Як і коли у Львові планують налагодити навчальний процес, як звільнити приміщення шкіл, щоб діти повернулися до офлайн навчання вже у вересні, і чи місто готове створити безпечні умови для перебування дітей та вчителів, Tvoemisto.tv з'ясовувало під час публічної дискусії на тему «Чи повернуться діти за парти і якою буде освіта у Львові під час війни».

Через пандемію, а тепер і війну, львівські школярі знову були змушені навчатися дистанційно. В опитуванні Тvoemisto.tv вчителі кажуть, що діти уже втомилися від онлайн-навчання і потребують «живого» спілкування, але безпека має бути на першому плані. Зокрема, вчителька української мови та літератури Оксана Галаник зазначає, що хотілося би працювати наживо з 1 вересня, але в умовах війни це дуже ризиковано, тому найефективнішою, на її думку, буде змішана форма навчання. Вчителька німецької мови Уляна Костів вважає, що безпека має бути понад усе. Водночас батьки сподіваються, що діти таки повернуться за парти восени. «Треба йти до школи! Бо тоді вчитель і дитина дивиться в очі і розуміють один одного, а так онлайн – діти ховаються», – каже мама Тетяна.

Україна має стати мілітарною державою

Лілія Гриневич – проректорка Київського університету ім. Бориса Грінченка, міністерка освіти і науки 2016-2019 років звертає увагу, що окрім війни як такої в Україні є низка пов’язаних проблем: значна частина дітей є переміщена, з трьох учнів двоє покинули свою домівку, більшість переїхали в Західні регіони. Загалом йдеться про 3 мільйони переміщених дітей, з яких 2 млн перебувають в інших країнах.

«Безпека у наших школах має стати головним гаслом: маємо організувати надійні укриття, а також процедури, як це робити. Інша безпека, яку маємо гарантувати – психологічна. Штатні шкільні психологи не можуть задовольнити ті потреби дітей, які пережили травми війни, потрібні фахівці. Третя обставина, яку треба брати до уваги – величезні прогалини в навчанні, які формувалися під час дистанційного навчання і під час війни. Отож, треба визначити ці прогалини і знайти ресурси для їх вирішення», – каже Лілія Гриневич.

Читайте також: Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни

Ексміністерка каже, що Україна має стати мілітарною державою, що весь зміст освіти кожної людини має давати основу національної ідентичності і вміння захищати себе та свою країну.

«Місто Львів може піти вперед і показати позитивний шлях для всієї країни. Не можна чекати, поки ми будемо друкувати нові підручники, вже від першого вересня треба друкувати додатки для підручників, щоби вичтелі змогли розповісти про процеси в країні для дітей різного віку», – каже Лілія Гриневич.

Директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, заступник міністра освіти 2015-2019 років, Павло Хобзей розповідає, що уже створена на рівні парламенту група «Освіта і наука», яка має на меті визначити потреби освіти України та ефективно їх вирішити.

«До складу координаторів входить Голова комітету з питань освіти та науки Сергій Бабак, депутат «Слуги народу» Сергій Колебошин, Олексій Дніпров, який керує адміністрацією президента, а також міністр Сергій Шкарлет. До робочої групи входить більше людей, зокрема Олег Паска та інші львів’яни», – пояснює Павло Хобзей.

Ця робоча група розбила свою діяльність за секторами освіти. Координатором напрямку середньої освіти є Зоя Литвин. Професійну освіту очолює Олена Колеснікова. Ці два напрямки – основні, в яких Павло Хобзей бере участь. Також є ще напрямок вищої освіти і об’єднана група дошкілля, позашкілля та освіти дорослих.

Наразі група провела мозковий штурм проблем і доручила експертам кожної ділянки подати аналіз проблем і рішень. Наразі цей аналіз розглядає робоча групає

Найперше – безпека дітей. Як обладнати належні укриття

Ольга Котовська – заступниця директора департаменту освіти та науки Львівської ОДА каже, що Львівщина готується до відкриття шкіл першого вересня, і що гібридний формат теж буде можливим.

«З 1130 закладів освіти укриттями нині забезпечені близько половини закладів, а саме 450, і 40 мають бомбосховища. З 894 садочків укриттями облаштовані 240. Також постає питання переселення ВПО, що наразі живуть у закладах освіти», – говорить Ольга Котовська.

Львів показав себе фантастично з огляду на те, скільки переселенців місто спромоглося розмістити у закладах освіти. Цифри сягали 7000-8000, наразі у школах залишається 3790 людей, каже Вікторія Христенко – голова комісії освіти та науки Львівської міської ради. Однак, щодо укриттів, то тут школи – були не готовими.

«Я зустрічалася з ізраїльськими архітекторами і просила в них поради, як нам побудувати укриття чи пристосувати наявні. Вони відповідали, що в нас зовсім інший рівень загрози. Ті ракети, які кидають вороги Ізраїль – фактично саморобні, не мають такої дальності і потужності. Ракети, які випускають росіяни, в рази потужніші, і тому нам потрібні укриття ще серйозніші, ніж в Ізраїлі», – каже Вікторія Христенко.

Голова комісії ЛМР вважає, що Львову треба добудовувати громадські укриття, а шкільні натомість мають залишатися лише для школярів.

«Наприклад, на Сихові ми маємо 18 шкіл, в кожній школи близько 1000 дітей, кожне укриття може приблизно вмістити 700 дітей, а навчається 1000. Ми б могли вирішити цю проблему розподіленням на дві зміни, але всі мешканці Сихова спускаються в ці ж укриття. Тому навіть якщо ми розділимо дітей, то це не вирішить проблему».

Для побудови громадських укриттів треба залучати партнерські програми, звертатися до ООН.

«Найкраще громадські укриття зараз будувати під дитячими майданчиками, їх мережа є досить розвинена. Тепер нам їх треба акуратно підняти, викопати котловани: такі рішення є і в Швейцарії, і в Фінляндії, Ізраїлі. В укритті робиться два виходи, і воно має вигляд невеликої бетонної споруди», – наголошує Вікторія Христенко.

Читайте також: У Львові пропонують будувати укриття під дитячими майданчиками

Всіх громадян потрібно скеровувати тільки в ці укриття. Також Вікторія Христенко звертається до керівників ОСББ і просить привести до ладу свої укриття, адже від першого вересня скеровувати своїх людей в школи буде неможливо.

Світлана Уралова – директорка Ліцею міжнародних відносин ім. В. Стуса ЛМР зазначає, що будівля їхнього ліцею не має навіть підвалу чи цокольних поверхів.

«Коло нас недалеко знаходиться храм Святого Клементія, керівництво радо погодилося нас прихистити. Ми натомість допомагаємо з розчисткою цих укриттів», – каже Світлана Уралова.

Вікторія Христенко повідомляє, що міська рада активно підтримує зв’язки із партнерами Гуманітарної місії ООН. Організація допомагатиме шукати і облаштовувати будівлі для ВПО, але – не будувати нові. 

«Організація допомагатиме нам шукати місця (недобудовані, покинуті), куди можна переселити ВПО», – запевнила Вікторія Христенко.

Партнери з ООН просять скеровувати до них питання щодо облаштування цих місць, а вони зобов’язуються знайти меблі, техніку та ін. Окремо грошей на такі потреби ООН не виділяє.

Вашу дитину безкоштовно «підтягнуть» з навчання

Щодо навчальної складової, то Вікторія Христенко звертає увагу, що досі відкритий освітній проєкт, де можна записати дитину, аби за літо її безкоштовно підтягнули з різних предметів. Ця інформація є на сайті управління освіти, у розділі Навчальний табір.

«Разом зі «Смарт освітою» ми маємо грант на цей проєкт. Хочу попросити ВПО реєструватися, бо у більшості люди, які зареєстрували своїх дітей – львів’яни. Вашу дитину за літо найкращі вчителі Львівщини безкоштовно підтягнуть по тих предметах, які не вдалося нормально осягнути», – наголошує Вікторія Христенко і повідомляє, що наразі є 700 учнів із 2000 можливих.

Павло Хобзей вважає, що потрібно повертати українських громадян додому. Проте часто дітям тамтешнє навчання подобається більше, тому залишається питання, як повертати тих, хто не хоче, як їх переконувати. Так само є чимало програм підтримки українських студентів за кордоном. Утім, на думку Вікторії Христенко, вже є великий запит наших громадян щодо повернення в Україну. 

Сучасна українська школа: напрямки роботи

Павло Хобзей поділився своїм баченням сучасної української школи. Він звертає увагу, що не обов’язково наймати учителів на пів ставки для ведення того ж «Захисту Вітчизни» у школі, набагато дієвіше робити спеціально облаштовані центри для вивчення цього предмету, де вести заняття будуть наші ветерани, де буде облаштований тир. Ще до початку війни така практика була у Фастові, Білій Церкві, Черкасах. Але все одно, додає Павло Хобзей, того, що дає армія, не дадуть ніякі центри і школи.

Крім того, треба готувати наших психологів з інклюзивно-ресурсних центрів для того, щоби надавати відповідну підтримку, звертає увагу Ольга Котовська.

Також у Львівській ОДА планують закупити ноутбуки для вчителів і планшети для дітей, аби організувати дистанційне навчання якісно. Тут адміністрація сподіваються на фінансування від UNIСEF.

«Минулого року ми закупили 4 042 ноутбуки для педагогів. Але потреба наразі ще залишається відкритою: в нас близько 34 000 вчителів на Львівщині, серйозна ситуація в селах, де вчителі послуговуються навіть не ноутбуками чи планшетами, а звичайними телефонами», – коментує потребу Ольга Котовська. 

Наталя Піпа – народна депутатка, секретарка Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій розповіла про актуальні напрямки підтримки та розвитку української освіти:

«Ми обрали два напрямки руху – це теперішній час і період після перемоги. Ключове, що ми озвучували, зокрема, американському посольству – нам потрібна міжнародна українська школа онлайн, яка забезпечує навчання нашим дітям, які є за кордоном, аби вони залишалися в українському освітньому процесі», – каже Наталя Піпа.

Другий проєкт – це пересувні мобільні групи із фахівцями-психологами та іншими спеціалістами у ті точки, де недавно були гарячі бойові дії або поблизу них. Такі групи мають підтримувати психологічний стан людей, розповідати практичні поради, наприклад, як не потрапити на міну. Є онлайн-курси із схожою метою.

«Також актуальними залишаються підручники, зокрема для 5 класу і зараз пріоретизація продовжувати друкувати для Нової української школи українську мову, математику, історію України», – каже Наталя Піпа.

Наша школа дає якісний рівень – досвід тих, хто поїхав за кордон

Надія Дубченко, очільниця інноваційної освітньої мережі Pipl Lyceum та GlobalKids, каже, що її дуже тішить якість української освіти.

«У нас десь 30% учнів за кордоном, батьки діляться, що вони раді тому рівню, який дає наша освіта, Деякі наші діти поїхали і вчаться в Канаді, розповідають, що печуть пряники, миють голови один одному і сумують за нашою хімією та фізикою. Цей досвід є неоціненний: спілкування з іншими дітьми, знайомство з іншою культурою, але все-таки вони повернуться, бо відчувають, що ми даємо базові хардові знання», – каже Надія Дубченко.

Хоча є родини, ділиться Надія Дубченко, які кажуть, що приймуть рішення в серпні, чи повернуться вже у січні наступного року.

«Все ж таки ці сім'ї побачили, що наша освіта дає ґрунтовні знання, і цей якісний продукт їх поверне. А ми вже тут якось за літо укриття і бомбосховища зробимо», – говорить Надія Дубченко.

Таким чином, у Львові та області за літо мають підготувати школи до офлайн навчання, відселити із приміщень понад 3,5 тисячі переселенців, які знайшли тут прихисток, облаштувати належні укриття виключно для учнів та вчителів цих навчальних закладів, закупити у співпраці із UNIСEF ноутбуки для вчителів і планшети для дітей, аби організувати у разі необхідності якісне дистанційне навчання якісно. Загалом вчителі, педагоги кажуть, що треба бути готовими також і до змішаної форми навчання, хоча сподіваються, що діти повернуться восени за парти, зокрема і ті, яким довелося покинути домівки через небезпеку.

Катерина Бортняк

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.