
Фото зі сайту ОПЗЖ
Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
Після арешту кума путіна і українського олігарха Віктора Медведчука різко посилився інтерес до його найближчих соратників. Торік Україна ввела персональні санкції до близького партнера Медведчуків Тараса Козака. Через вигідну дружбу в середині 90-х йому вдалося вирости з робітника радгоспу «Львівський» до впливового бізнесмена і медіамагната. Із того часу, як він потрапив під санкції, основного удару зазнали здебільшого його медіа. Інший бізнес залишився, зокрема компанії, якими керує родина Козаків. Мати, батько і брат підсанкційного нардепа без проблем працюють у Львові та інших містах України.
Коротко про Козака
Тарас Козак народився у квітні 1972 року в селі Сокільники, що біля Львова. Після закінчення школи працював у радгоспі, згодом вступив у Сільськогосподарський інститут. У 1993-му потрапив у львівську податкову. Спершу працював ревізором-інспектором, згодом заочно закінчив юридичний факультет Львівського університету, і з податкової за десять років стрімкої кар’єри вийшов заступником керівника. У 2003-му став керівником Західної регіональної митниці.
Читайте також: Зеленський повідомив про затримання Медведчука
На початку 2000-х років Львівщина була зоною впливу Медведчуків. Керували тут політики, наближені до Сергія Медведчука, молодшого брата Віктора Медведчука, який був тоді керівником Адміністрації Леоніда Кучми. Вони об’єдналися під партійним брендом СДПУ(о). Сергій Медведчук керував ним неформально. Він тісно співпрацював із тогочасним керівником області Михайлом Гладієм, вступив у очолювану ним Аграрну партію України.
Випускник Київського «інфізу» Сергій Медведчук у 1997 році став керівником податкової інспекції Львова, а вже за рік – головою Державної податкової адміністрації у Львівській області. Там він мав такий вплив, що його називали тіньовим губернатором області.
Тарас Козак за часів головування Сергія Медведчука у Львівській обласній ДПА був його першим заступником. Згодом під його контроль перейшла Львівська митниця. Паралельно обіймав посаду заступника голови Держмитниці. З цієї посади пішов після Помаранчевої революції у 2005 році, але в 2007-ому, за часів Віктора Януковича, його туди повернули.
У 2005 році Тарас Козак став фігурантом кількох скандалів. У готельному комплексі в Наварії, який належав його родині, провели масштабний обшук. Також його ім’я фігурує у справі про вбивство ексголови Львівської ОДА Степана Сенчука, пише ZN.UA. Слідчі пов’язували це з «боротьбою» за «Львівсільмаш».
У 2010 році Тарас Козак став депутатом Львівської облради, а в 2014-му – народним депутатом від «Опозиційного блоку». В 2019 році сидів у парламенті, представляючи ОПЗЖ. У 2016 році брав участь у схемі продажу антрациту з окупованого Донбасу під виглядом вугілля з ПАР.
Був одним з ініціаторів проєкту закону про внесення змін до статті 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».
Читайте також: Львівський районний суд заочно арештував редакторку інформагентства «Россия сегодня»
Однак загалом його депутатська діяльність була доволі непримітною до 2018 року. Тоді він почав скуповувати українські телеканали: NewsOne, «112 Україна» та ZIK. Так він створив медіахолдинг «Новини», який став головним рупором російської пропаганди.
У 2019 році Тарас Козак потрапив у скандал через російський бізнес своєї цивільної дружини. Розслідувачі програми «Схеми» від Радіо Свобода з’ясували, що Наталія Лавренюк має спільний нафтовий бізнес у Росії з подружжям Оксани Марченко та Віктора Медведчука. Утім Тарас Козак у своїх деклараціях взагалі не згадував про доходи цивільної дружини, про її існування.
Скріншот із відео проєкту "Схеми"
«Прославитися» Тарасові Козаку вдалося торік, коли він став першим українським політиком, проти якого Україна запровадила санкції. СБУ звинуватила його у фінансуванні тероризму. А нещодавно керівник Bellingcat Христо Грозєв заявив, що Тарас Козак є російським агентом.
Санкції
Перші персональні санкції проти народного депутата Тараса Козака і деяких його компаній, які володіли ліцензіями телеканалів «112 Україна», NewsOne і ZIK, були запроваджені президентським указом ще 2 лютого минулого року. Після цього 11 травня того ж року Тарасу Козаку заочно повідомили про підозру у вчиненні державної зради та замаху на розграбування національних ресурсів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і невдовзі оголосили в розшук. Журналісти стверджують, що Тарас Козак залишив Україну ще 24 лютого 2021 року. А 20 січня цього року опинився ще й під санкціями Офісу із контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США за співпрацю з агентами ФСБ, зокрема поширення його телеканалами російської дезінформації.
Мільйонні статки перейшли родині?
Від 1993 до 2010 року Тарас Козак перебував на державній службі, у податкових та митних органах, тому бути засновником бізнесу в цей час особисто не міг – це було небезпечно. Навіть після звільнення з державної служби дуже рідко фігурував у реєстрах як засновник чи кінцевий бенефіціар українських компаній. Ситуація почала змінюватися з 2014-го, особливо коли він почав збирати власний пул інформаційних телеканалів.
Фото BBC Україна
У 2013 – 2016 роках був співзасновником ТОВ «Укрсвіс Легал Сервісис» (зараз у стані припинення). Крім того, в 2012 – 2014-ому вказував, що є головою правління ПП «Прайвет Канселер», засновники якого – львів’яни: адвокат Микита Поз і Ян Марченко, помічник Тараса Козака у Верховній Раді в 2014 – 2019 роках.
Читайте також: Львів'янин Тарас Козак переховується в Росії
За даними аналітичної системи YouControl, Тарас Козак досі є кінцевим бенефіціаром у шести українських компаніях і засновником у ще одинадцяти. Деякі з них зареєстровані у Львові, більшість – у Києві. І всі ці сімнадцять компаній, що тепер перебувають під санкціями РНБО, працювали у медійній сфері, забезпечували мовлення заблокованих у лютому 2021 року каналів «112 Україна», ZIK та Newsone, а тому їх не можна вважати справжнім бізнесом. Ще одне ТОВ «Добробут-інвест» з ділянкою в Криму досі записане на кіпрську компанію Hakail Limited, яку Козак визнав своєю в одній з декларацій. Щодо інших офшорних компаній, які він називав своїми або які знайшли журналісти-розслідувачі, жодного бізнесу в Україні не зареєстровано.
Фото: УНІАН
Тим часом мати Тараса Козака – Софія Козак провадить успішний бізнес у Львові. Крім того що веде діяльність як ФОП, у неї є частка – 90% у капіталі ТОВ «Зустріч». Мовиться про кафе «Зустріч» на вул. Богдана Хмельницького, 83 у Львові, навпроти станції «Підзамче». Решта – 10% записані на її чоловіка Романа Козака, батька Тараса.
Кафе “Зустріч” на вул. Богдана Хмельницького, 83
Також Софія Козак має 75% у капіталі ТОВ «Озеро». Це готельно-відпочинковий комплекс «Наварія Нова», зареєстрований у селі Наварія поблизу Львова. Ще 25% цього бізнесу належать братові Тараса Козака – Богдану. На ТОВ «Озеро» записані три ділянки у Наварії та ще три ділянки у Самбірському районі.
Богдан Козак, брат Тараса Козака, займається будівельним, агробізнесом, виробництвом будівельних матеріалів як із партнерами, так і самостійно. У 2002 – 2006 роках був помічником на громадських засадах львівського нардепа від СДПУ(о) Ігоря Шурми. У 2019-ому зробив внесок до виборчого фонду ОПЗЖ на 1,6 млн грн, щоправда, цю суму йому потім повернули.
Окрім того, Богдан Козак є засновником ТОВ «Будівельна компанія «Атлантбуд-Всесвіт», ця ж компанія має частку – 72,38% у капіталі ТОВ «Трансмонолітавто» (решта належить Богданові Козаку особисто). На «Трансмонолітавто» записана ділянка у Давидівській громаді, а також цілий парк вантажної та будівельної автомобільної техніки (самоскиди, напівпричепи, бетонозмішувачі).
Читайте також: Віктору Медведчуку та Тарасу Козаку оголосили підозру у державній зраді
Понад те, Богдан Козак має частку – 66,7% у капіталі київського ТОВ «Експонент» (решта належить братові Віктора Медведчука – Сергію Медведчуку). Через ТОВ «Експонент» Богдан Козак і Сергій Медведчук контролюють ТОВ «Керамбуд» – виробника керамічної цегли в Галичанах біля Городка, а також ТОВ «Бетонбуд» – виробника бетонних розчинів у Львові з окремим автопарком бетонозмішувачів.
За даними Державної служби геології та надр України, ТОВ «Керамбуд» має спецдозвіл на користування надрами для видобутку глини — для власного виробництва — біля села Галичани. У ТОВ «Керамбуд» є також дочірнє підприємство «Еней», що видобуває глину на тому ж родовищі біля села Тучани. Водночас, ТОВ «Керамбуд» видобуває ще й пісок на Великопільському (Страдчівському) родовищі у Яворівському районі — для виробництва цегли та бетонних розчинів. Зі спецдозволом на видобуток піску на цьому родовищі ситуація є малозрозумілою. Ще у лютому 2008 році Генпрокуратура у касаційній інстанції домоглась визнання цього дозволу недійсним постановою Вищого адміністративного суду, а інших рішень у справі не було. Про це, зокрема, згадувала МБО «Екологія-Право-Людина» у зверненні до профільної комісії Львівської облради у 2020 р. Проте, Державна служба геології та надр України з неясних причин, принаймні донедавна, вказувала на своїх ресурсах, що цей дозвіл є дійсним.
Те ж ТОВ «Керамбуд» є засновником ТОВ «Капітал Плаза», яке орендує ділянку, що перебуває у комунальній власності, на вул. Городоцька, 290 (на виїзді з міста) і ще одну поруч – відразу за межею Львова, у Зимній Воді. На ТОВ «Капітал Плаза» записаний довгобуд, що стоїть на цій землі.
Довгобуд у Львові на вул. Городоцькій, 290 на виїзді з міста. Скрін з Гуглкарт
Богдан Козак причетний і до житлового будівництва у Львові: є засновником ТОВ «Магнат-РР», на яке записана ділянка площею 3,84 га на вул. Городоцька, 367/2. Це товариство раніше значилося серед засновників ТОВ «Будімекс Проект», що орендує ділянку, яка перебуває у комунальній власності, на вул. А. Лінкольна, 6А у Львові, на якій збудували житловий комплекс «Лінкольн». Партнером Богдана Козака в цьому проєкті був Сергій Напрасніков із Донецька.
Богдану Козаку належить і ТОВ «Зелений Бір», на яке записана ділянка площею понад 5 га на вул. Лікарська у Брюховичах. На цій ділянці поки що не вели жодного будівництва, це територія колишнього профілакторію «Сосновий бір». У березні минулого року ця ділянка була виставлена на продаж, але її так ніхто й не купив.
Також Богдан Козак має частку – 26% у ПСП «Оскар», де його партнером є підприємець В’ячеслав Черепаня. Вячеслав Черепаня колись балотувався до Верховної Ради від СДПУ(о), був помічником на громадських засадах нардепа Нестора Шуфрича.
ПСП «Оскар» – це велика агрокомпанія з великим автопарком і земельним банком, що складається з ділянок переважно в Івано-Франківській і Тернопільській областях. Через неї Козак, Черепаня і Оксана Марченко, дружина Віктора Медведчука, контролюють низку інших агрокомпаній, теж із земельним банком, переважно у тих же областях.
Також Богдан Козак пов’язаний із ТОВ “Інвестиційна компанія “Гармонія”, вона під санціями, її засновницею є Оксана Марченко, дружина Віктора Медведчука.
Богдан Козак має ще частку – 20% у ТОВ «МБК Агротехніка» на Івано-Франківщині разом із Черепанею та Марченко (через «Інвестиційну компанію «Гармонія») і киянами Павлом Костенком та Андрієм Борщевським. На Богдана Козака записане і фермерське господарство «Дністровське» у Миколаєві Львівської області.
Богдан Козак має 50% у капіталі ТОВ «Галицьке Перехрестя», яке орендує у Львові ділянки, що перебувають у комунальній власності, для розміщення однойменного ринку.
Наталія Лавренюк – фактична дружина Тараса Козака з лютого минулого року також перебуває під санкціями РНБО. В Україні їй належить львівське ПП «Лілія», яке зараз не провадить жодної діяльності, а ще 10 земельних ділянок навколо Києва, в Обухівському та Вишгородському районах.
Журналісти й аналітики з Organized Crime and Corruption Reporting Project вважають, що Тарас Козак має ще й підставну особу, на яку через офшорні компанії записана частина його бізнесу в Росії та в Україні. Мовиться про Олександра Кисіля (тепер він громадянин Угорщини), в минулому громадянина України, що жив у Києві. Кисіль (чи Кісель) вказаний в українському ЄДР як кінцевий бенефіціар кіпрської Pilawer Limited. Ця компанія має частку – 50% у київському ТОВ «Академ-клуб», яке орендує в Дарницькому районі Києва дві ділянки, що перебувають у комунальній власності, площею 40,24 га «для комплексної забудови та благоустрою території з відселенням мешканців, облаштуванням водно-ландшафтної зони і парку для суспільних потреб». Додамо, що підписантом у «Академ-клубі» є Ян Марченко – колишній помічник Тараса Козака.
Pilawer Limited також має частку – 50% у київському ТОВ «Осокорки-7» (решта належить київським підприємцям Олександру Константіновському і Валерію Міщенку). ТОВ «Осокорки-7», натомість, є засновником ПП «Фірма «Вікторія», яке орендує в Дарницькому районі Києва 4,5 га комунальної землі «для будівництва, експлуатації та обслуговування соціально-громадського торговельного та розважального центру з паркінгом». Крім того, це товариство є ще засновником ПП «Орєст», що орендує 3,96 га комунальної землі, теж у Дарницькому районі Києва, «для будівництва, експлуатації та обслуговування зони відпочинку (розважальний комплекс, кафе-бар-ресторан, тенісні корти, ландшафтний майданчик)».
Звісно, це ще не всі компанії, зареєстровані на Тараса Козака та близьких йому людей в Україні. Не згадуємо їх через відсутність ознак, що вони провадять діяльність або мають значні активи. Додамо, що й повнолітні діти Тараса Козака не мають жодного бізнесу.
Чи можна конфіскувати майно звинуваченого у держзраді?
7 квітня, Печерський райсуд Києва заочно арештував Тараса Козака, який до того був у міжнародному розшуку. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Утім, юристи пояснюють, що майно, пов’язане з Тарасом Козаком та його родиною, конфіскувати на користь держави вкрай складно передовсім тому, що воно має кількох власників, і бізнеси ці не пов’язані з ним напряму.
Адвокат Олег Мицик каже, що конфіскувати можуть тільки те майно особи, де вона є титульним власником, і у випадку засудження, якщо на це майно наклали арешт і не змінився його власник.
«Якщо на майно накладений арешт і до сьогодні не вдалося змінити його власника, то у випадку засудження власника за державну зраду це майно можуть конфіскувати, якщо тільки не знайдуться люди, які заявлять про свої права на це майно. Нею може бути дружина. Можуть бути ще якісь іпотеки, інші комбінації. Своє майно він рятуватиме. Згадаймо 2014 рік. Чи багато майна Азарова, Януковича змогли повернути державі?» – пояснює Олег Мицик.
Дієвим у цьому випадку може виявитись тільки активний бойкот у суспільстві родинних бізнесів Козаків і тиск на їхніх бізнес-партнерів.
Нагадаємо, що минулого тижня СБУ провела спецоперацію із затримання народного депутата від забороненої партії «Опозиційна платформа – За життя» та кума путіна Віктора Медведчука. Президент України Володимир Зеленський запропонував обміняти його на українців, які потрапили у російський полон.
Дмитро Борисов
Вікторія Савіцька
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась
- Львівський Шанхай. Репортаж з мікрорайону Під Голоском, який забудовують «вікно у вікно»