Фото: unsplash.com
Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
Що вплинуло на формування Львова?
Ми не знаємо, коли з’явився Львів. 1256 рік – лиш умовна дата, лише письмова згадка. Міст у світі багато, але є міста, які ставали чимось, а є міста, які залишалися «на місці». Львову пощастило. Зокрема, місто отримало перспективу завдяки своєму вдалому географічному положенню – на перетині торгових шляхів. Недолік у тому, що невигідно розташоване місто в сенсі забезпечення водою. Це, можна сказати, наше прокляття, бо ніхто не сподівався, що тут буде мільйон жителів. У часи Галицько-Волинської держави цим не переймалися, бо місто постало як фортеця. Утім географічне положення почало притягувати сюди велику кількість людей, насамперед, купців та ремісників. У Львові була річка, пагорби, які дозволяли будувати захисні споруди. Торгові шляхи змінювалися час від часу. Волинські міста постраждали через зміну торговельних напрямків тому «вилетіли», а ми залишилися.
Львів вважають багатонаціональним містом, так було завжди?
Велика кількість національностей – це міф. Насправді, місто кілька разів змінювало свою структуру. Як правило, це відбувалося насильницьким методом. Наприклад, на момент приходу сюди поляків у ХІV столітті абсолютну більшість становили українці. Вони були витіснені спеціально німецькими колоністами, яких сюди запрошувала польська влада, давала їм величезні пільги, і вони русинів тіснили. Згодом почався другий великий прорив, коли в другій половині XVI століття у Львові з’явилася нова національна група, якої до того часу практично не було. Це євреї, яких запрошували на цю територію, дозволяли тут селитися, створювали сприятливі умови. І вже з XVI століття вони утворили громаду, яка у 1939 році становила 37% міського населення.
Якщо говорити про зміну населення, то варто пам’ятати про абсолютну катастрофу Другої світової війни, зокрема 1946 рік. Тоді зі Львова остаточно депортували поляків під приводом так званої «репатріації». Українці росіянам були потрібні лише як дешева робоча сила, і це дуже легко зауважити по тому, ким були заселені квартири після війни. Ми все це знаємо, тепер внуки таких «асвабідітєлєй» людей грабують Україну. Так, місто практично повністю втратило польську складову. Їх залишилося, згідно з різними підрахунками, 7% населення. До війни було 50%.
У Львові не завжди переважало українське населення, але через всі ці історичні аспекти українці почали домінувати кількісно вже в 70-х роках. До 1948-50 рр. Львів взагалі був переважно російськомовним. Сюди привезли людей зі сходу країни, військових із Росії. Людей переселяли разом із фабриками та заводами. Це була окупація і треба було створити плацдарм для майбутньої війни із Заходом. Роль місцевих українців зводилася до переважно найманої праці, керівних посад вони, як правило, не отримували. Хіба що аж надто демонстрували свою лояльність
Львів вважають доволі свободолюбним містом, тут часто формувався спротив, чи не так?
Львів, звичайно, свободолюбний, але й у Кракові не раби, у Відні теж свободолюбні люди. Просто наша територія була під впливом тоталітарної радянської системи лишень півтора покоління, натомість територія Сходу України – два з половиною покоління. У нас не було голоду, люди не були до смерті залякані, і, що дуже важливо, – була історична пам’ять, яка передавалася від батьків до дітей, не від дідів до дітей. Якби радянська влада протрималася на території Заходу України ще років з 30, ми б могли стали чимось, на кшталт типового совкового регіону.
А щодо центру спротиву, то так – можна серйозно говорити про те, що дисидентський рух тут був сильніший, аніж деінде. Але хочу нагадати, що Стус не зі Львова, Чорновіл не зі Львова. Ці люди надихалися містом, мали тут хороших друзів. Проте географія не завжди працює. Хочу нагадати, що Тарас Козак зі Львова, Медведчуки із Заходу України, тому все урівноважене.
Чим є Львів для путіна?
Львів є загрозою. Навіть теперішній Київ вже є загрозою для нього, бо будь-який успіх цих територій – фінансовий, економічний, науковий, культурний – становить небезпеку для «орди».
Знаєте, чому путін так бомбить Схід України? Бо для нього кожен, хто говорить російською, живе в російській культурі, є його людиною, його власністю. Він вважає, що має право робити з цією людиною все, що захоче. Коли ж людина говорить іншою мовою, вона для нього може бути ворогом. Але не власністю. Захід України його не цікавить, бо тут живуть колишні «раби», які довго були невільниками Польщі та Австрії і через це втратили зв’язок із «русскім міром». Із погляду путіна, ми невиправні.
Як гадаєте, львів’яни добре знають історію свого міста, щоби відчувати тяглість і досвід поколінь?
Львів’яни знають історію свого міста краще, аніж інші українці знають історію своїх міст. Однак ми також маємо чимало проблем, живемо в інформаційних «бульбашках» і не взаємодіємо широко.
Чи бачите ви Львів одним із культурних центрів, де виховується еліта?
Для того, аби була еліта, має бути дуже якісна національна освіта, висококласні фахівці. Йдеться не лише про технічну освіту, бо якщо ви не маєте доброго розуміння гуманітарної освіти – це також великий промах. Коли Львів стане містом, де будуть мріяти навчатися, коли люди матимуть спогади про свої студентські роки, пов’язані зі Львовом, то будуть готові багато що зробити для міста, тоді наше місто стане кращим. Коли у Львові буде багато провідних університетів, ви не впізнаєте, як він змінився.
Львів робив певні спроби здобути таку роль у міжвоєнний період, коли дуже сильним був львівський університет. Були випадки, коли університети диктували свою політику. Умовно кажучи, якщо професори бачили, що ситуація йде «не туди», то просто апелювали до своїх випускників, які на той час керували державою. Якщо ви опускаєте освіту до нуля, якщо кандидатом наук стає Кива, не сподівайтеся, що ви в цій країні щось отримаєте, хіба що розшарування як в Латинській Америці.
Які зміни принесе ця війна Львову?
Абсолютно переконаний, що коли війна закінчиться нашою перемогою, то Україна переживатиме неймовірний до себе інтерес. Величезна кількість людей з цікавості захочуть подивитися, що це за чудо. Також буде велика кількість людей, які захочуть вкладати в Україну гроші, бо, судячи з тих тенденцій, які зараз бачимо, Україну треба буде відбудовувати.
Вікторія Савіцька
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня