Усередині колишнього будинку священника на вул. Генерала Чупринки, 70 триває ремонт. Там реставрують віконні рами, замінюють підлогу, тинькують стіни. Загалом планують влаштувати офіс під оренду. Tvoemisto.tv розповідає історію храму, де колись розмістився НКВС, та намагається з’ясувати, яким чином деякі приміщення монастирського комплексу опинилися в приватній власності.

«Мої вікна виходять на цей храм, я не раз там поруч гуляла, була всередині того будиночка, – розповідає іконописиця Іванка Крип’якевич-Димид. – Моя мама дуже хотіла, щоби в ньому був якийсь мистецький центр або ж психологічна порадня. Нині є дуже багато дітей, військових, переселенців, які цього потребують».

У будинку священника реставрують віконні рами, кладуть нову підлогу, тинькують стіни. Пані Іванка минулого тижня побачила на фасаді банер про те, що це помешкання пропонують орендувати, і вирішила поцікавитися, кому і що про це відомо, на яких підставах це можуть зробити. Каже, орієнтовно за дві години після її допису у фейсбуці банер зняли.

Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин. Церква святого Климентія папи

Іконописиця пригадує, як адміністратор храму отець Зіновій уже колись питав працівників, які роблять ремонт усередині будинку, що там буде. І йому відповіли, що нібито садок, а тепер мовиться про офіси. Натомість, на її думку, якби справді була інформація про проєкт – хто його виконує та що буде в підсумку, люди були б спокійні.

«Не знаю, яким чином комплекс, з’єднаний із церквою, що перейшла до громади парафії Святого Климента Папи, УГКЦ, і дім, який був парафіяльним, одразу після ухвалення відповідного рішення приватизував «Укртелеком». Це було в 2011 році, не за моєї каденції, але коли я прийшов, знаючи, що є такий документ, то запитав у керівництва «Укртелекому» про це, і мені сказали, що це їхній приватизований будинок, але в майбутньому буде наш. У мене ще тоді виникло питання, в який спосіб він стане нашим: його нам подарують чи як?» – доповнює отець Зіновій Завидівський.

Зателефонувавши рієлтору, який вивісив на кілька годин свій банер, пані Іванка дізналася, що для охочих орендувати приміщення зроблять ремонт. Отже, рієлтор Павло Шумілов на сайті ЛУН зазначає, що другий та цокольний поверхи пропонують в оренду під клініку, офіс тощо. Площа приміщень становить майже 190 метрів квадратних, вартість оренди – 1900 доларів за місяць.

Читайте також: У храмі Климента Папи у Львові відремонтують підпірну стінку

«Моє питання: чому цей будинок, маючи абсолютну мистецьку вартість, не став власністю церкви? Адже там є прекрасні флігелі, черепиця, всередині – дубовий сходовий майданчик в ідеальному стані. Цікаво, що буде з дверима?» – веде далі Іванка Крип’якевич-Димид.

Трішки історії або Як парафіяльний будинок приватизували

Храм Святого Климента Папи на вулиці Генерала Чупринки, 70 спершу був костелом і монастирським комплексом кармеліток босих. Увесь монастирський комплекс включно з храмом спорудив у 1893– 1895 роках архітектор Іван Левинський за проєктом німецького архітектора Штатца, а 1895 року Юліан Захаревич виконав проєкт головного і двох бічних вівтарів у неоготичному стилі.

Будівля зазнала значної руйнації за радянської влади. Саме тоді в церкві спорудили три поверхи з додатковими стінами, а в капличці – ще два. Крім того, знищили оздоблення вівтаря і розмістили НКВС. За німецької окупації в будівлі було Гестапо. В 1943 році на території монастирського саду та цвинтаря нацисти розстрілювали італійських військовополонених, а по війні, аж до 1952 року, в монастирі перебував охоронний полк НКВС/МВС. Згодом його перебазували на південні околиці Львова, а колишня монастирська обитель надійшла в розпорядження міської АТС. У 1960-их роках під час ремонтно-будівельних робіт тут знайшли останки репресованих. Будівлю храму львівська дирекція «Укртелекому» використовувала як операційну залу для розрахунків та обслуговування клієнтів.

Із 1996 року громада церкви Святого Климента боролася за повернення храму, щоби використовувати його для богослужінь. Відповідно до ухвали від 29 березня 2011 року, Львівська міськрада передала частину будівель колишнього монастирського комплексу парафії Святого Климента (УГКЦ). Зокрема, цією ухвалою було передбачене передавання парафії шести будівель разом із храмом, проте з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно випливає, що одна з будівель – гараж – не була їй передана. Своє право власності на п’ять будівель парафія зареєструвала в листопаді 2011 року. При храмі діяли катехитична школа, курси з вивчення італійської та німецької мов, хор та різноманітні гуртки. 

Натомість три будівлі на території комплексу разом із колишнім будинком священника, який зазначений у реєстрі як адміністративний, та гаражем були зареєстровані за ПАТ «Укртелеком» у грудні 2011-го на підставі наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики ЛМР від 31 жовтня 2011 року та свідоцтв про право власності, виданих того ж дня відділом приватизації житла Франківської райадміністрації.

Читайте також: У Львові глава УГКЦ освятив і відкрив унікальний храм. Фото

8 вересня 2022 року ПАТ «Укртелеком» уклало договір із львівським архітектором Сергієм Івановим-Костецьким про 10-річну оренду колишнього будинку священника з правом передачі його в суборенду. 

Що там буде 

Львівський архітектор Сергій Іванов-Костецький пояснює, що тричі брав участь в аукціоні. Перший не відбувся через початок повномасштабного вторгнення, другий анулювали, а на третьому він був єдиним претендентом на оренду адміністративного будинку, тому й переміг. 

Читайте також: У Львові збудують нову багатоповерхівку з офісами. Забудовник має зберегти дерево

«Ми довго вирішували всі питання з «Укртелекомом», підписали величезний договір, де крок вліво чи вправо означає розірвання договору. Зокрема, там мовилося про вікна, бо власники не хочуть суперечок із містом», – пояснює він.

І додає: в будинку буде офіс, вікна реставрують із жовтня, але спершу з боку церкви. Тепер із боку вулиці Генерала Чупринки мають пошліфувати рами, замінити шиби. У деяких приміщеннях треба зірвати прогнилу підлогу, зробити так звану стяжку, потинькувати й побілити стіни.  

«Так, священник уже приходив і просив віддати будинок для потреб церкви, нібито хтось його нечесно нажив. Але я не є власником і вникати в питання, хто і як отримав це приміщення в приватну власність, не моя компетенція. Там буде звичайнісінький офіс, і ми відкриті до того, щоби люди прийшли і подивилися, хто що робить. Я націлений залишатися там 10 років, тому не хочу псувати стосунки з містом», – пояснює він.

Читайте також: Апарт-готель, ЖК і офіси. Що дозволила збудувати міськрада з початку року у двох районах Львова

Цокольне приміщення, зі слів Сергія Іванова-Костецького, планують віддати в суборенду, а другий поверх залишити для своїх потреб. Для цього працюють із рієлтором Павлом Шуміловим. Архітектор каже, що той уже отримав зауваження до банера на фасаді.

***

«Сюди вже давно приходять різні люди, дивляться на той будиночок, але коли дізнаються, що то був парафіяльний дім, що там мешкали священники, то відмовляються брати в оренду, бо знають, що рано чи пізно він перейде у власність церкви», – каже адміністратор храму.

І додає, що разом з іншими представниками храму планує подати парафіяльний запит для того, аби з’ясувати ситуацію навколо цього будинку.

Tvoemisto.tv звернулося із запитом до «Укртелекому» і чекає на коментар юридичного департаменту Львівської міської ради, бо в цій історії низка запитань без відповідей. Чи можна було у 2011 році передати церкві весь комплекс будівель? Чи потрібен він «Укртелекому» та, якщо його ремонтують для передавання оренду, що там буде? 

Ольга Коваль

Дмитро Борисов

Фото Івана Станіславського/Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.