![фото: we.kyiv.ua](/media/gallery/full/6/9/696x465.jpg)
фото: we.kyiv.ua
Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
Перший використаний підгузок досі десь на полігоні
Одноразові дитячі підгузки, які складаються з пластику, потрапляють до сміття, зазвичай, одразу після першого використання. І якщо раніше те, що хтось кілька разів користувався одним підгузком для маляти, свідчило про бідність, то нині з цим стереотипом пробують боротися. Експерти та батьки, які вже мають в цьому досвід, говорять, що навіть один невикористаний одноразовий підгузок – це вже перемога, оскільки такі відходи не переробляються і становлять 1/5 сміття.
Так, саме у Львові найперше з всіх українських міст започаткували та реалізовують проєкт «Підгузки – зайві!». За словами виконавчої директорки ГО Zero Waste Lviv Ірини Миронової, одноразові підгузки з’явились ще в 60-х роках минулого століття. Розкладаються вони близько 400-500 років, тому, швидше за все, перший досі є десь на полігоні. Вони не мають ні матеріального способу переробки, ані роздільного збору. Сьогодні з’являється все більше досліджень про те, що діти насправді не потребують довго носити одноразовий підгузок. Більше того, є багаторазові засоби дитячої гігієни, і це не про марлі, які використовували колись. Йдеться про сучасні, які можуть не лише зменшити шкідливий вплив на довкілля, а й привчити дитину до самостійності.
«Дуже часто у селах України підгузки просто вивозять в ліс, де вони не розкладаються, лежать по 500 років. Із іншого боку, коли вони потрапляють на полігони твердих побутових відходів (ТПВ), то теж там залишаються», – каже вона.
І ця проблема має не лише екологічний контекст. Приміром, ще однією причиною для відмови від одноразових підгузків є турбота про здоров’я самих немовлят. Як додає Ірина Миронова, у європейських країнах зростає занепокоєння щодо використання різних хімічних речовин для одноразових підгузків, які можуть викликати захворювання у дітей, включно з онкологічними. Так, нещодавно Франція звернулася до Європейської комісії із запитом покращити систему контролю за використанням таких речовин. Наразі такі додаткові заходи тільки обговорюють, однак спростувати те, що підгузки не є абсолютно безпечні для дітей не можуть.
Експертка додає, є ще й економічний фактор. Батьки, які ледь не від народження дитини перейшли на багаторазові засоби, зекономили десятки тисяч гривень.
Важлива взаємодія лікарів з батьками
«Ми у Львові, розуміючи, що підгузки становлять 1/5 твердих побутових відходів, які не переробляються і потребують захоронення, починаємо працювати з лікарською та батьківською спільнотами для того, аби в нашій країні теж почали застосовувати кращі практики дитячої гігієни з меншою шкодою природі», – пояснює експертка.
Тому у межах кампанії «Підгузки – зайві!» ГО Zero Waste Lviv спільно з управлінням з питань поводження з відходами ЛМР проводять спільні зустрічі для батьків, сімейних лікарів, педіатрів. Також створили інформаційний розділ на сайті, де аналізують та перекладають міжнародні дослідження. Важливо, аби матері, які вже використовують багаторазові підгузки і привчають діток до горщиків, ділилися своїм досвідом. А лікарі розповідали батькам про таку екопрактику.
Багаторазові підгузки / Раннє привчання до горщика / Висаджування немовлят (авторка Ліда Чир)
«Нещодавно ми вже провели дві такі зустрічі, де питали, чи медичні протоколи взагалі передбачають розмову з батьками про дитячу гігієну. Виявилось, що від лікарів мами і тати такої інформації не отримують, натомість основне їхнє джерело – це рекламні матеріали виробників. Тепер, сподіваємося, що лікарі стануть головним каналом інформації для батьків», – додає Ірина Миронова.
Надалі у Львові планують розширити інформаційну кампанію, видати книгу про способи зменшення використання одноразових засобів. Окрім цього, хочуть створити умови, за якими у пакунках малюка були б багаторазові підгузки.
«Львів взяв вектор на нуль відходів – це програма, яка буде запобігати утворенню сміття. Розуміючи, що підгузки становлять достатньо великий відсоток відходів у світі, зважаючи на позитивний досвід інших міст, у 2021 році у Львові підтримали ініціативу, аби зменшити кількість викинутих одноразових підгузків», – каже керівниця управління з питань поводження з відходами ЛМР Оксана Кошак.
Вона зауважує, що найбільша проблема – від необізнаності. Орієнтовно 4% у складі відходів – підгузки, а це близько тисячі тонн, які вивозять для захоронення на полігони на рік. Для бюджету і для містян це обходиться в середньому у 1,5 млн грн. Тому нині всі зусилля управління та команда Zero Waste Lviv покладають на комунікаційну роботу. Ця активна просвітницька кампанія, на думку керівниці управління, – те, що дасть свій результат.
«Ми добре розуміємо, що одноразові підгузки – комфорт, який отримують мами, і відмовитися від них на 100% неможливо, але, якщо скоротимо хоча би на 10-15% продукування цих відходів, швидше привчатимемо дітей до горщиків, а потім білизни, то менше потратимо коштів на вивезення відходів і збережемо наше довкілля», – додає Оксана Кошак.
Як перейти на багаторазовий підгузок і наскільки він доступний
Мама 2-річної дитини та аналітикиня ГО Zero Waste Lviv Любов Бокало разом із чоловіком частково відмовилися від одноразових підгузків для донечки, коли їй виповнилося 5 місяців. За освітою мама – біолог, і каже, що завжди була співчутлива до того, що відбувається в довкіллі. Коли завагітніла, то почала більше цікавитися екотемою. Зокрема, з соцмереж та форумів, де досвідом ділилися інші матері, дізналася про багаторазові підгузки, але тоді ще не була певна, що вони підійдуть її сім’ї.
«У пологовий я поїхала зі звичайними одноразовими та використовувала їх до 5 місяців малечі. Так трапилося, бо я не могла швидко відійти від пологів і не відчувала себе в силі. Також наклався переїзд до іншої квартири. Уже коли донечці було 5 місяців, ми перейшли на багаторазовий підгузок удень, а вночі залишали одноразовий. Із 7 місяців цей одноразовий з ночі теж забрали і почали садити її на горщик орієнтовно в ті моменти, коли вона мала точно захотіти (після сну, наприклад), і нам виходило», – розповідає вона.
Із 9 місяців доньки в сім’ї не залишилося одноразових підгузків, а багаторазові брали навіть на прогулянки, у недалекі подорожі автомобілем. Із 1 року і 3 місяців дитина перейшла на звичайну білизну. Негативних відгуків від чоловіка, батьків чи друзів не було. Каже, що хіба сімейний педіатр на огляді дитини попросив начебто «не мучити маля та купити одноразовий підгузок».
Натомість Любов Бокало пояснює, що одноразовий підгузок виготовляють із нафтопродуктів, пластику і всередину накладають суперпоглинаючі полімери, у дешевших варіантів можуть бути повністю целюлозні волокна, тобто з деревини. Він створює найбільше навантаження в момент свого виготовлення, бо вимагає багато ресурсів, а також після використання, коли йде на полігон, а в гіршому випадку – у яр, стихійне сміттєзвалище.
Багаторазовий підгузок створює найбільше навантаження в ході свого використання. Тут ви користуєтеся електроенергією для роботи пральної машини, водою і пральним засобом. Він виготовлений з тканини, має мембрану і вкладки, що поглинають рідину. Ба більше, його можна залишити для другої дитини, віддати знайомим або придбати уже вживаний, тобто такий підгузок не створює навантаження на довкілля після свого використання.
Як перейти на багаторазові підгузки
Мама Люба Бокало радить купити багаторазовий підгузок, можливо, одразу декілька, якщо плануєте використовувати постійно. Починати можна з того, що використовувати їх вдома на день для дитини і спостерігати за нею.
Не боятися того, що підгузок протече і доведеться його прати. Зазвичай, ми всі маємо пральні машини. Треба бути готовими до випорожнення дитини, що змивається, зазвичай, сильним потоком води з-під крану.
Треба пам’ятати, що такий підгузок, як і одноразовий, розрахований на одне випорожнення дитини. Іноді в батьків складається хибне враження, нібито одноразовий треба «добити» до кінця, але це не так.
Наскільки це доступно
Багаторазові підгузки є різної якості, навіть від українських виробників, щоправда, вони не наскільки популярні. Такі підгузки продаються, в основному, в онлайн-магазинах. У звичайних супермаркетах їх фактично немає, і лише іноді їх в обмеженій кількості можна придбати в спеціалізованих дитячих магазинах.
ГО Zero Waste Lviv у співпраці з містом хочуть зробити їх доступними, оскільки це буде корисно для батьків, дітей та довкілля.
Як це працює за кордоном
Щодо світового досвіду, то, наприклад, маленька острівна країна Вануату першою планує повністю заборонити використання одноразових підгузків. Напередодні, у 2018-2019 роках, там також першими відмовилися від пластику.
«Суть в тому, що країна – маленька за площею та є острівною. Їхнє сміття або буде осідати на полігонах, які і так нема де розміщувати, або може стати океанічним. В цій країні нині активно готуються до того, щоби впровадити використання багаторазових підгузків і ввести повну заборону на одноразові», – пояснює аналітикиня.
Держава субсидіюватиме виробництво багаторазових, а кожне маля при народженні отримуватиме подарунок – багаторазові підгузки, які мають покрити його першочергові потреби.
Також в одному з муніципалітетів Італії планують заборонити використання в дитсадках одноразових підгузків. Якщо дитина ще в підгузку, то вона має бути в багаторазовому. Садок, у свою чергу, стаціонарно замовлятиме прання цих підгузків у пральні.
Фото Богдана Ємця, Андріани Сиванич та медіа-хабу Твоє місто
Матеріал написаний в межах інформаційно-просвітницької кампанії «Підгузки – зайві!» за підтримки управління з питань поводження з відходами та Львівської міської радив межах конкурсу «Зробимо Львів кращим».
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав
Вибір Твого міста
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- Обіцяв сину повернутися. Історія художника-ветерана
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- Ростислав Антимис: «Зробіть рік контракту, люди бояться рабства»
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Із передової в офіс? Що потрібно ветеранам, щоби повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж