Минулого тижня у Львові почали демонтаж частини ринку «Добробут», розташованого в середмісті: на площі Князя Осмомисла, за оперним театром. Керівництво ринку каже, що «зачищають» верхню частину через те, що деякі підприємці перестали провадити тут бізнес через фінансові труднощі. Що буде на вивільненій ділянці, не признаються. Тvoemisto.tv розповідає, що знайшли археологи на цій території, що планували побудувати на місці «Добробуту» та що тут могло би з’явитися.

Ринок облаштували на цьому місці близько двадцяти років тому як тимчасовий, і працювати він мав до 2002 року. До того там планували будувати готель «Золотий лев». Останніми роками на території ринку торгували «з землі», з’являлися нові «наливайки», хоча раніше археологи з’ясували, що ця територія – одне з найдавніших заселених місць сучасного Львова.    

Давнє поселення

«Львів, місто у мурах, було не таким, як ми його знаємо, з центром на площі Ринок. Середмістям вважали теперішню площу Старий Ринок. Там, на березі Полтви, було поселення. Достеменно не відомо, як воно називалося, є декілька версій. Може, від назви річки – також Полтва, а може, Глиняна Гора (з німецької глина – Lehm, гора – Вerg, тож і маємо Lemberg). Ці землі були регулярно заселені ще до того, як сюди прийшов Данило Галицький і син його Лев. Поселення було торговим, вхід у місто – приблизно на тому місці, де починається вулиця Богдана Хмельницького, другий – біля Замарстинівської. Оборонна стіна довкола міста була не кам’яна, а дерев’яна, її розібрали у ХІІІ столітті», – розповідає львовознавець Петро Радковець.

Територія нинішнього ринку «Добробут» була частиною одного з найдавніших поселень у межах сучасного міста. Про це довідались археологи, коли у 1992 році проводили там дослідження.

Директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук каже, що фахівці працювали там 30 років тому, коли місто і приватна компанія мали намір звести на цій ділянці готель «Золотий лев». Знайшли там давні житла, предмети побуту, які свідчать, що ця територія була заселена ще у V столітті.

«То були перші масштабні археологічні дослідження у Львові. Знахідки та наукова інформація, отримані тоді, вражаючі. Культурний шар сягав 9 метрів. Вдалося з’ясувати, що саме ці терени були одними з найдавніше заселених у Львові. Там виявили сліди безперервної забудови від V і до XX століття. Найбільш ранні об’єкти – житла слов’янських племен, датовані ще V – VI століттями. Дуже цікавими були дерев’яні житла і криниці XIV – XVI століть. Окрім цього, дослідили повністю збережені перші поверхи дерев’яних споруд XVII – XVIII століть», – розповідає Олег Осаульчук.

І додає, що спершу інвестор готелю «Золотий лев» був готовий музеєфікувати частину знахідок, однак згодом територію, яку дослідили, залили бетоном і збудували цокольний поверх готелю. Під ринком не вся ділянка, а тільки частина.

«Ще не вивчену північну частину території обов’язково потрібно дослідити, якщо там планують будь-які роботи. Вона може дати ще багато цікавих і несподіваних відкриттів», – наголошує він.

Ця територія входила до Краківського передмістя і з раннього Середньовіччя була місцем торгівлі. Пізніше, за Австрії, там була Краківська площа з єврейськими кварталами довкола, яка стала величезним торговим комплексом. Тоді львів’яни називали цю місцевість «Кракидали». Ринок тягнувся від Опери і до площі Святого Теодора. Перенесли його лише наприкінці 1950-их. Для нового ринку влада вибрала територію на вулиці Клепарівська, де було старе єврейське кладовище. Ринок той нині називають «Краківський».

Неподалік Кракидалів стояла передміська синагога. Її звели у 1582 році. Спершу будівля була дерев’яною і через війни та погроми кілька разів зруйнована дощенту, горіла, але її постійно відновлювали, допоки у 1941 році синагогу не підірвали нацисти.  

Фото великої передміської синагоги

Таємниці і суди, або Історія одного готелю 

У 90-их роках Львівська міськрада спільно з австрійськими інвесторами створила українсько-австрійське ТзОВ «Галінвест». Воно мало займатися будівництвом готелю в центрі міста, на вулиці Стара, що поруч із площею Князя Осмомисла, за оперним театром. Окрім українських структур, серед засновників ТзОВ «Галінвест» була австрійська фірма «ABV Allgemeine Bauten-Vertriebs-Gesellschaft mbH», в Україні її представляв Валерій Холодило. За інформацією аналітичної системи УouСontrol, нині він і управляє «Галінвестом».

Тоді Львівська міськрада зробила внесок у статутний фонд товариства, однак згодом за незрозумілих обставин вибула з числа засновників.

У той час міським головою був Василь Шпіцер. Газети писали про те, що Львів збудує масштабний комплекс на п’ять поверхів, 256 номерів, довкола будуть під’їзди і автостоянка. А називатися готель мав «Золотий лев».

Утім в 1997 році справа завмерла, і там облаштували тимчасовий ринок «Добробут», що працює досі. До ідеї з готелем поверталися під час підготовки до «Євро-2012», у 2008 році. Тоді Валерій П’ятак, який був першим заступником голови ЛОДА, казав, що «Золотий лев» добудують до Чемпіонату світу з футболу і що за класом він не поступатиметься готелям мережі «Hilton». Місто, з його слів, мало узгодити це питання з інвестором, який не змінився.

Тоді, до речі, мовилося і про забудову «Вернісажу». Там мали звести готель, а сувенірами торгувати на площі Ринок. Однак містяни відстояли «Вернісаж».

Будівництво на вулиці Стара, 3 та на площі Князя Осмомисла, де фактично розташувався базар, також не відновили. Місто потрапило в судову тяганину з «Галінвестом», бо у 2004 році співзасновники товариства вирішили виключити міську раду з числа учасників. Міськрада безуспішно оскаржувала це в судах, були й інші позови з ініціативи інвесторів. Тому продовжити будівництво готелю і демонтувати ринок не вдалося.

фото з кадастрової карти ділянки, на якій розташовано ринок Добробут. Поруч зліва ділянка, що на вулиці Старій,3  

У витязі про право власності та речові права на земельну ділянку з Державного земельного кадастру сказано, що ділянка на площі Князя Осмомисла, на якій розташований «Добробут», перебуває у комунальній власності. Однак право постійного користування нею має ТзОВ «Спільне Українсько-Австрійське підприємство «Галінвест». Мовиться про 0,66 гектара. Це землі житлової та громадської забудови, вид використання – для будівництва готельного комплексу. Тож ринок фактично розташований на ділянці, наданій у постійне користування для будівництва готелю.

Торік Львівська міськрада звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру, вимагаючи скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,66 га на площі Князя Осмомисла, і суд ухвалив рішення не на її користь.

Тож, як пояснюють в управлінні земельних ресурсів Львівської міської ради, земля під ринком надана у постійне користування за державним актом 1993 року, який, імовірно, не пройшов державну реєстрацію. Також є неточності щодо самої площі ділянки, тому в міськраді певні, що право постійного користування неправомірне. І додають, що колись можна було відводити земельні ділянки юридичним особам у постійне користування, а тепер ні. Тобто використання ділянки під ринок нецільове.  

У Єдиному державному реєстрі судових рішень Tvoemisto.TV знайшло судові рішення 2013 – 2016 років, у яких сказано, що ЗАТ «Інвестиційно-торгівельна мережа» (згодом реорганізоване у ТОВ «ІТМ-ІММОБІЛІЄН») стало власником об’єкта незавершеного будівництва – готельного комплексу «Золотий Лев» на підставі акта прийому-передачі майна від 1 березня 2003 року. Натомість ТОВ «ІТМ-ІММОБІЛІЄН» ліквідували в 2019-ому, і його правонаступником стало вже згадане ТОВ «СУАП «Галінвест».

Чий базар?

Ринок «Добробут» відкрили в центрі Львова наприкінці 1990-их років. Він, як уже мовилося, мав бути тимчасовим: працювати, допоки інвестор не відновить будівництво готелю. У вересні 1999 року, коли міським головою був Василь Куйбіда, Львівська міськрада ухвалила рішення про «пристосування незавершеної споруди готелю на вулиці Стара під тимчасовий промислово-продовольчий торговий центр СП «ГАЛІНВЕСТ». Згідно з цим рішенням, ринок мав проіснувати там не довше, ніж три роки, тобто до 2002-го. 

Зараз ринком керує компанія ПП«Захід Ценз», її директором і засновником є Олексій Винник. Статутний капітал підприємства становить 100 гривень. Адреса: вулиця Стара, 3. За цією ж адресою зареєстроване ТОВ «СУАП «Галінвест». Компанія працює з 1990 року, займається будівництвом. До 2015-го ринком керувало товариство «Багіра», яке тоді належало Юрію Кавецькому. До речі, за даними з аналітичної системи УouСontrol, він і досі є співвласником «Галицького Перехрестя» разом із Богданом Козаком, братом нардепа від «Опозиційної платформи – За життя» Тараса Козака.

Будинок №3 на вулиці Стара – це територія поруч із ринком, місце, де зареєстрований ринок, його керуюча компанія та «Галінвест». Земля ця поки що комунальна. У 2014 році її для зведення торгово-офісної будівлі міська рада мала надати в користування Мар’яну Говді, утім рішення про затвердження проєкту землеустрою немає. 

У 2016 році у Львові зареєстрували петицію про те, щоби на місці «Добробуту» спорудити двоповерховий торговельний центр. На першому поверсі мали продавати сільськогосподарську продукцію, а другий призначався для торгівлі одягом. «Неможливо дивитися на цю антисанітарію, бруд у центрі міста, на продаж сільської продукції просто з асфальту. Для цього можна виділити окреме місце, бо жіночкам теж десь треба торгувати, а поки що для них нічого кращого не придумали», – було сказано в петиції, яка не отримала належної кількості голосів.

Шанс на оновлення депресивної зони в центрі? 

Минулого тижня почали демонтаж частини «Добробуту». Директор ринку Олексій Винник тоді пояснював, що павільйони зносять на верхній частині, бо вони залишилися без орендарів через пандемію. Така «зачистка» від МАФів дасть можливість відремонтувати покрівлю, яка протікає, додав він.

Але чи повернеться торгівля на місце знесених павільйонів, директор не знає. Нижню частину «Добробуту» ще не закрили. Працівники ринку кажуть, що пандемія вплинула на продажі, і деякі підприємці вимушені були «з’їхати». Дехто припускає, що у місті знову повернулися до ідеї будівництва готелю. Валерій Холодило від коментарів відмовився.  

Однак у міськраді запевняють, що містобудівних умов та обмежень щодо нового будівництва на території «Добробуту» не видавали, що ні головний архітектор міста, ні департамент архітектури та розвитку містобудування не мають планів щодо цієї території, яка все ще перебуває в комунальній власності.

Читайте також: У сквері в історичному ареалі Львова без погоджень будують кафе-бар

Додамо, що поруч із «Добробутом» тривають щонайменше дві будови, зокрема кафе-бар на площі Князя Осмомисла, 3 – площі Звенигородській, 4. Недобуд там стоїть із 2013 року. У вересні 2021-го виконком розглянув рішення про реконструкцію незавершеного будівництва. Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев пояснив, що до відкоригованого проєкту кафе-бару зауважень немає.

Будує його компанія ПП «Перлина Львова», яку пов’язують із родиною громадського активіста і кандидата в мери Львова Назарія Брезіцького. За даними з аналітичної системи YouControl, серед засновників ПП «Перлина Львова» вказані Брезіцька Галина і Котюк Борис. Компанія зареєстрована в селі Зимна Вода. У вересні 2020 року фігурувала в скандалі з будівництвом кафе поблизу «Добробуту».

Ця ж компанія зводить ще одну будівлю на площі Князя Осмомисла, 3а. Там також планували кафе-бар. У міській раді запевняють, що жодних містобудівних норм і обмежень на неї не видавали. У жовтні 2020 року Галицький районний суд зупинив будівельні роботи за цією адресою.

Історія ринку «Добробут» мала тривати три роки, а затяглась на два десятки. Очевидно, що змагання за цю ділянку між підприємцями та Львівською міською радою триватимуть. У будь-якому разі майбутнім інвесторам слід думати про те, як дослідити цю територію, адже археологи кажуть, що поселення на цьому місці було віддавна, значно раніше, ніж заснували Львів.

Вікторія Савіцька

Фотографії із сайту Центру міської історії, із сайту Фотографії старого Львова, Дарі'ї Кучер

Відео Дар'ї Кучер 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.