а й на перспективу.
Якщо у радянські часи композитор чи митець писав опери, то зазвичай їх відкладали у довгі шухляди та не ставили на сцені. Приблизно те саме було у перші роки Незалежності України, коли композитори по суті взагалі перестали писати для театру.
Зміни прийшли із «Українським проривом», коли започаткували конкурси на написання і створення сучасних музичних, хореографічних оперних творів. Зокрема, минулого року у театрі тривав конкурс із написання камерної опери. Перемогу здобув Євген Петров, який уже готує прем’єру до 150-річчя Соломії Крушельницької, яке святкуватиметься у вересні.
«Раніше кожен міг планувати роботу на найближчі три місяці. Ми ж почали складати плани на рік, два, п’ять. Театр знає наперед, що він робитиме через 5 років і це важливо, адже спільні ідеї налаштовують на роботу і це людей «тримає», – каже співрозмовник.
Зокрема, у межах програми розвитку театру, у репертуарному «портфелі» Львівської опери вже є чимало напрацювань для майбутніх постановок. Серед них: новітня опера Євгена Станковича за Гоголем «Страшна помста», прем’єра якої відбудеться 14 листопада до 80-річчя композитора, сучасна опера львівського композитора Юрія Ланюка «Чуже обличчя», балет «Соляріс» Олександра Родіна. Також вже написана і має успіх опера для сімейного перегляду Івана Небесного «Лис Микита».
Серед прем’єр – робота відомого балетмейстера Георгія Ковтуна «Ромео і Джульєтта», яка відбудеться у квітні. Далі буде вистава Френсіса Пуленка «Діалоги кармеліток».
2022 рік у Львівській опері оголошено «Роком Соломії Крушельницької», до 150-річчя Соломії Крушельницької, тому цьогоріч у театрі проведуть VI Міжнародний конкурс вокалістів ім. С. Крушельницької, фестиваль камерної опери, наукову платформу для молодих композиторів і режисерів та щодня показуватимуть до 10 камерних опер.
Є у Львівській опері й дитячі програми, розраховані для дітей віком від 2 до 16 років.
Про якісну львівську оперу також заговорили й на каналах OperaVision та Megogo, які викупили версію опер Є. Станковича «Коли цвіте папороть» та І. Небесного «Лис Микита». А зовсім нещодавно Львівська опера підписала договір на трансляцію трьох вистав із ще однією міжнародною платформою – «DRAMAX». Йдеться про «Коли цвіте папороть», «Лис Микита» та «Дон Жуан». Це, за словами генерального директора і художнього керівника Львівської опери Василя Вовкуна, вказує на те, що вперше український музичний матеріал став культурним світовим продуктом.
Ольга Шведа
Фото Львівської національної опери
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори