
Фото: Софія Шавранська
«Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
Кілька днів тому я гуляла центром Львова і побачила на площі Ринок сувенірні ятки, де продають магніти, ручки, обкладинки для паспортів, тарілки з петриківським розписом і … матрьошок. Або матрійки, як їх тепер називають.
«Скільки коштують ваші матрьошки?», – питаю у продавчині однієї з яток.
«Ці – по 200, ці – по 720, є по 1250 і найдорожчі – по 2500. Матрьошки ручної роботи завжди дорожчі», – відповідає жінка.
Йду далі, оглядаю всі ятки на площі Ринок і знову бачу матрьошок. На деяких прилавках їх лише по кілька, на інших – більше. Продавці кажуть, що виставили, бо є попит.
Читайте також: Сьогодні – річниця депортації кримськотатарського народу. У Львові презентують фотовиставку
У наступній ятці вони коштують від 250 до 650 гривень – чим більше ярусів у кожній матрьошці, тим вона дорожча. Продавчиня каже, що найчастіше їх купують турки і поляки, великий попит був ще до карантину.
Нагадаємо, що уперше Tvoemisto.tv побачило у ятках на площі Ринок матрьошок ще наприкінці квітня. Тоді ми звернулись із цим питанням у міськраду. Директор департаменту «Адміністрація міського голови» Євген Бойко стверджував, що місто говорило із підприємцем, який має дозвіл на встановлення яток у центрі міста, і в «ультимативній формі повідомило, що це потрібно забрати».
Питаю в однієї з продавчинь, чи міська влада зверталась із тим, аби матрьошок прибрали. Каже, що нічого такого не чула, але власник сказав, що на прилавок потрібно виставляти лише кілька екземплярів, аби ніхто не бачив, що їх багато. Попри це, бачу у ятці на видному місці близько 30 матрьошок.
«А чому нам мали робити якісь звернення від міста? Це що, російська символіка?», – недружелюбно питає продавчиня, хоч я ще жодним словом про це не згадала.
Жінка каже, що у Львові на матрьошок є попит, то чому б їх не продавати, якщо люди самі про них питають.
Продавчиня іншої ятки також каже, що матрьошки нині популярні – навіть популярніші за петриківський розпис, вироби з яким здебільшого купують канадійці, французи та іспанці. Жінка говорить, що найбільше невдоволення щодо продажу матрьошок висловлюють старші львів’яни.
Читайте також: До війни – всього 1300 кілометрів. У Львові встановили символ боїв за Дебальцеве
«Переважно якісь дідусі та бабусі, які виступають категорично проти «союзу», можуть висловлювати своє невдоволення. Більше ні від кого не чула», – додає вона.
Сувеніри з петриківським розписом
Пішли в підпілля
Учора, 17 травня, Tvoemisto.tv знову телефонувало в міськраду щодо матрьошок. Зазначимо, що вже сьогодні матрьошок у ятках не видно – їх почали ховати за прилавок.
Дорогою на роботу, ще раз оглядаю ятки – таки немає. Підходжу до продавчині і питаю, чи не бачила де, бо шукаю на подарунок. Жінка заводить мене за ятку і показує «склад» матрьошок під прилавком.
Читайте також: Після звернення Tvoemisto.tv із продажу на площі Ринок пообіцяли забрати матрьошок
Раніше Tvoemisto.tv спілкувалось із арт-директоркою компанії «Львівські ярмарки» Ольгою Гренюх, за словами якої, у їхньому договорі з міською радою уже 5 років прописана заборона на продаж матрьошок у Львові на будь-які свята. Утім, цього року підприємство яток не встановлювало через карантин. Ятки під львівською Ратушею 20 квітня розпочали монтувати, як пояснили у міськраді, як елемент літнього майданчика, розташованого поруч, тож окремого дозволу вони не потребують – їх встановили відповідно до паспорту, за яким погоджений літній майданчик.
«Діти бавляться»
Іду з площі Ринок далі. Заходжу в крамницю із сувенірами неподалік. А тут – ще більше матрьошок. Їх там десятки: є великі, малі, закарпатські і турецькі.
«Ті матрьошки, що ніби під російський стиль, насправді турецькі. Нам їх звідти привозять. А ці – закарпатські», – розповідає продавчиня крамниці.
Питаю, чи є на них попит. Жінка каже, що матрьошок купують часто – переважно турки і поляки. На питання, чому туристи у Львові купують саме ці сувеніри, припускає, що «діти бавляться».
«Це як конструктор, розумієте, дітям цікаво збирати і розкладати ці матрьошки, тому навіть українці їх купують. Також можна гарно у сервант розкласти, ну це ж не в Росії придумано, а в Японії, чому б не купити?», – додає вона.
Після прогулянки телефоную по коментар до кількох львівських художників та історика мистецтва із Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Питаю, чи можуть вони розповісти про походження матрьошок. Відповідають, що «нічого не знають і знати не хочуть». Шукаю інформацію в мережі.
То все ж – чия матрьошка?
Про японське походження матрьошки пишуть на багатьох туристичних сайтах, а також у Вікіпедії, що посилається на російського сходознавця. Так, наприкінці ХІХ століття у сім’ю російських промисловців Мамонтових привезли нагострену фігуру Фукурокудзю з Японії, що складалася з двох половинок, які роз’єднувались, а всередині була ще одна така, вже менша, фігура. Загалом було п’ять фігурок.
У Японії ця лялька уособлює божество Бодгідгарма і її називають дарумою. Зазвичай їх розмальовують червоним, деколи – зеленим, жовтим і білим кольорами. Таким лялькам японці малюють бороду, вуса та очі без зіниць, вони не мають ніг та рук, бо, згідно з легендою, кінцівки Бодгідгарми атрофувалися після дев’яти років медитації.
Японська лялька «дарума»
Російська матрьошка має зовсім інший стиль, кольори, символіку та дещо іншу форму, тому лише за одним зображенням японської даруми можна зрозуміти, що в Україні продають матрьошок, зроблених у російському стилі.
То яка різниця?
Продавчині у ятках на площі Ринок впевнено називають матрьошку мотрійкою, ніби вважаючи, що назва іграшки знівелює той факт, що матрьошка – один із найпопулярніших російських символів.
З початком війни матрьошки в Україні стали символізувати російську агресію та зображувались на знак бойкоту російських товарів. Тоді виник флешмоб «Не купуй російське!», а сотні волонтерів поширювали листівки із зубатими матрьошками, щоб донести інформацію про антиукраїнську політику Кремля.
Сьогодні ж, коли війна із російським агресором триває уже сім років, про зубатих матрьошок у Львові забули, а традиційні російські ляльки впевнено «усміхаються» із яток в центрі міста.
Софія Шавранська
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян