За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
На Львівщині майже 80% курців скурили свою першу сигарету і потрапили в залежність від тютюну в шкільному віці. Тvoemisto.tv зʼясувало, скільки українських підлітків курять, чому вони вірять, що куріння стало безпечнішим, та як на Львівщині втілюють пілотний проєкт «Школи без нікотину та тютюну».
За рік «скурив» айфон
«Курив за компанію. Казав, що спочатку хотів спробувати, а потім не міг відмовитися від запрошення однокласників піти на перекур. Ось так і почав курити з восьмого класу», – розповідає львів’янка Ангеліна, мати десятикласника.
Її 15-річний син Остап курив два роки. Спочатку звичайні тютюнові сигарети, а згодом перейшов на «одноразки».
«Більш ніж рік тому після дзвінка класної керівнички, яка розповіла, що Остап разом з іншими дітьми курив у шкільному туалеті, а потім його бачили біля котельні неподалік школи, ми з чоловіком мали із сином розмову про шкідливість куріння. Остап обіцяв більше цього не робити, але кілька місяців тому я зауважила, що син, приходячи з вулиці, школи чи магазину, відразу йде у свою кімнату і щось там ховає. Знайшла: це були дві невеликі електронні сигарети різного кольору», – каже Ангеліна.
З її слів, спочатку вона вимагала у сина пояснень, а потім, опанувавши себе, почала аргументувати, чому цього не варто робити.
«Син казав, що почав знову курити за компанію, тобто друзі у школі кликали його на перекур або ж на вулиці пропонували спробувати різні смаки сигарет. І відмовитися було негарно, соромно. А далі це переросло в звичку», – веде далі жінка.
Однак Остапа вдалося переконати не вмовляннями, а прикладами погіршення стану здоров’я та сумою грошей, витрачених на сигарети.
«Брат чоловіка має проблеми з легенями. Те, що він курив зі шкільного віку, йому дуже нашкодило, тепер він часто лікується. Я запитала сина, чи він теж так хоче. Сказала, що за гроші, які він витрачає на сигарети, можна було купити айфон, про який він мріяв. Здається, це стало потужним аргументом. Крім того, Остап почав займатися спортом, і це ще більше стимулювало його провадити здоровий спосіб життя», – пояснює жінка.
Знайшла у доньчиній кімнаті електронні сигарети й Тетяна. І коли намагалася отримати пояснення, то почула у відповідь, що тепер курять майже всі.
«Гарний дизайн упаковання, різні аромати, підсвічування вітрин, звісно, привертають увагу, особливо підлітків. Тож нема чого дивуватися, що діти хочуть спробувати. Крім того, у віці 14 років вони всі хочуть бути дорослими, крутими, прагнуть виділитися. Так було і в нашому випадку. Донька казала, що це модно, що хотіла спробувати, тому й купила у складчину з іще кількома дівчатами електронні сигарети. Носили їх до школи по черзі», – каже Тетяна.
Жінка вважає, що коли підліток почав курити, йому потрібна не «догана», а допомога. Сподівається, що поза школою донька не курить і не робить цього у школі.
Підлітки вважають, що куріння безпечне
«Безпечного куріння не існує!» – наголошує заступниця медичного директора з охорони материнства й дитинства Другого медичного об’єднання Львова Віра Капрусь. Куріння цигарок, вживання нікотину, смол є одним з ключових чинників розвитку майже всіх захворювань, зокрема раку.
«Сигарети – це продукти згоряння. Тютюновий дим містить сім тисяч хімічних елементів, з яких 250 є токсичними, а 70 спричиняють онкозахворювання, тобто є канцерогенами», – каже медикиня.
Вплив нікотину, який міститься в сигаретах, великий. У димі багато чадного газу, і через те, що органи й системи організму не отримують кисню, може виникнути спазм судин та гіпоксія, тобто кисневе голодування мозку. В дитини, яка уперше пробує курити, може бути запаморочення, шум у голові чи біль, тремор рук, підвищення артеріального тиску і серцебиття. Згодом, якщо не позбутися цієї згубної звички, починається звикання – фізична й психологічна залежність. Симптомів стає щораз менше, і дитина думає, що вона крута і стильна.
Як уже мовилося, цигарки містять нікотин і смоли, а ще ароматичний вуглеводень бензопірен, який може спричиняти рак.
«Від сигаретного диму страждають усі системи організму, насамперед нервова, дихальна, ендокринна і навіть статева, мозок і серце. У курців частіше можуть виникати інфаркти, непліддя. Смоли, осідаючи в легенях, провокують гострі запальні процеси, бронхіти, рак легенів або інших органів», – пояснює співрозмовниця.
Зі слів Віри Капрусь, ще кілька років тому, коли електронні сигарети не були такі популярні, мода на куріння серед дітей та підлітків дещо минула. Проте зараз куріння знову стало популярним. Чимало малолітніх курців піддаються маніпулюванню тютюнових компаній, що електронні сигарети нешкідливі й не викликають залежність.
«Проблема з курінням була завжди, але з початком виробництва електронних сигарет почало курити багато молодих людей, навіть дітей. Вони не мають запаху, приємні на смак, тож їх розповсюдження є стрімким. Проте не варто думати, що ці замінники цигарок нешкідливі. Наприклад, у тому ж кальяні менше нікотину та смол, але в 25 разів більше чадного газу. Тому гіпоксія може виникнути ще швидше. А що стосується електронних сигарет, то вони не мають продуктів згоряння, але в них є курильна рідина, ароматизатори, гліцерин, які нагріваються і утворюють пар. Це все провокує швидке настання залежності й водночас подразнює дихальні шляхи: при вдиханні відбувається їх звуження,організм не отримує достатньо кисню і виникає та ж гіпоксія. А через спазм судин у людини, особливо молодої, підлітка, коли організм тільки формується, може настати й раптова смерть», – пояснює спеціалістка з охорони материнства і дитинства.
Щоби діти і підлітки не стали залежними від сигарет, у тому числі електронних, потрібен приклад батьків, які мають відмовитися від куріння. Також треба провадити потужну соціальну й просвітницьку роботу в закладах освіти.
«Курити електронні сигарети в громадських місцях у нас вже заборонено нарівні з сигаретами і кальяном. Але варто проводити й інформаційну роботу, частіше розповідати про наслідки їх шкідливого впливу, тоді діти матимуть більше шансів ніколи не потрапити в залежність від тютюну та нікотину», – вважає вона.
Школи без нікотину та тютюну
В Україні 15% дітей у віці 13 – 15 років щодня курять сигарети, трохи більше ніж 18% – е-сигарети. Чи не щодня тютюнова індустрія залучає до куріння майже 200 українських дітей. Таку статистику Тvoemisto.tv подає виконавчий директор громадської організації «Життя» Дмитро Купира, координатор пілотного проєкту «Школи без нікотину та тютюну», який реалізовують в Україні.
Щоби подолати тютюнову залежність серед школярів, наприкінці вересня проєкт під цією назвою розпочався на Львівщині. Торік таку кампанію провели на Рівненщині та в Києві. Основною метою пілотного проєкту, розробленого ВООЗ, є захист здоров’я учнів, учителів та шкільного персоналу від шкідливого впливу тютюнового диму, убезпечення від першої спроби куріння та створення здорового й чистого середовища для навчання. До речі, Україна третьою в світі запровадила цей проєкт.
Як каже керівниця відділу дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної роботи департаменту освіти і науки Львівської ОВА Ірина Сислюк, максимальну поінформованість про шкідливість куріння і участь в пілотному проєкті «Школи без нікотину та тютюну» отримають: Сколівська академічна гімназія, Бірківська школа ім. Тараса Шевченка, Самбірська середня школа №4, Жовківська школа №3, Лапаївський ліцей ім. Героя України Георгія Кірпи, Буська гімназія ім. Євгена Петрушевича при ЛНУ ім. Івана Франка, Трускавецька школа №3, Червоноградський ліцей, Родатицький навчально-виховний комплекс, Турківська середня школа.
Проєкт, зокрема, передбачає, що серед учнів та персоналу шкіл проведуть анонімне опитування й інформування про шкідливість куріння.
Зі слів Дмитра Купири, на Львівщині пілотний проєкт ще триває, але аналіз даних з інших міст вказує на те, що курять або вживають інші види нікотинових чи тютюнових виробів чимало учнів: четверо з десяти опитаних.
Найбільш популярними серед респондентів є електронні сигарети, так звані вейпи. Занепокоєння викликає те, що діти вважають їх безпечними або ж узагалі не шкідливими.
«Жодна дитина в світі не народилася з сигаретою у роті. Люди стають курцями через маркетингові маніпулятивні впливи, приклад власних батьків. Ми не боремося з курцями, нам потрібно створити умови, за яких діти, молодь не повинні мати стимулу до того, щоби почати курити», – наголошує Дмитро Купира.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи