Що відбувається у ковідному відділенні Львівської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, чи достатньо медперсоналу та яку частку Сovid-пакету покриває НСЗУ, з’ясовувало Тvoemisto.tv.

Львівська область цього тижня стала лідером за добовою смертністю – від Covid-19 померло 65 хворих. За минулу добу коронавірус діагностували у 943 людей. Лише у Львівську лікарню швидкої медичної допомоги госпіталізували 35 людей. Нещодавно на під’їзді до лікарні автомобілі швидкої стояли у черзі з хворими. Медики працюють на межі своїх можливостей. А ось пацієнти часто нарікають і кажуть, що тут не лише брудно та холодно, а й усе лікування відбувається за власні кошти. Крім того, до пацієнтів майже ніхто не підходить із медперсоналу, бо тут його просто не вистачає.

Холод, страх, паніка і великі гроші

«Краще сюди не потрапляти», – починає розмову Катерина Камінська.

Її чоловіка у Лікарні швидкої допомоги пролікували лиш недавно. Перебував там більше тижня. Стан чоловіка був середньої важкості, він був змушений дихати через маску. Не часто, та все ж у відділення та в палату заходила дружина. Каже, що не думала, що у львівській лікарні може бути таке.

Читайте також: Хвороба без фільтрів. Історія одного пацієнта з Сovid-лікарні у Львові

«Пацієнти лежали і в палатах, і коридорах. Мені час до часу вдавалося заходити всередину – приносила їжу, ліки. На лікарів натрапляла нечасто, на медсестер інколи. За той час сама міряла чоловікові сатурацію, давала ліки. Їх треба було багато купувати», – веде далі Катерина.

За словами жінки, крім антибіотиків та дорогих уколів, доводилося купувати геть усе – шприци, системи для крапельниць.

«Чи то у відчаї, чи з переживання, але я купувала все, що писали. Не підраховувала ще, але точно пішло близько 40 тисяч гривень. Та це ще б нічого, бо ж самі погодились на таке лікування. У лікарні немає організованості – лікар приходив раз на день і то на хвилину, медсестер не дочекаєшся або вони грубо відповідають… Так, лікують усіх, але як?», – каже жінка.

Всередині вересня до Лікарні швидкої допомоги потрапила дружина і теща Леоніда Прокопчука. Це волонтер, який часто їздить на фронт. Каже, що і сам в цей час захворів на коронавірусну інфекцію, але лікувався вдома.

«У вересні в лікарні також було дуже багато хворих, хоча вільні місця ще були. А вже всередині і під кінець вересня почали доставляти ліжка… У мене складається враження, що держава відвернулася від лікування хворих. За все треба платити. Кожен лікар кожному хворому виписує цілий список препаратів, які треба купити. У лікарні є хіба що якісь вітаміни та антибіотики. Але це мізер. За тим протоколом, що є, мало кого лікують», – каже він.

Додає, що щодня доводилося купувати ліків на 2-3 тис. грн. Гроші йшли на антибіотики, гормональні уколи, вітаміни.

Каже, що вільно – у бахілах і масці – він заходив всередину лікарні та у відділення. Страшно не було, хоча багато що страхітливого і неприємного побачив.

«У лікарні є багато пенсіонерів, які просто не мають грошей для лікування. Їх або просто довго лікують або вони помирають. Є такі палати, де лежать по 10 людей. Самі медсестри ці палати називають чистилищем. Це вже страшно. Майже всі пацієнти в паніці – одні кричать, що помирають, інші зривають з себе маски, через які дихають», – розповідає чоловік.

Леонід каже, що поки у лікарні швидкої допомоги лікували його родину, одна медсестра обслуговувала 30 хворих. Кожному треба дати уколи, по два рази на день поставити крапельниц, тощо.

На тому, що в Лікарні швидкої допомоги жахливі умови, холод, бруд, а ліків немає, лише встигають давати перелік того, що треба купити, наголошує Ірина Романчук. Жінка каже, що не розуміє, як така лікарня, якій виділяють великі суми коштів на утримання, не може забезпечити хворих навіть елементарним.

Читайте також: Черга зі «швидких» до ізолятора лікарні у Львові, де приймають хворих із Сovid-19. Фото дня

«У вересні в Лікарню швидкої допомоги потрапила тітка і бабуся. При тому, що туди вони приїхали самі на таксі. Бабусі не стало вже наступного дня… Там дуже страшна ситуація. Якщо ти не маєш грошей – то лежи і помирай. Щодня нам виписували ліків на 4-5 тисяч. Лікарі лікують, потім кажуть, що дане лікування не дає ефекту і треба його міняти. Далі пропонують купити ліки за долари. Так, ми їх також купували – і тітці, і бабці. Але я не впевнена, що бабусі їх встигли вколоти», – розповідає Тvoemisto.tv Ірина Романчук.

У лікарні їх не забезпечували практично нічим. Бинти, шприци, «метелики», фізрозчини – усе доводилося купувати самим.

На запитання, а чому вона не питала в медиків, які ліки все ж є у медзакладі і що входить у безкоштовний Сovid-пакет, Ірина зазначила, що в такий час про це навіть не думала.

«Коли в лікарню потрапляють твої родичі, а в моєму випадку ще й двоє, то нічого не з’ясовуєш і навіть про це не думаєш. Ти просто питаєш в лікарів, що треба і купуєш. Робиш усе, щоб вони вижили. Це вже зараз я усвідомлюю, що, можливо, десь треба було проявити інтерес. Зрештою, там і не було кого питати – лікарі ходили нечасто, а медсестри відповідали, що нічого не знають, мовляв, що лікар призначив, те й вони і роблять», – веде далі співрозмовниця.

За словами Ірини Романчук, вона вже зверталась на «Гарячу лінію Львова» і хотіла подати скаргу, проте її лише перенаправляли.

«Не розумію, як цій лікарні виділяють такі шалені кошти, а вона не може забезпечити найелементарнішим? Персонал там також хамовитий. Коли моя 87-річна бабця ще була жива і просила щось у медсестер, ті їй пригрозили, що зараз прив’яжуть. Щоразу як дзвонила, то чула від інших пацієнтів лише крики, плачі, виклики персоналу», – додає жінка.

Усі на межі

Про усі негативні відгуки та розмови дуже прикро чути завідувачці відділення анестезіології та інтенсивної терапії Львівської лікарні швидкої допомоги Наталії Матолінець. За її словами, через велику кількість хворих, яких одномоментно госпіталізують та лікують, лікарі і медсестри лікарні падають з ніг. Вони на межі людських можливостей і відчаю.

Щодня у реанімаційному відділенні перебувають близько 50 пацієнтів. Відійти від когось із них на кілька хвилин, це означає – дати померти.

Читайте також: «Ми здолали майже 60% шляху в боротьбі з Сovid-19», – епідеміологиня Наталія Виноград

Кожен пацієнт, який перебуває у відділенні інтенсивної терапії, отримує все потрібне лікування, відповідно до листка призначення. Медперсонал контролює їхній стан, показники, призначення.

Складність у тому, що люди часто потрапляють у лікарню у вкрай важкому стані. Але він пов’язаний не так із самим коронавірусом, а з поєднаною патологією – дихальна недостатність ускладнюється ще й загостренням хронічної супутньої патології, артеріальною гіпертензією, діабетом, гострою коронарною недостатністю, перенесеними інсультами, рецидивами бронхіальної астми, онкологією, кишковою непрохідністю та іншими станами, на фоні яких розвинувся Covid-19.

«Лікування Covid-19 у реанімації перші три доби є повністю безкоштовними, але супутня патологія, яка не завжди фінансується пакетом НСЗУ, вимагає додаткових коштів», – каже Наталія Матолінець.

За її словами, про призначення та лікування завжди інформують як самих пацієнтів, так і родичів.

Персонал є, гроші - надходять

За словами в.о. директора Львівської лікарні швидкої медичної допомоги Галини Щербатої, зараз у лікарні є достатня кількість медперсоналу – більше 2 тисяч. Вистачає у відділеннях і лікарів, і медсестер, хоча, й надалі сюди запрошують на роботу і радо візьмуть всіх, хто хоче тут працювати.

Загалом у лікарні виділили 35 медичних команд. У кожну з них входить 3 лікарі, 6 медсестер і 3 санітарки, аби цілодобово забезпечити надання допомоги.

Читайте також: Хвороба без фільтрів. Історія одного пацієнта з Covid-лікарні у Львові

Нещодавно у лікарні був рекорд – 80 поступлень за добу. Тому кожного оглянути, оформити дуже складно. В ізоляторі одночасно може бути по кілька швидких із хворими. Загалом у Лікарні швидкої вже розгорнули 730 ліжок, ще 270 ліжок розгорнуть найближчим часом.

Пацієнтів, за словами Галини Щербатої, багато. Більшість з них важкі. Крім коронавірусу, мають ще й супутні захворювання, перенесені інсульти, інфаркти, тому потребують частішого і тривалішого догляду.

Якщо раніше серед основних симптомів коронавірусу були втрата смаку і нюху, то тепер пацієнтів госпіталізують з низькою сатурацією, проявами дихальної недостатності, значним ураженням легень.

«Самовільно зайти у Сovid-зону чи доглядати за хворими інші люди не можуть. Часто родичі самі просять, щоб дозволили зайти на кілька хвилин до хворого, бо, наприклад, мама не хоче їсти. Тоді ми перевіряємо, чи є у відвідувачів наявний паспорт вакцинації, обмундировуємо їх і лише так впускаємо на короткий час. У лікарні виділили години, коли можна дати передачі, коли лікар зможе вийти і повідомити родичів про стан пацієнта. За кожним лікарем є закріплена палата, за яку він відповідає», – каже в.о. директора лікарні.

Минулого тижня у Лікарні швидкої медичної допомоги була перевірка департаменту охорони здоров’я. З неофіційним візитом також завітав міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. Як зазначила Галина Щербата, зауважень чи порушень не було.

Щоправда, голові медичної комісії ЛМР Валерію Веремчуку нічого ані про візит міністра, ані про перевірку не відомо. Але він погодився – ситуація у Лікарні швидкої допомоги справді складна.

Читайте також: Ми падаємо з ніг, а ви втрачаєте рідних, поки все ще думаєте – вакцинуватися чи ні

«Ситуація складна через те, що є багато важких пацієнтів з коронавірусом. Бракує лікарського персоналу, фізичних і моральних сил у лікарів. Вони теж люди, які можуть хворіти. Це теж треба розуміти. Що стосується ліків, то зі слів лікарів і керівництва лікарні, ті ліки, які йдуть у протоколі лікування Сovid-19 і оплачуються з державного бюджету через НСЗУ, всі є. Але якщо ліки не входять у протокол лікування, але вони потрібні, бо ж відомо, що у багатьох пацієнтів є ще чимало супутніх хвороб, пацієнти можуть купувати самі», – каже він.

Про те, що люди змушені купувати найелементарніше – шприци, системи для капельниць або ж підписують папірці, начебто про відмову від державного лікування, нічого не чув.

«Якщо є такі факти, раджу пацієнтам чи їхнім родичам звертатися на Гарячу лінію Львова або Гарячу лінію НСЗУ. Зараз багато говорять про скарги, але офіційних звернень немає. Якщо б були, ми могли б ініціювати перевірки», – додає Валерій Веремчук.

Водночас, як наголосила фінансовий директор Львівської лікарні швидкої допомоги Наталія Демкович, на одну команду НСЗУ лікарні виділяє 554 тис. грн. Команда ж розрахована на 20 пацієнтів.

«Це трохи завищений коефіцієнт, бо лікарня сама проводить діагностику ПЛР. Виходить 28 тисяч гривень на одного пацієнта. Це включає всю діагностику – лабораторні аналізи, рентген, КТ, УЗД. Крім того, зарплати працівників, використання дезінфікуючих засобів, харчування», – каже Наталія Демкович.

За її словами, оплата відбувається за надані послуги, тобто проліковані випадки.

«Наприклад, на початку жовтня ми отримали звіт за вересень, а кошти прийшли всередині жовтня. Усі пацієнти, яких пролікували у вересні, мають лікуватися за рахунок лікарні. Такими обіговими коштами лікарня не володіє. Адже ми ще маємо оплачувати працівникам зарплату», – каже фінансистка.

Читайте також: Вакцини від Covid-19 змінюють наші гени. Топ-10 міфів про вакцинацію від коронавірусу

Як зазначила Наталія Демкович, у вересні лікарня лише самих медикаментів закупила на 3 млн гривень, а кисень на мільйон.

«У середньому пацієнти в лікарні лежать 7-10 днів. Якщо брати важких пацієнтів, то цих коштів, які виділяє НСЗУ, а це 28 тис. грн, може вистачити на один день. Далі допомагають пацієнти і родичі за власний кошт. Наприклад, антибіотики є вітчизняні, які не такі ефективні, а є дорожчі аналоги. Лікарня не може їх собі придбати, але якщо пацієнти погоджуються, бо це дасть швидший результат одужання, тоді купують. У нас були випадки, що пацієнтам на лікування доводилося витрачати по 500 тис. грн і навіть більше. Ті люди, які не мають грошей, звісно, лікуються за гроші лікарні. Даємо ті ліки, які входять до переліку пакету НСЗУ», – каже співрозмовниця.

За словами Наталії Демкович, проблема у тому, що немає диференціації між складністю пацієнтів. Наприклад, за реанімаційного і складного терапевтичного пацієнта оплачується однаково – 28 тис. грн.

За словами директорки Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яни Возниці, Лікарня швидкої медичної допомоги у серпні за лікування пацієнтів з Covid-19 отримала 1 721 834 грн. За стаціонарне лікування пацієнтів з Covid-19 13 жовтня за вересень медзакладу оплатили 14 922 563 грн. Найближчим часом кошти надійдуть на рахунок лікарні.

Щодо ліків, то за умовами договору на надання стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з Covid-19, медзаклади самостійно закуповують необхідні для лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою, крім лікарських засобів та медичних виробів, постачання яких здійснюється шляхом централізованих закупівель МОЗ України.

«Медичний заклад самостійно закуповує необхідні ліки згідно з Переліком товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19. Вирішення цієї проблеми – у компетенції керівника лікарні та власника закладів охорони здоров’я», – каже Мар’яна Возниця.

Згідно з умовами договору, медичний заклад здійснює:

• закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, необхідних для надання медичної допомоги відповідно до галузевих стандартів.
• організацію ефективного управління запасами лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів, закуплених закладом або отриманих шляхом централізованих закупівель МОЗ України.
• використання та збереження залишків лікарських засобів та медичних виробів, необхідних для лікування пацієнтів, в тому числі після закінчення дії договору.

У серпні за лікування у стаціонарі одного пацієнта з коронавірусом з державного бюджету було оплачено в середньому майже 27 тис. грн.

На одну медичну команду, яка надає допомогу пацієнтам в стаціонарі, медичний заклад отримує в місяць 554 тис. грн.

Крім кількості команд, оплата залежить від інтенсивності роботи закладу та навантаження на медичних працівників. Якщо навантаження на медичну команду менше, ніж 10 пацієнтів у місяць – оплата буде меншою. Якщо більше, ніж 30 пацієнтів, то більшою. Для цього використовуються коригувальні коефіцієнти.

«Наприклад, якщо в місяць навантаження на одну медичну команду становить менше, ніж 10 пацієнтів, коефіцієнт становить – 0,379. Тобто замість 554 тисячі на команду виплачують майже 210 тис. грн на місяць. Якщо в місяць навантаження на одну медичну команду становить понад 30 пацієнтів, коефіцієнт збільшується в півтора рази і більше. Як бачимо, держава виділяє достатньо коштів, щоб пацієнти, які потрапили в лікарню, отримали допомогу належної якості і не платили за це з власної кишені», – зазначила Мар’яна Возниця.

Ольга Шведа

Фото ЛШМД

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.