
Фото Надії Марченко
Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
Будинок №6 на вулиці Князя Романа виділяється з-поміж інших. Як зауважувала в серії відеоекскурсій «Прогулянки Львовом» історикознавиця Тетяна Казанцева, лаконічний стиль, непересічний темний колір, масивні скульптури, важкі готичні об'єми наче забирають нас до вулиць Берліна. Тому, справедливо, будівлі приписують мотиви юґендстилю, неоготики, сецесії. Тут жваво, як і багато років тому: на першому поверсі працюють крамниці, кав'ярня, а в будинку вже 91-ий рік мовить «Львівське радіо» (колись обласне радіо, а тепер однойменне комунальне підприємство). Та найбільше нас цікавить крайня бічна брама, що десятки років ховалася у пилюці і, здавалося б, розчинилася в загальній композиції. Нещодавно її успішно відреставрували і, як з'ясувалося, нічого схожого у Львові досі не бачили.
Фото із фейсбук-сторінки Андрія Москаленка
Читайте також: Не хотіли чекати. Як мешканці Кастелівки самі відновили історичну браму
Колись – чиншова кам'яниця, згодом – польський банк, трохи пізніше – будинок львівського радіо: історія цього місця напрочуд цікава. Вона навряд чи могла бути іншою, враховуючи як по-особливому тут попрацював архітектор Адольф Піллер. Складно не зауважити масивних лицарів-атлантів, які тримають еркери – вони приваблюють львів'ян і туристів. Так починається знайомство з незвичною тут культурою. Однак, як зауважує реставратор Юрій Миколаїшин, краса ховається в деталях, і стара брама у цьому випадку – двері в цікавий і незвіданий світ.
«Будівля чудова. Схожі лицарі є в Лейпцигу – там стоїть пам'ятник Битві народів часів Наполеона Бонапарта. Колеги з Німеччини зачаровувалися, казали, що у них є такі ж. Можливо, архітектори ті ж або така була данина моді», – говорить реставратор.
Він розповідає і про нюанси роботи на вулиці Князя Романа, 6.
«Тут центральна частина міста, тож хотілося, щоб будинок в загальному читався гарно. Багато уваги вимагала робота із захисними касетами. Жалюзі я робив раніше, а з такими касетами ніколи справи не мав. Ще на Гнатюка подібні, можливо, залишилися. А так, здебільшого, втрачені», – каже Юрій Миколаїшин.
Минаючи вітрину, гріх не зазирнути всередину – внизу на вхідних дверях виконані два маскарони, обидва посміхаються. Хтозна, що це за істоти, але, придивившись, можна розгледіти підпис майстра.
«У правому нижньому кутку є клеймо автора – гляньте уважніше. Я відреставрував по Львову 50-60 брам, в жодному місці я подібного не знаходив. Лише на Нечуя-Левицького,17 є підпис. Погляньте на текстуру: це не є литий профіль. Литво – це коли є одна форма, і ви постійно відливаєте те саме. Тут немає жодного повторення, малюнок скрізь інший. Коли я показав колегам ковалям, вони були шоковані. Це означає, що все це ручна робота. Якщо зробити щось схоже сьогодні, вартість була б космічна – через матеріали, людський ресурс», – немов про скарб розповідає про рідкісні маскарони реставратор.
Тепер усі конструкції рухомі і кожна деталь сяє. Хоча донедавна вітрина була зацементованою в часі і її вигляд тільки відштовхував. Саме це, каже Юрій Миколаїшин, врятувало їй життя.
«Чорне залізо, умовно, вартує 30 гривень за кілограм, а кольоровий метал – 210. Відчуваєте різницю? Латунь – це своєрідно золото в нашій справі. Благо, що усе було помальоване чорною фарбою. Уявіть, усі маленькі віконечка відчиняються. Люди робили фантастичні речі, я цьому постійно дивуюся. Ми можемо гордитися нашими предками», – каже реставратор.
Читайте також: Пожертвувати супутниковою антеною. Як у Львові оживили будинок-пам'ятку на вулиці Чупринки
Будинок неодноразово ставав жертвою грабіжників і мародерів. Здебільшого, саме латунь приваблювала «кольорових» злодіїв. Так зникла знаменита ящірка – ручка на центральних дверях. Репліку цієї саламандри відновили з внутрішнього боку брами.
Ще донедавна всередині теж усе було заставлене мотлохом, розповідає керівниця ЛКП «Львівське радіо» Мирослава Лубкович.
«Колись це було приміщення передавального центру. Тут було хтозна-що: акумуляторна, склад, гараж. Ішлося про дуже великі кошти, щоб навести тут лад, і тоді нікому було за це взятися. Дві брами і реставрація сходів – це 400 тисяч гривень. А як інакше? Ця брама була найбільш упосліджена на вулиці Князя Романа. Ми напрацьовували концепцію «Радіо гаражу» і паралельно думали, як усе відновити», – каже Мирослава Лубкович.
У цих приміщеннях, що належать радіо, облаштують музей
Та якими чудовими не були б ідеї, додає вона, треба починати з обличчя, з першого враження.
«Звісно, ми могли б купити за ці гроші комп'ютери чи підсилити творчу діяльність, або зробити умови праці комфортнішими, але відновлення історичної цінності – це важливо перш за все», – говорить керівниця.
Читайте також: Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
Фахівці різних профілів обстежували приміщення. Втім, щоразу тут виявляють нові знахідки. З останнього – розписи на стінах. Флористичні мотиви супроводжують будівлю не лише в скульптурному вигляді. І, як зазначають дослідники, схожі сюрпризи будуть і надалі дивувати.
Так, з'ясувалося, що для освітлення підвального приміщення під вітриною використовували люксфери. Та це не єдине місце, де у будівлі послуговувалися таким, на той час передовим, рішенням.
«Люксфери – скляні віконечка, запатентовані в Англії у 1890-х роках. А уже за десятиріччя їх почали використовувати тут у Львові, уявляєте? По-перше, це красиво. По-друге, їх викладали для освітлення пивниці, вони заломлюють світло. Хочемо поставити їх за старою методикою, такі ж є у «Ґварі». Тепер ці люксфери можна замовити тільки з Чехії і ми збираємося їх відновити. Кажуть, якщо зробити усе, як було колись, то тут можна буде освідчуватися чи зізнаватися в коханні», – ділиться планами Мирослава Лубкович.
Мирослава Лубкович і Юрій Миколаїшин
Унікальність цього простору ще й в тому, що оновлена вітрина хоч і є центральним входом, та він не єдиний. Виявляється, у цьому приміщенні було дві брами – з виходом на Князя Романа і на вулицю Нижанківського.
У другій брамі не так багато кольорових металів. У радянські часи її нижню частину повністю обрізали – реставратори знайшли залишки. Але уже зовсім скоро вона теж поверне свій вигляд, переконана Мирослава Лубкович.
«Замість страшних дерев'яних дверей буде оновлена брама, трохи інша, ніж центральна. Сподіваємося, що саме з неї почнеться трансформація всієї вулиці Нижанківського. Ми задумали з цього боку зробити пандуси для входу в наш муніципальний простір», – каже вона.
За проєктом, тут мають з'явитися металеві жалюзі, відновлені ліхтарі. За словами керівниці, пощастило, що з внутрішнього боку у передавальному центрі усе забили фанерою, тож на вітринах зберегли фацетоване австрійське скло з переломами світла.
«Оскільки відреставрували внутрішні східці, то залишати поручні без уваги було безсердечно. Нам на це коштів бракувало, але майстер Юрій Миколаїшин навіть без кошторису попрацював над вікнами і кованими старими поручнями. Тепер вони поцинковані стоятимуть найближчі 50-100 років», – розповідає Мирослава Лубкович.
Читайте також: Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб і мешканці
Минуле формує майбутнє, тож творці оновленого простору вирішили відштовхнутися від старої концепції і назвати його «Радіо гараж». Над дизайном працюють Оксана та Мар'ян Шумелди. Планується відкрити тут галерею медіа-мистецтва при музеї «Львівського радіо», де буде діяти постійна виставка. Натомість у «Радіо гаражі» у форматі експериментальної галереї планують змінні виставки у фокусі радіо-мистецтва, саунд-арту, VR-мистецтва, інтерактивних медіа.
Так цей простір поєднає історію Львова, місця і сюжети, пов'язані з наукою, технікою і культурними медіа-практиками. Запрацює муніципальний простір навесні цього року.
Вікторія Мацькович
Фото Надії Марченко
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян