
За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
На Львівщині майже 80% курців скурили свою першу сигарету і потрапили в залежність від тютюну в шкільному віці. Тvoemisto.tv зʼясувало, скільки українських підлітків курять, чому вони вірять, що куріння стало безпечнішим, та як на Львівщині втілюють пілотний проєкт «Школи без нікотину та тютюну».
За рік «скурив» айфон
«Курив за компанію. Казав, що спочатку хотів спробувати, а потім не міг відмовитися від запрошення однокласників піти на перекур. Ось так і почав курити з восьмого класу», – розповідає львів’янка Ангеліна, мати десятикласника.
Її 15-річний син Остап курив два роки. Спочатку звичайні тютюнові сигарети, а згодом перейшов на «одноразки».
«Більш ніж рік тому після дзвінка класної керівнички, яка розповіла, що Остап разом з іншими дітьми курив у шкільному туалеті, а потім його бачили біля котельні неподалік школи, ми з чоловіком мали із сином розмову про шкідливість куріння. Остап обіцяв більше цього не робити, але кілька місяців тому я зауважила, що син, приходячи з вулиці, школи чи магазину, відразу йде у свою кімнату і щось там ховає. Знайшла: це були дві невеликі електронні сигарети різного кольору», – каже Ангеліна.
З її слів, спочатку вона вимагала у сина пояснень, а потім, опанувавши себе, почала аргументувати, чому цього не варто робити.
«Син казав, що почав знову курити за компанію, тобто друзі у школі кликали його на перекур або ж на вулиці пропонували спробувати різні смаки сигарет. І відмовитися було негарно, соромно. А далі це переросло в звичку», – веде далі жінка.
Однак Остапа вдалося переконати не вмовляннями, а прикладами погіршення стану здоров’я та сумою грошей, витрачених на сигарети.
«Брат чоловіка має проблеми з легенями. Те, що він курив зі шкільного віку, йому дуже нашкодило, тепер він часто лікується. Я запитала сина, чи він теж так хоче. Сказала, що за гроші, які він витрачає на сигарети, можна було купити айфон, про який він мріяв. Здається, це стало потужним аргументом. Крім того, Остап почав займатися спортом, і це ще більше стимулювало його провадити здоровий спосіб життя», – пояснює жінка.
Знайшла у доньчиній кімнаті електронні сигарети й Тетяна. І коли намагалася отримати пояснення, то почула у відповідь, що тепер курять майже всі.
«Гарний дизайн упаковання, різні аромати, підсвічування вітрин, звісно, привертають увагу, особливо підлітків. Тож нема чого дивуватися, що діти хочуть спробувати. Крім того, у віці 14 років вони всі хочуть бути дорослими, крутими, прагнуть виділитися. Так було і в нашому випадку. Донька казала, що це модно, що хотіла спробувати, тому й купила у складчину з іще кількома дівчатами електронні сигарети. Носили їх до школи по черзі», – каже Тетяна.
Жінка вважає, що коли підліток почав курити, йому потрібна не «догана», а допомога. Сподівається, що поза школою донька не курить і не робить цього у школі.
Підлітки вважають, що куріння безпечне
«Безпечного куріння не існує!» – наголошує заступниця медичного директора з охорони материнства й дитинства Другого медичного об’єднання Львова Віра Капрусь. Куріння цигарок, вживання нікотину, смол є одним з ключових чинників розвитку майже всіх захворювань, зокрема раку.
«Сигарети – це продукти згоряння. Тютюновий дим містить сім тисяч хімічних елементів, з яких 250 є токсичними, а 70 спричиняють онкозахворювання, тобто є канцерогенами», – каже медикиня.
Вплив нікотину, який міститься в сигаретах, великий. У димі багато чадного газу, і через те, що органи й системи організму не отримують кисню, може виникнути спазм судин та гіпоксія, тобто кисневе голодування мозку. В дитини, яка уперше пробує курити, може бути запаморочення, шум у голові чи біль, тремор рук, підвищення артеріального тиску і серцебиття. Згодом, якщо не позбутися цієї згубної звички, починається звикання – фізична й психологічна залежність. Симптомів стає щораз менше, і дитина думає, що вона крута і стильна.
Як уже мовилося, цигарки містять нікотин і смоли, а ще ароматичний вуглеводень бензопірен, який може спричиняти рак.
«Від сигаретного диму страждають усі системи організму, насамперед нервова, дихальна, ендокринна і навіть статева, мозок і серце. У курців частіше можуть виникати інфаркти, непліддя. Смоли, осідаючи в легенях, провокують гострі запальні процеси, бронхіти, рак легенів або інших органів», – пояснює співрозмовниця.
Зі слів Віри Капрусь, ще кілька років тому, коли електронні сигарети не були такі популярні, мода на куріння серед дітей та підлітків дещо минула. Проте зараз куріння знову стало популярним. Чимало малолітніх курців піддаються маніпулюванню тютюнових компаній, що електронні сигарети нешкідливі й не викликають залежність.
«Проблема з курінням була завжди, але з початком виробництва електронних сигарет почало курити багато молодих людей, навіть дітей. Вони не мають запаху, приємні на смак, тож їх розповсюдження є стрімким. Проте не варто думати, що ці замінники цигарок нешкідливі. Наприклад, у тому ж кальяні менше нікотину та смол, але в 25 разів більше чадного газу. Тому гіпоксія може виникнути ще швидше. А що стосується електронних сигарет, то вони не мають продуктів згоряння, але в них є курильна рідина, ароматизатори, гліцерин, які нагріваються і утворюють пар. Це все провокує швидке настання залежності й водночас подразнює дихальні шляхи: при вдиханні відбувається їх звуження,організм не отримує достатньо кисню і виникає та ж гіпоксія. А через спазм судин у людини, особливо молодої, підлітка, коли організм тільки формується, може настати й раптова смерть», – пояснює спеціалістка з охорони материнства і дитинства.
Щоби діти і підлітки не стали залежними від сигарет, у тому числі електронних, потрібен приклад батьків, які мають відмовитися від куріння. Також треба провадити потужну соціальну й просвітницьку роботу в закладах освіти.
«Курити електронні сигарети в громадських місцях у нас вже заборонено нарівні з сигаретами і кальяном. Але варто проводити й інформаційну роботу, частіше розповідати про наслідки їх шкідливого впливу, тоді діти матимуть більше шансів ніколи не потрапити в залежність від тютюну та нікотину», – вважає вона.
Школи без нікотину та тютюну
В Україні 15% дітей у віці 13 – 15 років щодня курять сигарети, трохи більше ніж 18% – е-сигарети. Чи не щодня тютюнова індустрія залучає до куріння майже 200 українських дітей. Таку статистику Тvoemisto.tv подає виконавчий директор громадської організації «Життя» Дмитро Купира, координатор пілотного проєкту «Школи без нікотину та тютюну», який реалізовують в Україні.
Щоби подолати тютюнову залежність серед школярів, наприкінці вересня проєкт під цією назвою розпочався на Львівщині. Торік таку кампанію провели на Рівненщині та в Києві. Основною метою пілотного проєкту, розробленого ВООЗ, є захист здоров’я учнів, учителів та шкільного персоналу від шкідливого впливу тютюнового диму, убезпечення від першої спроби куріння та створення здорового й чистого середовища для навчання. До речі, Україна третьою в світі запровадила цей проєкт.
Як каже керівниця відділу дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної роботи департаменту освіти і науки Львівської ОВА Ірина Сислюк, максимальну поінформованість про шкідливість куріння і участь в пілотному проєкті «Школи без нікотину та тютюну» отримають: Сколівська академічна гімназія, Бірківська школа ім. Тараса Шевченка, Самбірська середня школа №4, Жовківська школа №3, Лапаївський ліцей ім. Героя України Георгія Кірпи, Буська гімназія ім. Євгена Петрушевича при ЛНУ ім. Івана Франка, Трускавецька школа №3, Червоноградський ліцей, Родатицький навчально-виховний комплекс, Турківська середня школа.
Проєкт, зокрема, передбачає, що серед учнів та персоналу шкіл проведуть анонімне опитування й інформування про шкідливість куріння.
Зі слів Дмитра Купири, на Львівщині пілотний проєкт ще триває, але аналіз даних з інших міст вказує на те, що курять або вживають інші види нікотинових чи тютюнових виробів чимало учнів: четверо з десяти опитаних.
Найбільш популярними серед респондентів є електронні сигарети, так звані вейпи. Занепокоєння викликає те, що діти вважають їх безпечними або ж узагалі не шкідливими.
«Жодна дитина в світі не народилася з сигаретою у роті. Люди стають курцями через маркетингові маніпулятивні впливи, приклад власних батьків. Ми не боремося з курцями, нам потрібно створити умови, за яких діти, молодь не повинні мати стимулу до того, щоби почати курити», – наголошує Дмитро Купира.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки